"Земний віск"

Не тільки нафтою багата Галичина. Прославив її також і так званий земний віск, який пізніше стали називати озокеритом. Уже друге століття озокерит видобувають промисловим способом, але можливості його використання ще далеко не вичерпані. Ймовірно, що найвражаючі з них розкриються у застосуванні озокериту для лікування людини, можливо, і онкологічних захворювань.

До речі, телефонний кабель з Європи до Америки, прокладений дном Атлантичного океану, служить людям уже понад сто років насамперед завдяки тому, що він ізольований бориславським озокеритом.

Трохи історії

У серпні 1810 р. у Відні було видано перший офіційний документ уряду Австро-Угорської імперії, до складу якої входила Галичина, - нормативно-правовий акт для видобутку нафти й земного воску (озокериту) у Бориславі. Звичайно, увагу більше булу прикуто до нафти, особливо після 1853 р., коли у Львові методом хімічної переробки нафти уперше в світі отримали гас. Уже тоді у Бориславі розпочали промисловий видобуток озокериту, який потім переробляли у Львові. Пізніше у Бориславі було відкрито кілька фабрик з його видобутку.

Чим корисний озокерит

Озокерит - воскоподібний мінерал нафтового походження - видобували шахтним способом у вигляді озокеритової руди на найвідомішому на той час у світі Бориславському родовищі.

Озокерит має ряд унікальних особливостей, завдяки яким використовується у техніці та медицині. Висока термостійкість озокериту зі збереженням еластичності поєднується з великою тепломісткістю. Він здатний утворювати дуже тонку і міцну плівку на поверхні виробів, яка запобігає проникненню агресивних рідин і газів. Крім того, озокерит є гарним діелектриком.

Озокерит вилучали з руди з допомогою бензинової екстракції. Рудний озокерит-сирець входить до складу різноманітних восково-озокеритних композицій, що використовуються в основному як захисні мастильні матеріали.

Жильний озокерит-сирець є основою для отримання медичного озокериту, який застосовується для нашкірних аплікацій.

З різних причин озокерит залишився в Україні малодослідженим, тож його застосування в вітчизняній промисловості і медицині досить обмежене. Вже друге століття озокерит видобувають промисловим способом, але можливості його використання ще далеко не вичерпані. І, ймовірно, що найвражаючі з них розкриються у застосуванні озокериту для лікування людини, можливо, і онкологічних захворювань.

Багаторічний досвід лікарів трускавецьких санаторіїв у застосуванні озокериту для лікування різноманітних хвороб (пародонтозу, гастриту, радикуліту, проктологічних і гінекологічних захворювань) передбачає наявність потужного біоенергетичного впливу озокериту. Спостерігалися випадки оздоровлення хворих на шлунково-кишкові захворювання при прогріванні озокеритом попереково-спинної ділянки тіла. У медицині також відомі антисептичні властивості озокериту.

Крім контактних способів лікування озокеритом, відомі випадки зцілення від складних пульмонологічних захворювань (хронічного бронхіту, астми) в мiкроклiматі шахти з видобутку озокериту.

Після здійснення відповідних науково-медичних досліджень пульмонологічні сеанси в озокеритовій шахті можуть стати ще однією надзвичайно цінною перлиною комплексу курортологічних послуг лікарень Трускавця, Східниці та Моршина.

Відтоді, як у Трускавці разом з мінеральною водою "Нафтуся" почали використовувати озокерит, медики помітили, що терапевтична дія "Нафтусі" значно підсилюється при одночасному застосуванні озокеритолікування.

Додатковий лікувальний ефект спостерігається від застосування йодобромних, хлориднатрієвих і сірководневих ванн із супутніх вод Бориславського нафтового родовища.

Отже, надзвичайна краса карпатських краєвидів, позитивна енергетика гір у поєднанні з цілющим повітрям хвойних лісів, застосування усіх нафтопохідних чинників, а саме - мінеральних вод, озокеритолікування, лікувальних ванн і пульмонологічних сеансів в озокеритовій шахті, можуть бути багатообіцяючими у лікуванні людей.

Перелічені нафтопохідні та існуючі чинники середовища слід також розглянути як можливість вирішення однієї з найважливіших проблем в медицині, а саме - супутнього інтоксикаційного синдрому, що виникає при тривалому і складному лікуванні хворих: після складних хірургічних втручань, інтенсивної хіміотерапії, лікування туберкульозу, гепатитів, СНІДу тощо.

Актуальною також може бути реабілітація бійців, які брали участь у протистоянні агресору на Сході України.

Таким чином, складний природний продукт озокерит та інші зазначені вище чинники потребують комплексного вивчення для створення своєрідної моделі їхніх унікальних властивостей, використання їх у медицині на користь усім людям.

Трохи песимізму

Галичина має унікальну можливість стати всесвітньовідомою завдяки своєму єдиному у світі промисловому родовищу озокериту. Цією можливість слід скористатися, хоча ситуація на сьогодні досить складна.

Колишнє Бориславське озокеритове рудоуправління (БОРУ) складалося з двох основних підрозділів - шахти і наземного виробництва. В 90-х роках минулого століття шахту і наземне виробництво було розділено. Наземне виробництво стало власністю ВАТ "Бориславський озокерит", а шахту передали у користування комунальній структурі, некваліфікована діяльність якої призвела до затоплення шахти у 2003 р.

За час простою шахти повністю зруйнувалися, були розкрадені всі наземні споруди та устаткування шахти. Сама шахта внаслідок тривалого терміну її затоплення не підлягає відновленню.

Що у підсумку? З одного боку, унікальне, єдине в світі промислове родовище озокериту, з іншого - затоплена озокеритова шахта, відсутність систематизованої науки щодо використання озокериту в медицині й техніці.

Трохи оптимізму

Однак навіть за нинішніх несприятливих економічних умов доцільно порушувати питання про створення в Бориславі лікарні для комплексного лікування хворих, опираючись на існуючі можливості та набутий останніми десятиліттями досвід.

Наявність потужного біоенергетичного впливу озокериту, з одного боку, присутність в озокериті слідів поліциклічних ароматичних вуглеводнів - з іншого, потребують надійних медичних досліджень впливу цього природного матеріалу на організм. При цьому необхідно встановити можливість і шляхи проникнення окремих складників озокериту в організм, поглибити вивчення лікувальної дії, особливостей оптимального застосування озокеритотерапії з іншими природними факторами для значного розширення застосування озокериту в медицині.

Тому важливо створити на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького дослідного центру "Бориславський озокерит" з метою організації у співпраці з іншими науково-дослідними інститутами систематизованих досліджень властивостей озокериту для використання їх у найрізноманітніших сферах медицини.

Враховуючи, що, крім Бориславського озокеритового родовища, є дещо менші поклади озокериту на Франківщині (Дзвіняч, Старуня), Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу спільно з кафедрою хімічної переробки нафти і газу НУ "Львівська політехніка" мали б очолити науково-дослідні роботи з розробки сучасних технологій видобування та переробки озокеритової руди, а також, беручи до уваги унікальні фізико-хімічні властивості озокериту, - технологій виробництва озокеритовмісної продукції технічного спрямування.

Одночасно з бориславським озокеритом при лабораторних дослідженнях слід звернути увагу на бориславську нафту. Здавна бориславську нафту використовували як засіб для лікування різноманітних шкірних хвороб. У другій половині минулого століття очищений гас, виділений з бориславської нафти, який у народі називали "нафта", лікарі навіть радили пити хворім на онкозахворювання. Звичайно, відтоді медицина пішла далеко вперед. І саме тому потрібно приділити увагу лікувальним властивостям озокериту у сучасних формах і методах.

Є надія, що бориславська нафта прославиться на весь світ (разом з озокеритом) як цінний лікувальний засіб, і її врешті-решт перестануть марнувати, використовуючи загалом як сировину для нафтопереробки.

Враховуючи досить великі балансові запаси Бориславського озокеритового родовища, на часі створення міжнародної програми відродження Бориславського озокеритового родовища із залученням іноземних наукових центрів та інвесторів.