Парламент Румунії прийняв присягу нового проєвропейського коаліційного уряду на чолі з лівим соціал-демократичним прем’єр-міністром Марселем Чолаку, пише Financial Times.
Уряд, до складу якого входять п’ять нових міністрів, сформувався на тлі політичних потрясінь, викликаних викриттями про вплив Росії на президентські вибори, що зрештою призвело до скасування полевиявлення після першого туру.
Раніше три прозахідні партії домовилися про коаліцію, яка має на меті запобігти входженню в уряд ультраправих груп.
До коаліції увійшли, зокрема, ліва Соціал-демократична партія (PSD), правоцентристська Національна ліберальна партія (PNL) і етнічна угорська UDMR. Разом вони отримали трохи більше половини місць на парламентських виборах 1 грудня.
Тристороння коаліція також обрала ліберального політика у відставці Кріна Антонеску єдиним кандидатом для участі в президентських виборах, які, ймовірно, відбудуться навесні.
Антонеску упродовж нетривалого часу виконував обов'язки президента у 2012 році, коли тодішній президент Траян Бесеску був відсторонений від посади.
Зрештою, 10 років тому, він пішов з політики. В інтерв'ю телеканалу Digi24 Антонеску сказав, що не просив бути єдиним кандидатом, але прийняв номінацію, оскільки політична ситуація, за його словами, є дуже складною.
Кандидат, який здобув шокуючий результат у скасованому Конституційним судом першому турі – Калін Джорджеску – наразі не є фігурантом жодних судових розглядів. Однак Конституційний суд може позбавити його права балотуватися у президенти, якщо погодиться з оцінкою румунської влади про те, що він отримав вигоду від незаконної кампанії, яку координувала Росія.
Проєвропейська ліберальна кандидатка Елена Ласконі, яка вийшла до скасованого другого туру виборів разом з Джорджеску, також планує балотуватися і критикує уряд та керівників спецслужб за нездатність виявити і запобігти зростанню популярності Джорджеску в соціальних мережах.
На економічному фронті наступні кілька місяців перебування Чолаку на посаді будуть присвячені зусиллям, спрямованим на прийняття бюджету на наступний рік і початок скорочення одного з найвищих державних дефіцитів в ЄС: 8,6% ВВП у 2024 році.
Наступного року румунський Уряд планує досягти дефіциту в 7% ВВП, а упродовж десяти років – досягти цільового показника ЄС у 3%.
Аналітики та рейтингові агентства очікують подальшого підвищення податків, яке уряд намагатиметься проштовхнути через різнобарвний парламент, в якому він має незначну більшість.
Ліберальна партія Ласконі USR вийшла з коаліційних переговорів минулого тижня частково через відсутність надійного проєкту бюджету.
«Я бажаю успіху новій коаліції, проєвропейській, прорумунській коаліції. Я вірю, що вони дуже добре впораються з проблемами, з якими ми стикаємося: з бюджетом і встановленням календаря президентських виборів», – сказав президент Клаус Йоганніс.
Згідно з конституцією, президент залишатиметься на посаді до приведення до присяги свого наступника.
Минулого тижня рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз рейтингу країни до негативного і попередило про «зростаючу поляризацію румунського суспільства», поставивши під сумнів те, що правляча коаліція зможе надовго закріпитися у владі.
Балотуватися у президенти планує і мер Бухареста Нікушор Дан.