За словами першого заступника голови КМДА Олександра Мазурчака, «ми працюємо над «Київенерго». Є звернення від депутатського корпусу до Кабінету міністрів «про передачу пакета акцій у керівництво київської адміністрації». Про це заявив також інший заступник голови — Олександр Пузанов. Власне, бажання «трохи покермувати» «Київенерго» у міської адміністрації не зникало ніколи.
Занадто багато в столиці залежить від цієї енергокомпанії, надто великі в неї обороти, дотації та інші ласощі. Ще наприкінці 90-х років мерії вдалося вирвати в уряду Пустовойтенка 12,73% акцій компанії, плюс досить довго місто управляло 50-відсотковим держпакетом. Запам’яталося це тільки активними спробами розмити держпакет шляхом проведення додаткової емісії акцій на зовсім смішну суму.
Та не склалося. Хіба що 2001-го, під завісу прем’єрства Віктора Ющенка, приблизно тиждень діяла постанова Кабміну про розмін держпакета енергокомпанії на 36 будівель комунальної власності, але новий прем’єр Анатолій Кінах її сходу скасував. Пізніші спроби перетягнути собі акції держави були ще менш вдалими.
Поки місто безуспішно билося за державні акції, паралельно набирав сили процес концентрації акцій приватних акціонерів. За період 2000—2003 років у фізосіб викупили 12,2 млн. акцій. Кінцевими покупцями стали структури А.Іванова і В.Хмельницького. У результаті вже до 2001 року було благополучно сформовано блокуючий пакет (28%), що обійшлося покупцям приблизно у 26—28 млн. дол. Пізніше його навіть пропонували місту десь за 80 млн. дол.
Однак тодішній столичній владі було не до цього. Мерія активно лобіювала ідею об’єднання міських комунальних компаній у суперхолдинг. При цьому даний проект під час реалізації змінився до невпізнанності, пройшовши еволюцію від ідеї кишенькового підприємства мерії до ЗАТ «Київенергохолдинг» з оперативним контролем усе тих самих Хмельницького та Іванова. У лютому 2007 року міський пакет акцій «Київенерго» швидко і непублічно оцінили в 77,3 млн. грн. і передали в «Київенергохолдинг».
Це був саме момент, коли Леонід Черновецький і його молода команда почали процес конвертації коштів, витрачених на гречку, у матеріальні активи. Міське майно почало зі свистом розлітатися у найрізноманітніших напрямках. Тож в енергохолдингу акції, що належали місту, не протрималися і ста днів.
22 травня 2007 року акції значилися вже на рахунку товариства «Київські енергосистеми» («Київенергохолдингу» залишили… аж одну акцію). Після чого їх стали перепродувати далі. Вже у червні п’ять днів ними володіла кіпрська компанія Тrelodia Investments Limited, а з 8 червня 2007 року — кіпрська Fluminea Limited, потім з’являється Bledsoe Holdings і т.д. Як тактовно зазначає пан О.Пузанов, «важко відстежити подальший продаж цього пакета акцій».
Реально, якщо відволіктися від чехарди з офшорками, відстежити якраз неважко — приблизно в 2007 році добродії Хмельницький та Іванов вирішили передати свої акції новому стратегічному інвестору — Рінату Ахметову.
І вже на початок 2008 року експерти впевнено зараховували «Київенерго» до сфери діяльності цього бізнесмена і належної йому «Донбаської паливно-енергетичної компанії» (ДПЕК).
Втім, тоді офіційна позиція групи була дуже скромною: вона спростовувала інформацію, що сконцентрувала «понад 40% «Київенерго», повідомляючи, що «у нас є міноритарний пакет... який не дозволяє ні управляти цією компанією, ні контролювати її».
Формально заява про відсутність «понад сорока відсотків» у силі і досі — зараз ДПЕК має за собою 39,98% акцій ВАТ.
У 2008—2009 роках новим акціонерам довелося витримати не небезпечний, але неприємний і довгограючий конфлікт з групою «Приват», реєстратор якої затято зривав збори акціонерів. Утім, всі ці процеси відбувалися не дуже публічно, закінчившись вильотом реєстратора.
Тим більше що на тлі пустощів «команди Че» з комунальною власністю («Київенергохолдинг» і «Київводоканал») «Київенерго» виявилося не у фокусі уваги ЗМІ. Та й пізніше, коли цього року земля відчутно захиталася під ногами «космонавтів», питання про «Київенерго» порушувалося обережно...
У жовтні ще на правах першого заступника голови КМДА Олександр Попов заявив: «Пакет «Київенерго», який перебуває в статутному капіталі «Київенергохолдингу» (12,73%), не такий великий, щоб впливати на оперативну діяльність компанії. Тому зараз ми ведемо переговори з приватними інвесторами «Київенерго» про більшу участь міста в управлінні енергокомпанією».
У листопаді уточнили, що «пакета, який стосується «Київенерго», на сьогодні у комунальній власності міста вже немає», а «процес його відчуження — це цікавий процес... тема для правоохоронних органів».
Втім, одразу дуже миролюбно додали, що мають намір співпрацювати з «Київенерго» в цілому та інвесторами, зокрема. За словами Попова, «нам треба вийти з проектом щодо подальшого використання тепломереж, які перебувають в оренді «Київенерго». Очікується, що до літа 2011-го переговори завершаться.
Загалом, війни не буде. Місто так само звернулося до ДПЕК з приводу права управляти і частиною її акцій. Та й для ДПЕК дроблення держпакета — цілком позитивний сценарій. Зараз 50% акцій компанії перебувають в управлінні НАК «ЕКУ», і передбачається, що їх передадуть наступного року Фонду держмайна на приватизацію. Якщо місто одержить якусь частину, то приватизований держпакет автоматично стане неконтрольним і помітно дешевшим. Це явний плюс для майбутнього покупця, а от для бюджету — як сказати...
Не кажучи вже про те, що в планованій зв’язці — акції в спільному управлінні «ДПЕК+КМДА» — ключова роль міста, судячи з накопиченого досвіду, ну дуже сумнівна. Власне, у цей сценарій столична влада грається вже більше десяти років. Досі незмінно виходив біг по граблях. Мабуть, ще не награлися.