Лише криваве російське вторгнення змусило Європейський Союз серйозно замислитися про оборону. У вівторок 5 березня на презентації високопосадовці ЄС виклали свій план кардинальної перебудови оборонної промисловості блоку. Стратегія оборони включає в себе заохочення країн купувати більше зброї разом і менше у США; забезпечення безпеки поставок; фінансування "вічно теплих потужностей", щоб продовжувати виробляти зброю навіть під час спаду попиту; і скорочення бюрократичної тяганини для європейських оборонних проєктів, що становлять спільний інтерес, пише Politico.
"Жорстока агресивна війна Росії проти України повернула в Європу війну високої інтенсивності. Після десятиліть недофінансування ми повинні інвестувати більше в оборону, але ми повинні робити це краще і разом", — заявив Жозеп Боррель, найвищий дипломат ЄС.
Проте поки що ці добрі наміри супроводжуються дуже незначними коштами — лише 1,5 мільярда євро в рамках Європейської оборонної інвестиційної програми (EDIP). Попри критику з боку високопоставлених дипломатів ЄС, виконавча влада ЄС прагнула підкреслити, що план не є ні захопленням влади, ні поштовхом до зміни договорів. Ці ідеї виношувалися місяцями, і пройдуть роки, перш ніж вони будуть повністю прийняті — але вони дійсно знаменують собою "важливу віху", як висловилась виконавчий віце-президент Комісії Маргрете Вестагер. Ось п'ять основних висновків з цих пропозицій:
1. Це не найкраща новина для американської оборонної промисловості
Однією з цілей стратегії є забезпечення того, щоб уряди країн ЄС купували менше зброї в американців (хоча, на знак домінування США в оборонній сфері, на презентації було представлено фото винищувача McDonnell Douglas F/A-18 Hornet). Ще у вересні, за словами кількох чиновників, бюрократи Франції і ЄС були в жаху від дослідження, проведеного французьким аналітичним центром IRIS, яке показало, що переважна більшість європейських оборонних витрат спрямовується підрядникам за межами блоку. На це дослідження посилалися в більшості консультаційних документів Комісії щодо стратегії.
Брюссель хоче, щоб до 2030 року половина національних бюджетів на оборонні закупівлі йшла місцевим компаніям, а до 2035 року цей показник має зрости до 60%. Наразі майже 80% озброєнь закуповується в іноземних компаній, в тому числі понад 60% — у США, зазначили в Єврокомісії.
Комісія також хоче полегшити європейським збройовим компаніям продаж, скопіювавши американську систему, де запаси зброї доступні для швидшого постачання клієнтам. Це може створити більшу конкуренцію для американських компаній.
2. Вся справа в грошах
Комісія виділила 1,5 мільярда євро на EDIP до 2027 року, але чиновники ЄС визнають, що цього недостатньо для досягнення поставлених цілей. Зрештою, Тьєррі Бретон, європейський комісар з питань внутрішнього ринку хоче створити оборонний фонд у розмірі 100 мільярдів євро.
Країни можуть використовувати фонди згуртованості — гроші, які допоможуть біднішим країнам наздогнати багатші. Інший варіант — країни можуть позичати кошти, необхідні їм для зміцнення своєї військової промисловості, але це розколює блок. Франція разом з Польщею та Естонією підтримують цю ідею, тоді як Німеччина та інші ощадливі країни ставляться до неї насторожено, що робить малоймовірним випуск єврооблігацій за підтримки всього ЄС.
Іншим джерелом додаткових коштів можуть стати несподівані прибутки від мільярдів заарештованих російських активів. Однак Боррель поспішив відкинути цей варіант, заявивши журналістам у вівторок 5 березня, що національні уряди не досягли згоди з цього питання.
3. Безпрецедентна влада над виробництвом
Комісія хоче запустити FAST — Фонд прискорення трансформації ланцюгів постачання в оборонному секторі. Грошовий капітал призначено для малих і середніх компаній, які, як очікується, використають потужність блоку для розширення своїх ліній постачання для виробництва озброєнь, але поки що незрозуміло, як це буде відбуватися на практиці.
Також планується з'ясувати, як цивільні виробничі лінії можуть бути швидко переналагоджені на випуск військової продукції. Тим не менш, необхідно буде знайти точки перетину між споживчим і військовим виробництвом, щоб побудувати заводи, необхідні для підтримання військового виробництва в готовності, навіть якщо попит впаде.
4. З'явився ще один гравець: НАТО
Європейська комісія — не єдина інституція, яка розробила оборонно-промисловий план. Під час саміту Альянсу у Вільнюсі минулого літа лідери країн-членів домовилися про план дій з оборонного виробництва з метою збільшення спільних закупівель і виробничих потужностей.
"Якщо ця нова оприлюднена стратегія буде розглядатися як доповнення, це одна справа, але якщо вона буде розглядатися як така, що суперечить [стратегії НАТО], це може стати певною політичною проблемою", — сказав Роберт Пшель, колишній посадовець НАТО і старший науковий співробітник польського Центру східних досліджень.
Він додав, що ЄС повинен зосередитися лише на стандартах НАТО, враховуючи, що переважна більшість країн ЄС є членами Альянсу. Бретон відкинув занепокоєння, що стратегія може вступити в конфлікт з НАТО.
5. Україна розглядається як квазі-член ЄС
Одним з ключових моментів Комісії є те, що до України ставитимуться майже як до члена блоку, який зможе брати участь у спільних закупівлях ЄС. А українські компанії матимуть право на отримання грошових коштів EDIP.
"Україна зможе скористатися підтримкою цієї стратегії для своєї оборонної промисловості й збільшити свої виробничі потужності, як будь-яка європейська компанія", — повідомив Тьєррі Бретон, додавши, що метою є підготовка до інтеграції українського оборонного виробничого апарату з європейським.