«Welcome to Libya!»

Зняття у вересні 2003 року санкцій ООН стосовно Лівії значною мірою згладило політичну гостроту торговельно-економічного співробітництва з Лівійською Джамахірією. Через рік санкції проти Тріполі скасували також США, дозволивши своїм компаніям вести торговельні операції, інвестувати в економіку цієї північноафриканської країни, а також закуповувати лівійську нафту. А на початку цього тижня рішення про скасування економічних санкцій проти Лівії (які діяли 18 років), зокрема, і з приводу заборони на продаж зброї, ухвалили міністри закордонних справ країн — членів Євросоюзу.

У такий спосіб Лівійська Джамахірія поступово стає перспективним партнером. Після зняття санкцій багато держав докладають зусиль до того, аби вийти на лівійський ринок. Так, минулого тижня з короткостроковим візитом Лівію відвідав прем’єр-міністр Італії. Зустріч Сільвіо Берлусконі й Муаммара Каддафі була вже третьою нинішнього року. Уперше за понад два десятиліття припинення відносин між Францією та Лівією про свій намір відвідати Тріполі до кінця поточного року заявив президент Жак Ширак. А в п’ятницю до столиці Лівії відправився німецький канцлер Герхард Шредер.

До нечисленних поки що закордонних туристів лівійці ставляться вельми дружелюбно. Побачивши іноземця, особливо представницю жіночої статі, голосно вітаються — «Welcome to Libya!». І неодмінно цікавляться, звідки прибули гості. «А-а-а, Укранія», — дружелюбно похитують головою. Про Україну тут знають. У часи колишнього Радянського Союзу за нею неофіційно було закріплено торговельно-економічне й технічне співробітництво з Близьким Сходом. У 90-х роках розпад СРСР і запровадження санкцій ООН проти Лівії майже на десятиліття «заморозили» партнерство Києва й Тріполі. І лише в останні три роки Україна активно взялася нарощувати свою присутність на лівійському ринку.

Цьому дуже сприяв торішній візит до Тріполі Президента України, коли в присутності лідерів обох країн було підписано цілу низку документів, зокрема й меморандум про співпрацю між НАК «Нафтогаз України» та NOC Лівії. Нафтогазова галузь є однією з найперспективніших для подальшого розвитку відносин двох держав. Цей рамковий документ перевів українсько-лівійське співробітництво в нафтогазовій галузі на міждержавний рівень і відкрив шлях до підписання комерційних контрактів між НАК «Нафтогаз України» і NOC.

10 жовтня глава правління НАК Юрій Бойко й керівник NOC Абдалла Салем Аль-Бадрі підписали угоду про поділ продукції (УПП). Цей документ враховує передусім мінімальний обсяг пошуково-розвідувальних робіт, який інвестор бере на себе; відсоток розподілу продукції; питання, пов’язані з національним законодавством (приміром, хто сплачує податки — у даному разі лівійська сторона, у якій формі тощо), а також способи управління. Термін дії підписаної УПП на видобування нафти становить 25 років, природного газу — 30.

Фахівці запевняють: два роки, що пішли на підготовку УПП — рекордний термін. Зазвичай для цього потрібно набагато більше часу. За деякими даними, того дня NOC планував підписати чотири такі договори, але в результаті було підписано лише один — із «Нафтогазом».

На запитання журналістів про значення контракту для України Ю.Бойко відповів: «Його важко переоцінити. Це перша така масштабна угода, підписана нашою компанією на міжнародному рівні, і ми розраховуємо, що вона стане базою для збільшення видобування за рубежем». За його словами, умови УПП «цілком задовольняють українську сторону й роблять економічно ефективним майбутній проект».

«Обставини склалися для нас дуже вдало. Цьому сприяло доброзичливе ставлення Лівії до Україні, а також те, що після зняття санкцій ООН стосовно Лівійської Джамахірії український Президент відвідав цю країну одним із перших. Зараз УПП діє на основі тендера. На 18 блоків подали заявки 148 компаній, — додав Ю.Бойко. — Співпраця також розвивається й у галузі авіаційної техніки. Одночасно з нами в Лівії був присутній генеральний директор ВО «Південмаш».

Підписання угоди про поділ продукції, по суті, означає початок реальної роботи «Нафтогазу України» на території Лівії. Найближчим часом українська компанія зможе розпочати розробку чотирьох нафтогазоносних блоків загальною площею близько 8 тис. кв. км, які було відібрано після вивчення геологічної інформації, наданої лівійською стороною. «Блоки, що підпадають під дію УПП, наші фахівці вибирали дуже старанно. Це результат досить тривалої роботи. Ми починали з того, що вивчали матеріали по 116 блоках і потім скоротили їхню кількість до чотирьох, найперспективніших, на нашу думку. Вони й стали предметом цієї угоди», — сказав Богдан Крупський, глава департаменту НАК із розвідки й видобування нафти та газу.

Один із блоків, отриманих Україною, перебуває у вивченому районі з досить розвиненою мережею нафтопроводів (басейн Сірт) і три — у басейні Гадамес. За прогнозними даними, більшість нафтових покладів на глибині 3—4,5 км. «Для України — це невелика глибина. У себе ми вже давно буримо на п’ять-шість кілометрів», — відзначив Б.Крупський.

Загальні прогнозні ресурси по відібраних блоках, за оцінкою спеціалістів «Нафтогазу», дорівнюють 110 млн. тонн нафти та 30 млрд. кубометрів природного газу. Під час проведення пошуково-розвідувальних робіт компанія планує відкрити до шести нафтових родовищ і одне газове (в басейні Сірт).

Для початку українська сторона на тендерній основі залучатиме іноземні сервісні компанії, уже акредитовані на території Лівії. Відповідно до лівійського законодавства, компанія має бути резидентом Лівії. Сервісні компанії виконують увесь комплекс робіт — починаючи з геолого-розвідувальних і закінчуючи бурінням. Протягом півтора місяця «Нафтогаз» проведе тендер для визначення генпідрядника з сейсмічної розвідки родовищ. За словами голови правління НАК Ю.Бойка, попередні переговори вже відбулися з Schlumberger (США), лівійсько-китайським СП і ще двома компаніями. «Після завершення тендера майже півроку триватиме сейсмологічне дослідження та ще два-три місяці — аналіз даних, після чого компанія має намір розпочати буріння найперспективніших об’єктів», — сказав він.

До буріння перших пошуково-розвідувальних свердловин на нафтогазових родовищах Лівії «Нафтогаз» збирається приступити до жовтня 2005 року, а 2007-го розпочати комерційне видобування нафти, очікуваний обсяг якої може збільшитися від 1,5 млн. тонн 2007-го до 5 млн. тонн у 2010—2015 роках.

На першому етапі реалізації проекту обсяг інвестицій «Нафтогазу України» в пошук і розробку нафтових родовищ у Лівії становитиме 57,5 млн. дол. «Після того, як буде розвідано родовища й оголошено їхнє так зване комерційне відкриття, у розробку родовищ вкладатимуть гроші як українська, так і лівійська компанії. Ці кошти приблизно відповідатимуть параметрам поділу продукції, передбаченим підписаним УПП», — пояснив Б.Крупський. Термін окупності інвестицій, очікують фахівці, дорівнюватиме не більш як двом рокам від початку комерційної розробки родовищ.

Газ, видобутий у Лівії, «Нафтогаз» має намір експортувати до Європи. За словами Ю.Бойка, для цих цілей компанія, можливо, використовуватиме недавно зданий в експлуатацію газопровід «Лівія—Італія» або ж після скраплення буде переправляти газ до Європи морським транспортом.

Видобуту в Лівії нафту НАК постачатиме в Україну за схемою заміщення та використовуватиме для створення національного нафтового резерву. «Надалі, очевидно, буде здійснено маркетинг, який покаже, що нам вигідніше: продавати сиру нафту за гроші, заміщати її з наступними поставками російської нафти на українські заводи чи переробити цю нафту на лівійському заводі та продавати в Європу нафтопродукти. Це окремі питання й вони, вочевидь, вирішуватимуться тоді, коли в нас уже буде нафта. До того ж ми маємо враховувати ситуацію на ринку», — підкреслив Б.Крупський.

«Епоха глобалізації й енергозалежність України диктує компанії необхідність переростати в міжнародну корпорацію з диверсифікованою ресурсною базою, — заявив Юрій Бойко. — Серйозність наших намірів і результат, досягнутий у співробітництві з Лівійською Джамахірією, доводить, що «Нафтогаз України» сьогодні є одним із провідних енергетичних холдингів Східної Європи».

Добрі стосунки з Лівією — це ще й можливість виходу на ринок Африки. «Африка — джерело корисних копалин і, звісно, туди потрібно входити. Ми плануємо провести робочу поїздку по Африці й уже домовилися про це з керівництвом Лівійської Джамахірії, вони нам допоможуть. Лівія для нас — своєрідний форпост, звідки ми «розповзатимемося», як сарана, по всій Африці», — пожартував Ю.Бойко.

ДОВІДКА ДТ:

Представництво НАК «Нафтогаз України» в Лівійській Джамахірії зареєстровано в Міністерстві економіки Лівії наприкінці лютого 2003 року. Відкриття представництва — неодмінна умова для укладання будь-якою іноземною компанією будь-яких контрактів і отримання в розробку документації.

На початку вересня 2003 року НАК запросили відвідати «кімнату даних» NOC для ознайомлення з нафтогазоносними територіями, запропонованими для розробки іноземним інвесторам. Наприкінці жовтня 2003 року, за результатами аналізу розширеної геологічної інформації, «Нафтогаз» остаточно визначив пріоритетними для себе чотири нафтогазоносні території та розпочав підготовку програми інвестицій у нафтовидобувну галузь Лівійської Джамахірії.

ДОВІДКА ДТ:

Лівійська Джамахірія володіє великими запасами легкої низькосірчистої нафти (доведені запаси становлять близько 3,8 млрд. тонн), родовища якої перебувають у початковій стадії розробки, а також має в своєму розпорядженні розвинену інфраструктуру експорту передусім вуглеводневої сировини на розташовані поблизу міжнародні ринки. Істотні надходження від експорту «чорного золота» й порівняно нечисленне населення (5 млн. чол.) роблять Лівію однією з найбагатших країн Африки.

До початку 2003 року в країні виявлено понад 300 родовищ, головним чином, нафтових, 90% яких знаходяться в басейні Сірт. Початкові запаси нафти в басейнах Мурзук дорівнюють 245 млн. тонн, Гадамес — 120 і Джефара-Пелагійському — 100 млн. тонн.

2002 року в Лівії видобуто 65,4 млн. тонн рідких вуглеводнів, зокрема 2,4 млн. тонн газоконденсату, а також 12 млрд. кубометрів газу.

Майже половина вироблених нафтопродуктів, як і надлишок нафти, експортуються. Основними імпортерами лівійської нафти й нафтопродуктів є Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Великобританія, Греція та Швейцарія.

У Лівії працюють понад два десятки іноземних компаній. Провідними серед них є Agip-ENI (Італія), Canadian Occidental (Канада), Lundin Oil (Швеція), Nimr Petroleum (Саудівська Аравія), OMV (Австрія), Pedco (Південна Корея), Petronas (Малайзія), Red Sea Oil (Канада), Repsol (Іспанія).

Видобуток нафти в найближчі десять років прогнозується в обсязі 70—75 млн. тонн на рік. Видобуток газу може подвоїтися й досягти до 2010 року 25 млрд. кубометрів.

Понад половину нафтової промисловості країни контролює Національна нафтова компанія Лівії (NOC), нафтовидобувні потужності котрої перевищують 40 млн. тонн на рік.

Лівія пропонує на тендерних умовах іноземним компаніям близько 140 нафтогазоносних і перспективних блоків на суші й у Середземному морі.