СП "Карпатські Петролеум Корпорейшн" - дочірнє підприємство американської компанії "Кувейт Енерджі" - звернулося в український суд із клопотанням про визнання рішення Стокгольмського арбітражного суду, відповідно до якого напівдержавна "Укрнафта" зобов'язана виплатити 145,7 млн дол. з відсотками.
Усі дороги ведуть
у Стокгольмський арбітраж
Як стало відомо DT.UA від джерела в Шевченківському райсуді, компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн" (США) 23 вересня 2013 р. звернулася в Шевченківський районний суд Києва з клопотанням про визнання Арбітражного рішення в справі 124/2007 від 24 вересня 2010 р. і видачу дозволу на примусове виконання його на території України.
Зокрема, компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн" просить суд визнати та виконати рішення Арбітражного інституту Стокгольмської торговельної палати (відомого як Стокгольмський арбітраж) від 24 вересня 2010 р. у справі 124/2007. Відповідно до цього арбітражного рішення відповідач - компанія "Укрнафта", у якій державі належить 50% акцій, зобов'язана виплатити позивачу - компанії "Карпатські Петролеум Корпорейшн" компенсацію збитків у сумі 145,7 млн дол. плюс відсотки, а також розірвати укладений у 1995 р. договір про спільну діяльність (ДСД) у зв'язку з його порушенням відповідачем (див. копію арбітражного рішення).
Нагадаємо, що 28 вересня 2007 р. компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн" звернулася в Арбітражний інститут Стокгольмської торговельної палати з проханням встановити факт порушення угоди про спільну діяльність із боку ВАТ "Укрнафта", а також прийняти рішення щодо компенсації збитків. Стокгольмський суд 24 вересня 2010 р. задовольнив ці позовні вимоги.
Історія десятирічного конфлікту
14 вересня 1995 р. "Карпатські Петролеум Корпорейшн" і ВАТ "Укрнафта" уклали договір про спільну діяльність із метою розробки Рудівсько-Краснозаводського газоконденсатного родовища в Полтавській області. Передбачалося, що кожна сторона має здійснити 50% інвестицій і натомість мала право на 50% прибутку від реалізації спільно отриманої продукції. На випадок, якщо одна зі сторін не виконуватиме своїх вимог за договором, передбачалося, що частка її прибутку, одержуваного від реалізації продукції, буде пропорційна фактично здійсненим інвестиціям. Згодом до договору було підписано ряд додаткових угод.
У період з 1997-го по 2003 р. "Карпатські Петролеум Корпорейшн" була не в змозі виконувати свої зобов'язання в повному обсязі. У результаті її частка знизилася до 14,9%. Однак починаючи з 2004 р. компанія вдавалася до активних спроб відновити свою частку до 50%. Водночас усі пропозиції "Карпатські Петролеум Корпорейшн" внести відсутню частку було відхилено ВАТ "Укрнафта". Крім того, "Укрнафта" почала розробку нових свердловин на Рудівсько-Краснозаводському родовищі без участі "Карпатські Петролеум Корпорейшн".
Після того, як переговори між сторонами не мали успіху, "Карпатські Петролеум Корпорейшн" у вересні 2007 р. звернулася до суду.
Компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн" (Carpatsky Petroleum Corporation, США) є дочірнім підприємством материнської компанії "Кувейт Енерджі" (Kuwait Energy), приватної нафтогазовидобувної компанії, яка займається розвідкою та видобутком нафти та газу в країнах Близького Сходу.
Офіційно 50%+1 акція ПАТ "Укрнафта" належать державі в особі НАК "Нафтогаз України". Ще 39,5% належать "Літтоп Ентерпрайзес Лімітед", "Бріджмонт Венчерз Лімітед", "Бордо Менеджмент Лімітед", які входять у групу "Приват" Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Олексія Мартинова. Неофіційно група "Приват" повністю контролює ВАТ "Укрнафта" за рахунок блокуючого пакета акцій та особистих домовленостей.
У разі визнання українським судом цього рішення Стокгольмського арбітражу фактично половину боргу буде змушений оплатити "Нафтогаз України", а точніше, держава, тобто платники податків.
На думку юристів-міжнародників, невизнання в Україні рішення Стокгольмського арбітражу загрожує відповідачу (тобто "Укрнафті") арештом його активів за кордоном.
Таким чином, "енергетичні" олігархи активно збільшують борги вітчизняних держкомпаній і заодно зміцнюють імідж, зокрема, "Нафтогазу України" і держави Україна як необов'язкових партнерів.
Дежавю?
На тлі розгортання в черговий раз боргової епопеї "Нафтогазу", який заборгував лише у 2013 р. за імпортний газ уже понад 900 млн дол., такий розклад дуже доречний для російського "Газпрому".
Зростаючі борги "Нафтогазу" послужать переконливим аргументом у тому випадку, якщо росіяни в пік холодів знову скоротять чи, як у січні 2009 р., повністю припинять експорт свого газу в країни Європи через українську газотранспортну систему. І тоді вже нікого з європейських споживачів не цікавитиме, що "Газпром", передбачаючи власні проблеми з виконанням експортних контрактів при різкому збільшення газоспоживання взимку, свідомо готував громадську думку до того, щоб усю відповідальність покласти на "Нафтогаз" та Україну загалом.
Інформаційна політика "Газпрому" та Російської Федерації, тим паче напередодні очікуваного підписання Україною в листопаді Угоди про асоціацію з ЄС, цілком прогнозована та зрозуміла. Незрозуміло, чому уряд України дозволяє "Нафтогазу" та "енергоолігархам" ТАК паразитувати?