Саботаж нерайонного масштабу

Про долю Дністровської гідроакумулюючої електростанції писали багато. Розпочаті ще 1983 року роботи з її спорудження на тривалий період були практично зупинені через брак фінансування. Починаючи з 2007 року будівництво відновилося, причому такими темпами, що нерідко доводилося працювати в понаднормовий час і вихідні, попри пронизливий вітер, дощ і мороз. Але ці труднощі легше долалися завдяки усвідомленню важливості пуску цього стратегічно важливого для енергетичної та економічної незалежності країни об’єкта.

Перед гідробудівниками стояло нелегке завдання — у дуже стислі строки змонтувати і здати в експериментальну експлуатацію перший гідроагрегат станції і приступити до робіт з монтажу двох наступних машин першого пускового комплексу. За два роки форсування робіт будівельники разом із машинобудівниками, які виробляли устаткування, реалізували намічену мету, продемонструвавши професійну майстерність і виконавчу дисципліну.

Цей високорезультативний етап будівництва — факт, конкретний і вагомий, який демонструє успішність реалізації найбільш важко виконуваних завдань за єдиного підходу замовника і будівельників. Здавалося, ніщо не могло завадити нашій злагодженій роботі і реальному введенню станції в експлуатацію в намічені строки.

Однак уже з осені минулого року вектор інтересів замовника — ВАТ «Укргідроенерго» — із державного почав потихеньку змінювати напрямок на особистий інтерес. Лобіювання ним запитів окремих бізнесменів стало відправною точкою в подальшому погіршенні взаємопорозуміння з генпідрядником — ТОВ «Енергопром».

Як виглядають справи сьогодні? Вже, вважай, вересень, а роботи на Дністровській ГАЕС, зупинені з 18 червня, так і не поновилися. План-графік будівництва остаточно зірвано, запустити станцію в промислову експлуатацію до 15 жовтня в складі гідроагрегату №1 уже практично нереально.

Всі звернення будівельників до замовника з вимогою повернути борг за виконані і прийняті до оплати роботи ще за грудень минулого року — майже 54 млн. грн. — поки що залишаються без відповіді. Більше того, не враховуючи своїх боргів перед будівельниками, замовник офіційно подав інформацію про те, що будівництво проавансоване в достатньому обсязі. Форми за виконані роботи підписували, та й зараз підписують зі зволіканням і маніпуляцією цифр у взаєморозрахунках. У хід пішли поширення неправдивих відомостей про генпідрядника і спроби втручання в його господарську діяльність аудиторами замовника, представниками інших служб і відомств.

Потім — відвертий саботаж будівництва, затримки в надходженні коштів («Хто каламутить воду на Дністрі?», «ДТ» від 26 червня 2010 року). Це теж факт сумний, і він підтверджує бажання окремих посадовців збити напрацьовані темпи, вставити палицю в робоче колесо гідротурбіни і зупинити робочий процес.

За законом жанру, наступним етапом мав стати силовий тиск, і він не забарився. Факт порушення кримінальних справ проти керівництва «Енергопрому» і мене особисто якраз і свідчить про те, що відбувається розправа з генпідрядником шляхом вимагань і шантажу.

Так, торік у липні працівники податкової служби Чернівецької області за результатами планової перевірки донарахували «Енергопрому» на цілком надуманих підставах близько 1,3 млн. грн. податків. Ряд договорів із постачальниками, на їхню особисту думку, мали ознаки фіктивних. Так от, на сьогодні рішення двох судів на користь «Енергопрому» підтверджують усю необгрунтованість пред’явлених нам претензій із боку податкової служби області — угоди визнано дійсними.

Ми відстояли своє чесне ім’я сумлінного платника податків. Усе стало на свої місця, справедливість восторжествувала, можна спокійно будувати. Ба ні — на підставі все того ж акта планової перевірки вже податкова міліція області порушує кримінальну справу за ухилянням від сплати податків. Розібравшись по суті, 29 жовтня 2009 року вона ж виносить постанову про відмову в порушенні справи, чітко зазначаючи (ще до рішення раніше згаданих судів!), що складу злочину нема.

Здавалося б, уже тепер питання закрито. Де там... 29 червня ц.р., саме при повній зупинці земельно-скельних робіт на верхній водоймі станції, відновилися розкопки в зовсім іншому місці: торішню кримінальну справу «ексгумують» і направляють на повторну перевірку, а перевірено-переперевірені факти лягають в основу зовсім нової справи.

І тепер на посадовців «Енергопрому» і вже за фактом — 30 липня, а там і на мене особисто 6 серпня (якраз приурочили до дня будівельника!) за все тими ж матеріалами все тієї ж перевірки минулого року, визнаними судами необгрунтованими (інших просто нема!), справи порушено.

Таку б службову завзятість — та на благо держави! Невже на підозри в ухилянні від сплати податків чернівецьких податківців наштовхнула виконана «Енергопромом» передоплата в 2,4 млн. грн. податку на прибуток і ПДВ?

Та ж податкова служба області направляє листи в різні інстанції, в яких наводить неправдивий економічний аналіз і подає спотворену інформацію про діяльність «Енергопрому». До речі, ці листи адресують, у тому числі, і «Укргідроенерго», але звернення в них — аж ніяк не до голови його правління. А все тому, що питання на рівні замовника вирішує сьогодні той, хто й затіяв усю цю атаку на генпідрядника під назвою «змінюємо генпідряд на кримінальні справи».

Підтвердженням розгорнутого тиску особисто на мене є і той факт, що такий пресинг відчуває і київська компанія МТД — один із найуспішніших субпідрядників на будівництві Дністровської ГАЕС, співзасновником якої я є.

То хто й чиї інтереси відстоює? Маса зусиль організаторів цього дійства йде на те, щоб не занудилися висококваліфіковані спеціалісти-будівельники, поки робота стоїть, і поїздили на допити, а не чіплялися до молодої команди менеджерів замовника із питаннями про фінансування, повернення боргів за виконану роботу і взагалі із запуском станції. Хоча податкова служба повинна дбати про законне наповнення державної скарбниці, а не про знекровлення приватного бізнесу.

Будемо розмірковувати логічно. Пуск Дністровського гідровузла є важливим і для країни, і для уряду, і для Міністерства палива та енергетики, і для Чернівецької області, і особисто для керівника «Укргідроенерго» Семена Поташника, і для генпідрядника, словом, для всіх патріотів держави. От тільки в окремих керівних осіб «Укргідроенерго» дивний підхід, який точно далекий від інтересів держави.

На зміну активній присутності представників замовника на об’єкті в попередні два роки, і особливо перед пуском першого гідроагрегату (ця подія відбувалася в розпал передвиборної кампанії), прийшло повне збайдужіння до долі гіганта вітчизняної гідроенергетики і до людей, котрі його будують. Колись замовник запрошував на об’єкт представників міністерств і відомств, а тепер минуло вже півроку, але на будівництві так нікого з керівників галузі і не було.

Швидше за все, це результат спотворення достовірної інформації замовником про критичну обстановку на Дністровській ГАЕС. Звідки у нього така раптово виникла байдужість до наймасштабнішого успішного будівництва? Хіба це об’єкт не державного значення, невже його введення в експлуатацію — це результат симпатій чи антипатій окремих посадовців? Семен Поташник сам неодноразово заявляв, що для нього сьогодні завдання-максимум — це здавання першого гідроагрегату в промислову експлуатацію.

Адже від успішного перебігу будівництва залежить добробут сімей громадян України, зайнятих на будівництві, — вони не шкодували ані часу, ані сил для загальної справи, а у відповідь отримали відсутність роботи для себе і перспектив для своїх сімей.

Різке зниження фінансування будівництва призвело до масових звільнень у зв’язку зі скороченням обсягів робіт. За офіційними даними Чернівецького регіонального центру зайнятості, найбільша кількість звернень протягом цього року із заявою про отримання статусу безробітного була саме від будівельників, зайнятих до цього на Дністровській ГАЕС. Деякі колективи взагалі розпалися. Люди, які втратили роботу, а знайти іншу в місті та околицях неможливо, збираються провести під вікнами дирекції будівництва Дністровської ГАЕС — філії «Укргідроенерго» — безстроковий страйк, і хоч день і ніч стукати касками об асфальт — нічого іншого їм не залишається.

Натомість замовнику вигідно звинувачувати в усьому, що відбувається зараз на цьому «будівництві століття», генпідрядну організацію, чиє керівництво нібито не погоджується з новим курсом його політики. Мовляв, він намагається налагодити, на його погляд, найкращі схеми фінансування будівництва і залучення до нього будівельних організацій.

Краще — ворог хорошого. А мета цих, таких палко бажаних, поліпшених нововведень зрозуміла — прибрати до рук успішне підприємство, а також один із найбільших на сьогодні генпідрядів, замкнувши фінансові потоки в одних руках. Схема така — укладання тристоронніх договорів, коли «Укргідроенерго» фактично виступатиме як у ролі замовника, так і в ролі генпідрядника будівництва, чого світова практика спорудження подібних об’єктів ще не знала. А де ж прозорість?

До того ж хочу поставити запитання: а чи знають автори запропонованих нововведень, що одна річ — координувати фінансові потоки і зовсім інша — координувати й організовувати таке масштабне, складне і дуже відповідальне будівництво? Майбутньому інвестору, про якого сьогодні стільки розмов, варто задуматися, якщо, звісно, його мета — добудувати ГАЕС.

Що ж, ламати — не будувати, душа не болить. Навіщо ламати добре і результативно працюючий механізм? Було б зрозуміло, якби «Енергопром» погано справлявся з функціями генпідрядника. Але претензій до виконання будівельно-монтажних робіт не було і нема: вони всі прийняті замовником. Із 118 млн. грн., отриманих цього року, 90 млн. — закрито формами, а решта — проплачено виробникам устаткування, про що свідчать акти звіряння та акти взаємозаліку.

Через зупинку будівництва страждає і бюджет Новодністровська, котрий було створено як місто-супутник Дністровського гідровузла. Без надходжень не наповнюється міська скарбниця, тому нічим платити зарплату вчителям, медикам, робітникам культури та іншим бюджетникам.

Як не поповнювати місцевий бюджет? А дуже просто — не давати будівництву жити: нема обсягів — нема відрахувань. Але ж це тягне за собою зростання соціальної напруженості в регіоні. Схоже, комусь, напевно, вигідно — підривати авторитет влади серед населення.

Відсуваються перспективи поповнення бюджету за рахунок поставок електроенергії, що її даватиме Дністровський каскад. Це добре знають ті, хто свідомо блокує надходження коштів на будівництво і не виконує завдання, покладеного на них державою.

Із необхідних цього року 1 млрд. 273 млн. грн. на будівництво надійшло всього 118 млн., і ті розрізнено й невчасно, що завдало нищівного удару по темпах спорудження Дністровської ГАЕС. Зволікання з підготовкою титулу будівництва з боку замовника — ВАТ «Укргідроенерго» і затягування через це узгодження документа із відповідними службами також призвели до зриву графіка фінансування об’єкта.

Певне, зусилля ряду осіб у керівництві «Укргідроенерго» були розтрачені не на підтримку станції, а на кампанію тиску на будівельників, на дезінформацію громадськості і вищих структур про реальну ситуацію на будівництві. Мало того, що ці кілька людей у керівництві «Укргідроенерго» руйнують благу для країни справу, так своїми безвідповідальними діями вони ще й кидають тінь на нову владу, на здійснювані нею реформи в економіці, до того ж — напередодні нових виборів.

У Мінпаливенерго допускають вирішення питання про подальше фінансування будівництва через залучення приватного капіталу. «Буде інвестор — тоді справа піде простіше, — каже заступник директора департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку міністерства М.Борисов. — Залежно від умов фінансування зміниться і статус станції. Не обов’язково, щоб вона була повністю державною».

На сьогодні головними кредиторами будівництва Дністровської ГАЕС залишилися працюючі на об’єкті будівельні організації, котрі виконали у липні робіт на 12 млн. грн.
за 1 млн. фінансових надходжень від замовника, хоча в планах стоїть цифра 60 млн. грн. І це плюс до тих боргів перед будівельниками, які залишилися ще з минулого року.

Крок із боку будівельників зрозумілий кожному господарнику — кинути на півдорозі певні специфічні будівельно-монтажні роботи було б непрофесійно та безвідповідально, от і тягнуть об’єкт на своїх плечах, поки ще є сили.

Та хоч би як хотілося окремо взятим посадовцям змінити хід будівництва, їм це не вдасться. Питання про Дністровську ГАЕС постійно стоїть на порядку денному в зв’язку з необхідністю регулювання напруги в електричній мережі України, тому що сектор виробництва електроенергії в нашій країні складається в основному з генеруючих потужностей низького рівня маневрування.

Наскільки мені відомо, керівництво області робить усе можливе для поновлення будівництва. Глава Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв неодноразово наголошував на важливості пуску Дністровської ГАЕС. Цей об’єкт виведе Буковину в розряд промислових регіонів країни. Візит М.Папієва на будівництво вселив надію в будівельників і жителів Новодністровська, що їхні прохання не залишаться без уваги.

На найвищому рівні питання вирішується в інтересах держави. 14 липня прем’єр-міністр України підписав постанову, котра передбачає, що на будівництво Дністровської ГАЕС 2010 року буде виділено майже 200 млн. грн. бюджетних коштів. Це свідчить про те, що уряд має намір якомога швидше добудувати станцію, яка справді необхідна Україні.

Попри те, що найбільш сприятливий час для здійснення земляних робіт згаяно (минуло більш як півроку), ця новина вселяє в дністровських будівельників впевненість у завтрашньому дні. Хоча їм знову доведеться місити на будівельних майданчиках осіннє багно. Ще все можна встигнути зробити і запустити станцію цього року. За умови, звісно, що буде достатнє фінансування, а головне — взаємопорозуміння між тими, на кого держава поклала завдання добудувати Дністровську ГАЕС у найстисліші строки.