«Вузьке горло» українського енергоекспорту: чи не надто багато бажаючих дотягтися до нього?

Існуючі схеми експорту української електроенергії найближчим часом можуть зазнати кардинальних змін. Навесні 2009 року парламент України ухвалив закон, яким спробував закрити прогалини в цій сфері. Документ, зокрема, передбачає запровадження аукціонів з продажу права доступу до міждержавних ліній електропередачі (ЛЕП). Наприкінці жовтня Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) на виконання закону затвердила порядок проведення таких аукціонів. Проте основний покупець української електроенергії, експортованої до Європи, — група Korlea Invest — оскаржила законність порядку, що ледь не призвело до зриву першого такого аукціону. Чому холдинг зважився на такий крок і яка нині ситуація на ринку торгівлі електроенергією, «Дзеркало тижня» розпитало голову ради директорів Korlea Invest Holding Василя ДАНИЛІВА.

— Василю Миколайовичу, за останні роки в енергогалузі створено чимало прецедентів, авторство останнього з них належить очолюваній вами компанії Korlea Invest, яка оскаржила порядок проведення аукціонів з продажу доступу до міждержавних електромереж, затверджений НКРЕ. Чому ви пішли на такий крок?

— Спочатку я хотів би сказати кілька слів про ухвалений навесні закон, яким парламент України спробував, на мій погляд, безуспішно, врегулювати питання експорту електроенергії. Прийняття цього документа пролобіювала приватна структура «ДПЕК» з однією лише метою — одержати доступ до багатомільйонного грошового потоку, який формується в результаті поставок української електроенергії за кордон. Держпідприємство «Укрінтеренерго» за підсумками минулого року одержало 42 млн. грн. чистого прибутку. При цьому інше держпідприємство — «Енергоринок» — на продажу електроенергії «Укрінтеренерго» для подальшого експорту в Європу заробило понад 500 млн. грн. прибутку. А оборот перевищив
3 млрд. грн.

Сам закон вийшов як дишель — куди повернеш, туди і вийшов. Очевидно, що документ готували люди, які погано розбираються в принципах роботи лібералізованих європейських енергетичних ринків. Досить сказати, що в Європі вже давно усвідомили недоцільність продажу доступу до міждержавних ліній електропередачі й тепер упритул наблизилися до відмови від такої практики. Тобто торгівля доступом до міждержавних ЛЕП — це тупиковий шлях розвитку.

Тепер про порядок проведення аукціонів з продажу доступу до міждержавного перерізу, затверджений НКРЕ. Ціла низка положень цього документа прямо суперечить закону, на виконання якого цей порядок розроблявся та затверджувався. Так, законом визначено вичерпний перелік кваліфікаційних вимог до учасників аукціонів: будь-яка компанія для участі в торгах повинна мати ліцензії на поставки електроенергії, бути членом Оптового ринку електроенергії України та не мати прострочених боргів за електроенергію. При цьому НКРЕ, прийнявши згаданий порядок, розширила перелік кваліфікаційних вимог. Відповідно до порядку від НКРЕ, крім усього переліченого, для участі в аукціоні компанія-претендент має ще до торгів укласти з «Енергоринком» договір купівлі-продажу електроенергії для подальшого експорту, а також зовнішньоекономічний контракт на поставку електроенергії.

Очевидно, що для експорту необхідний зовнішньоекономічний контракт із нерезидентом. Проте експорт електроенергії може здійснюватися не тільки на підставі контракту на поставку, а й на підставі договору комісії. Таким чином, НКРЕ ще й обмежила принцип свободи договору.

У законі також прописано, що порядок проведення аукціонів має визначати обсяг пропускної здатності міждержавних ЛЕП за окремими лотами, тобто лоти мають бути прописані безпосередньо в порядку. При цьому порядок, затверджений НКРЕ, передбачає, що рішення про визначення лотів приймає аукціонна комісія. Тобто в цій частині порядок також не відповідає закону.

Невідповідність затвердженого НКРЕ порядку закону може призвести до того, що результати аукціонів оскаржуватимуться в суді та скасовуватимуться. Внаслідок цього переможці аукціонів не зможуть виконувати зовнішньоекономічні контракти й будуть змушені відшкодовувати зарубіжним компаніям збитки, завдані у результаті недопоставки електроенергії. І така загроза зберігатиметься доти, доки НКРЕ не усуне розбіжностей між прийнятим нею порядком і відповідним законом.

Я не виключаю, що наша українська «дочка» — «Корлеа Інвест Україна» буде змушена брати участь в аукціонах з доступу до перерізу в тому разі, якщо наш партнер в Україні — держпідприємство «Укрінтеренерго» — з якихось причин не зможе виконувати свої зобов’язання за контрактами із компаніями групи Korlea Invest. Ми, як і будь-яка інша компанія, зацікавлені в максимально чітких правилах гри, які не допускають різночитання. Такі правила є запорукою чесної конкуренції. Тому ми й оскаржили законність затвердженого НКРЕ порядку.

— Ви сказали, що Європа відмовляється від продажу доступу до міждержавних перерізів. Тоді як, на вашу думку, мають відбирати експортерів електроенергії?

— По-перше, я переконаний, що лібералізувати експорт до лібералізації внутрішнього ринку немає сенсу. Держава від цього тільки програє, а виграє кілька приватних компаній, які вже більше року нагнітають ситуацію.

Але, якщо така вже несила, то на аукціонах має продаватися електроенергія, а не доступ до перерізу. Навіть у Європі доступ до перерізу продається лише в тому разі, якщо величина пропускної здатності міждержавного перерізу на тому чи іншому кордоні не дозволяє пропустити всіх бажаючих, тобто існує «вузьке горло». Поясню: розмір пропускної здатності ЛЕП, що з’єднують острів Бурштинської ТЕС із європейською енергосистемою, перевищує 3000 МВт, тоді як острів фізично не може експортувати більш як 550 МВт. За іншими напрямками експорту ситуація аналогічна.

Продавати електроенергію на експорт на аукціонах має держпідприємство «Енергоринок». Якщо «Енергоринок» з якихось причин не може самостійно проводити такі торги, то він може, наприклад, за договором комісії делегувати ці функції «Укрінтеренерго», який має відповідний досвід. На аукціонах електроенергія має продаватися з поставкою на кордоні, тобто на умовах DAF. Тоді весь прибуток від експорту формуватиметься в держпідприємства «Енергоринок», яке може її справедливо розподіляти між виробниками електроенергії.

— Ви як керівник основного контрагента «Укрінтеренерго» згодні з твердженням, що ухвалені парламентом зміни до Закону «Про електроенергетику» є обставиною форс-мажору, яка дозволить «Укрінтеренерго» уникнути штрафних санкцій при невиконанні зобов’язань за раніше укладеними контрактами?

— Ні. Група Korlea Invest має контракти з «Укрінтеренерго» у цілому на 400—450 МВт, з яких 250 МВт припадає на Ukrenergy Holding. Термін дії деяких із них минає в 2012 році, інших — у 2015-му.
Ці контракти передбачають взаємні зобов’язання сторін. «Укрінтеренерго» зобов’язане поставляти певний обсяг електроенергії, компанії групи — відбирати певний обсяг електроенергії. Korlea Invest неухильно виконує чинні контракти. Навіть попри обвал цін, який мав місце в Європі наприкінці 2008-го — на початку 2009 року, ми продовжували вибирати українську електроенергію, хоча могли заміщати її у власному балансі більш дешевою європейською. Korlea Invest зробила все, щоб експорт електроенергії з Бурштинського енергоострова в Європу не припинився, як це сталося з поставкою української електроенергії до Польщі чи Молдови.

Відповідно, ми вимагатимемо від «Укрінтеренерго» виконання контрактів, попри ухвалення парламентом закону. Випереджаючи ваше наступне запитання, скажу відразу: розмір штрафних санкцій до «Укрінтеренерго» за невиконання контрактів перевищить 100 млн. євро.

— Обсяги експорту вітчизняної електроенергії в січні—вересні 2009 року скоротилися більш як удвічі, що дає підстави говорити про низьку ефективність діяльності «Укрінтеренерго». Наскільки така постановка питання обгрунтована? І що, на ваш погляд, призвело до такого великого зниження обсягу поставок?

— По-перше, від української електроенергії наприкінці минулого року відмовилася Молдова, на яку у 2008 році припадала більш як третина всього експорту. Рішення Кишинева, я вважаю, було суто політичним. Комуністи, напередодні виборів намагаючись заручитися підтримкою російської влади, зробили вибір на користь більш дорогої електроенергії Молдавської ГРЕС, якою володіє російське ВАТ «Интер РАО ЕЭС». Тобто вирішення цього питання перейшло з економічної площини, коли домовленості досягаються на рівні суб’єктів господарювання, у політичну.

По-друге, економічна криза спровокувала різке скорочення обсягів споживання електроенергії та обвал цін на неї в Європі. У результаті конкурентоспроможність української електроенергії знизилася, поставки з Бурштинського енергоострова в напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії скоротилися, а до Польщі — взагалі припинилися. Якщо пам’ятаєте, угорський трейдер Emfesz навесні відмовився від законтрактованих у «Укрінтеренерго» 100 МВт потужності через те, що не міг знайти в Європі покупців на українську електроенергію, яка виявилася дорожчою, ніж власне європейська.

— Тобто, на вашу думку, провини «Укрінтеренерго» у настільки великому падінні обсягів експорту немає?

— Звичайно, ні. З таким самим успіхом можна звинувачувати вітчизняних металургів у скороченні експорту їхньої продукції або Міністерство транспорту України в дворазовому скороченні транзитного вантажопотоку в поточному році порівняно з 2008-м, докризовим роком.

— Спільне підприємство Korlea Invest і «Укрінтеренерго» — Ukrenergy Holding працює понад рік. Чи вдалося досягти цілей, які ставилися при створенні холдингу?

— «Укрінтеренерго» від моменту створення в 1993 році продавало всю експортовану електроенергію на кордоні України із сусідніми країнами. Весь прибуток від перепродажу цієї електроенергії отримували європейські компанії — контрагенти «Укрінтеренерго». Тим часом власники енергоресурсів завжди прагнуть вийти на кінцевих споживачів, це загальносвітова тенденція. І «Укрінтеренерго» не є винятком: це держпідприємство впродовж останніх кількох років активно опрацьовувало всі можливі варіанти виходу на зовнішні ринки та одержання доступу до кінцевих споживачів електроенергії з метою максимізації ефективності поставок із погляду економіки.

Водночас ми розуміли, що держпідприємство не зможе самостійно вийти на ринки Європи і шукатиме партнерів для реалізації цього амбіційного завдання. Як відомо, святе місце порожнє не буває. Тому, проаналізувавши ситуацію, Korlea Invest вирішила запропонувати «Укрінтеренерго» власний досвід, ресурси, а також контракти з кінцевими споживачами в Європі. Держпідприємство вирішило прийняти нашу пропозицію, і в результаті досягнутих домовленостей був створений Ukrenergy Holding.

У рамках формування спільного з «Укрінтеренерго» холдингу нами було прийнято принципове рішення про передачу Ukrenergy Holding усіх споживачів, із якими працювала Korlea Invest. Ще торік основна трейдерська компанія спільного холдингу — Ukrenergy Trade одержала дворічні (2009—2010 роки) контракти на поставки електроенергії з автовиробниками Audi та Volkswagen. У поточному році контракт із Audi був успішно пролонгований ще на рік, до кінця 2011-го. Але холдинг уже поставляє електроенергію й іншим компаніям, наприклад Samsung. До цього часу портфель Ukrenergy Holding налічує понад 30 контрактів із комерційними споживачами.

Більш того, Ukrenergy Holding готується вийти на ринок поставок електроенергії побутовим абонентам у Чехії, Словаччині та Угорщині. Ми нині працюємо над тим, щоб до кінця наступного року Ukrenergy Holding поставляв електроенергію 150—250 тис. домогосподарств.

З огляду на все перелічене, я вважаю, що цілей, які перед собою ставили «Укрінтеренерго» і Korlea Invest у рамках діяльності спільного холдингу, досягнуто.

— Якщо Ukrenergy Holding поставлятиме електроенергію кінцевим споживачам, то чим тоді займатиметься Korlea Invest?

— Korlea Invest, як і раніше, торгуватиме електроенергією через біржі та торговельні системи, взаємодіятиме з найбільшими гравцями ринку, такими як EON, CEZ, RWE. Але працювати в сегменті поставок кінцевим споживачам і конкурувати в цьому сегменті з Ukrenergy Holding група Korlea Invest однозначно не буде.

— Які результати роботи Korlea Invest Holding і Ukrenergy Holding у першому півріччі 2009 року? Які результати очікуєте за підсумками року, що минає?

— Консолідований оборот Korlea Invest за перше півріччя 2009 року становив 338,8 млн. євро — на 28% більше, ніж за аналогічний період 2008-го. Чистий прибуток за січень—червень 2009 року становив 4,8 млн. євро (за аналогічний період 2008-го — 2,21 млн. євро).

Ukrenergy Holding цього року, на жаль, працює практично з нульовою рентабельністю. Щоб пояснити, чому, необхідно звернутися до історії створення енергоострова Бурштинської ТЕС. З метою організації роботи енергоострова в 2002 році була укладена тристороння технічна угода, сторонами якої є український системний оператор НЕК «Укренерго», «Укрінтеренерго», а також системний оператор Польщі — компанія PSE Operator, яка представляє в цій угоді UCTE. Цей документ прописує взаємні зобов’язання сторін. Отже, за цією угодою українська сторона зобов’язалася з 2009 року резервувати до 100 МВт потужності для мінімізації відхилень між запланованими та реальними величинами потужності експорту. Резерв необхідний для компенсації непередбачених знижень потужності поставок із енергоострова в результаті аварійних розвантажень енергоблоків Бурштинської ТЕС або виникнення несправностей у роботі мережного устаткування.

Компанія PSE Operator, яка представляє UCTE у відносинах із «Укренерго», у 2008 році повідомила українську сторону, що експорт електроенергії з острова Бурштинської ТЕС у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії буде заблокований у разі відсутності резерву потужності. Забезпечити такий резерв за рахунок самого енергоострова неможливо через відсутність вільних генеруючих потужностей. У країнах — імпортерах української електроенергії, які межують з Україною, також існують проблеми з резервними потужностями. Угорщина сама купує резервну потужність у сусідніх країнах. Купувати таку потужність у Румунії неможливо через обмежену пропускну здатність міждержавного перерізу Румунії. Тому шукати її довелося в Словаччині. Єдиним продавцем резервної потужності в Словаччині є компанія Slovenske elektrarne, яка експлуатує 30 ГЕС сумарною встановленою потужністю понад 1600 MВт.

Ukrenergy Holding в особі Ukrenergy Trade уклав контракт на резервування із січня 2009 року 100 МВт потужності в Словаччині для виконання умов тристоронньої технічної угоди між «Укренерго», «Укрінтеренерго» і PSE Operator. Крім того, Ukrenergy Trade уклав чотиристоронню угоду для того, щоб «Укренерго» у разі потреби могло задіяти резерв потужності, який фактично розташований на території Словаччини. Сторонами цієї угоди, крім Ukrenergy Trade, є «Укренерго», системний оператор Словаччини — компанія SEPS і «Укрінтеренерго».

— Однак це означає для компанії чималі додаткові витрати. За рахунок чого ви їх компенсуєте?

— Щомісячні витрати Ukrenergy Holding на підтримку резерву потужності для забезпечення експорту з енергоострова Бурштинської ТЕС покриваються за рахунок прибутку, який холдинг отримує від операцій з продажу електроенергії.

Однак ми розраховуємо, що Ukrenergy Holding за підсумками 2009 року заробить чистий прибуток у розмірі до 1 млн. євро.

P. S. 16 грудня із затримкою на один день аукціон з продажу доступу до міждержавних ЛЕП усе-таки відбувся, попри те, що затверджений НКРЕ порядок на момент проведення торгів не діяв. Крім того, до цього часу залишається в силі рішення Господарського суду Києва, яким організатору проведення аукціонів — держпідприємству НЕК «Укренерго» забороняється укладати договори з переможцями торгів на розмір потужності міждержавних ЛЕП, яка задіяна для виконання «Укрінтеренерго» раніше укладених середньострокових контрактів. Голова аукціонної комісії Тетяна Муравйова після проведення торгів заявила, що юридична служба НЕК «Укренерго» не знайшла підстав для їхнього перенесення чи скасування.

Інтерес в учасників аукціону викликав тільки доступ до 275 МВт міждержавних ЛЕП, що з’єднують енергоострів Бурштинської ТЕС з енергосистемами Угорщини, Словаччини та Румунії. За результатами аукціонів ТОВ «Східенерго», що входить до складу «ДТЕК» Ріната Ахматова, дістався доступ до 150 МВт, ще 100 МВт — ВАТ «Західенерго», що експлуатує Бурштинську ТЕС.

Бажаючих поторгуватися за можливість експорту в Польщу, Білорусь, Росію і Молдову не знайшлося.

Наступний аукціон, на якому НЕК «Укренерго» планує реалізувати доступ до 250 МВт електроенергії, що залишилася, для експорту в Словаччину, Угорщину та Румунію, призначено на 22 грудня.