Ренесанс темряви

А споживач дедалі частіше скаржиться на якість палива. Виходу з цієї ситуації поки що не видно - в усіх "важливіші" справи.

Політична турбулентність і слабкість влади завжди мають один результат - сповзання економіки в "тінь".

Для ринку нафтопродуктів це спричинило повноцінний розквіт усіляких схем, починаючи від зростання нелегальної мережі роздрібного збуту й закінчуючи ренесансом міні-НПЗ і контрабанди. Кожен день "тіньовиків" робить їх дедалі впливовішими, збільшуючи корупційний капітал. У свою чергу, державні органи, зокрема Державна фіскальна служба, паралізовані прийдешніми виборами й міжвідомчими з'ясовуваннями стосунків.

Чергове вимірювання пульсу ринку відбулося в рамках міжнародної конференції Petroleum Ukraine, організованої "Консалтинговою групою А-95" 3–4 жовтня. На думку учасників паливного ринку, настільки складних часів галузь ще не переживала. Кожен сегмент ринку уражений "нелегалами", "схематозниками" і контрабандистами.

Бочка на бочці

Прогресуюче зростання мережі нелегальних АЗС - найочевидніша проблема. Усе почалося 2015 року з бочок, які торгують скрапленим газом. (Оскільки розташовувалися вони під кожним парканом, на ринку їх називають "підпарканниками".) 2017-го ці об'єкти почали активно приростати бочками з дизельним паливом, а писк цього року - бензин. Такі станції не мають дозвільних документів, актів введення в експлуатацію, касових апаратів тощо.

Оскільки в системі координат державних органів вони відсутні, то й контролю над їхньою діяльністю немає ніякого, у тому числі й у питанні безпеки. Вхід у такий бізнес коштує 20–30 тис. дол., податкове навантаження відсутнє як таке, джерела поставок палива і його якість часто невідомі, тому ціни у "підпакранників" більш ніж прийнятні - на 5–7 грн/л дешевше, ніж у легальних мережах.

"На сьогодні ми змушені констатувати, що з порушеннями в країні працюють щонайменше 1500 АЗС (усього в країні зареєстровано близько 6500 АЗС. - С.К.). Обсяг реалізації через такі заправні пункти, які не мають дозвільних документів, на місяць досягає 40 тис. тонн", - говорить голова податкового комітету Нафтогазової асоціації України Неля Привалова. За оцінками асоціації, до 20% роздрібної реалізації ДП перебуває в "тіні", щодо скрапленого газу цей відсоток варіюється від 30 до 50 залежно від регіону.

"Втрати бюджету у 2018 році сягнуть 10 млрд грн", - прогнозує Н.Привалова.

Ключовим викликом для українського паливного ринку вважає проблему нелегальних автозаправних станцій і президент "Концерну "Галнафтогаз" Віталій Антонов.

"Той хаос на ринку, який є на сьогодні, я маю на увазі нелегальні заправні станції, - раніше це взагалі було табу на ринку, а зараз вони процвітають і розширюються. Держава нічого не робить, але, думаю, нам не варто скаржитися, потрібно самим щось робити і щось застосовувати. Ми як бізнес-співтовариство маємо виробити модель, яка вирішить цю проблему. Без нас держава не впорається", - упевнений президент "Галнафтогазу".

Цікавий досвід боротьби з нелегалами презентував на Petroleum Ukraine керівник громадської ініціативи "Литва без тіні" Кястутіс Купшис.

"Ми зрозуміли, що розмір тіньового ринку перевищує ті цифри, які озвучують офіційні особи. Потрібно було створити платформу, щоб відстежити проблему. З'явилася ідея створити карту тіньової економіки Литви. Нашою метою було показати силовим структурам, що вони працюють неефективно. Доти, доки не з'явилася наша карта, багато поліцейських могли удавати, що все спокійно, і говорити, що "ми боремося не покладаючи рук, і все добре". Ми ж придумали систему, як змусити поліцейських працювати й виконувати свої обов'язки", - сказав Кястутіс Купшис. Карту наповнюють самі громадяни, які повідомляють проекту координати точок нелегального продажу підакцизних товарів.

Однак масштаб проблем Литви й України різниться приблизно так само, як і території цих країн. Якщо в балтійській республіці нелегальними називають обсяги дизпалива, привезені в баках автомобілів, то у нас це нерідко стаціонарні АЗС. Крім того, споживач часто не може визначити, що станція нелегальна. Єдина доступна ознака - невидача касового чека, хоча практика показує, що й видавані чеки часто є підробленими. Але досвід подібного тиску на силовиків, які часто "кришують" нелегальні об'єкти, безумовно, заслуговує на увагу. За п'ять років литовський проект допоміг закрити 697 точок, при цьому в базі залишається 2325 пунктів нелегальної реалізації алкоголю, тютюну й палива.

Сайт «Литва без тіні» прекрасно показує, де і як силовики ведуть боротьбу з нелегальною торгівлею підакцизними товарами. На фото: Слайд з презентації глави громадської ініціативи «Литва без тіні» Кястутіса Купшіса.

Наш самовар вперед летить

Щоб продавати більше, нелегальна збутова мережа потребує низьких цін. Цей попит, що виник на рівному місці, значною мірою задовольняють нелегальні міні-НПЗ. Чому вони поза законом? Як мінімум на цих малих підприємствах немає систем очищення палива від сірки: такі установки дорогі, і їх будують лише на великих заводах. Тому вироблене нелегальними міні-НПЗ паливо не відповідає стандарту Євро-5, а отже, заборонене до реалізації. І це лише верхівка айсберга, під водою ховаються інші порушення й невідповідності. Основою ж економіки міні-НПЗ є несплата акцизного збору та інших податків.

Сигнали про розквіт діяльності "мініків", як називають їх на ринку, надходять останнім часом дедалі частіше. Видимим проявом цього є збільшення кількості випадків продажу бензину на "підпарканних" станціях за ціною нижче ціни дизпалива. Це нонсенс, адже акциз на бензин удвічі вищий, ніж на дизель. Очевидно, у нашому випадку податкова складова в бензині відсутня.

Попит на дешевий продукт генерує новий попит - на сировину для міні-НПЗ. Тут є варіанти. Перший: купівля газоконденсату й нафти у видобувних компаній. За даними Міненерговугільпрому, обсяг видобутку нафти й конденсату приватними видобувниками у 2017 році становив 250 тис. тонн. При цьому державне "Укргазвидобування" змогло купити лише 32 тис. тонн, а найбільший НПЗ країни "Укртатнафта" - взагалі нічого. Чому так? Нелегали платять більше, маючи величезну маржу за рахунок несплати податків. Оціночно, з 220 тис. тонн сировини міні-НПЗ виробляють 140 тис. тонн бензину й 50 тис. тонн дизпалива.

Є й абсолютно "чорний" сегмент поставок сировини на міні-НПЗ - ресурси, украдені з нафто- і конденсатопроводів, які, зазначу, належать державі. У вересні 2018-го оператор нафтотранспортної системи "Укртранснафта" блокувала діяльність міні-НПЗ у Кривому Розі. Як показало розслідування, "виробництво" працювало виключно на нафті, викачаній через врізку у нафтопровід Одеса-Кременчук. Тепер держкомпанія змушена буквально тримати оборону на викритому міні-НПЗ, щоб не дати місцевій поліції спустити справу на гальмах і згодом знову запустити переробку.

Тут з'являється ще один потерпілий від "нелегалів" - легальні НПЗ. Як раніше повідомляло DT.UA, заводи в Кременчуці й Шебелинці мають надлишок бензину, у тому числі й через засилля контрафакту. За оцінками комерційного директора "Укргазвидобування" Сергія Федоренка, заснованими на опитуванні трейдерів, щомісячний оборот "лівого" бензину становить 20–25 тис. тонн. Тільки на акцизі держбюджет на такому обсязі втрачає 2,1 млрд грн на рік.

Всі знають, де розташовані міні-НПЗ, крім податківців, поліції і СБУ. На фото: слайд з презентації Сергія Федоренка на Petroleum Ukraine

Зліт гасодизеля

Потреба в дешевому бензині покривається переважно міні-НПЗ. А як щодо дизпалива - найбільш затребуваного нафтопродукту в країні? Теж усе нормально. З 2017 року повноцінно функціонує схема завуальованої контрабанди дизпалива. Йдеться про надлишкові поставки авіаційного гасу.

За вісім місяців 2018-го баланс ринку (імпорт+виробництво) становив 458 тис. тонн. Тоді як аеропорти одержали 295 тис. тонн гасу. А де ж майже 160 тис. тонн, або третина обсягів?

"Фракційний склад не відповідає ДСТУ, температура спалаху - теж, щільність - на нижній межі допустимого діапазону", - розповідає в режимі "без диктофона" представник нафтоторговельної компанії з Дніпра про диво-дизель, що заполонив усі південні регіони і проривається в центр.

Фахівці однозначні у своїх висновках: це характеристики суміші дизпалива з авіаційним паливом. Раніше це був дідівський спосіб підвищити морозостійкість дизпалива, а сьогодні він став усесезонним. З якою метою відбувається таке змішування? При приблизно однаковій вартості акциз на авіагас - 21 євро/тис. л, на ДП - 139,5 євро. Авіапаливо з нижчою вартістю після розмитнення продається за ціною дорожчого дизпалива. Навар на кожному літрі - більш як 4,5 грн, і це дозволило "убити" альтернативні поставки дизпалива через південні порти, а також зробити щільний заслін від проникнення дизеля з півночі - з Білорусі й Росії.

Пульс цих поставок б'ється в Миколаївському порту. В останні місяці черга з бензовозів стала новим атрибутом порту. Нафтоперевалочний комплекс тут орендує група компаній з пропискою в місті Кам'янське Дніпропетровської області. Нагадаю, з цього ж славного міста компанія "Трейд Коммодіті" - великий постачальник нафтопродуктів для Міністерства оборони й "Укрзалізниці".

Особливістю місцевого порту є зникнення авіагасу в невідомому напрямку: якщо 2017 року порт одержав 125 тис. тонн цього палива, то в аеропорти залізницею вирушило лише 27 тис. Куди виїхали 97 тис. тонн - загадка. За вісім місяців 2018-го торішню "загадковість" було перевищено: невідомо куди пішли 99 тис. тонн.

Робота триває. Постачальник очевидно клієнтоорієнтований, реагує на дорікання щодо якості: у 2018 році в Миколаїв почалися поставки наливних мастил - важливого компонента "гасодизельної" суміші, що дає змогу поліпшити параметри палива.

Судячи з того, що на Миколаїв припадає лише 99 тис. тонн "зниклого" авіапалива зі 160 тис., це джерело поставок хоча й найбільше, але далеко не єдине. Надлишковий обсяг авіагасу означає, що не будь цієї схеми, ринок змушений був би завозити дизпаливо, акцизний податок на яке вище. Фактично надлишкові поставки гасу - це завуальована контрабанда. Втрати бюджету за вісім місяців 2018 року оцінюються в 905 млн грн, за рік очікувано становитимуть 1,35 млрд.

* * *

Учасники ринку сходяться на думці, що описане різноманіття тіньових схем на ринку моторних мастил було б неможливим при сумлінній роботі Державної фіскальної служби. "Підпарканні" АЗС, що працюють без касових апаратів, на яких гроші покупця заправник при вас же відправляє в кишеню; "ароматні" міні-НПЗ, навколо яких снують великотоннажні бензовози з сировиною й готовою продукцією; авіапаливо у величезних обсягах, яке з'являється в системі електронного адміністрування акцизу та кудись потім зникає. Після прикритої в середині 2017 року "скруткової" схеми оптимізації ПДВ сьогодні вона знову цвіте й пахне, торгівля документами на паливо йде на повну. Заводським паливом "підпарканні" станції торгують практично без націнки, основний заробіток їм дає продаж документів через "податкові ями"…

Податківці говорять, що не здаються. На Petroleum Ukraine начальник відділу адміністрування акцизного податку в структурі ДФС Андрій Філозоп анонсував законодавчі зміни в ставках акцизу з метою припинити можливе нецільове використання авіагасу.

"Розроблено проект закону, який перебуває на розгляді в уряді. Він визначить конкретний перелік суб'єктів, які справді використовують авіаційне й реактивне паливо для заправки в крило. Для них пропонується залишити поточну ставку акцизу, а для решти - збільшити до ставки на дизпаливо", - сказав А.Філозоп. Складніше сказати, коли цей проект перетвориться на закон… Думаю, нескоро.

Фіскали кажуть, що борються й з нелегальною реалізацією палива. "На цю проблему очей не заплющуємо. Ми вважаємо це проблемою й боремося з нею. Усього в поле нашого зору потрапили понад 200 нелегальних АЗС, роботу яких ми припинили. Це в тому числі в Києві й Київській області", - сказав представник податкової міліції ДФС Сергій Стороженко. За його словами, за дев'ять місяців поточного року з незаконного обороту вилучено 17,8 тис. тонн нафтопродуктів вартістю понад 500 млн грн. Також було вилучене обладнання на підпільних цехах (13 об'єктів) на 49,9 млн грн.

"Інше питання - повернення частини цього обладнання за рішеннями судів", - говорить С.Стороженко. Та все ж таки незрозуміло, як на київській Окружній, під носом у головкому ДФС, працюють десятки нелегальних АЗС?

Глобальною й поки що нездоланною проблемою є масове небажання громадян стати на захист економічних інтересів держави, а по суті - своїх. Нафтопродукти з нелегальних АЗС - це недобудовані дороги, недофінансовані соціальні програми та обороноздатність.

Поки ж маємо зворотну картину: масове ввезення машин на єврономерах без податків, які потім стають клієнтами нелегальних АЗС, що генерують попит на "лівий" нафтопродукт. Рух зростає й міцніє й уже чинить цілком відчутний вплив на прийняття рішень парламентом і урядом. І вони ж ставлять питання, наприклад, де наші дороги?