Сонце для Європи: зелене в цяточку

Ставлення до альтернативної енергетики більшості експертів насторожене - надто погано при її виробництві з економікою. Альтернатива по-українськи - це здебільшого шалене вичавлювання ресурсів під конкретні фірми, лобійовані цілком пізнаваними людьми…

Доходить до абсурду. Торік державний Ощадбанк виділив на ту ж таки сонячну енергетику 2,5 млрд. грн. кредитів, тобто більше, ніж на всі інвестиційні програми тих-таки обленерго, разом узятих. При цьому, якщо вкладення в мережі швидко окупаються, то, говорячи про сонячну енергетику, навіть її ентузіасти невпевнено обіцяють прибуток «після 2030 року». Це за найвищого тарифу на неї серед усіх країн світу - понад п’ять гривень за кіловат. Добре, що цього «дива» генерується поки що небагато. Торік країна одержала аж 30 млн. кВт∙год сонячної енергії, що становить менш як 0,02% від усієї виробленої. Зате без перебільшення вся вона дорогоцінна. При цьому без упину анонсуються плани з нарощування виробництва енергії сонця і залучення у цю сферу інвестицій.

У принципі, звичка наступати на граблі - традиційний спосіб українського життя. Але, може, все ж таки варто якщо не повчитися, то хоча б подивитися на чужий досвід? Наприклад, у Чехії все це вже проходили. У 2005 році там ухвалили закон про підтримку відновлюваних джерел енергії, що було пов’язано із зобов’язаннями країни при вступі до Євросоюзу. На 20 років для сонячної енергії встановлювалася висока закупівельна ціна із зобов’язанням знижувати її не більш як на 5% на рік. Після чого там і розпочався «солярний» бум. Такі електростанції почали рости як гриби після дощу. Із січня 2009-го по березень 2011-го сумарна встановлена потужність сонячних батарей збільшилася у понад 28 разів. Як іронізували чехи, виник «найвигідніший бізнес під Сонцем».

З’явився навіть чудовий бізнес, який полягав у тому, що чеська компанія брала дозвіл на будівництво станції, а потім перепродувала його іноземній компанії. Торік, за даними чеського уряду, потужність сонячних електростанцій (СЕС) досягла 2000 МВт. Електроенергії вони виробляли теж цілком пристойно - понад 2,5 млрд. кВт∙год (3,1% від загального виробництва).

Загалом, свято безсумнівно вдалося. СЕС стали порівнювати з верстатом для виробництва грошей без жодного ринкового ризику. Залишилося тільки визначити, хто в остаточному підсумку платитиме. Отут усе й почалося. З’ясувалося, що для компенсації «інвестиційної привабливості» сонячної енергетики тарифи для населення і підприємств треба щороку піднімати на 10-12%.

Звички до гіперінфляції у чехів немає, тож подібні перспективи викликали хвилю протестів. Країна вже дотувала галузь на 500 млн. євро щорічно, і очікувалося збільшення цієї суми практично втричі. На тлі різкого зростання бюджетних обмежень, урізування зарплат держслужбовців усе це здавалося більш ніж незрозумілим. На додачу левова частка панелей були імпортними (як, до речі, і в нас), тож гроші банально вимивалися з країни…

До того ж безліч дрібних енергоджерел, які працювали хаотично, почали потроху впливати на стабільність енергосистеми. За розрахунками чеського уряду, у разі подальшого подвоєння проблема стала б досить серйозною. Тим часом уже зробили заявки на будівництво СЕС ще на 2300 МВт. Стало зрозуміло, що з розкиданням грошей час зав’язувати.

При цьому просто скасувати закон не можна - Європа все-таки. До того ж країна взяла на себе зобов’язання нарощувати альтернативні потужності. І тоді у Празі вирішили шукати обхідні шляхи: тарифи особливо не чіпали, зате застосували нову шкалу оподаткування. У 2010 році запровадили так званий соларний податок у розмірі 26% на використання сонячних електростанцій. Плюс збільшили збір за використання сільгоспземель під такі станції. А от на дахах панелі і далі можна було встановлювати досить дешево.

Улітку минулого року парламент Чехії ухвалив новий закон про підтримувані джерела енергії. Тепер пільги, які раніше призначали лише «сонячникам», розкидали і на інших, насамперед ішлося про біогаз і комбіноване виробництво тепла та електрики.

Крім того, власники сонячних батарей з 2014 року муситимуть забезпечувати фінансування утилізації використаних панелей. Це маленький привіт китайським виробникам. Більш того, сонячну енергію купуватимуть не тільки місцеві енергокомпанії (які від такого обов’язку не в захваті), а й спеціально вибрані міністерством промисловості оператори.

Загалом правила гри стали значно жорсткішими, причому уряд прямо заявив, що готовий судитися з незадоволеними. На його думку, і після «обрізань» залишився цілком прийнятний 11-річний строк окупності. Не кажучи вже про те, що уряд, як і раніше, мусив дотувати альтернативну енергетику приблизно на півмільярда євро... Та й населенню тариф усе одно довелося підвищити, нехай і на половину.

Оскільки станції, введені до початку 2011 року, під дію нових правил не підпадали, уже був випадок підробки документів. За помірну винагороду спробували оформити їх так, що дата завершення будівництва потрапляла в пільговий період.

Та загалом чехи - народ законослухняний. Дехто просто пішов до суду, спочатку місцевого, а потім вийде і на Конституційний. Благо, що є цілком впливове лобі у вигляді групи сенаторів. Справедливості заради слід зазначити, що чехам важко собі уявити, щоб чиновник виписав своїй фірмі кілька десятків мільйонів доларів і залишився на посаді. Це все ж таки не Україна…

Уряди інших європейських країн теж не сиділи склавши руки. Уже цього року, окрім Чехії, ще й Польща, Франція і Великобританія надіслали в Європейську комісію послання з вимогою поставити атомну енергетику на один рівень з екологічно чистими способами виробництва електроенергії. Іншими словами, прирівняти її до так званих зелених, або невуглецевих, джерел енергії.

На тлі постфукусімського психозу у тій-таки Німеччині тенденція досить цікава, хоча несподіваною назвати її не можна. Причина банальна: включення ядерної енергії в «чисті» полегшить переговори про той же Кіотський протокол або фонди ЄС. Благо, час нині слушний, адже Німеччина після панічного закриття частини АЕС опинилася не в найкращій ситуації з енергозабезпеченням.

Альтернативна енергетика, яка розвивається, погано показала себе цієї морозної зими. У січневі холоди вона знизила рівень генерації на третину. Крім того, у німецьких альтернативників пожвавилися традиційні суперечки за ресурси. У 2011 році у ФРН на альтернативну енергетику було виділено 13 млрд. євро. При цьому сонячні батареї виробили тільки 10% від загального обсягу альтернативної енергетики, зате звично спожили 40% усіх дотацій. Наявні сонячні станції на 7 тис. МВт працюють з коефіцієнтом встановленої потужності в шість разів нижчим, ніж на теплових станціях. «Раптом» з’ясувалося, що в Німеччині «сонце не завжди світить з достатньою інтенсивністю». І хто міг би подумати?

Втім, нині тевтонський геній знайшов новий екологічно чистий вид енергії. Ним виявилися… вугільні ТЕС. Намічено побудувати потужностей на 25 млн. кВт. Смішно, але уряд ФРН передбачає, що частину коштів на їх будівництво буде отримано з фонду сприяння одержанню екологічно чистої енергії та боротьби зі зміною клімату. А починалося, пам’ятається, саме з гасла «закриємо погані ТЕС, перейдемо на нові джерела». Ну от і перейшли потихеньку. До того ж, окрім вугільних, швидко будується серія газових. Хоча раніше говорили, що альтернативна енергетика знизить залежність країни від газу. Тепер новина, що в просунутій стадії перебувають дев’ять газових електростанцій загальною потужністю 2,8 ГВт і ще 23 такі станції заплановані, іде як гарна. Ну, для «Газпрому», звісно.

Однак це в Європі. А в Україні все гаразд. Плани розвитку - один грандіозніший за інший. Нещодавно Держенергоефективності викрив маловірів з Міненерговугільпрому, що ті планують на 2020 рік усього 1,6 млн. кВт відновлюваних потужностей. На їхню думку, це неприпустимо мало. За версією наших славних «енергоефективників», тільки сонячної треба на той час хоча б 3 млн. кВт. Хто за це заплатить, запитання риторичне. Ну, звичайно ж, рідне населення, більше нікому. Нинішня схема, за якої високі тарифи «вішають» на промисловість, доживає останні роки. Великі споживачі рано чи пізно перейдуть на прямі контракти, отже, тарифів уже не дотуватимуть.

Тим часом торік дотації для населення становили 28 млрд. грн. Населенню, попри ритуальні заклинання про те, що тарифи залишатимуться незмінними, їх наполегливо планують підняти у 3,8 разу, щоправда, за кілька років. Вішати на нього ще й сонячну енергетику - не дуже здорова думка. Тут аби вітрову (теж не дуже дешеву) витримати…

Якщо уявити, що у нас торік було б вироблено стільки ж сонячної енергії, як у Чехії, то на енергоринку з’явилося б трохи більше 1% додаткової електроенергії і… фінансова діра в 10 млрд. грн. Тобто розрив збільшився б на третину. І ще одне відрізняє Чехію від України: там сонячною енергетикою займається багато незалежних операторів. У нас поки-що левова його частка - це чисто сімейний бізнес. Але охочих припасти до дармових харчів багато. Уже з’являлася інформація про те, що є заявки на 17 млн. МВт альтернативної енергетики. Чи витримає хоча б частину такого навантаження енергосистема, де за 20 років не з’явилося жодного блоку в тепловій генерації? А фінансовий блок впаде ще раніше. Тим, хто ліпить нинішню схему, це неважливо - до літака вони (більшість) добігти встигнуть. А гроші у них і так у кого - на Кіпрі, у кого - у Відні.

Та от країну трохи шкода. Хотілося б, щоб і їй дістався шматочок сонця. Не офшорного.