Зберегти спрощену систему оподаткування: "шахматка" для влади, або Як пішакам перемогти короля

Мати стратегію на гру - судьба професіоналів. Тактичні дії по ходу - це холоднокровний розрахунок або імпульс під впливом зовнішніх чинників, які можуть зруйнувати всю стратегію і привести до перемоги пішаків над королем.

"Шахматка" України - це чорні й білі квадрати поля, де всі сфери поділені, а тінь невпинно поїдає решту білих плям, і в такому розвитку більші фігури намагаються відстояти своє поле впливу, а пішаки продовжують зникати, мігруючи за межі шахової дошки.

Категорії ризику

Сьогодні тіньовий імпорт хитається в діапазоні 10% ВВП. Обсяги контрабандних поставок в Україну 2018 р. становили 11,9 млрд дол., прогноз на 2019-й - 13,5 млрд дол. Так порахували макроекономісти Ukraine Economic Outlook. Мабуть, уперше в історії макроекономічних досліджень ми отримали обсяги контрабанди за товарними категоріями. Виявилося, що частка найбільш ризикової категорії - електроніки і обладнання - понад 21% у загальних обсягах незаконно завезених в Україну товарів. На другому місці - хімічна продукція, 14,3%, куди входить також фармацевтика; на третьому - транспорт, 10,6%; потім текстиль і одяг - 9,8%. Саме собою постає питання: як у такій ситуації держава може, з одного боку, наповнити наш спільний бюджет грішми, з іншого - гарантувати нам безпеку обладнання, ліків (на які ми розраховуємо, тяжко хворіючи), побутової техніки (яку ми використовуємо щодня)? І чому все це товарне розмаїття на мільярди доларів реалізовується всередині країни, уникаючи уваги податкової служби та інших контролюючих органів?

Одвічне питання: боротися з контрабандою на кордоні чи в кінцевих продажах? - у принципі, з самого початку неправильне. Підхід до вирішення має бути комплексним, з урахуванням значущості проблеми, кількості схем, винайдених тіньовим бізнесом, та того, де "зеленка" (нелегальне переміщення товарів поза пунктами пропуску) вже програє витонченішим способам учасників великого "сірого шляху". Тут варто нагадати, що довжина сухопутного кордону України 5618 км, а отже якими безпечними мають бути "інші схеми", щоб програти "зеленці"!

Проблема, на думку незалежної групи макроекономічного аналізу і прогнозування Ukraine Economic Outlook, криється в двох площинах. У першій - прогалини в законодавстві, які формують проблему відсутності інструментів боротьби з порушенням митних правил і недотримання норм чинного законодавства, інакше кажучи - корупція на митниці та в прикордонній службі. У другій площині - прогалини на внутрішньому ринку, які дають життя контрабандним схемам у вигляді продажів та доступу до кінцевого споживача. Одна з таких прогалин - це право суб'єктів спрощеної системи оподаткування реалізовувати товари без жодної первинної документації на них. Тобто без документів, які пояснюють походження товарів.

Прогалини в законодавстві

Зі злощасною корупцією на митниці, яка переважно базується на розриві інформаційних потоків із країнами - торговими партнерами України, Міністерство фінансів України пропонує боротися впровадженням дійових світових антиконтрабандних трендів. Ідеться насамперед про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту і впровадження NCTS (Нової комп'ютеризованої транзитної системи), що дозволить забезпечити online-обмін із 35 країнами європейського регіону митною інформацією про товари, які переміщують транзитом.

"Використання спільного IT-продукту (NCTS) перешкоджатиме схемі використання подвійного пакету документів (одна транзитна митна декларація для всіх країн - учасниць Конвенції), а забезпечення сплати митного боргу дозволить протидіяти схемі "перерваного транзиту", - відповідають у відомстві на інформаційний запит DT.UA. - Іншим напрямом роботи, який повинен мати антиконтрабандний ефект, є впровадження в Україні інституту Авторизованих економічних операторів (законопроект №7473), що дозволить формувати безпечні ланцюжки поставки товарів, надавати спеціальні спрощення добропорядним економічним операторам, зосередивши митний контроль на ризикових зовнішньоекономічних операціях".

На сьогодні Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт 1082 "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи", - перший крок зроблено.

Про недотримання норм чинного законодавства DT.UA уже неодноразово писало - це і схеми-"піджаки", які вирішуються обміном баз даних митниці та прикордонників із дотриманням норм законодавства про право безподаткового ввезення товарів лише при дотриманні перебування громадянина за кордоном більше 24 години і в'їзді не частіше одного разу на 72 години.

Говорячи про прогалини в законодавстві, варто згадати й "поштову" схему, коли під виглядом недорогих товарів в Україну ввозять дроблені на "посилки" дорогі партії комерційних вантажів і таким чином оминають митну очистку і сплату податків, завдаючи держбюджетові збитків на мільярди гривень. Поки що ця схема, очевидно, перебуває глибоко в чорному квадраті "шахматки", і її переміщення в білу площину ще не розпочате. Хоча регулювання не дуже складне (про що ми писали), але опір великий.

Державні податкова та митна служби нібито реформуються зараз, але поки що ми чуємо лише обнадійливі заяви і не бачимо реальних результатів.

Що робити з кінцевими продажами?

Підходити до цього питання треба не поспішаючи, озброївшись цифрами, аналітикою, дослідженнями.

За даними Держстату за 2018 р., ми бачимо таку картину. Всього в Україні зареєстровано 355952 підприємства. У тому числі 0,1% великих, 4,5 середніх, 95,4% малих.

Тобто, згідно з офіційними даними, в нас у країні дуже великий відсоток малих підприємців, який генерує всього близько 16% ВВП. Але перевірити цього ми аж ніяк не можемо. Тільки повірити. Адже оборот, який заносить підприємця в розділ малих, на практиці перевірити неможливо.

Зареєстрованих як фізичні особи - підприємці станом на 01.07.2019 г. - 1793240 осіб. При цьому, за даними за останніх півроку, кількість зареєстрованих ФОП збільшилася на 10891 осіб.

Це може бути пов'язано як із зростанням активності підприємницької діяльності, так і з уникненням оподаткування зарплат (ФОП замість найму), так і виведенням прибутку через фізичних осіб - підприємців.

Дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE -Україна "Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування найпоширеніших інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні" свідчить, що це цілком реально. Звід даних показує збільшення обсягів з використання ФОП замість найму на роботу і значне зростання обсягів заниження оборотів з 18–20 млрд грн у 2017 р. до 30–90 млрд грн 2018-го. Виведення прибутку через псевдопідприємства фізосіб дослідники цього разу чомусь вирішили не рахувати.

Моніторинг експертів у сфері захисту прав споживачів також свідчить, що часто під вивіскою великих брендів можна знайти ФОП, яка не дотримується норм законодавства, проводячи розрахункові операції, і не виконує зобов'язань перед споживачем.

Нинішнього року дослідники Центру незалежних споживчих експертиз "Тест" повторили моніторинг 2017 р. - 20 інтернет-магазинів перевірили на дотримання норм законодавства і лояльність до споживача. Однак цього разу процедуру розширили, й вона охоплювала варіанти з доставкою до покупця та самовивезення з магазину.

За даними моніторингу, з 20 інтернет-магазинів 11 не видали обов'язкового фіскального чека при продажу смартфонів. Хоча такий товар належать до складної техніки на гарантії, відповідно, при продажу фіскальний чек обов'язковий. Усі 11 порушників касової дисципліни - це фізичні особи-підприємці. Сім інтернет-магазинів, котрі видали чеки, мали форму власності ТОВ. При цьому був і приємний виняток: один інтернет-магазин видав фіскальний чек від ФОП.

Трохи інакші справи в точках видачі інтернет-магазинів. 20 офлайнових представництв мали 16 магазинів: із них дотрималися законодавства про видачу фіскального чека вісім продавців, усі виявилися ТОВ, решта вісім законодавство порушили: два з них взагалі не зазначили продавця (тільки штамп із назвою), чотири мали форму реєстрації ФОП.

Не надали фіскального чека в обох варіантах закупівлі: All-service, Allo, Citycom, Cytrus, F.ua, Skidka, Stylus.

Не надали фіскального чека в одному з варіантів закупівлі: AKS, Elmir, IT -box, Mobilluck, Repka, Rosetka, Telemart.

Надали фіскальний чек: Comfy, 27.ua, Eldorado, Brain.com.ua, Foxtrot.

Загальний висновок експертів не вселяє оптимізму. На жаль, змушені констатувати, що ситуація за два роки не змінилася - хто порушував, той і продовжує порушувати! Передусім це свідчить про те, що споживачі й фіскальні органи люблять наступати на одні й ті самі граблі.

І тут би вказати податковій службі на неналежний контроль, але, як свідчить офіційна статистика, фіскали зосереджені на великому бізнесі, не акцентуючись на малому. Чим псевдомалий бізнес активно користується.

Як не наступати на граблі, відсіяти зерно від полови й отримати позитивний ефект у вигляді збільшення надходжень до бюджету та створення рівних правил гри?

У світі з такими явищами борються, наприклад, через впровадження відповідальності за продаж товарів, походження яких не підтверджене, або вводять фіскалізацію кінцевих продажів. В Україні нині активно обговорюються прийняті в першому читанні законопроекти 1053-1 і 1073, якими, з одного боку, впроваджуються технологічні рішення, що значно здешевлюють використання РРО, так звані програмні РРО, з іншого - пропонується механізм "кешбек для споживача", з яким покупець зможе впливати на дії продавця і мотивувати його легалізувати готівкові операції, вимагаючи видати фіскальний чек.

На практиці кешбек виглядає так: покупець перевіряє на сервері ДФС виданий йому чек у режимі онлайн, і, якщо чек не зареєстрований, споживач пише звернення до контролюючих органів. При підтвердженні факту порушення покупець отримує додатково до товару 100% його вартості з фінансових санкцій, накладених на порушника-продавця.

Такий інструмент має стати чудовим інструментом проти граблів. Його прийняття підтримала й Консумерська асамблея України, до якої входять організації, що займаються захистом прав споживачів. Але чи встоять депутати під натиском протестувальників?

* * *

Правда, слід зазначити, що в цих законопроектах закопана й тотальна фіскалізація з 2021 р. Можливо, вона передчасна і найближчим часом варто обмежитися фіскалізацією для підприємців тільки ризикових галузей, котрі лідирують у тіньовому обороті. Розумно протестувальникам проти 1053-1 і 1073 представникам МСБ підтримати цей компроміс, який примусить великих продавців припинити практику залучення ФОП у свою гру на цій "шах матці", для дроблення і продажу контрабанди через ФОП.

Але тоді залишається ще одне питання: як контролювати обсяги продажів інших підприємців і чим фіксувати ту межу, коли малий уже став великим, якщо немає ні фіскального контролю, ні обов'язку підтверджувати походження товару? "Шахматка" - річ стратегічна…