Підтримати
Млява реакція Європейського Союзу на операцію Дональда Трампа у Венесуелі підкреслює, наскільки складно Брюсселю зайняти жорстку позицію щодо погроз президента США взяти під контроль Гренландію, пише Politico.
У понеділок Європейська комісія намагалася провести межу між захопленням США лідера Венесуели Ніколаса Мадуро та оновленою риторикою Трампа щодо можливого встановлення контролю над арктичною територією, однак не змогла пояснити, як саме планує стримувати американського президента від такого кроку.
«Слід нагадати, що Гренландія є союзником США і також перебуває під захистом НАТО. І це дуже, дуже велика різниця. Тому ми повністю стоїмо на боці Гренландії і жодним чином не бачимо можливості порівнювати це з тим, що сталося [у Венесуелі]», — заявила головна речниця Єврокомісії Паола Пінью.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також применшив порівняння з Венесуелою, наголосивши журналістам, що його країна є демократичною вже багато років. Водночас він попередив, що уряд тепер «загострить тональність».
«Досить. Жодного тиску. Жодних натяків. Жодних фантазій про анексію», — написав Нільсен у соцмережах раніше того ж дня.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, схоже, сприйняла погрози Трампа серйозно, застерігши, що такий напад означав би кінець НАТО.
«Американського президента слід сприймати серйозно, коли він каже, що хоче Гренландію. Якщо США вирішать атакувати іншу країну НАТО військовим шляхом, тоді все зруйнується… включно з системою безпеки, яка існує з кінця Другої світової війни», — сказала вона.
На неодноразові запитання про конкретні кроки, які ЄС може вжити, щоб стримати Трампа, Комісія ухилялася від відповідей, заявляючи лише, що «не припинить захищати» принципи національний суверенітет та територіальну цілісність — без уточнення, як саме це планується робити.
Гренландська дилема
Останніми роками світові держави намагаються розширити свою присутність в Арктиці, а багата на корисні копалини Гренландія — де розташована американська військова база — є бажаною через свою стратегічну безпекову та торговельну цінність.
Хоча Гренландія є самоврядною територією Данії, вона не входить до складу ЄС, вийшовши з його попередника — Європейських співтовариств — у 1985 році. Водночас гренландці є громадянами ЄС, оскільки Данія входить до Союзу.
«Нам потрібна Гренландія з міркувань національної безпеки. Вона надзвичайно стратегічна. Просто зараз Гренландія вся вкрита російськими й китайськими кораблями», — заявив Трамп журналістам на борту Air Force One в неділю.
Останніми роками Росія значно збільшила оборонні інвестиції в Арктиці, а Китай час від часу долучався до спільних патрулів з Москвою — хоча експерти зазначають, що безпосередньо поблизу Гренландії значної військової активності не фіксувалося.
І Гренландія, і Данія неодноразово відкидали зацікавленість Трампа, наполягаючи, що Гренландія не продається, а її майбутнє — це питання для її громадян, а не для Вашингтона.
Щодо твердження Трампа цими вихідними про те, що ЄС «потребує», аби США «володіли» Гренландією, Єврокомісія заявила, що це «аж ніяк» не є позицією Союзу.
НАТО також балансує, намагаючись не дратувати президента США. Хоча багато союзників досі вважають повномасштабне вторгнення до Гренландії малоймовірним, заяви Трампа починають викликати тривогу — і спротив — усередині Альянсу.
«Ми повністю підтримуємо Данію — зокрема й рівень її занепокоєння», — заявив один високопоставлений дипломат НАТО на умовах анонімності.
Інші вважають, що ці заяви мають підштовхнути союзників до посилення оборонних спроможностей в Арктиці — що також могло б заспокоїти Трампа.
«Потрібне певне креативне мислення… щоб посилити присутність Альянсу навколо Гренландії й таким чином зняти американські безпекові побоювання», — сказав інший високопоставлений дипломат НАТО, зазначивши, що організація могла б перекинути більше військової техніки в регіон, як це було зроблено торік у Балтійському морі та на східному фланзі НАТО.
«Якщо глава держави-союзника каже, що частина союзної території “вся вкрита російськими й китайськими кораблями”, це слід сприймати надзвичайно серйозно», — додав він.
Водночас остання погроза Трампа становить «екзистенційний» виклик для НАТО, заявив Ед Арнольд, старший науковий співробітник Королівського інституту оборонних досліджень, оскільки з моменту заснування Альянсу у 1949 році не було прецедентів прямого нападу однієї країни-члена на іншу.
У найгіршому сценарії — у разі військового вторгнення США — Данія могла б самостійно скликати союзників для обговорення загроз своїй безпеці, однак надалі опинилася б у глухому куті, якщо Вашингтон заблокує військову відповідь.
«Це майже напевно означало б кінець НАТО в тому вигляді, в якому ми його знаємо», — сказав Арнольд.
Він зазначив, що певне зростання російської та китайської активності в Арктиці справді має місце. Цю думку підтвердив і міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв’ю радіо Deutschlandfunk у понеділок.
«Трамп слушно вказує на зростання китайського та російського інтересу до цього регіону. Це зачіпає наші безпекові інтереси. Ми, безумовно, готові обговорювати ці питання зі США», — сказав Вадефуль.
Він додав, що планує «найближчим часом» обговорити ситуацію з держсекретарем США Марко Рубіо, водночас підкресливши важливість поваги до територіальної цілісності Гренландії.
Французький депутат Європарламенту Рафаель Глюксманн із групи соціалістів і демократів запропонував ЄС створити «постійну європейську військову базу в Гренландії», яка, за його словами, «надіслала б сигнал твердості Трампу й дозволила б зняти американський аргумент про нашу неспроможність гарантувати безпеку Гренландії».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google