У «Надрах Донбасу» попереджають про можливе закриття приватних вугільних шахт

Приватні шахти, що входять в асоціацію вугледобувних підприємств «Надра Донбасу», знаходяться на межі зупинки через відсутність збуту на внутрішньому ринку унаслідок відмови держпідприємства «Вугілля України» укладати договори на постачання вугілля. Про це «Дзеркалу тижня» розповів Віктор Вишневецький— президент Науково-виробничого об'єднання «Механік», куди входять «Надра Донбасу».

За його словами, сьогодні на складах шахт знаходиться близько 80 тис. тонн нереалізованого вугілля.

«Ми передбачали щорічний приріст як мінімум 200 тис. тонн. А в результаті опинилися в незавид­ному становищі: гори вугілля на складах шахт (близько 80 тис. тонн на 1 лютого 2009 року) і відсутність зрозумілої відповіді від ДП «Вугілля України» на запитання про поставки вугілля», — заявив Віктор Вишневецький.

За його словами, за період з 2001 року підприємство витратило на відновлювальні роботи на покинутих шахтах більше 300 млн. гривень, при цьому заощадивши державі близько 200 млн. гривень, передбачених держпідприємством «Держвуглеторфреструктуризація» на остаточного закриття цих копалень. Тепер відновлені шахти за рік видають близько мільйона тонн цінного енергетичного вугілля, пояснив він.

На думку директора ВАТ «Шахта «Рассвет-1» Миколи Тананакіна, держава повинна створити конкурентні умови роботи для приватних виробників вугілля і дати їм можливість продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

«Ми не вимагаємо дотацій, ми хочемо домогтися однакових умов із державними шахтами. Я вважаю, що держпідтримку вуглевидобувним підприємствам державної форми власності необхідно виділяти на капітальне будівництво, але в жодному разі не на дотацію собівартості (тобто «проїдання»)», — підкреслив він.

Аналогічної думки дотримується і голова правління асоціації вугільних підприємств, яка об’єднує ряд луганських приватних вуглевидобувних і переробних підприємств, Костянтин Автономов. За його словами, підприємства ассоцииации працюють в депресивних регіонах, «де в держави немає інтересів», тому украй необхідно сьогодні зберегти свої трудові колективи.

«Прик­ро, що наші шахти, які мають ліцензії й дозволи на роботу, які виплачують усі податки, прирівнюються до «копанок», що ставить нас у неоднакові умови з державними шахтами», — зазначив він.

Докладніше читайте у статті Артема Удачіна «Вугільна дискримінація» у свіжому номері «ДТ».