Тактика "випаленого газу"

Безпрецедентна в історії сучасної України політична криза - протистояння між владою та народом - затінила енергетичні проблеми країни, які не в останню чергу послужили причиною нинішніх подій. Зокрема, клубок газових питань "борги-ціни-обсяги" нікуди не подівся, а лише затягується у дедалі тугіший вузол. Єдине, що можна відзначити як позитив, - це той факт, що, попри екстремальні обставини, транспортування газу внутрішнім споживачам і транзит його в Європу не переривалися.

Однак стало відомо, що в останні дні прийнято рішення про максимальне використання газу з підземних сховищ (ПСГ) та мінімізацію його трубопровідного імпорту з Росії. Це зрозуміле рішення на тлі накопиченого боргу перед "Газпромом" і внутрішніх неплатежів за спожитий газ.

Станом на 17 лютого 2014 р. загальний борг підприємств теплокомуненерго за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України" становив близько 23,5 млрд грн (або приблизно
2,66 млрд дол. за курсом 8,83 дол./грн станом на 21 лютого 2014 р.). Станом на 14 лютого "Нафтогаз" виплатив "Газпрому" частину боргу за поставлений у 2013 р. природний газ із загальної суми боргу 2,7 млрд дол. Тож борг "Нафтогазу" перед "Газпромом" скоротився до 1,42 млрд дол.

На цьому тлі та з метою недопущення нарощування поточної заборгованості було прийнято рішення про максимальне використання газу з підземних сховищ газу (ПСГ). Однак період тритижневих холодів з низькими температурами призвів до значного спустошення ПСГ. Якщо станом на середину січня у ПСГ було 13,1 млрд кубометрів газу, то зараз там лише 9,1 млрд. Якщо в період теплої половини січня добовий відбір газу з ПСГ становив приблизно 60 млн кубометрів, то нині 100–105 млн (!), хоча середні температури лютого значно вищі, ніж у першій половині січня.

Це означає, що у разі збереження збільшеного відбору газу з ПСГ на кінець опалювального сезону, у середині квітня, його залишки становитимуть приблизно 5 млрд кубометрів - безпрецедентно низький рівень за всю історію! За інформацією з джерел "Нафтогазу", рівень відбору газу з ПСГ може бути ще збільшено, оскільки є неофіційна вказівка "випалювати газ по максимуму, аж, якщо знадобиться, брати буферний газ". Такий підхід зумовлений бажанням не допустити нарощування заборгованості перед "Газпромом".

За даними джерел DT.UA в Міненерговугільпромі, з початку 2014 р. по 21 лютого в Україні спожито
11,8 млрд кубометрів газу, і лише 3,9 млрд з них - "газпромівського".

Проте існує й зворотній бік описаного вище підходу. Якщо алгоритм "випалювання по максимуму" збережеться, то в ПСГ (за обставин, коли у березні різко похолодає чи холодний сезон затягнеться на довший, ніж звичайно, час) може взагалі не залишитися газу.

Такий підхід не зустрічає заперечень із боку "Газпрому", який зазвичай завжди здіймає галас з приводу недостатніх запасів газу в українських ПСГ. Це наводить на думку, що запроваджену "Нафтогазом" практику максимізації відбору газу з ПСГ схвалено у Москві. У такий спосіб Кремль "удосконалює" газовий механізм тиску на Київ у подальших переговорах з новим урядом в Україні, що сформується після падіння режиму Януковича, або ж для подальшого тиску на нього у разі, якщо він збережеться до 2015 р.

Існують й інші проблеми, що очікують на посткризовий уряд на додаток до паралельного зростання заборгованості "Нафтогазу" перед "Газпромом" і неплатежів перед "Нафтогазом" з боку внутрішніх споживачів:

- необхідність закупівлі великих обсягів газу для ПСГ на опалювальний сезон 2014–2015 рр. - 15–20 млрд кубометрів за максимально високими цінами, оскільки Росія, ймовірно, відмовиться від знижувального коефіцієнта, зробивши його рівним одиниці, тобто ціна газу може бути на рівні до 400 дол. за тисячу кубометрів;

- шантаж із боку РФ і вимагання ГТС і ПСГ, а також поступок політичного й економічного характеру в обмін на погашення боргів;

- тиск з боку ЄС щодо забезпечення необхідних обсягів газу в ПСГ на сезон 2014–2015 рр.

Якщо раптом буде допущено сценарій відбору буферного газу з ПСГ, то це призведе до виникнення надзвичайно серйозних проблем із заповненням газом ПСГ не тільки з точки зору того, де взяти необхідні кошти для його закупівлі, а й як технологічно закачати його туди, не порушивши транзиту до Європи. Може виникнути проблема тимчасового дефіциту трубопровідних потужностей на піку одночасного закачування газу в ПСГ і транзиту у Європу. Хоча це гіпотетичний сценарій, але виключати його не можна, якщо тактика "випаленого газу" буде продовжена.

Навряд чи уряд України зможе посприяти "Нафтогазу" у вирішенні питання закупівлі достатніх обсягів газу для закачування в ПСГ. Безперечно, Росія скористається проблемами, що виникли, для подальшого схилення ЄС як у бік підтримки реалізації проекту "Південний потік", так і в частині згоди ЄС на "білоруський сценарій" передачі контролю над ГТС України "Газпрому", мотивуючи це зростаючою транзитною ненадійністю України. Стимулюючи тактику "випаленого газу", Кремль намагатиметься на новому витку домогтися свого - ГТС, ПСГ, лояльності до себе з боку нового уряду України та поступок ЄС у газових питаннях зокрема і енергетичних загалом.