Підтримати
Країни Балтійського регіону, зокрема Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва, розглядають можливість посилення заходів контролю над суднами, які підозрюються у пошкодженні підводної інфраструктури та нелегальному транспортуванні російської нафти. Для цього можуть бути використані як чинні міжнародні правові механізми, зокрема закони про піратство та екологічний захист, так і нові національні законодавчі ініціативи.
Про це повідомляє Politico з посиланням на двох європейських дипломатів і двох урядовців, які побажали залишитися анонімними через конфіденційність переговорів.
Ці ініціативи з’явилися на тлі загального розчарування тим, що західні санкції проти Росії поступово слабшають, тоді як Москва продовжує експортувати нафту, використовуючи так званий "тіньовий флот" – старі судна з непрозорою структурою власності та без належного страхового покриття. Російський експорт нафти та газу залишається ключовим джерелом фінансування бюджету країни, забезпечуючи близько половини доходів Кремля.
"Близько 50% санкційної торгівлі російською нафтою проходить через Фінську затоку", – зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. За його словами, ця ситуація несе серйозні екологічні загрози, а також створює ризики для безпеки регіону через напади на підводну інфраструктуру.
"Тепер питання в тому… що ми можемо зробити з цими кораблями? Ми не можемо заблокувати все море, але ми можемо контролювати більше. Є багато можливостей", – зазначив він.
За словами чиновників, які беруть участь у консультаціях, наразі розглядаються три основні підходи до посилення контролю над цими суднами.
Екологічні підстави для затримання
Один із варіантів передбачає можливість затримання кораблів, якщо вони становлять загрозу довкіллю, зокрема через ризик розливів нафти.
Використання законів про піратство
Другий підхід полягає у застосуванні норм міжнародного права щодо боротьби з піратством до суден, які можуть становити загрозу критично важливій підводній інфраструктурі.
Розробка нового законодавства
Якщо існуючі міжнародні механізми виявляться недостатніми, країни Балтії обговорюють можливість спільного ухвалення нового національного законодавства. Воно може включати, зокрема, зобов’язання для танкерів у Балтійському морі користуватися страховими послугами лише з переліку перевірених компаній.
Країни регіону також планують звернутися до Європейського Союзу з проханням координувати ці ініціативи. Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що офіційне роз’яснення ЄС щодо застосування міжнародного права може стати важливим кроком для легітимізації цих заходів.
Балтійське море є ключовим маршрутом для транспортування російської нафти. Минулого року з балтійських портів вийшло 348 суден "тіньового флоту", що становило 40% від загального експорту нафти з Росії. За оцінками, доходи від цього експорту еквівалентні приблизно третині річного оборонного бюджету РФ.
Кораблі "тіньового флоту" не лише наповнюють бюджет Росії для війни з Україною, а й створюють низку загроз Заходу.
Але заходи, яких уживає ЄС проти "тіньового флоту", не надто ефективні.
Можливо, після того, як у Балтійському морі сталися інциденти з підводними кабелями, Європа нарешті вдасться до жорстких заходів стосовно Росії?
Про те, як ЄС може ефективно боротися з "тіньовим флотом" Путіна, в статті "Росія влаштувала нову війну й одержала неочікувану відповідь" писав Володимир Кравченко.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google