Великим і дрібним оптом: скільки продають і скільки платять податків найбільші оптовики

У вересні проєкт «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» уперше презентував 200 найбільших платників податків — нафтотрейдерів. На його основі ми склали рейтинг серед мереж автозаправних станцій. І якщо роздрібні бренди відомі навіть за межами ринку, то оптових трейдерів ідентифікують лише в професійному співтоваристві, та й то не всі. При цьому вони разом із роздрібними операторами забезпечують добру половину поставок нафтопродуктів на ринок. Специфіка оптового трейдингу полягає в роботі на невеликих націнках (кілька сотень гривень на тонні), чим можна пояснити невеликі податкові виплати, що значно поступаються роздрібним (кілька тисяч гривень на тонні). Тим часом відсутність чіткої кореляції між обсягами поставок і податковими виплатами свідчить про те, що в цій сфері ніщо оптимізаційне оптовикам не чуже. Ми використовували податковий рейтинг в основному для того, щоб уперше презентувати найбільших оптових нафтотрейдерів країни.

1. «Альянс Енерго Трейд» (АЕТ): податки — 219,8 млн грн, оборот — близько 900 тис. тонн.

Бізнес родини Адамових, вихідців із «Групи «Альянс», яка колись управляла Херсонським НПЗ, не тільки генерував для держбюджету України 2020 року рекордну серед оптовиків суму — понад 219 млн грн, а й дав можливість зайняти восьмий рядок у загальному рейтингу ТОП-200.

«Альянс Енерго Трейд» — другий за обсягами постачальник дорожнього бітуму (286 тис. тонн 2020 року). Володіє сховищами бітуму, великим парком бітумовозів, асфальтними заводами.

У поставках світлих нафтопродуктів превалює дизельне паливо, яке АЕТ завозить через диверсифіковану систему напрямків. 2020 року компанія налагодила в порту Миколаєва власну перевалку нафтопродуктів. Річний обсяг поставок 2020-го — близько 500 тис. тонн.

У компанії не розкривають секрету досягнення такого вражаючого «податкового» результату, зазначаючи, що це закономірний результат ведення прозорого бізнесу. По-іншому «Альянсу Енерго Трейд» буде вже складно працювати: компанія тримає великі кредитні лінії в українських банках, а нещодавно одержала фінансування в першокласному європейському банку. На українському паливному ринку такі ліміти мають лише 3–4 компанії.

2. «Гран Прі Ойл»: податки — 52,2 млн грн, оборот — близько 750 тис. тонн.

Оператор має чітку спеціалізацію — імпорт нафтопродуктів «Лукойла». Проєкт стартував 2018 року й на сьогодні є одним із найбільш надійних джерел поставок дизпалива (близько 50 тис. тонн на місяць) і скрапленого газу (15 тис. тонн на місяць). Бенефіціарів проєкту не афішують.

3. «Бітекс»: податки — 43,6 млн грн, оборот — близько 100 тис. тонн.

Третій рядок «податкового» рейтингу оптовиків виглядає трохи несподівано, адже «Бітекс» сформувала такий платіж лише на 100 тис. тонн бітуму, який вона завезла 2020 року з Білорусі й Польщі.

«Бітекс» — один із найстаріших постачальників бітуму, який ще з 90-х минулого сторіччя пам'ятає, як обходилися без нього. Компанія стабільно входить до четвірки найбільших постачальників бітуму, працюючи переважно із середніми дорожньо-будівними компаніями, які доїдають крихти й кістки, що падають зі столу «Великого будівництва».

Бенефіціари компанії — Олександр Шаргородський, Валерій Кравченко й Наталя Прокопчук.

4. «Анвітрейд»: податки — 31,3 млн грн, оборот — близько 700 тис. тонн.

«Анвітрейд» є форвардом у команді Wexler Group, яка об’єднує торговельні, транспортні й виробничі компанії. Бенефіціар групи — Петро Белз. Почавши роботу на паливному ринку наприкінці нульових, його бізнес злетів одночасно із запуском нафтопродуктопроводу «Прикарпатзахідтранс» 2016 року. Компанії Wexler Group змогли не тільки створити налагоджену систему реалізації російського дизпалива з «трубопровідних» терміналів у Новограді-Волинському (Житомирська обл.), Смизі (Рівненська), Дубриничах і нафтобаз у Центральній і Західній Україні, а й забезпечити експедирування всього обсягу «трубопровідного» продукту.

Улітку 2019 року команда нового президента Зеленського ініціювала запровадження мита на трубопровідні поставки російського ДП, у результаті чого обсяги прокачування різко знизилися. 2020-го «Анвітрейд» диверсифікував імпорт, уклавши контракти з білоруськими експортерами, а також взявши в управління перевалочний комплекс «Стівідорінг-К» у порту «Южний».

На початку 2021 року влада оскаржила приватизацію «Прикарпатзахідтрансу», прокачування продукту зупинилося, а управління системою було передано державній «Укртранснафті». Петро Белз заявив про плани модернізувати нафтоперевалочний комплекс у «Южному», а також про наміри й надалі розширювати пул джерел поставок, зокрема за рахунок українських виробників, а також номенклатуру товарних позицій за рахунок темних нафтопродуктів (мазуту, бітуму, мастил).

5. «БНК-Україна»: податки — 28,8 млн грн, оборот — близько 440 тис. тонн.

«Дочка» білоруського держекспортера нафтопродуктів не є трейдером у буквальному значенні цього слова. В останні роки це, швидше, транзитно-сервісна компанія, через яку українські покупці одержують білоруські нафтопродукти. 2021 року роль «БНК-Україна» помітно зросла: через європейські санкції прямі валютні платежі за білоруську продукцію стали проблематичними, тому їх почали проводити за гривню через українську компанію. Так, якщо 2020 року через неї пройшло 440 тис. тонн нафтопродуктів, то за дев'ять місяців 2021-го — 1,5 млн.

Менеджмент БНК обіцяє, що поверне українській «дочці» трейдерський функціонал. Уже відомо, що компанія придивляється нафтобази й газонаповнювальні станції.

6. «Арстак»: податки — 22,6 млн грн, оборот — близько 500 тис. тонн.

Компанія з незрозумілою назвою є одним із найбільш загадкових, великих і одночасно молодих трейдерів. Вона почала роботу 2018 року як фінансовий посередник для поставок палива заводу «Укртатнафта» мережі WOG на умовах відтермінування платежу. Завдяки широким фінансовим можливостям, за короткий час «Арстак» розширила коло споживачів і стала найбільшим дилером «Укртатнафти», продаючи 30 тис. тонн на місяць. 2020 року трейдер почав операції із закупівлі імпортних нафтопродуктів, працюючи з «Анвітрейдом», «Гран Прі Ойлом» і тією ж «Укртатнафтою», яка імпортує великі партії морем. Обсяги досягають 50 тис. тонн на місяць і включають як світлу, так і темну групи нафтопродуктів, а також скраплений газ.

7. Західна нафтогазова компанія (ЗНГК): податки — 18,7 млн грн, оборот — близько 160 тис. тонн.

Один із найстаріших оптових трейдерів, заснований Олексієм Прохоренком та Олексієм Тамразовим. Протягом багатьох років спеціалізацією компанії були поставки нафтопродуктів із Білорусі в обсязі близько 200 тис. тонн на рік. 2020-го трейдер знизив поставки до 160 тис. тонн, водночас диверсифікувавши їх за рахунок Росії. Зокрема, ЗНГК зуміла вирізнитися дебютною поставкою в Україну бензину виробництва Московського НПЗ, чим викликала нову хвилю обурення внутрішніх виробників, які зазначають необхідність обмежити імпорт із Росії та Білорусі.

8. «Алпен Трейд»: податки — 15,4 млн грн, оборот — близько 40 тис. тонн.

Поява української «дочки» міжнародного трейдера з азербайджанським корінням Coral Energy було визначено активними поставками палива в Україну починаючи з 2015–2016 років. В останні роки це найбільший постачальник дизельного палива й авіаційного гасу морем, хоча він також оперує й білоруськими нафтопродуктами, причому не тільки й не стільки в Україні.

Навесні 2021 року Coral опинився в центрі подій навколо визначення нового оператора поставок нафтопродуктів «Роснефти» в Україну, який мав прийти на заміну швейцарській Proton Energy Group. У новому для себе статусі азербайджанці пробули тижні три, так і не розпочавши імпорту і в результаті поступившись місцем «старшим» братам в особі Socar.

«Алпен Трейд» почав роботу 2016 року й торгує переважно дрібним оптом із нафтобаз у різних куточках України. Попри «перше споріднення», менеджери компанії часто дивуються, як деякі колеги по ринку умудряються пропонувати більш конкурентні ціни на той самий товар від Coral Energy.

9. «БЗТ-Україна»: податки — 13,9 млн грн, оборот — близько 508 тис. тонн.

За аналогією з «БНК-Україна», ця компанія є сервісним представництвом білоруської «Белзарубежторг» (БЗТ). Остання, своєю чергою, входить до орбіти управління справами президента Республіки Білорусь (за аналогією з нашою ДУСею). Важко зрозуміти, навіщо, але БЗТ наділена статусом спецоператора з поставок білоруського дорожнього бітуму в Україну, по суті, будучи посередником між БНК і українськими компаніями (хоча по частині світлих нафтопродуктів БНК досить успішно справляється самостійно зі значно більшими обсягами). Компанія навіть не приховує вартості своїх послуг — 1,16 дол. за тонну. Хліб свій у БЗТ їдять не даремно, українські контрагенти роботою задоволені.

10. «Нафтогаз Ойл Трейдінг»: податки — 9,2 млн грн, оборот — близько 60 тис. тонн.

Компанію було створено 2019 року невдовзі після формування в структурі НАК «Нафтогаз України» дивізіону «Нафта» на чолі з Миколою Гавриленком. Завдання трейдера — торгівля нафтопродуктами, придбаними у сторонніх виробників, які не входять у структуру НАК. 2020 року оборот компанії становив близько 60 тис. тонн дизпалива й бензину, основа якого — білоруський продукт. Цього року до асортиментів додався казахстанський скраплений газ. У «нафтовому» дивізіоні не виключають, що колись розвернуться по-великому, почавши поставки й переробку нафти.

Залишилися за кадром

Кілька великих учасників оптового ринку не ввійшли до топ-10, але масштаби їхньої діяльності заслуговують на коротке згадування.

Два українські виробники — «Укртатнафта» і «Укргазвидобування» — не ввійшли в рейтинг ТОП-200 за методикою його складання авторами.

Починаючи з 2019 року «Укртатнафта» нарощує переробку сировини й на постійній основі імпортує дизельне паливо й скраплений газ морем, виставляючи їх на оптовий ринок. 2021 року вільний обсяг нафтопродуктів компанії оцінюється щонайменше в 100 тис. тонн на місяць. Це зробило Кременчуцький НПЗ одним із центрів ціноутворення в гурті. Вага заводу продовжить зростати: заявлено про наміри нарощувати переробку. Цього року її планують на рівні 3,2 млн тонн, а вже наступного може вона збільшитися до 5–6 млн. У всякому разі НПЗ активно здійснює заходи з модернізації.

Шебелинський ГПЗ держкомпанії «Укргазвидобування» цього року виробить по 150 тис. тонн бензину й скрапленого газу. Весь обсяг компанія продає на відкритих торгах, зокрема й за довгостроковими договорами.

Динаміка зростання виробництва на українських НПЗ багато в чому залежатиме від політики держави в сфері вирівнювання акцизного навантаження на моторні палива по лінії бензин—скраплений газ, а також протекціонізму у разі подальшої експансії російських і білоруських нафтопродуктів.

Оператори ОККО й UPG увійшли в «роздрібну» частину рейтингу ТОП-200, хоча паралельно вони є великими оптовими продавцями із щомісячним обсягом не менш як 20 тис. тонн дизельного палива.

З невідомих причин, до рейтингу не потрапили структури групи «Трейд Коммодіті». Розквіт бізнесу цієї структури припав на 2016–2019 роки, коли вона була, зокрема, найбільшим постачальником дизельного палива й авіагасу для Міноборони та «Укрзалізниці». В 2020—2021 роках обсяги сателітів групи — «Фірми «Фідея», «Август Пром» та інших, знизилися, але вони залишаються активними гравцями гуртового ринку, а також учасниками тендерів держструктур. Основне джерело ресурсів — морські поставки через порт Миколаєва.

Більше статей Сергія Куюна читайте за посиланням.