Пропан тисне на газ

У 2013 р. споживання пропан-бутану в Україні досягло 900 тис. т, тим самим встановивши історичний рекорд для паливного ринку країни. Серед основних причин такого ривка - як внутрішні, так і зовнішні, хоча цей ринок залишається слабко прогнозованим і не завжди підпорядковується класичним законам. Проте є всі підстави вважати, що тенденція газифікації транспорту триватиме, наближаючи країну до європейських лідерів.

Зростання ринку скрапленого газу вражає тим, що роком раніше споживання цього палива, навпаки, зменшилося (на 3% у 2012-му). За минулий рік продажі пропан-бутану зросли на 8,2%, до 896 тис. т, що на 5% перевищило попередній рекорд споживання, зафіксований у 2011-му.

Успішним результатом минулий рік зобов'язаний "спекотному" літу, коли ціни на газ буквально обвалилися. В основному вплинула світова кон'юнктура - вартість скрапленого газу в Європі, на яку орієнтується український ринок, знижувалася все перше півріччя. На тлі стабільної ціни бензину та загострення конкуренції на роздрібному ринку це привело до того, що вартість газу, наприклад, у Києві опустилася до позначок нижче 50% від вартості бензину (4,65 грн/л проти
11,30 грн/л бензину А-95).

Це відразу ж привернуло нових споживачів, завдяки яким частка автогазу в балансі моторних палив України (бензин, дизельне паливо, скраплений газ) зросла у 2013 р. до 9%, а в роздрібному ринку перевищила 12%. Зростаючу роль скрапленого газу було підкреслено й тим, що Держстат України почав вести облік роздрібних продажів газу та порушив питання про введення цього енергоносія в енергетичний баланс країни (див. рис. 1).

Зміна орієнтирів

Зміни торкнулися буквально всіх аспектів ринку пропан-бутану. Наприклад, серед експортерів ресурсу в Україну першість несподівано вирвала Білорусь, а колишній лідер Казахстан поступився місцем навіть росіянам. Уже є підстави казати про те, що у 2014 р. рейтинги знову оновляться:
білоруси дедалі більше йдуть у Європу, а Казахстан "прорубав вікно" у Китай, побудувавши перший великий перевалочний термінал на кордоні з цим величезним ринком.

Та без газу, у цьому випадку скрапленого, ніхто не залишиться, обсяги його виробництва зростають за всіма напрямками, тоді як перспективи збільшення споживання в основному обговорюються в похмурих тонах.

Гаряче було й на внутрішньому ринку. Серед основних подій - втрата позицій на оптовому ринку скрапленого газу групою компаній СЄПЕК. Річ у тім, що основні постачальники групи - ВАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта" і ПАТ "Укргазвидобування" з різних причин скоротили свої продажі скрапленого газу. Втім, це не завадило СЄПЕК зберегти за собою у 2013 р. статус найбільшого гравця з оціночною часткою близько 43% поставок.

Нішу, що звільнилася, зайняли "Надежда", "УПК-Європлюс" і "БРСМ-Нафта", хоча остання здійснює поставки виключно для подальшого продажу через свої АГЗС. Довелося шукати власні канали поставки й таким великим мережам, як WOG і "Паралель" (див. рис. 2).

Кожному своє

Сторонній спостерігач може оцінити ривок ринку автогазу за зростаючою мережею АГЗС. Офіційних даних, як і раніше, немає, але можна впевнено казати про подолання позначки в 3000 станцій. Це на 500 більше, ніж у 2012 р.

Лідери з розширення мережі - WOG, "БРСМ-Нафта" і "Приват" (об'єднує бренди "Укрнафта", "Авіас", ANP та ін.). Мережа WOG зросла майже на 59% - до 220 одиниць. За словами керівника газового напряму мережі Андрія Корольчука, у 2014 р. планується запустити ще 100 АГЗП.

"Приват" залишається найпотужнішою мережею АГЗС - понад 330 станцій (+56 станцій за рік). За наявною інформацією, мережа націлена на розширення до 450–500 точок, але терміни реалізації проекту невідомі.

Однак у центрі уваги ринку, безумовно, перебуває "БРСМ-Нафта", яка дивує не лише темпами зростання, а й мінімальними цінами на своїх колонках. Кількість газових модулів у мережі БРСМ зросла за рік із 71 до 125 заправок, що вивело її на четверте місце в національному рейтингу (третім місцем вона поки що поступається ОККО, яка володіє 142 АГЗП). Секрет успіху БРСМ на ринку пов'язують із близькістю до адмінресурсу в особі міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького.

Тим часом такі акули національного ринку нафтопродуктів, як ОККО, "Лукойл" та Shell, невластиво для себе пасуть задніх. ОККО обмежилося будівництвом 10 модулів за рік, амбіції "Лукойлу" - дві АГЗП. Трохи більше - вісім точок відкрилося під знаком "черепашки"...

***

Перспективи ринку скрапленого газу в 2014 р. неоднозначні. Цей ринок залишається слабко прогнозованим, що ще раз показав 2013 р. Несподіване падіння та наступний зліт цін, важко передбачувані зміни напрямку поставок у комплексі із збереженням нестабільності на зовнішньому ринку - все це робить упевнене прогнозування подальших подій дуже складним. У нашому випадку ситуація погіршується великою залежністю енергоринку загалом від політичної кон'юнктури, тому що на цей ще молодий ринок сильно впливають окремі гравці та їхні покровителі.

Якщо ж намагатися абстрагуватися від суворих внутрішньоукраїнських реалій, то все вказує на перспективність сегмента скрапленого газу. Уже можна констатувати, що більше такого газу на транспорті та в побуті використовують тільки в Польщі, Туреччині та Італії. Однак варто врахувати, що в цих країнах на частку автогазу припадає до 30% від обсягів споживання бензину. Стосовно України це 1,5 млн т, тобто ринок має потенціал зростання практично вдвічі.

Хорошою передумовою є й той факт, що під тиском зростаючого виробництва ціни на скраплений газ дедалі більше тяжіють до зниження. У цьому й полягає основна відмінність ринку скрапленого газу від ринку традиційних нафтопродуктів, які раз у раз норовлять зрости в ціні.