Рентні платежі: економічний суїцид чи спосіб вилучення надприбутків?

26 грудня, 2014, 18:22 Роздрукувати Bипуск № 50, 26 грудня-16 сiчня 2015р.
Відправити
Відправити

Відповідь на це запитання залежить від того, наскільки обґрунтовано, виважено, послідовно і рівножорстко до всіх господарюючих суб'єктів, які видобувають корисні копалини і використовують інші природні ресурси, буде застосовано цей фіскальний інструмент. І з якою метою.

Рентні платежі: економічний суїцид чи спосіб вилучення надприбутків?

Відповідь на це запитання залежить від того, наскільки обґрунтовано, виважено, послідовно і рівножорстко до всіх господарюючих суб'єктів, які видобувають корисні копалини і використовують інші природні ресурси, буде застосовано цей фіскальний інструмент. І з якою метою. Те, що уряд за рахунок збільшення рентних платежів має намір суттєво поповнити бюджет, ще не означає, що при цьому хтось знову не буде "рівнішим за рівних", а чиїмось бізнесом уряд не "розплатиться" за свої обіцянки і борги ближніх своїх... олігархів.

Чи відбудеться перше і чи станеться друге, незабаром буде зрозуміло. Але вже сама історія з підвищенням рентних платежів, що розпочалася в березні 2014 р., а також результати п'ятимісячних зусиль Мінфіну та Державної фіскальної служби в рентній царині буяють масою повчальних сюжетів, а тому заслуговують на особливу увагу. А вкрай гострий конфлікт інтересів потребує пильного вивчення таємних і явних причин і мотивів його учасників.

Тим більше, що, незважаючи на принципову згоду профільного комітету ВР з питань податкової та митної політики, у рентний бій з урядом Яценюка за права насамперед приватного видобувного бізнесу більшістю з присутніх (14 із 16 депутатів) вступив парламентський ПЕКівський комітет на чолі з його беззмінним головою Миколою Мартиненком. Битва за ренту розгорнулася, що називається, не на життя, а на смерть. Адже ПЕКівські важковаговики і здебільшого ветерани парламенту, як свідчить історія семи попередніх скликань Верховної Ради, знають і вміють домагатися бажаного і/або лобійованого результату. Не подумайте погано - іноді вони лобіюють державні інтереси.

Домовимося, як кажуть, на березі: ми не проти приватного бізнесу, зовсім навіть навпаки - нехай процвітають і примножують свій капітал, сплачуючи при цьому призначені податки. Але у зв'язку з тим, що зі сплатою податків вони вже занадто хитрують, за державу прикро. За всіх платників податків, не обтяжених законною необхідністю прямо платити ренту за видобуток з державних надр нафти, газу або залізної руди. За тих, на чиї плечі в результаті ляже ця "почесна" необхідність, - за споживачів газу, тобто за кожного з нас.

Почім коштує газ добувати

25 грудня Верховна Рада прийняла за основу урядовий проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)" (реєстраційний "//w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53072" "_blank" №1578). Проголосували за нього 258 депутатів, виключивши із законопроекту вже в першому читанні десять суперечливих положень. У цьому зведенні правил для платників податків і фіскалів, покликаному, за версією Кабміну, "поліпшити умови ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищити ефективність використання ресурсів економіки", пропонується об'єднати в один податковий платіж - рентну плату - збори за спеціальне використання водних, лісових і радіочастотного ресурсів, а також плату за надрокористування.

Ставки рентних платежів на 2015 р. збільшено до 70% на природний газ, видобутий у рамках договорів про спільну діяльність (ДСД) приватних і державних видобувних компаній. При видобутку газу на глибинах до 5 км ставку рентного платежу збережено на рівні 55%. Зате знижено з 28 до 20% - при видобутку газу з глибин залягання понад 5 км.

Окрім цього, застосування діючих до 1 січня 2015 р. підвищених ставок на видобуток нафти й конденсату трансформоване в цьому законопроекті на постійній основі: з 39 до 45% - з покладів до 5 км, з 20 до 28% - з глибин понад 5 км.

Як раніше повідомляло DT.UA, за пропозицією Мінфіну, Верховна Рада збільшила з 1 серпня 2014 р. ставки плати за надрокористування при видобутку газу не для потреб населення до 55 і 28% (залежно від глибин видобутку). До серпневого збільшення ставки плати для користувачів надрами становили: 28% вартості - для газу з глибин до 5 км і 15% його вартості - при заляганні глибше 5 км. (Докладніше див. DT.UA №31 від 5 вересня 2014 р., "Денис Фудашкін: "Ми не можемо дозволити собі за безцінь продавати надра, або…".)

Тоді ж приватні газовидобувні компанії стали звинувачувати уряд в обмеженні своїх інтересів і свідомому руйнуванні вітчизняної нафтогазовидобувної галузі.

Тепер суперечка розгорілася з новою силою, здебільшого через підвищення рентних платежів до 70% - за природний газ, видобутий у рамках ДСД.

Ціна питання рентних платежів

Не будемо ворожити, на яку суму уряду Яценюка вдасться додатково поповнити скарбницю за рахунок рентних платежів (на момент написання цієї статті ще не було відомо, чи погодиться парламент збільшити їх і на скільки). Просто подивимося на існуючу базу для стягнення цього фіскального платежу на прикладі ресурсів природного газу.

Для цього спочатку звернемося до прогнозного балансу надходження і розподілу природного газу в Україні у 2014 р. Дані цього балансу відносно свіжі, тому що затверджені розпорядженням Кабміну №1211-р тільки 26 листопада і, мабуть, враховують реальний стан справ за перші три квартали поточного року. Враховуючи особливо пильну й теоретично виправдану в сучасних умовах увагу уряду Яценюка до газового сектора країни, припустимо, що й газовий прогноз на весь рік достовірний. Як і укладачі прогнозного балансу газу, візьмемо його дані за основу розрахунків для нарахування ренти на рік нинішній і 2015-й.

Як уже відомо читачам DT.UA, видобуток газу в Україні цього року прогнозується в обсязі 20,5 млрд кубометрів. Видобувають його дві різновеликі (за обсягом видобутку і податкових платежів, але в оберненій пропорційності за впливом на газову політику в країні) групи видобувних компаній. Перша - державні: ПАТ "Укргазвидобування" (100% акцій якої перебуває в корпоративному управлінні державного "Нафтогазу України") - 15,11 млрд кубометрів річного видобутку; ПАТ "Укрнафта" (51%+одна акція - у корпоративному "управлінні "Нафтогазу" і 42% - у групи "Приват") - 1,76 млрд кубометрів; державне АТ "Чорноморнафтогаз" - у балансі газу України враховано його видобуток у січні-лютому 2014 р. в обсязі 0,34 млрд кубометрів; НАК "Надра України" - 0,010 млрд кубометрів (фактичний видобуток за 11 місяців 2014 р. на 56,1% нижчий навіть за нинішні мізерні плани цієї колись великої нафтогазовидобувної держкомпанії; про урізання її частки в загальному видобутку - окрема розмова).

Друга група - "інші видобувні компанії" з прогнозом річного видобутку 3,29 млрд кубометрів газу. Це і є різних форм власності недержавні газодобувачі. Трохи пізніше ми поіменно назвемо найбільших гравців цієї групи і згодом розповімо про заслуги перед Батьківщиною та бюджетом їхніх реальних бенефіціаріїв і вигодонабувачів.

Думаєте, боролися б так завзято "інші видобувні компанії" за зменшення рентних платежів, якби це не обіцяло їм незрівнянно вигідніше становище і доходи, ніж основним газодобувачам з числа держкомпаній? Ні, звісно. Нюанс у тому, що навіть при однаково витратних умовах видобутку вуглеводнів, особливо природного газу, але - увага! - у рамках договорів про спільну діяльність з названими вище державними видобувними компаніями, на ліцензійних ділянках тих самих держкомпаній приватники видобувають газ при значно менших ризиках і з більшим прибутком. Уже з тієї причини, що продають його промисловості не за фіксованою, як держкомпанії, ціною для потреб населення, тобто по 349 грн за тисячу кубометрів. А продають платоспроможним промисловим споживачам газу за ринковою ціною внутрішнього ринку, що становить в останні місяці 5–6 тис. грн.

Рентна плата при цьому нараховується виходячи з верхньої планки ціни газу для промспоживачів, встановлюваної регулятором - НКРЕКП для державних видобувних компаній. У листопаді ціну було встановлено в 5,1 тис. грн за тисячу кубометрів, що за курсом НБУ відповідало еквіваленту 393–335 дол. З 1 грудня 2014 р. регулятор підняв ціну на газ, який реалізується держкомпаніями промисловим споживачам, до 5,9 тис. грн, що відповідає 385 дол. За офіційним курсом, звичайно.

У чому вигода приватних газодобувачів? У тому, що, по-перше, газ вони видобувають, хоч би що вони розповідали, без тих реальних витрат і ризиків, які спочатку несуть держкомпанії, які розвідали або оплатили розвідку і підготовку промислів і свердловин до промислового видобутку газу. По-друге, видобутий газ вони продають платоспроможним споживачам з числа промислових підприємств України за ринковою ціною. По-третє, у них є безперешкодний доступ до цих самих платоспроможних покупців. Це НАК "Нафтогаз України" і підконтрольне їй "Укргазвидобування" постійно сурмлять про борги за поставлений газ підприємств теплокомунальної енергетики й навіть промспоживачів, з якими НАК має справу. "Нафтогаз" до того ж ще й заборгував "Укргазвидобуванню" кілька років поспіль, накопичуючи величезну суму боргу за газ, який він при цьому купує в "Укргазвидобування" за ціною на 100 грн нижчою, ніж сам потім продає населенню та підприємствам ТКЕ.

Ви чули, щоб на неплатежі споживачів свого ресурсу скаржилися приватні виробники і продавці газу? От уже дійсно для кого "газ власного видобутку" - не просте словосполучення, а наповнене реальним прибутком приватновласницьке, охоронюване законом поняття!

По-четверте, покупці "приватного" газу найчастіше прямо чи опосередковано пов'язані з реальними власниками приватних газовидобувних компаній, тож виходить внутрішньокорпоративний трансферт. Тому аргументи приватних газодобувачів щодо того, що вони демпінгують собі на збиток, продаючи газ промисловості нижче ціни ринку, не витримують критики.

По-п'яте, саме приватники отримують прибуток від продажу газу, видобутого в рамках договорів про спільну діяльність.

У той же час обсяг газу, видобутого в рамках ДСД, з балансу видобутку держкомпаній слід відняти. Газ цей вони не одержують, а отже, і не продають. Ні за регульованим тарифом, ні за ринковою ціною. Приватники їм тільки частку перераховують. І далеко не завжди ця частка відповідає витратам держкомпаній. А от ренту з цієї частки держпідприємства сплачують повну, нарівні з приватниками-партерами держкомпаній за ДСД. І це - по-шосте.

Тепер порахуємо, у що обходиться державним видобувним компаніям участь у ДСД з приватниками. Для цього віднімемо з обсягу видобутку держкомпаній газ, видобутий у рамках ДСД. Згідно з прогнозним балансом газу, за 2014 р. це 1,941 млрд кубометрів. Помножимо цей обсяг на ціну газу в 5,9 тис. грн за тисячу кубометрів (або на 385 дол.). Одержимо 11,452 млрд грн (або 747,285 млн дол.). Це якщо рахувати річний видобуток за цінами грудня. Якщо ж брати коректний обсяг, на який нараховується підвищена з серпня рентна плата, то йдеться і про обсяг видобутку газу в рамках ДСД, який слід відняти з ресурсу держкомпаній, - 0,982 млрд кубометрів вартістю 5,794 млрд грн, або 378,07 млн дол.

Для державного ресурсу газу власного видобутку це означає, що від загального обсягу газовидобутку в Україні слід відняти не лише частку приватних видобувних компаній (20,45 млрд – 3,29 млрд), а й відняти від цієї різниці в 17,16 млрд кубометрів обсяг газу, видобутого в рамках ДСД (17,16 млрд – 1,941 млрд).

Виходить, що держресурс газу власного видобутку, який може бути використаний "Нафтогазом" за рік, реально становить 15,219 млрд кубометрів. При потребі в газі тільки для населення - 15,419 млрд кубометрів! Що при цьому продає "Нафтогаз" промисловим споживачам, яких уряд у наказовому порядку намагався приписати до НАКу як єдиного уповноваженого продавця газу в Україні для всіх категорій споживачів, риторичне запитання.

Зате тепер зрозуміло, що в обсязі газу власного видобутку в 2014 р. частка недержавного газу, тобто частка приватників, становить загалом 5,231 млрд кубометрів (3,29 + 1,941). Це не рахуючи того, що і напівдержавна "Укрнафта" в останні роки майже по 2 млрд кубометрів газу, а це весь річний видобуток цієї компанії, продавала, як кажуть, повз державну касу. Через це НАК і, відповідно, уряд щорічно змушені витрачати додатково близько 700 млн дол. на імпорт тих же 2 млрд кубометрів (див. DT.UA №48–49 від 20 грудня 2014 р., "Сага про газовий бізнес"). А з річного обсягу держбалансу газу, виходить, треба віднімати навіть не 5, а всі 7 млрд кубометрів. І значна частина цього обсягу (яка саме, точно має знати Держфінінспекція) - база для стягнення рентної плати за максимальною ставкою.

Для порівняння: імпорт газу з країн ЄС в Україну в реверсному режимі, оплачуваний переважно "Нафтогазом", становитиме цього року 4,966 млрд кубометрів. У "Газпрому" 2014-го "Нафтогаз" купив 14,87 млрд кубометрів. І заплатила за імпортований ресурс державна НАК твердо конвертованою валютою, що змушує цю держкомпанію шукати покупців дорогого імпортного газу, а уряд - кошти для його оплати НАКом. У результаті Кабмін постійно випускає ОВДП для покриття дефіциту "Нафтогазу", осушуючи і без того танучі золотовалютні резерви Нацбанку. Отакий кругообіг газу виходить. Такий-от приватний бізнес на газі власного видобутку.

Битий небитого везе або одне одного варті?

Мотиви уряду, який намагався наприкінці жовтня в наказовому порядку приписати 162 найбільших промислових споживачів газу до ресурсів (імпортних, зрозуміло) "Нафтогазу", позбавивши тим самим приватних газодобувачів ринку збуту їхнього газу, а отже, і прибутку, зрозумілі.

Інша річ, що такі дії ніяк не узгоджуються з проголошеним урядом Яценюка курсом на лібералізацію вітчизняного ринку газу й прямо суперечать вимогам європейського енергетичного законодавства, які Україна зобов'язана виконувати як учасниця Договору про заснування Європейського Енергетичного співтовариства. І Євроенергоспівтовариство, й приватники не змарнували нагоди зауважити це уряду Яценюка.

Ба більше, недержавні суб'єкти ринку газу в судовому порядку домоглися скасування проНАКівських постанов Кабміну. Тож ситуація зависла в часі й невизначеному законодавчому просторі.

Приватників такий волюнтаризм Кабміну обурив тим більше, що з серпня уряд уже, як вони вважають, і так заліз до них у кишеню й вилучив - за рахунок збільшення рентних платежів у 2,5 разу порівняно з квітнем 2014 р. - в 2,5 разу більше прибутку, ніж у першому півріччі.

Уряд, своєю чергою, розгнівався на приватників, які відмовилися влітку закачувати приналежний їм газ у підземні сховища "Укртрансгазу". Недержавні видобувні компанії небезпідставно підозрювали, що їм не тільки доведеться оплатити послуги із закачування, зберігання й відбору газу із ПСГ, а ще й довго очікувати милості від Кабміну у вигляді дозволу забрати свій газ зі сховищ і продати його.

Словом, усі учасники описаного конфлікту почуваються незаслужено обділеними. Конфлікт інтересів поглиблюється тим, що кожен з його учасників відповідно до своїх можливостей і ресурсів тягне газову ковдру на себе.

Так, прем'єр Яценюк на початку грудня привселюдно заявив, що треба, мовляв, розібратися з приватниками та з'ясувати, що це за договори про спільну діяльність, у результаті яких із держбалансу щороку "випаровується" газу більше, ніж Україна імпортує за реверсом і витрачає на це валютні резерви Нацбанку. Мовляв, розберемося, і ще невідомо, кого з приватників буде визнано гідним честі на новій юридичній базі переукласти контракти (ті самі ДСД) із видобувними держкомпаніями на стандартних і однакових для всіх умовах угод про розподіл продукції (УРП). А щоб приватники присмирніли й добровільно погодилися віддати НАКу якщо не газ, то ринок його збуту, Кабмін вирішив у держбюджеті-2015 узаконити максимальні ставки рентних платежів, які від самого початку пропонував Мінфін у березні, а заодно й принцип нарахування ренти змінити. Мовляв, і бюджету прибуток, і непокірливих приватників буде покарано…

Недержавні видобувні компанії, точніше, їхні власники, своєю чергою, розгорнули агресивну антиурядову кампанію, закликавши на свій захист міжнародні лобістські організації, такі, як Американська торговельна палата й подібні. Тепер приватники та представники потенційних іноземних інвесторів обвинувачують Кабмін не лише в обмеженні законних, на їхню думку, бізнес-інтересів недержавних видобувних компаній, а й у руйнуванні й без того стагнуючої вітчизняної видобувної галузі. Той факт, що жодна з раніше укладених УРП із іноземними інвесторами не принесла Україні нічого, крім поганого іміджу, теж на руку приватникам. Як винятково виграшний аргумент про збільшення залежності від імпорту газу, насамперед російського, а отже, і про посилення залежності від політики Кремля відносно України, і не тільки в контексті російської енергетичної експансії. Не кажучи вже про відлякування інвесторів таким антибізнесовим кліматом(див. у цьому номері DT .UA "Україна втрачає довіру інвесторів. Газу не буде?").

ПЕКівський комітет парламенту: на варті інтересів олігархів?

24 грудня, напередодні прийняття парламентом урядового законопроекту "//w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53072" "_blank" №1578, комітет ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки вирішив настійно рекомендувати колегам із комітету ВР з питань податкової та митної політики внести істотні зміни до законопроекту Податкового кодексу від Кабміну при його підготовці до другого читання.

Своїх рентних поправок до законопроекту до першого читання вони внести чи то не встигли (пакет змін у податкове законодавство від Кабміну депутати одержали лише напередодні внесення проекту держбюджету-2015 у парламент, вранці 23 грудня), чи то не ризикнули відверто лобіювати інтереси приватних газовидобувних компаній на тлі широко розгорнутої противниками підвищення рентних платежів масштабної кампанії з дискредитації ідеї підвищення ренти на видобуток природного газу.

Тим більше, що 23 грудня, представляючи законодавчим зборам проект держбюджету-2015, і глава Мінфіну Н.Яресько, і прем'єр Яценюк тричі привселюдно заявили про "трикратне підвищення рентних платежів" на природний газ, нафту й залізорудний концентрат. Правда, у запалі дебатів забули уточнити: трикратне підвищення рентних платежів - з якої саме ставки? Не для червоного ж слівця було названо ці цифри. Невже просто на противагу 110-мільярдному дефіциту "Нафтогазу", що так обурив парламентаріїв?..

ПЕКівський комітет парламенту на своєму засіданні в середу підтримав пропозицію Міненерговугільпрому й приватних газовидобувних компаній знизити ставки рентних платежів за видобуток газу до рівня липня 2014 р. Про це свідчить проект рішення комітету, який має DT .UA.

Із тексту цього документа видно, що цей комітет парламенту не тільки не зазіхнув на надприбутки олігархів, а й намірився їх захищати. Посилаючись при цьому на звернення Міненерго за підписом міністра В.Демчишина й на крик душі приватних газодобувачів, висловлений у відкритому листі до парламентаріїв.

У ньому приватники заявляють: "Згідно з прогнозом НАК "Нафтогаз України" ціна імпортного газу з Росії становить приблизно 250–340 дол. за тисячу кубометрів. При цьому повна економічна собівартість видобутку 1 тис. кубометрів природного газу в Україні, залежно від умов родовища, становить близько 150–200 дол. Ставка рентної плати понад 28% при ціні газу нижче 340 дол. за тисячу кубометрів практично робить видобуток газу в країні економічним суїцидом".

До того ж, як вони вважають, рівень фіскального навантаження порівняно з конкуруючими країнами робить видобувний сектор країни непривабливим для іноземних інвесторів: "За таких обставин… Україна недоодержить близько 1050 млн кубометрів газу власного видобутку вже у 2015 р. Це призведе до збільшення залежності від імпорту російського газу, зростання геополітичних ризиків і соціального навантаження". Звернення підписали керівники компаній Burisma Holdings, ПГНК, "Куб-Газ", "Тисагаз", " Смарт-Енерджі", "Нафтогазвидобування", групи "Гео-Альянс".

Зауважимо, видобутком газу в Україні займаються понад 25 недержавних компаній різної величини, форми власності й прибутковості. Але цитованого послання ні їхні менеджери, ні власники більшості з цих компаній чомусь не підписали. Очевидно, проблеми участі в ДСД їх не хвилюють.

Зате хвилюють деяких депутатів. "Підвищуючи рентні ставки, Україна значно збільшила податкове навантаження на приватних видобувачів. Такий крок уже має певні негативні наслідки - зросла собівартість газу, знизився дохід компаній, а відповідно, знизилися або взагалі нівелювалися інвестиції в розробку, розвідку, геологічне вивчення, видобуток і поточні капітальні ремонти", - зазначається в рішенні ПЕКівського комітету, який має намір підписати його беззмінний голова М.Мартиненко.

Усе б нічого, та тільки багаторічні дослідження авторами DT .UA ринку газу свідчать, що найчастіше діяльність приватних компаній у рамках договорів про спільну діяльність зводиться до того, що приватні компанії використовують ліцензію держкомпаній і ділять із ними прибуток від продажу видобутих вуглеводнів (далеко не завжди порівну, а як домовилися), не вкладаючи інвестицій у додаткову розвідку та розробку експлуатованих родовищ.

Примітно, що згаданих приватних газодобувачів і, відповідно, антирентне рішення ПЕКівського комітету не підтримали тільки два депутати з Об'єднання "Самопоміч" - Вікторія Войціцька й Лев Підлісецький.

Коментуючи на прохання DT .UA таке рішення ПЕКівського комітету, його секретар Вікторія Войціцька зауважила: "Мені дуже шкода, що підвищення ставок рентних платежів на видобуток природного газу до 70% (на газ, що видобувається в рамках ДСД) не підтримав жоден представник коаліції. Таким чином, профільний комітет ВР фактично проголосував за те, щоб олігархи, які де-факто є вигодоотримувачами від діяльності приватних компаній, і далі продовжували одержувати надприбутки з мінімальними ризиками порівняно з іншими сумлінними інвесторами й державними видобувними компаніями, як те ж "Укргазвидобування". Адже саме останні оплачують усі ризики, пов'язані з геологічним вивченням, пошуковим бурінням, а також одержанням усіх дозвільних документів, включаючи ліцензії. Олігархи ж, як і раніше, зароблятимуть на активах і ресурсах, які по праву належать народу України".

В.Войціцька висловила надію, що більшість депутатів Верховної Ради в результаті все-таки "підтримають пропоноване Кабміном слушне вилучення надприбутку приватних газодобувних компаній, збільшивши ставки рентних платежів на природний газ, що видобувається ".

Related video

Ми готові сперечатися з багатьма ініціативами (законопроектами) уряду Яценюка, пропонованими як нова податкова база для формування держбюджету-2015. У тому числі і з приводу рентних платежів. У будь-якому разі основні бої за ренту лише починаються. Очевидно, що втягнутим у цей конфлікт сторонам доведеться шукати компроміс.

Чи знайдуть його й у чому він полягатиме, про це DT.UA розповість уже у 2015 р.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}