Реформа паливного ринку: пробуксовка на старті

В Україні стартував перший етап реформування паливного ринку.

1 липня 2019 р. запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної реалізації нафтопродуктів. Прогнози про неминучу зупинку заправок і паливний апокаліпсис не справдилися. Однак стартувала реформа не комплексно: через зволікання спочатку Кабміну, а потім Мін'юсту не може повноцінно розпочатися робота оновленої системи електронного адміністрування реалізації палива, що викликало тиху паніку на ринку.

Повноцінний запуск усіх передбачених змін може докорінно змінити рельєф паливного ринку, що переживає засилля фальсифікату й нелегальних торговців нафтопродуктами, які розмістилися буквально під кожним парканом.

Інформаційні хвилі про нібито неготовність Державної фіскальної служби (ДФС) до старту ліцензування в мережі запускалися до останнього моменту. Ще ввечері 30 червня в соцмережах гриміли пророцтва, що реєстри не запрацюють, і вранці 1 липня всі АЗС опиняться поза законом. Однак о 00.15 реєстр засвітився на сайті ДФС. Станом на 2 липня опубліковано 7355 ліцензій, левова частка яких припадає на роздрібну реалізацію.

Список ліцензіатів постійно поповнюється, оскільки не всі змогли вчасно подати необхідні документи, та й податківці фізично не встигають обробляти всі дані.

У ряді регіонів фіскали були дезорієнтовані через дії уряду, що позначилося на темпах і якості підготовки реформи. Суперечливі й плутані показання найчастіше й продукували істерики, які продовжують дрейфувати на просторах Інтернету.

Цікавий момент: завдяки ліцензуванню в Україні з'явився такий-сякий реєстр об'єктів паливної інфраструктури. Процедура стала потужним струсом для всіх сегментів галузі паливного забезпечення.

Вартість ліцензії - копійчана, однак для її одержання необхідно подати низку документів. Причому нічого нового не придумували, це базовий пакет. Для роздробу та зберігання це право власності або користування на земельну ділянку, акт введення об'єкта в експлуатацію, дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки і зареєстрований у податковій касовий апарат.

Зрозуміло, ці документи апріорі мали бути у кожного об'єкта й суб'єкта ринку нафтопродуктів, однак виявилося, що є вони не в усіх. У процесі оформлення ліцензії деякі власники АЗС з подивом дізналися, наприклад, що закон вимагає навчати персонал. А власники складів пально-мастильних матеріалів (ПММ) нарешті зрозуміли, що їхня інфраструктура - об'єкт підвищеної пожежної небезпеки, і що його треба вводити в експлуатацію відповідним чином. Ці, здавалося б, логічні вимоги в результаті було охрещено не інакше як "тиском на малий бізнес".

На олівці

Основний удар ліцензування мало завдати по нелегальному роздробу. Поверховий аналіз за адресами Києва та області в реєстрі показує, що відверті нелегали, які знову розкидали свої "бочки" по столиці, ліцензій не отримали.

Що далі? Ліцензії - насамперед удар по заправках і сховищах, побудованих без мінімального пакета дозвільних документів, тобто без найменшого дотримання правил безпеки при роботі в/з об'єктами підвищеної пожежної небезпеки (особливо в період літньої спеки). Зрозуміло, такі об'єкти не зникли після півночі 1 липня. Але з цього моменту їхні порушення автоматично перекваліфікуються на більш жорстку статтю. Адже робота без ліцензії, та ще і з підакцизним товаром - це для початку серйозний штраф, а далі й кримінальна відповідальність. Не знали, не очікували? Незнання не звільняє від відповідальності!..

Не викликає сумнівів, що на першому етапі реєстром скористаються любителі "вирішувати питання", для яких ідентифікація порушників стала простішою, а розмір хабарів, завдяки яким тіньовий сектор існує, суттєво зріс.

Для використання ліцензій у правовому полі достатньо заяви будь-якої особи в ДФС або Національну поліцію. Далі - контроль над виконанням і, якщо прогресу немає, то заява в прокуратуру або Державне бюро розслідувань. Штрафи стартують від 250 тис. грн і закінчуються 1 млн і конфіскацією.

Легальні оператори ринку вже активно порівнюють реєстр ліцензіатів з фактичною картиною в регіонах. "Думаю, скоро з'являться ініціативні групи, які поставлять на потік складання заяв про торгівлю паливом без ліцензії з наступним контролем виконання, - говорить представник невеликої мережі АЗС, яка одержала у повному обсязі ліцензії на всі види діяльності. - Привабливість у тому, що реєстр доступний онлайн, можливість інсинуацій з боку органів зведено до мінімуму".

Невдовзі відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю окремою графою засвітиться на карті нелегальних АЗС (www.perevirazs.info). У Нафтогазовій асоціації України (НАУ) говорять, що це один із майбутніх етапів боротьби з "нелегалами".

Популізм проти реформ

Тепер про погане. Ліцензування - лише невелика частина комплексної реформи паливного ринку. Ще два нововведення - модернізована система електронного адміністрування реалізації палива й контроль над фактичним оборотом і залишками палива на складах - міцно забуксували в Кабміні. Чіткі ознаки саботажу стали помітними на фінішній прямій.

Поглинений передвиборною ейфорією прем'єр-міністр заступився за "малий бізнес" і до останнього дня відкладав затвердження порядку впровадження реєстру ліцензіатів. Тепер пробуксовка перемістилася на лінію Мін'юсту, - до потрібної дати відомство так і не зареєструвало низки необхідних для старту реформ наказів Мінфіну (заява на реєстрацію платників акцизного податку й акцизних складів, заява на поповнення обсягів палива виробниками та сплату акцизного податку, нові форми акцизних накладних, звітів про оборот палива тощо). На момент верстки цього матеріалу необхідні документи з'явилися в ДФС, однак без реєстрації Мін'юсту вони по суті залишаються нелегітимними.

Відновлення системи електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРП) покликане встановити наскрізний контроль руху палива й акцизного податку від точки появи палива (прикордонперехід або заводські резервуари) до місця його кінцевого споживання. По суті, аналогічний прийом було використано раніше в Україні для наскрізного контролю ПДВ. Тепер кожне місце виробництва, зберігання й продажу палива, а також транспорт, що переміщає паливо, мають бути зареєстровані як акцизний склад, а весь ланцюжок руху палива - відображатися на серверах ДФС. Під контроль підпадають у тому числі бензовози, які можна буде онлайн проконтролювати на предмет легітимності вантажу.

Паралельно запроваджується контроль фізичного обороту й залишків палива на НПЗ, нафтобазах і АЗС. Для цього всі стаціонарні резервуари, у тому числі й на промпідприємствах, оснащуються рівнемірами й витратомірами. Дані з лічильників також надходять до фіскалів, яким буде просто виявити різницю між показниками з приходу й витрачання.

Саботаж Мін'юсту вже призвів до законодавчого колапсу. Зокрема, зірвано графік переходу від старої системи електронного адміністрування реалізації палива до нової. Операторам ринку це загрожує великими штрафами й навіть арештом майна, оскільки виконати вимоги закону неможливо.

"Створюється правовий вакуум: штрафи й вимоги за Податковим кодексом набули чинності, а нової СЕАРП немає. Без термінового втручання Міністерства юстиції ситуація може обернутися зупинкою роботи всієї системи нафтопродуктозабезпечення й спричинити остаточний зрив реформи паливного ринку", - говорить президент НАУ Неля Привалова.

Загроза колапсу нависла й над галуззю авіаперевезень. Із січня авіапаливо обкладається зниженим акцизним податком (21 євро/1000 л) тільки з наданням підтвердження його цільового використання в ДФС. Якщо підтвердження немає, то ставка акцизу вдесятеро вища. З 1 липня старий порядок підтвердження вже не працює, новий - через зволікання Мін'юсту - ще не набув чинності. Як підтверджувати заправку авіапалива "у крило" літаків, не ясно.

Застряглі реформи багаторазово перевершують за ефектом детінізації ринку проведене ліцензування. Наприклад, навіть з ліцензіями залишається сегмент "сірих" заправок, у яких порядок із дозвільними документами, але є порушення касової дисципліни. Поки система моніторингу фактичних залишків не працює, вони можуть купувати й продавати повз касу будь-що і скільки забажають.

Але головне, на що розрахована реформа, - ліквідація численних схем з "відмивання" ПДВ. DT.UA неодноразово розповідало, що в Україні кілька років паралельно існують два види витрачання палива - за документами і фактично спалюване. Паливо прибуткується за бухгалтерією, формуючи штучний податковий кредит, а реальні обсяги за готівку перепродуються нелегальним трейдерам.

Схемою активно користуються експортоорієнтовані підприємства, насамперед аграрії. Навіщо чекати відшкодування експортного ПДВ, якщо можна "схлопувати" його самостійно?! Втім, і транспортні компанії грішать участю в подібних схемах, адже на кону серйозна економія. Саме ця лазівка - головна мішень застряглих у Мін'юсті систем.

За наявною інформацією, саме аграрне лобі ініціювало пробуксовку реформи. Важко не помітити триваючої PR-кампанії, суть якої зводиться до того, що урядові ініціативи порушують права аграріїв. Фактично ж від аграріїв вимагають вивести облік палива в прозору площину й легалізувати свої склади ПММ.

Про масштаби проблеми податкових "скруток" численні статті й пости в соцмережах скромно мовчать. Як мовчать і про те, що майже вся паливна інфраструктура дрібних сільгосппідприємств побудована й експлуатується нелегально. Щоб аграрії могли впорядкувати всі дозволи й одержати ліцензії, штрафи за роботу без неї вирішено відтермінувати до кінця року.

"Дії уряду та парламенту, які будуть вжиті щодо реформи контролю обороту нафтопродуктів, - це маркер реальної зрілості й готовності влади до системних і цивілізованих змін", - вважає Н.Привалова.

Сьогодні в пресі вже проскакують надії на скасування ліцензій для аграріїв новим парламентом. Ситуація стане показовим тестом нової влади, якій доведеться вибирати між популізмом і реальною боротьбою з "тінню".

* * *

Потужна протидія реформі паливного ринку була очікуваною, адже йдеться про переорієнтацію в бюджет мільярдів гривень. У боротьбі за паливні податки наші сусіди, Туреччина й Польща, свого часу пішли ще жорсткішим шляхом. Паливні податки в усьому цивілізованому світі - священна корова, і спроби відщипнути від неї шматочок караються у найжорсткіший спосіб. Безсумнівно, реформатори теж гарненько наслухалися незадоволених бізнесменів. Пройти цей етап із холодною головою й чистими руками повинна й Україна.