Світ кличе за собою

Цієї весни світовий ринок енергоресурсів приготував черговий сюрприз. Тут треба сказати, що з початку 2009 року, коли ціни на нафту внаслідок кризи опинилися на дні, провалившись до 35 дол./бар., цей ринок підносить споживачам виключно неприємні несподіванки. З січня минулого року і донині ціни на нафту рухаються тільки в одному напрямку — вгору. Досить сказати, що на початок цього року динаміка становила 100%, тобто за рік «чорне золото» подорожчало вдвічі. Попри запевняння енергетичних і фінансових аналітиків із приводу неготовності світової економіки до такої ціни на нафту та відсутності причин для її подальшого зростання, нафта продовжує дорожчати.

Здивування світової енергетичної громадськості посилив минулий березень, упродовж якого нафта плавно дорожчала, а наприкінці місяця здійснила стрибок на 10,5% — із 77,8 до 85,6 дол./бар. Підкреслю, що це сталося за десять днів — із 26 березня по 6 квітня (потім великодушно відкотилася до 83,5 дол./бар). Найдивніше полягає в тому, що це сталося всупереч усім законам нафтового ринку. Зокрема, ціни зростають на тлі посилення курсу долара, що зазвичай прямо протилежно впливало на нафтові біржі. Складається враження, що повний «ігнор» продемонстрував ринок і до такого авторитетного відомства, як Американський інститут нафти, який минулого тижня знову, 11-й (!) тиждень поспіль, заявив про збільшення запасів нафти в найбільшого споживача планети — США. Раніше це було здатне обрушити ціни та призвести до масової втечі спекулятивного капіталу в інші сектори інвестування, та тільки не сьогодні... У розмовах із інвестбанкірами та нафтотрейдерами дедалі частіше звучить ціна 90 дол./бар.,
до якої, схоже, світ уже морально готовий.

Для України, яка 90% свого нафтового балансу черпає з імпорту, світові процеси не могли пройти непоміченими. Наприкінці березня нерви здали у власників автозаправок, які миттєво перемахнули через позначку 8 грн. за літр бензину А-95 і 7 грн. за літр дизпалива, приплюсувавши 30—37 коп./л. Щоправда, великі від страху очі швидко зменшилися, зокрема, і завдяки окрику з боку держвідомств. Ціни відкотилися на 10—15 коп./л, повернувшись на очікуваний рівень. Точніше кажучи, імпортери могли б «бігти» й далі, адже вхідні ціни, які зростають кожного дня, диктували такий рух. Проте в цій ситуації дався взнаки чинник українських заводів, який зазвичай робить плавною динаміку ціни в періоди зростання світового ринку. (Функцію «гальма» виконує цей чинник і на падінні зовнішнього ринку, про що дехто часто забуває.) Тим часом запаси порівняно дешевої березневої нафти на НПЗ поступово заміщуються дорожчими свіжими ресурсами, а в імпортних поставках про березневі ціни вже майже ніщо не нагадує.

Поступове витіснення зі сховищ дешевої сировини та палива штовхатиме ціни на АЗС угору. Розмір цього підвищення нині можна оцінити за темпами підйому цін в опті. За першу половину квітня оптові ціни на бензин А-95 зросли на 150—250 грн./т (12—19 коп./л), а на дизпаливо середня ціна піднялася на 250 грн./т
(близько 21 коп./л) і продовжує додавати у вазі буквально щодня.

На думку Леоніда Косянчука, президента асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України», у третій декаді квітня верхня межа роздрібних цін переміститься в діапазон 8,30—8,40 грн./л по бензину А-95 і 7,25—7,40 — по дизпаливу. «Не думаю, що у весняний період роздрібники нагнітатимуть ситуацію в «дизельному» сегменті й, швидше за все, намагатимуться компенсувати зниження маржі на ДП деяким її збільшенням на А-95», — каже Л.Косянчук, уточнюючи, що за прямолінійного підходу розрахунок цін на ДП перевищує 7,50 грн./л.

Водночас існують сприятливі чинники та очікування, які можуть уповільнити або стабілізувати ринок. До них насамперед належать чималі запаси ДП, сформовані під посівну. (На жаль, «бензиновий» сегмент такими запасами традиційно порадувати не може.) Ну й усе-таки не можна виключати охолодження світового ринку, бо пояснення таким високим нафтовим котируванням сьогодні мало хто може знайти.