Путін. Атомні результати

За підсумками сьомого засідання Українсько-російського комітету з економічного співробітництва міждержавної комісії ДК «Ядерне паливо» і російська компанія «ТВЭЛ» підписали раніше анонсовану угоду про будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000.

В угоді сторони конкретизували ключові умови та параметри будівництва заводу. Найближчим часом передбачається також розробити та затвердити спільний план заходів з реалізації проекту. Для цього буде створене спільне українсько-російське підприємство, в якому українська сторона володітиме пакетом 50% плюс одна акція. Планується, що перші тепловидільні збірки (ТВЗ) будуть вироблені на заводі в 2013 році в еквіваленті 200 тонн урану. До 2017 року обсяг виробництва ТВЗ має становити в еквіваленті по урану 400 тонн.

Компанія «ТВЭЛ» зобов’язується до 2020 року передати технології всіх технологічних переділів виготовлення ядерного палива (реконверсія урану, збагаченого ізотопом уран-235, виготовлення паливних таблеток), поставляти на завод усі відсутні компоненти та комплектуючі ядерного палива до моменту освоєння їхнього виробництва в Україні, а також забезпечити повністю послугами з ізотопного збагачення урану в РФ. Загальна вартість заводу становитиме близько 350 млн. дол.

У розповсюдженому російською компанією прес-релізі насторожує фраза: «ТВЭЛ» забезпечить доступ української організації до часткового фінансування проекту». Це як розуміти? Представники компанії всюди пояснюють свою блискучу перемогу на «конкурсі», організованому нашим Мінпаливенерго, у тому числі й тим, що компанія надасть власні фінансові ресурси (за умовами конкурсу, під 0% річних) для реалізації проекту.

Чи слід розуміти цю фразу таким чином, що, вигравши конкурс, «ТВЭЛ», як це вже бувало, намагається змінити початкові умови, наприклад, не повністю фінансувати проект, а частково? А потім з’являться ще якісь перешкоди, наприклад болісний вибір майданчика, бюрократичні перепони на шляху одержання ліцензії. Все це призводитиме до зриву початкових термінів пуску першої та другої черг заводу. А там — або ішак здохне, або падишах помре.

Заступник генерального директора ДК «Росатом» Олександр Локшин повідомив журналістам після підписання угоди: «Після того, як 22 вересня Кабінет міністрів (України) прийняв рішення про те, що переможцем у конкурсі на будівництво заводу з фабрикації ядерного палива стала «ТВЭЛ», термін дії договору на поставку палива охоплює весь термін експлуатації діючих атомних енергоблоків Росії з урахуванням його можливого подовження».

Йдеться про договір на поставку ядерного палива для українських АЕС після 2010 року, підписаний 1 червня ц.р. Укотре саме російська сторона повідомляє українцям про існування пакетних домовленостей в атомній сфері. Як на мене, недалекий той час, коли від них же ми довідаємося, що українська ядерна галузь була закладена в пакет і газових домовленостей. Тобто стала заручницею нібито знижок на газ.

Насправді ж у питанні поставок палива «ТВЭЛ» видає бажане за дійсне, оскільки контракту між НАЕК «Енергоатом» і компанією Westinghouse, підписаного 30 березня 2008 року, ніхто не скасовував.

Дослідно-промислова експлуатація ядерного палива виробництва Westinghouse успішно триває на енергоблоці №3 Південно-Української АЕС (42 ТВЗ завантажені в активну зону реактора навесні цього року). Більш того, хороші результати, отримані за підсумками чотирирічної експлуатації шести ТВЗ в активній зоні цього енергоблоку, підштовхнули НАЕК «Енергоатом» до прийняття рішення завантажити ТВЗ компанії Westinghouse також у реактори першого і другого енергоблоків цієї електростанції. На даний момент технічне рішення про розширення дослідно-промислової експлуатації та відповідна програма робіт проходять узгодження в Державному комітеті ядерного регулювання України. Найшвидше, ці ТВЗ буде завантажено в 2011—2012 роках під час планово-попереджувального ремонту.

Для забезпечення поставок із 2011 року американського ядерного палива на українські атомні електростанції «Енергоатом» на початку березня 2010 року оголосив про закупівлю гексафториду урану. НАЕК планувала закупити гексафторид природного урану і збагачений ізотопом уран-235 гексафторид, включаючи його виробництво із сировини замовника. Придбати його планувалося в кількості, необхідній для забезпечення перезавантаження двох енергоблоків ВВЕР-1000 у 2011 році та щорічного перезавантаження трьох енергоблоків ВВЕР-1000 у 2012—2015 роках. У 2010-му компанія планувала закупити 369,5 тонни гексафториду з поставкою у липні та грудні, у період 2011—2014 років — 519,6 тонни гексафториду щороку. Ядерні матеріали НАЕК «Енергоатом» передає Westinghouse для фабрикації ТВЗ на заводі компанії у Швеції.

Отже, контракт виконується, і є надія, що Westinghouse закріпиться на українському ринку ядерного палива, а ідея диверсифікації джерел поставок ядерного палива, закладена в Енергетичній стратегії України до 2030 року, не помре остаточно після 2015-го.