Путін усіх помирить?

Коли два євреї сваряться, приходить Гітлер та їх мирить - це сумне зауваження сьогодні як ніколи актуальне для України, з тією лише відмінністю, що дійові особи інші. Олігархи та чиновники розривають країну на шматки, змагаючись при цьому в патріотизмі. Розпилюючи мільярди, на паблік (волонтерам, батальйонам) кидають у найкращому разі мільйони, але в основному тисячі. Чудово видно таку ситуацію на прикладі нафтогазового комплексу, де, як і раніше, на потоках сидять олігархи та інші "правильні" люди, які, попри мільярдні статки, продовжують "пилососити" прибутки держкомпаній.

На повірку не кращими виявилися й учорашні затяті революціонери, які ім'ям революції розграбували награбоване скинутим "кривавим режимом". Що вже казати про фіскалів, які, дивлячись на все це, чи то не хочуть, чи то не можуть збирати податки, які належать країні й такі необхідні держскарбниці сьогодні. У кожного своя правда, про яку можна довго писати та розповідати. Але в результаті настане остаточний розвал, після чого прийде Владімір Владімірович і всіх помирить.

Нафтогазовий комплекс є годувальником у всіх країнах без винятку. Ренти, акцизи, податки на прибуток наповнюють бюджети будь-якої країни. Окремо тут стоїть хіба що Україна, в енергетичному секторі якої, схоже, держава заробляє менше за решту. При цьому справа не тільки у звивинах законодавства, а й в елементарному небажанні чи невмінні чиновників збирати податки.

Нафта повз касу

Найбільш зухвалою є ситуація навколо найбільшої нафтовидобувної компанії країни "Укрнафти" (50% держакцій). На зміну прихованому та не дуже виведенню прибутку впродовж багатьох років прийшла цілком відверта картина: спочатку компанія відмовилася платити підвищену ренту на нафту, а потім відмовилася по суті від виплати державі порівняно невеликих дивідендів. Нещодавно Ігор Коломойський, лідер групи "Приват", який управляє "Укрнафтою" от уже 12 років, на запитання, коли ж держава отримає свої дивіденди, відповів лаконічно: "Ніколи". На свій захист державна людина, дніпропетровський губернатор, розповіла про претензії на 100 млрд грн до стікаючої кров'ю країни внаслідок боргів за природний газ і заявила про те, що платила Кучмі та Пінчуку хабарі в розмірі 5 млн дол. на місяць за управління "Укрнафтою". При цьому пан Коломойський делікатно промовчав, скільки грошей він викачав з компанії через занижені ціни на нафту, продану своїм структурам.

Один приклад: 2009 р. "Укрнафта" втратила на занижених цінах на нафту мільярд доларів, який автоматично став прибутком дніпропетровських компаній, що скупили цю нафту. А скільки заробив "Приват" на експорті через "Укрнафту" карбамідів, соняшникової олії, феросплавів та інших невластивих нафтовій компанії товарних позицій? Скільки було виведено з неї коштів через продаж їй своїх автозаправних станцій за рекордними цінами? Скільки зароблено на поставці "Укрнафті" нафтопродуктів за такими цінами, що роздрібна та оптова торгівля паливом самою компанією визнана збитковою? Ще приклад: як показало розслідування НАК "Нафтогаз України", у 2013 р. "Укрнафта" заплатила за дослідні роботи 1,85 млрд грн. Наприкінці ланцюжка проходження цих грошей у підсумку виявилися фіктивні контори. При цьому весь прибуток "Укрнафти" 2013 р. становив 190 млн грн. Але ж це лише один епізод.

Та й це, мабуть, ще не межа цинізму. Днями з'ясувалося, що "Укрнафта" фактично відмовляється виконувати законодавство в частині реалізації нафти виключно на аукціонах під контролем уряду. З осені триває боротьба за скасування знижки на українську нафту, яка давала її покупцям ("Привату") річну вигоду в розмірі близько 3 млрд грн. Жоден аукціон за новими правилами так і не відбувся. А на початку березня Аукціонний комітет не зміг знайти місячний обсяг видобутку нафти, який повз аукціони десь розчинився. Йдеться про товар вартістю 1,67 млрд грн... Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що цю нафту вже переробили на контрольованій "Приватом" "Укртатнафті".

Про яку справедливість каже Коломойський, закликаючи переглянути підсумки приватизації? Може, потрібно почати із себе? При цьому необхідно розуміти, що перехід на чесну роботу в рамках "Укрнафти", коли представники держави на правах власника 50% акцій будуть допущені до контролю за фінансово-господарською діяльністю компанії, а ресурси, які видобуваються нею, будуть продаватися за ринковими цінами, не означає для "Привату" збитків. Натомість 90% реального прибутку, який оціночно "пилососить" сьогодні "Приват" з "Укрнафти", він одержуватиме свою призначену частку, пропорційну своєму пакету акцій (понад 42%). Що заважає Коломойському піти на таку угоду із суспільством і державою? Це було б найкращою демонстрацією бажання будувати нову країну. Але незрозуміло інше: Ігорю Валерійовичу, ви недостатньо багаті, що продовжуєте висмоктувати з країни, яка виростила вас, останнє? Адже, за вашими власними словами, в економічному плані України вже не існує.

Грабіж "ім'ям революції"

Коломойський - бізнесмен, і цим усе сказано. А от як бути з "ідейними" революціонерами? Пам'ятаєте заяви Арсена Авакова та інших про арешт активів Сергія Курченка і неминучість їхнього зарахування до бюджету? Експропріація справді відбулася, причому не тільки "курченківських" обсягів, принагідно прихопили скарб "москалів" (адже ніхто не засудить общипування агресора). Здобиччю "Народного фронту", а саме до цієї сили належать прем'єр, міністр внутрішніх справ, видний активіст Сергій Пашинський, які "засвітилися" у цьому процесі, стали 10 тис. т бензину на захопленій Херсонській нафтоперевалці, 10 тис. т нафтопродуктів на Васильківській нафтобазі "Роснефти" і близько 80 тис. т сировини та нафтопродуктів на Одеському НПЗ.

Першими забили на сполох митники, відмовившись випускати нерозмитнене паливо з Херсона та Одеси. "Нехай заплатять і везуть, куди хочуть", - такими були слова митників під час осіннього штурму відомства експропріаторами. Нібито таку позицію підтримав тоді й Яценюк. Настала пауза. Активний продаж цих ресурсів на ринку розпочався через кілька днів після нещодавнього відсторонення керівництва Державної фіскальної служби, включаючи заступника по митниці Анатолія Макаренка, який уже назвав "нафтопродуктовий" епізод у ряді найконфліктніших ситуацій у своїй новітній кар'єрі.

Мало того, ті самі "фронтовики" намагалися претендувати на технологічне дизельне паливо в російському нафтопродуктопроводі, але наприкінці грудня група "тітушок" з Коростеня (батьківщина Пашинського, до речі) помилково взяла штурмом не ту насосну станцію, ледь не зупинивши прокачування нафти нафтопроводом "Дружба". Тоді всіх нападників узяли. Цікаво, яка їхня доля, пане Аваков? Можна припустити, відбулися усним попередженням. Аби було менше запитань, є спецбатальйон МВС "Київ-1", який прикривав вивезення палива з нафтобази "Роснефти" і здійснював "вхід" на Одеський НПЗ.

А де гроші за конфісковане паливо Курченка? Продаж палива було доручено фірмі "Укртранснафтопродукт" з орбіти Міненерговугільпрому, яка почила було в бозі. Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин на нараді з нафтотрейдерами наприкінці лютого розповів, що йому вдалося розшукати директора "Укртранснафтопродукту", якогось Володимира Гаврилова. За словами чиновника, із приводу грошей за проданий ресурс той повідомив, що після сплати податків... майже нічого не залишилося. (Щоправда, нібито ще не весь обсяг удалося продати.) При цьому незрозуміло, про які податки йдеться у випадку з паливом "Роснефти", адже воно було розмитнене та повинно було повною мірою лягти на рахунки держкомпанії? Як з'ясувалося, Гаврилов працював водієм в Андрія Бойчука, директора нафтогазового департаменту Міненерго, який прийшов у міністерство "за квотою Майдану". Тоді саме й почали говорити про причетність до цього призначення Сергія Пашинського, який, зрозуміло, усе заперечував.

Схоже, все йде до того, що "скарбів Курченка" бюджету не бачити. Тим часом ринкова вартість експропрійованих ресурсів становить 1,5 млрд грн, з яких щонайменше третина припадає на податки.

Мільярди під ногами

У сильній та справедливій державі, в якій ми всі мріємо жити, будь-хто, хто не платить податків або грає з державними активами, давно був би помножений на нуль. Що ж відбувається в нас? ДФСУ "проковтнула" відмову "Укрнафти" від сплати базового податку - ренти на видобуток корисних копалин, яка вимірюється мільярдами гривень. Щось не чути й прем'єра, який восени на камери поспішив заявити, що Коломойський та Ахметов із задоволенням платитимуть підвищену урядом ренту. Нафта "Укрнафтою" видобувається, продається за великі гроші, як це немає грошей на податки? Вся країна збирає на армію, хто скільки може, на спецрахунок Міноборони від СМС-повідомлень по 5 грн надійшло десь дві сотні мільйонів гривень, а наполовину державна компанія відмовляється платити до бюджету майже 3 млрд грн ренти та дивідендів? Арсенію Петровичу, ви розумієте, що відбувається? Де арешт менеджменту, маски-шоу в Нестерівському провулку та інші заходи впливу, які активно застосовуються до бізнесу в міру потреби, але, як правило, без?

Менш очевидним, але від цього не менш вражаючим за сумою втрат є провал податківців і Мінфіну, який курирує їх, у справі адміністрування акцизів на нафтопродукти. Як раніше повідомляло DT.UA, у 2014 р. обсяг тіньового ринку бензину становив 670 тис. т, що еквівалентно втратам бюджету в 5 млрд грн на акцизах і ПДВ. І якщо торік без податків продавався кожен п'ятий літр бензину в країні, то цього року, ймовірно, уже буде кожен другий. Легальний ринок скорочується, тому що споживач не витримує дорожнечі (у тому числі й за рахунок зростаючих податків) і змушений робити вибір на користь дешевого бодяжного бензину. З урахуванням девальвації (акцизи встановлені в євро) втрати бюджету на бензині цього року становитимуть не менш як 10 млрд грн.

Уже колишній заступник міністра фінансів Денис Фудашкін на згадуваній спільній зустрічі з трейдерами та міністрами економіки й енергетики заявив, що бюджет у частині збору паливних акцизів виконується. От тільки при детальному обговоренні з'ясувалося, що виконується він у гривнях, тоді як акцизи встановлено в євро, але ж валютний курс "полетів" за останній рік утричі. Відповідно, якщо аналізувати бюджетні надходження в євро, то виходить зовсім інша картина.

Тіньовий сектор цвіте та пахне, тому що не бачить жодної небезпеки з боку фіскалів і відчуває великий попит на свою продукцію. При ціні бензину 25 грн/л частка податків у ньому становить 11,5 грн. Це колосальні гроші на тлі 1,5–2,5 грн маржі, яку одержують на літрі при торгівлі легальним товаром.

Контролю немає ні на НПЗ, ні на нафтобазах, ні на заправках. Тим часом при елементарному аналізі можна побачити чимало цікавого. Наприклад, відбір бензину на Кременчуцькому НПЗ у 2014 р. знизився майже на третину - з 26% 2013 р. до 20% 2014-го. А раніше було й зовсім 30–32%. Притім що відбір дизпалива, оподатковуваного набагато меншим акцизом, залишився практично колишнім. Може, нам просто не все показують?

Подивімося на АЗС. У мережі БРСМ, успіхами якої на європейських курортах ділиться Едуард Ставицький, у 2014 р. 42% бензину, або 77 тис. т, взялися невідомо звідки - саме така різниця між поставками та продажами бензину в цій бурхливо зростаючій мережі. Зате водночас на нафтобази цієї структури надійшло майже 100 тис. т сировини і компонентів для виробництва нафтопродуктів. Що сталося з цими специфічними товарами? Якщо були вироблені нафтопродукти, чи сплатили з них акцизи? У нашому випадку йдеться про більш як 700 млн грн акцизу і ПДВ. На початку березня ринок облетіла новина: в офісний центр на вул. Лейпцігській, де сидить менеджмент БРСМ, понаїхало міліції та податківців. Надія на справедливість жила недовго, гості приїхали не до БРСМ, принаймні так повідомила ця мережа.

Аналогічні запитання до найбільшої мережі заправок групи "Приват", де за підсумками 2014 р. кожен третій літр мав невідоме походження. За офіційними цифрами, власного виробництва на "Укртатнафті" і свого імпорту не вистачає для покриття роздрібних продажів.

Нелегальне виробництво, контрабанда? Що відбувається? Відповіді на ці запитання мають дати фіскали, але ознак роботи в цьому напрямі немає жодних. Але ж розглянуті випадки лише найбільш очевидні, аналогічні запитання можна адресувати багатьом іншим персонажам.

Бездіяльність фіскалів і Мінфіну відгонить не просто непрофесіоналізмом, а недбалістю та саботажем. Як механізм боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів бізнес пропонує чиновникам запозичити діючу в Європі систему електронних акцизних товаротранспортних накладних (ТТН), що унеможливить нелегальний оборот нелегального палива. Тим паче, систему можна впровадити швидко, всі можливості для цього було створено в рамках процесу підготовки до електронного адміністрування ПДВ. Однак у Мінфіні налаштовані скептично, адже податківці через відсутність бюджетних коштів з 2012 р. не можуть впровадити електронні ТНН на переміщення алкоголю та спирту вартістю 10 млн грн. При цьому у випадку з паливом йдеться про втрати бюджету в 5–15 млрд грн на рік.

Як же Мінфін пропонує наповнювати бюджет? Елементарно - продовжуючи підвищувати податки. При цьому ефект виходить зворотний, адже збільшення податкового тиску стимулює зростання тіньового ринку. З останнього: запровадження з 2015 р. 5-відсоткового податку з роздрібного обороту підакцизних товарів призвело до того, що заправки масово почали "бити повз касу", а уздовж автодоріг з'явилася маса нелегальних точок під "брендом" "Продам ДП".

***

Хто більший ворог України - російський солдат, донецький сепаратист чи олігарх із корумпованим або просто непрофесійним чиновником? А може, "революціонер", який вкрав у країни те, що їй належить? А може, олігарх, який не хоче платити до бюджету, тому що переконаний, що ці гроші звідти вкраде "революціонер" або той самий чиновник? А чиновник боїться зачепити "революціонера" або олігарха, тому що переживає за свою кар'єру, здоров'я, життя? Але є й інші запитання. Як уряд може просити про підтримку світ, якщо сам не в змозі боротися з внутрішніми проблемами - поставити на місце олігархів, навести лад у держкомпаніях, розпочати збирати податки з нафтопродуктів, які споживач за фактом сплачує на АЗС? А поки що відсутність видимих змін полегшує рух Путіна Україною. Коли він буде в Києві, всі запитання відпадуть самі собою. Він усіх помирить.