ЖКГ — не ліберальний ринок, а соціальний

В Україні реформу житлово-комунального господарства (ЖКГ) намагаються здійснити вже давно. Заходи зводилися в основному до виділення відповідних коштів на ремонтні роботи, наукового ж обгрунтування цього процесу не було. Тому весь період такого реформування можна охарактеризувати як період «спроб і помилок», хоча й безрезультатним його назвати не можна. За цей час було ухвалено низку фундаментальних законів у сфері ЖКГ, серед яких закони України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2011 роки», «Про житлово-комунальні послуги», «Про міський електротранспорт» та ін.

Досвід реформування житлово-комунальної сфери переконливо свідчить, що головна причина його неефективності полягає у тому, що використання суто ринкових позицій, абстрагованих від параметрів соціальної захищеності, є нелогічним. Узагальнення результатів аналізу ресурсів, стратегії, інструментів, інституційних параметрів процесу реформування ЖКГ дало можливість кваліфікувати діючу парадигму цього процесу як ліберально-приватизаційну, основними ознаками якої є послідовна лібералізація і вихід держави із соціальної економіки і, зокрема, зі сфери ЖКГ, а також приватизація, що перетворила різні соціальні аспекти життя на приватну справу самої людини. Крім того, діючий в адміністративній системі протягом кількох десятиріч механізм вертикального галузевого управління разом із монополією держави на житловий фонд зруйнували систему сервісу в життєзабезпеченні людини. В результаті функціонування ЖКГ перетворилося на обслуговуючу інфраструктуру без сервісу. Науковцями Харкова, Черкас і Донецька обгрунтовано новий підхід до реформування і розвитку соціальної економіки, виходячи з природи і потреб відтворення функціонуючого у цій галузі капіталу. В такому разі процес реформування сфери ЖКГ потребує зміни діючої ліберально-приватизаційної парадигми на нову, яку ми назвали соціально-інтеграційною.

Насамперед слід переосмислити сформовану ідеологію господарювання з метою посилення соціальної орієнтації ринкової економіки та забезпечення її ефективності. Йдеться про необхідність переходу на якісно нову систему господарювання, що базується на соціально-інтеграційній парадигмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства, яку визначають два найбільш узагальнені імперативи: необхідність значної корекції програми державної соціальної політики та орієнтація розвитку соціально-економічної системи на інновації, інвестиції, інфраструктуру та інституції.

З одного боку, соціально-інтеграційна парадигма покликана забезпечити умови розширеного відтворення функціонуючого в цій сфері і сконцентрованого в її інфраструктурі соціалізованого капіталу. З іншого — вона мусить подолати наслідки дезінтеграції та відкидання сфери ЖКГ на периферію соціально-економічної системи України. Послуги життєзабезпечення, що забезпечують важливі потреби людей, не можуть бути позиційовані на периферії еволюційного процесу. При цьому детермінантами соціально-інтеграційної парадигми реформування ЖКГ виступають: по-перше, інноваційний тип відтворення соціалізованого капіталу сфери ЖКГ; по-друге, інтеграція елементів інфраструктури, основних та допоміжних організацій, окремих секторів ринку житлово-комунальних послуг у цілісну підсистему соціально-економічної системи України, що володіє необхідним потенціалом саморозвитку.

Виходячи із соціально-інтеграційної парадигми, сформовано основні принципи коригування курсу реформування ЖКГ: опора на власне інституційне середовище соціальної економіки; формування суспільної згоди реформаційного процесу на основі стратегічного узгодження інтересів його суб’єктів; адекватність між ресурсами та інструментами реформування; реінтеграція штучно відчужених один від одного елементів єдиної системи ЖКГ; розширене відтворення соціалізованого капіталу сфери ЖКГ на основі нових високих технологій; подолання асиметрії між економічною і соціальною ефективністю ЖКГ; трансформаційний вплив новосформованого сегмента на традиційний сегмент ринку ЖКГ. Таким чином, величезний за масштабами, фізично зношений і морально застарілий спадок радянського періоду у сфері ЖКГ може бути перетворений зовсім не з допомогою руйнування колишнього базису, а з допомогою трансформаційного впливу на нього ринків нових послуг, елементів інфраструктури і функціонуючого капіталу нової якості.

Наукова цінність обгрунтованої соціально-інтеграційної парадигми полягає в тому, що вона може бути покладена в основу необхідного коригування процесу реформування сфери ЖКГ сучасної України, а також використана з метою модернізації державної соціально-економічної політики.

Ми не заперечуємо здобутків існуючої парадигми реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Підходи, задекларовані нею, не відкидаються нами як недієві. Ми пропонуємо просто спрямувати їх в інше русло, на досягнення не лише економічної, а й соціальної мети. Пропоновані нами зміни мають системний характер і стосуються всіх аспектів господарювання у житлово-комунальній сфері, зокрема щодо:

— стабілізації роботи та підвищення безпеки житлово-комунального господарства;

— формування ефективного організаційно-економічного механізму ресурсозбереження на підприємствах житлово-комунального господарства;

— впровадження нових технологій, устаткування, машин і механізмів на підприємствах ЖКГ;

— інституційної підтримки розвитку житлово-комунального господарства;

— розробки та впровадження механізму формування інституту державно-приватного партнерства в ЖКГ;

— вдосконалення системи соціального захисту населення при наданні житлово-комунальних послуг;

— розвитку муніципального маркетингу;

— удосконалення системного процесу підвищення ефективності професійної підготовки кадрів у сфері ЖКГ;

— організації та проведення моніторингу цінової і тарифної політики на підприємствах житлово-комунального господарства;

— розробки тарифно-цінового механізму надання житлово-комунальних послуг населенню тощо.

Певні заходи щодо впровадження імперативів соціально-інтеграційної парадигми уже дали позитивні практичні результати, зокрема:

— внесено пропозиції до чинної Програми реформування ЖКГ стосовно системних змін, які дадуть змогу реалізувати структурні реформи та побудувати нову економічну модель створення, експлуатації й розвитку житлового фонду України і забезпечити його надійне та якісне обслуговування з урахуванням інтересів споживачів;

— до державної адміністрації Донецької області внесено рекомендації щодо посилення соціальної спрямованості реформ при підготовці нової редакції Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Донецької області на 2009—2014 роки;

— удосконалено організаційну структуру управління ЖКГ у Донецькій області;

— проведено функціональне обстеження, аналіз тарифної і цінової політики діючих підприємств житлово-комунального господарства м. Шахтарська на основі розроблених методичних підходів щодо організації і здійснення моніторингу цінової і тарифної політики на підприємствах житлово-комунального господарства;

— удосконалено систему житлово-комунального обслуговування населення, підприємств і організацій Ясинуватського району Донецької області шляхом впровадження нового механізму функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що стосується передусім органів місцевого самоврядування;

— скориговано житлово-комунальну політику Луганської обласної державної адміністрації відповідно до внесених пропозицій щодо кориктування Програми реформування і розвитку підприємств житлово-комунального господарства Луганської області;

— внесено пропозиції комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України при обговоренні змін і доповнень до законів України стосовно житлово-комунального господарства, а також адміністрації президента України при підготовці указу президента України «Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг»;

— внесено пропозиції Донецькій обласній раді та Донецькій адміністрації щодо реформування законодавчої бази житлово-комунального господарства України, які стосуються 47 законодавчих актів, ці ж пропозиції подано до відповідних профільних комітетів Верховної Ради;

— впроваджено заходи із стимулювання створення та функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, удосконалення інституту управителів будинків та створення умов щодо вибору на конкурсних засадах підрядних організацій з обслуговування житла управлінням житлово-комунального господарства в Черкаській області;

— створено та ідентифіковано модель подачі та розподілу води для ряду міст Донецької області тощо.

Ці та інші практичні результати дали змогу обґрунтувати конкретні пропозиції з метою внесення змін до стратегії «Україна-2020» — Стратегії національної модернізації щодо відновлення та модернізації муніципальної інфраструктури.

Безперечно, при розробці нової парадигми реформування і розвитку житлово-комунального господарства ми враховували досвід провідних країн світу. За результатами апробації окремих положень роботи нами отримано численні схвальні рецензії та відгуки колег-науковців і практиків з Росії, Чехії, Польщі та інших країн. Зокрема, одержання позитивних результатів внаслідок впровадження ключових положень соціально-інтеграційної парадигми в м. Катовіце (Польща) стало підтвердженням її дієвості на практиці.

Кардинальна зміна підходів до реформування житлово-комунального господарства об’єктивно потребує потужного кадрового потенціалу, якого, на жаль, в Україні ще немає, тому не слід забувати, що без кваліфікованих спеціалізованих кадрів здійснити будь-яку реформу неможливо, тим більше у такій складній і водночас надзвичайно важливій для життєдіяльності людини сфері.

В Донбаській національній академії будівництва і архітектури та Донецькому державному університеті управління запропоновано і практично впроваджено інноваційний освітній проект підготовки кадрів для сфери житлово-комунального господарства, сутність якого полягає в реалізації шести завдань, а саме: дослідження кадрового забезпечення будівництва і житлово-комунального господарства; складання переліку освітніх програм на вимогу ринку праці; реалізація освітніх програм навчальними закладами; створення регіональних програм «Кадри будівництва» і «Кадри житлово-комунального господарства» та їх реалізація; пропозиції до розробки загальнодержавної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для будівництва та ЖКГ; моніторинг реалізації проекту і на цій основі впровадження системних змін. Крім того, протягом трьох останніх років за програмою MBA для кожного міста Донецької області підготовлено топ-менеджерів, які очолюють місцеві програми реформування ЖКГ.

Ініціатором освітніх реформ у напрямі підготовки кадрів житлово-комунального господарства виступає також Черкаський державний технологічний університет (ЧДТУ) на чолі з проректором із науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків Тамарою Качалою, яка є нашим основним партнером і незамінним помічником. У ЧДТУ також відбувається реалізація проекту програми МBA щодо підготовки фахівців у сфері житлово-комунального господарства для керівників вищого рівня та діючих обслуговуючих структур. За підтримки Черкаської державної обладміністрації та з ініціативи наших черкаських колег в області розпочато масштабну роботу щодо запровадження інституту муніципального консалтингу в ЖКГ.

Ми сподіваємося, що як представники сучасної української думки можемо показати як владі, так і бізнесу науково обгрунтовані шляхи з підвищення ефективності функціонування підприємств на засадах нової соціально-інтеграційної парадигми.