Штати проти Білого дому: чому не є всесильним Трамп

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США міжнародна спільнота стривожилася: проблема глобальної зміни клімату в світовому порядку денному - на другому місці після тероризму, а Трамп ще під час передвиборної кампанії недвозначно дав зрозуміти, що "зелені" цінності для нього пріоритетом не є. Що було далі, та якою є реакція міжнародної спільноти?

Під час передвиборної кампанії Трамп чітко пояснив свою позицію щодо проблеми зміни клімату і подальшого розвитку енергетики США. По-перше, він погрожував скасувати державну підтримку проектів у галузі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). По-друге, обіцяв стимулювати нові проекти в сфері викопної вуглеводневої енергетики (дотації вугільній промисловості, нафто- і газовидобутку). Саме вуглеводневу енергетику світова спільнота прагне замінити на відновлювану: стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії - сонця, вітру, води.

Уже на посту президента Трамп, серед іншого, скасував запроваджені попередньою адміністрацією регуляторні заходи щодо захисту довкілля при експлуатації вугільних шахт, які були покликані захистити близько 9,6 тис. км річок і понад 21 тис. га лісу.

Трамп також заявив про намір знизити компенсацію так званих екологічних екстерналій, закладену в ціни на викопне паливо, - вартість шкоди навколишньому середовищу при їх використанні.

Також утричі скоротив бюджет на 2018 р. для Агентства з енергоефективності та розвитку ВДЕ - з 2 млрд дол. до 636 млн і зменшив його чисельність на 30%.

Фінансування програм з розвитку сонячної енергетики скоротиться на 70%, до 69,7 млн дол. с 241 млн. Дослідження в сфері вітрової енергетики скоротяться до 31,7 млн дол. с 95,27 млн, що на 67% менше.

Трамп обстоює інтереси "вугільних" штатів, які принесли йому перемогу

Найрезонанснішою анти-"зеленою" заявою Трампа стала обіцянка вийти з Паризької угоди в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, на підготовку якої було витрачено практично десятиліття. Угода об'єднала весь світ у протидії зміні клімату та його наслідкам і замінила Кіотський протокол. Політично - складне завдання, що потребує координації багатьох сфер діяльності, від екології до енергетики. Практично - це енергоефективність, розвиток відновлюваної енергетики, впровадження електромобілів та інших інноваційних технологій.

Ще в лютому 2017 р. дочка президента США Іванка Трамп нібито переконала батька не виходити з "кліматичної" угоди. Світ сподівався, що США залишаться в кліматичній обоймі. Надії не справдилися, і 1 червня Трамп оголосив про вихід США із Паризької кліматичної угоди.

ЄС та окремо Франція, Німеччина, а також Велика Британія, Канада та інші країни в особі своїх перших керівників одразу зв'язалися з Трампом телефоном і "висловили жаль з приводу такого його рішення".

Сам Трамп свої рішення виправдовує тим, що виконання умов Паризької угоди могло обійтися США у 2,7 млн втрачених робочих місць до 2025 р. Політику підтримки вугільної промисловості він пояснює створенням нових робочих місць у галузі.

Трамп став президентом у тому числі завдяки трьом "вугільним" штатам - Огайо, Пенсільванії та Західній Вірджинії, які традиційно голосували або 50/50, або за демократів. За словами екс-мера Нью-Йорка, радника Трампа Рудольфа Джуліані, головною передвиборною обіцянкою, яка схилила шальки терезів на його користь, було саме створення робочих місць у вугільному секторі.

Як відповідальний політик, Трамп виконує дані обіцянки. З іншого боку, для державного діяча безвідповідально намагатися одержати миттєву вигоду, яка в найближчій перспективі обернеться набагато більшими втратами.

Безумовно, державна підтримка вугільної промисловості спочатку допоможе створити робочі місця. Але "зелена" енергетика вже у 2015 р. забезпечила роботою 8,1 млн робітників. Тільки в сонячній енергетиці робочих місць з'явилося більше, ніж у всій нафтогазовій галузі!

Так, за даними звіту Міністерства енергетики США, в 2017 р. у секторі сонячної енергетики працювало 374 тис. чоловік протягом 2015–2016 рр., тоді як видобутком традиційних викопних видів палива було зайнято 187 117 чоловік.

Знайомі конгресмени навіть шуткували, що в історично нафтогазовій "столиці" - Техасі, наприклад, за Трампа проголосувало власників сонячних панелей більше, ніж працівників нафто- і газодобувної галузі.

Ще приклад. Китайський виробник вітрових турбін GoldWind збирається встановити в традиційно вугільному штаті Вайомінг 850 вітрових турбін. Одночасно із заявою Трампа компанія повідомила про відкриття безплатної перекваліфікації для безробітних вугільної промисловості. Навчання допоможе колишнім шахтарям одержати роботу на будівництві та в експлуатації установок вітрової енергетики.

Беззаперечні вигоди ВДЕ свідчать, що в майбутньому, під тиском ринку, обсяги видобутку викопних енергоносіїв зменшуватимуться. І ті тисячі американців, які сьогодні одержать роботу завдяки політиці Трампа, через кілька років знову опиняться без роботи.

Ряд оглядачів обвинуватили бізнес-оточення президента США в лобізмі інтересів нафтогазового та вуглевидобувного секторів. Прямо як в Україні.

Та чи варто очікувати, що всі "зелені" ініціативи в США зійдуть нанівець, і країна забуде про відновлювану енергетику та енергоефективність?

"Вашингтон нам не указ, у нас власні зобов'язання перед городянами, які нас обрали"

Усе так і було б, якби не твердість позиції місцевого самоврядування, що відстоює інтереси своїх громад. У США політики мають незрівнянно більшу політичну відповідальність перед своїми виборцями, ніж в Україні. Якщо громадяни обрали їх, вимагаючи рішень щодо впровадження заходів енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, то політики це робитимуть, попри все.

З колегами з депутатського міжфракційного об'єднання "Зелена енергія змін" ми зустрічалися з керівництвом Філадельфії минулої зими, коли були в "зеленій експедиції" у США. Уже тоді відчувалося, що назріває конфлікт із політикою нової адміністрації. Керівництво міста, не стримуючись у висловлюваннях щодо намірів Трампа вийти з "кліматичної" угоди, заявило: "Вашингтон нам не указ, у нас власні зобов'язання перед городянами, які нас обрали".

Сказано - зроблено. Уже 274 американські мери, включно з філадельфійським, заявили, що вони виконуватимуть Паризьку угоду на рівні своїх міст, усупереч федеральній політиці Вашингтона. На хвилиночку, це близько 58 млн американців, практично одна п'ята частина населення США.

Об'єднання політиків і бізнесменів очолив колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг. Будучи мільярдером, він заявив про намір виділити до 15 млн дол. для підтримки діяльності Виконавчого секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. "Ми робитимемо все те, що робила б Америка, залишаючись в угоді", - заявив Блумберг. До нього приєдналися губернатори штатів Вашингтон, Нью-Йорк і Каліфорнія, мери Лос-Анджелеса, Атланти, Піттсбурга і Солт-Лейк-Сіті, створивши Американський кліматичний альянс (АКА).

Повідомляючи про вихід з Паризької угоди, Трамп заявив, що його обрали в Піттсбурзі, а не в Парижі. На що мер Піттсбурга відповів, що місто продовжить виконувати Паризьку угоду, а переважна більшість тамтешніх виборців голосувала проти Трампа.

Крім політиків і керівництва штатів, є ще й великі впливові компанії - прибічники "зеленої" енергетики. Це Google, Facebook, Tesla, Apple. Глава Tesla Motors і SpaceX Ілон Маск на знак протесту проти анти-"зеленої" президентської політики вже залишив раду з питань бізнесу при Трампі, до якої увійшов у грудні 2016-го.

Екс-керівник Агентства США із захисту довкілля (EPA) Джина Маккарті у своїй статті для Foreign Policy пише: "Доведені економічні вигоди від внутрішньополітичних заходів з розвитку екологічно чистих джерел енергії (наприклад, податкові пільги для вітряних і сонячних електростанцій) підстьобнули нашу швидкозростаючу індустрію екологічно чистої енергетики, створили сотні тисяч робочих місць у категорії середнього класу та сильно прискорили економічне зростання".

У США не перестануть працювати так звані зелені банки. Вони фінансують широкий спектр "зелених" напрямів - від заходів з енергоефективності до розвитку відновлюваних джерел енергії. Створені свого часу завдяки фінансовій підтримці держави, вони вже стали прибутковими й дотацій з бюджету не потребують. Їх називають одним із нових енергетичних трендів США.

До речі, Верховна Рада України 8 червня 2017 р. ухвалила Закон "Про Фонд енергоефективності" - створення прообразу такого банку в Україні. Звісно, до "зеленого банку" нам ще далеко, але немає меж досконалості.

Вектор цьому сталому "зеленому" курсу в США дало політичне лідерство адміністрації Барака Обами. Попередники Трампа зуміли скоординувати дії різних міністерств і відомств, які до цього діяли, як лебідь, рак і щука.

Було докладено великих зусиль, щоб синхронізувати державну політику в сферах енергетики та екології і забезпечити стале економічне зростання. Білий дім тоді активно взаємодіяв із різними органами влади, щоб узгодити різні стратегії та плани розвитку. Узгодженість їхньої роботи дала змогу успішно боротися зі змінами клімату та розвивати ВДЕ.

Тепер США стали першою країною, що заявила про вихід із Паризької угоди, і можуть приєднатися до двох єдиних країн, які її так і не підписали, - Сирії та Нікарагуа. Але саме США рік тому були головними лобістами ухвалення "кліматичної" угоди.

Люди вже відчули переваги розвитку "зеленої" економіки, відновлюваної енергетики та енергоефективності. Починає працювати закон ринку - попит створюватиме пропозицію, хоч би що там вирішував Трамп. Звичайно, президент США має вирішальний вплив на зовнішню політику держави. Але всередині країни, навіть без держпідтримки, нові технології розвиватимуться завдяки природному технічному прогресу. На жаль, при цьому буде втрачено темп.

Уроки для України

Для країни, яка протистоїть військовій агресії, протидія змінам клімату не є пріоритетом. Та й сприймається найчастіше як проблема, далека від нагальних потреб людей. Однак кліматична політика має цілком практичні результати - зниження тарифів на комунальні послуги при енергоефективності, доступність відновлюваної енергії, покращення здоров'я населення завдяки поліпшенню стану довкілля, впровадження нових технологій на виробництві та зниження собівартості товарів.

Не беруся стверджувати, що кліматичний протест можливий найближчим часом в українських містах. Але тішить те, що наші мери також не залишаються осторонь "зелених" питань. Так, 72 мери міст - членів Асоціації "Енергоефективні міста України" і 110 українських міст - підписантів Угоди мерів по клімату та енергії підписали звернення до української влади з вимогою ухвалити ряд "зелених" законопроектів, які "допоможуть зменшити витрати за платіжками, знизити навантаження на навколишнє середовище і забезпечити комфорт для городян".

Цей тренд тільки наростатиме, і в недалекому майбутньому в Україні з'являться нові молоді лідери, в тому числі політичні, які усвідомлюють важливість кліматичного питання. У світі - США та Україна не виняток - саме молодь завжди виявляється рушійною силою впровадження нових ідей для розвитку.

Ці лідери обстоюватимуть свою позицію, навіть якщо вона йтиме врозріз із позицією центральної влади. Саме тому американський кейс і цікавий тим, що запущений в Україні процес децентралізації збільшує як повноваження місцевої влади, так і її відповідальність перед громадою.

У Верховній Раді вже з'явилися перші "зелені пагони": у лютому ми з колегами - представниками різних політичних сил - створили міжфракційне об'єднання "Зелена енергія змін", об'єднавши людей з усіх фракцій під "зелений" порядок денний. І хай наш уряд продовжує субсидіювати викопну енергетику, а адміністрація президента лобіює інтереси монополістів, - досвід США доводить: якщо ти обстоюєш ідеали, що спрямовані на турботу про майбутні покоління та благополуччя суспільства, а не на прибутки корпорацій, то всі перешкоди можна здолати, попри прізвище лідера держави.