У ринкові відносини з радянською спадщиною

Про реформування комунальної теплоенергетики

Американці, за словами нашого співвітчизника, який тривалий час прожив у США, відрізняються від українців тим, що не кажуть, а роблять. Ми ж кажемо, кажемо та... нічого не робимо. Кажемо на незліченних конференціях, на телеканалах, у парламенті, уряді. Але це практично нічого не змінює.

З 1 травня 2015 р. в Україні запроваджено нові тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Чи змінить підвищення тарифів фінансовий стан підприємства? Змінить, але тільки на короткий час, так було вже неодноразово. Так, швидше за все, буде й цього разу. Щоб не повторювати помилок, необхідно здійснити реформу комунальної теплоенергетики.

Що необхідно змінити

Система централізованого теплопостачання сформувалася в радянський час, коли існувала так звана гігантоманія. Вона була присутня в багатьох галузях народного господарства, у тому числі й у комунальній теплоенергетиці. Роздуті штати, малоефективна система управління, не притаманні підприємству функції, відсутність конкуренції.

Відтоді нічого не змінилося. Хтось називає такі підприємства природними монополіями. Однак є приклади, коли разом із "природними монополіями" існують районні системи централізованого теплопостачання, в яких усі економічні показники вищі, а тарифи на теплову енергію на 20–30% нижчі. Як приклад можна навести Роганський мікрорайон м. Харкова.

Головною в усіх реформах має бути економіка. Слід розпочинати з економічного прогнозу, який і повинен прорахувати та визначити економічний результат.

Ефективність теплових мереж значною мірою визначається витратами та обсягами відпущеної теплоенергії. Літній режим тепломереж, що триває шість-сім місяців на рік (виробництво та споживання тепла за цей період становить не більш як 15–20% від загального річного споживання), не ефективний і дотаційний за рахунок опалювального періоду. По суті, тепломережа є підприємством із сезонною роботою. Виходячи із цього, перше, що необхідно зробити в комунальній теплоенергетиці, - скоротити витрати.

Зменшити чисельність працівників тепломереж мінімум у десять разів. Це можна зробити, залишивши за тепловими мережами їхню основну функцію - транспортування тепла від котелень, ТЕЦ до споживача.

Відмовитися від котелень, ТЕЦ, які входять до складу тепломереж, виставивши їх на продаж інвесторам. Наявність кількох незалежних джерел вироблення тепла за технічної можливості дасть змогу тепломережам вибирати те, яке економічно вигідне. З'явиться конкуренція між підприємствами з виробництва тепла.

Не можна поєднувати продавця та покупця, у них різні інтереси. Споживач, на відміну від теплової мережі, зацікавлений скорочувати споживання тепла - встановлювати "погодні" регулятори, систему сонячних колекторів на дахах, не допускати витоків, стежити за станом теплоізоляції трубопроводів у будинку, виконувати гідравлічне налагодження будинкової системи, тому що він зобов'язаний буде повертати теплоносій у теплову мережу за графіком. Скорочення споживання тепла споживачем зменшує дохід підприємства.

Система централізованого теплопостачання розрахована в такий спосіб, щоб споживач, теплова мережа, котельня, ТЕЦ строго дотримувалися розрахункових параметрів. При порушенні встановленого режиму ефективність системи теплопостачання знижується. Тому необхідно не тільки закріпити визначений режим технічними параметрами, а й встановити економічну та юридичну відповідальність. Після цього з'явиться взаємоконтроль, виключивши так званий внутрішній договірняк.

Відмовитися від тих робіт, які можуть виконувати підрядні організації, - монтаж і капітальний ремонт котлів і котельного обладнання, насосних станцій, заміна та будівництво теплотрас, проектні та пуско-наладочні роботи. У радянський час ці роботи виконувалися спеціалізованими організаціями, такими, як котломонтажними, спецмонтажними організаціями та іншими, що показували набагато більшу ефективність. Підрозділи, які виконують такі роботи, необхідно виокремити зі складу тепломереж і виставити на аукціон.

Припускаю, що й самі тепломережі, якщо технічно можливо, слід розбити по районах і виставити на продаж чи передати в концесію. В усьому світі бізнес із надання послуг (сервіс) вважається вигідним, й інвесторів йому не бракує.

Для оперативного збирання даних і контролю параметрів теплоносія в джерела тепла та споживача обов'язково необхідно впровадити автоматизовану систему комерційного обліку й технічних параметрів енергоносіїв, наприклад АСКОЕ, яка широко використовується в електромережах.

На виручені гроші від проведених аукціонів створити міський фонд відновлення та розвитку системи теплопостачання, який під невисокі відсотки (5–7% річних) кредитував би роботи з ремонту та реконструкції тепломереж, котелень, ТЕЦ, ремонт і реконструкцію будинкових систем теплопостачання, встановлення приладів обліку. На це сьогодні грошей катастрофічно не вистачає.

Кожний інвестор, точно так само, як і тепломережа, зацікавлений у підвищенні тарифів. Щоб припинити спекуляції з питання тарифів, необхідно встановити базові тарифи на термін не менш як 3–5 років, що повинні змінюватися автоматично лише у разі зміни ціни на енергоносії та середньої зарплати по країні (мінімальної зарплати). Якщо інвестор знатиме, що тарифи протягом цього часу не змінюватимуться, у нього з'явиться стимул до економії, впровадження енергозберігаючих технологій. Енергозбереження має стати основним джерелом коштів, необхідних для розвитку та модернізації комунального підприємства. Якщо хочете, ця ланка в ланцюзі накопичених проблем може витягнути всі проблеми. У цьому напрямі в підприємств комунальної теплоенергетики є великі резерви.

Для залучення довгострокових інвестицій з метою модернізації основних виробничих фондів, підвищення рівня надійності та якості реалізованих послуг, а також створення стимулів для скорочення операційних витрат застосувати методику RAB-регулювання тарифів.

Необхідно припинити ганебну практику неплатежів. Держава заборгувала місцевим радам, місто - підприємствам, підприємство - іншим підприємствам, плюс неплатежі споживачів. Незалежний інвестор знайде спосіб, як припинити цю ганебну практику.

Одночасно зі структурними змінами необхідно здійснювати технічну реформу в комунальній теплоенергетиці. Насамперед вирішити ті основні проблемні питання, які не дають змоги ефективно працювати системі централізованого теплопостачання. Наприклад, відмовитися від системи централізованого гарячого водопостачання. Перейти на модульні ємнісні установки нагрівання води електроенергією, або на квартирні ємнісні електробойлери, або на те й інше. Централізоване гаряче водопостачання, запропоноване в середині минулого століття, коли були зовсім інші технічні можливості, з появою квартирних електроводонагрівачів уже неактуальне, воно своє відслужило та потребує нового підходу. Відмовившись від системи централізованого гарячого водопостачання, вдасться виключити дотаційний літній режим тепломереж, а також уникнути перегріву опалюваних будівель у теплий період (перехідний) опалювального сезону.

***

Структурні зміни в комунальній теплоенергетиці усунуть монополію в системі теплопостачання, підвищать економічну ефективність теплових мереж, котелень, ТЕЦ, створять конкуренцію. Без цього ми залишимося в радянському минулому.

Підвищенням тарифів, навіть до рівня "економічно обґрунтованих", не вдасться змінити ситуацію, яка склалася в комунальній теплоенергетиці.

Одночасно зі структурними змінами необхідно проводити технічну реформу в системі централізованого теплопостачання. Тоді буде реально відчутний результат.