Пристроїти LPG: місія нездійсненна?

У рамках заходу лобістів скрапленого вуглеводневого газу (СВГ, LPG) традиційно відбулася виставка обладнання, а також конференція для фахівців галузі, що позначила, де та з якою силою б'ється пульс міжнародного ринку і Європи, зокрема. Хоч як прикро для профільних асоціацій, на карті орієнтирів європейських політиків скрапленого газу не видно, але газовики не поспішають здаватися, вивчаючи дедалі нові та нові сфери застосування свого продукту.

Хеллоу, Америко

Для того, щоб зрозуміти всю глибину ситуації, у якій перебуває LPG як енергоносій у світовому масштабі, потрібно усвідомити, що це, як і раніше, побічний продукт. Грубо кажучи, СВГ ніхто не виробляє спеціально: спочатку з'являється продукт, а потім необхідність його кудись пристроїти. Якби не екологічні вимоги, що постійно посилюються, скраплений газ і досі спалювали б на факелах у Сибіру та інших віддалених регіонах нафто- і газовидобутку. Не в останню чергу саме це призвело до того, що вже кілька років у світі виробництво СВГ перевищує попит.

Провідні світові аналітики вважають, що найближчими роками скрапленого вуглеводневого газу у світі буде ще більше. Сланцевий бум у США став одним із найбільших джерел поставок СВГ. У країні дешевого бензину скраплений газ зовсім ні до чого, і щорічне зростання його виробництва стає дедалі важливішим чинником впливу на світовий ринок. Ще два-три роки тому арбітражне вікно для поставок американського пропан-бутану в Європу відкривалося лише іноді, а в 2019 р. потік СВГ за океан набув величезних масштабів. За словами трейдерів, у північно-західному торговельному регіоні (Амстердам-Роттердам-Антверпен) уже практично завжди є пропозиція американського СВГ. У Середземномор'ї американцям протистоїть місцева компанія Sonatrach. Алжирський державний гігант по суті диктує ціни в регіоні, намагаючись відтіснити американців, однак танкери зі США дедалі частіше виявляються привабливими за ціною для Туреччини та інших країн Середземномор'я.

Імпортувати вигідний американський газ могла б і Україна, однак у країні немає портів, спроможних прийняти великі танкери. У вересні трохи американського газу потрапило й до Одеси, однак попередньо цей ресурс був перевантажений на невелике судно на Кіпрі.

За словами віцепрезидента з нафтопереробки Wood McKinsey Алана Гелдера, вплив американського газу на європейський ринок зростатиме й надалі. "Раніше поставки стримувалися експортними можливостями, але вже на фініші будівництво нових терміналів і кораблів, що значно наростить поставки СВГ зі США по усьому світу", - зазначив фахівець.

У свою чергу Девід Епплтон із Argus Media зауважив, що в результаті американсько-китайської торговельної війни Китай скоротив річний імпорт СВГ зі США з 1,5 млн т у 2018 р. майже до нуля. Очевидно, якщо протистояння триватиме, то цей обсяг також піде до Європи, з новою силою обвалюючи ціни.

Завжди в конкуренції

За оцінкою Всесвітньої асоціації скрапленого газу (WLPGA), найбільший канал збуту LPG у світі - комунально-побутовий сектор (рис. 1). Балонний газ користується попитом у багатьох країнах Європи, а також в Індії та країнах Африки. Остання - одна з головних надій на нарощування попиту на цей вид LPG. За даними організацій охорони здоров'я, від чадного газу під час приготування їжі на дровах в Африці гине більше людей, ніж від малярії. Лобісти також виносять на прапори проблему з вирубкою дерев на дрова. Цим питанням було присвячено цілий день у рамках чотириденного конгресу. І все-таки розраховувати на значне зростання споживання LPG за рахунок балонів не варто, кажуть аналітики.

У сфері опалення та генерації СВГ тіснить його родич - скраплений природний газ метан (LNG). Поки що це дуже дорогі технології, які потребують дорогої інфраструктури. Для автономного опалення домогосподарств і невеликих виробництв розгортати регазифікацію LNG нерентабельно, і поки що перевагу тут, як і раніше, віддають пропан-бутану. У цьому плані хорошим є приклад Туреччини. Упродовж останніх 5–7 років великі підприємства перейшли з LPG на LNG, це добре видне за готельною галуззю. Однак із кожним роком технології стають дедалі доступнішими, і розмір об'єкта, при якому перехід до LNG економічно доцільний, стає дедалі меншим.

За оцінками Анджея Боргмастарса з Wartsila Energy Solutions, до потужного ривка LNG залишилося щонайменше десять років. "LPG багато в чому більш мобільний і простий у використанні, але це лише сходинка до масового переходу на LNG", - висловив невтішний прогноз експерт.

Більш цікаві перспективи LPG у хімії, це другий за значенням сектор застосування бутану у світі. Через глобальне надвиробництво СВГ став для нафтохімічних виробництв дешевшим за прямогонний бензин (нафту), його нафтовий субститут. Це значно підхльоснуло попит із боку заводів із виробництва пропіленів, найбільша активність яких спостерігається в країнах Центральної та Східної Азії. Згідно з аналізом IHS Chemical, попит на пропілен у світі зросте з 90 млн т на сьогодні до 130 млн т до 2023 р.

Боротьба з політикою за транспорт

Традиційно на заходах Європейської асоціації скрапленого газу автогазу приділяється небагато уваги, однак в Амстердамі йому було відведено окремий день. Як повідомив Тревор Морган із Menecon Consulting, LPG залишається нішевим паливом: якщо в Україні газ упевнено завоював своє місце на ринку, то у світовому масштабі його частка не перевищує 1,5%. Причому за сім років цей показник не змінився (рис. 2).

До речі, Україна в контексті ринку автогазу звучала в Амстердамі часто. За даними Menecon Consulting, наша країна ввійшла в топ-5 країн зі споживання пропан-бутану на транспорті після Туреччини, Південної Кореї, Росії та Польщі (рис. 3). Крім того, ми другі після Туреччини за приростом ринку та кількістю транспорту у 2018 р. Зате Україна номер один за часткою LPG на ринку моторних палив. За підрахунками "Консалтингової групи А-95", на СВГ припадає 24%. У Туреччині, найбільшій країні-споживачеві автогазу, цей показник становить лише 12%, а в Південній Кореї - менш як 10%.

У боротьбі за автомобільного споживача LPG, як і інші нішеві палива, змагається з електромобілями. За умов постійного посилення вимог до викидів на транспорті газові лобісти використовують як потужний козир екологічність LPG. Порівняно з бензиновим, двигун на скрапленому газі показує зниження викидів CO₂ більш як на 12%, а порівняно з дизельним - зниження викидів оксиду азоту майже на 95%.

І хоча частка електротяги в паливному транспортному міксі мізерно мала, саме вона - головний фаворит влади Євросоюзу. Політично всі інші палива вже програли: автоконцерни вже заточили R&D відділи під електродвигуни, країни створюють інфраструктуру та просувають пільги для електромобілів, а деякі столиці й зовсім готуються незабаром перекрити в'їзд до центру для автомобілів із ДВЗ.

Однак ховати LPG у Європейській асоціації явно не збираються й дістають кілька козирів. По-перше, каже гендиректор організації Самуель Маубанк, не слід забувати про сумарний ефект для екології від електромобілів. "Ми проводимо кампанію, спрямовану на зміну принципу оцінки викидів. Ідея така, що потрібно вимірювати викиди не тільки на вихлопній трубі, а й за принципом way to wheel, тобто по всьому ланцюжку походження енергії", - зазначає менеджер. І, за його словами, на цьому поприщі уже є успіхи: у європейських законопроєктах пропонований підхід уже зустрічається.

І по-друге, нагадує С.Маубанк, нові автомобілі й без того завдають невеликої шкоди екології, а головний забруднювач - старий автопарк, вік якого з кожним роком збільшується. "Ми кажемо політикам: якщо ви справді прагнете зробити повітря чистішим, займіться старими машинами. Якщо машина зовсім стара, її потрібно утилізувати та купити нову, але ж можна перевести її на LPG", - резонно заявляє СЕО Євроасоціації.

* * *

Картина стимулювання споживання різних енергоресурсів у Європі та світі поки що складається для LPG не найкращим чином, але його прихильники не поспішають сушити весла. Прийняття рішень у ЄС - дуже громіздкий і надто забюрократизований процес, і нерідко, поки він завершиться, ситуація встигає змінитися. Яскравий приклад - біопаливо. Наприкінці 2000-х влада ЄС взяла упевнений курс на біопаливо. Міністерства, комітети та інші чиновницькі організації розробили закони, автоконцерни вклалися в розробки, виробники палива в довгу інвестували в угіддя, споживачі переймалися пропагандою корисного палива. Але коли до середини 2010-х стало зрозуміло, що спалювати їжу та пальми не можна, стимулювання біодизелю припинилося. Але зупинити махину за клацанням пальців не можна: у світі й досі триває неконтрольована вирубка пальм на олію, і шкідливий процес іде за інерцією. Очевидно, тоді, в 2000-х, хтось не передбачив усіх нюансів. Точно так само може вийти і з нинішнім паливним розкладом. Хто знає, як піде та кому на догоду буде розвиток LNG у Європі через десять років чи які нові технології відновлюваної енергетики опиняться на коні?!