Після трагедії на нафтобазі БРСМ у Василькові у липні 2015 р. Києвом прокотилася хвиля, що знесла нелегально встановлені газові заправки. Але людська пам'ять коротка, і чиновницька машина зносу нелегалів швидко забуксувала. Демонтовані АГЗП повернулися на свої місця, а київські чиновники залягли на дно в очікуванні місцевих виборів. Тим часом ця напасть не тільки загрожує техногенними катастрофами, а й завдає державному і київському бюджетам багатомільйонних збитків.
Дорожнеча бензину в 2014–2015 рр. спровокувала максимальну популярність пропан-бутану, що, у свою чергу, привело до появи безлічі автогазозаправних пунктів (АГЗП). Епіцентром їх зосередження став Київ - найбільший у країні ринок цієї альтернативи бензину. Автостоянки, промислові зони, гаражні кооперативи, підворіття "спальних" масивів - газові бочки заполонили все. І все б нічого, якби не одне "але": абсолютна більшість новоявлених станцій працює з кричущими порушеннями. По суті, відбулося масштабне самозахоплення землі власниками нелегальних АГЗП.
Схема проста до геніальності. На будь-якому уподобаному місці встановлюється моноблок у складі резервуара й паливороздавальної колонки, тут же з підручних матеріалів споруджується подоба операторської. Електропостачання найчастіше забезпечується таким само піратським способом - від найближчого стовпа. Належних засобів пожежегасіння, касових апаратів, туалету хоча б для персоналу та інших атрибутів подібного бізнесу на таких АГЗП, як правило, немає.
Ударними темпами
Перші "дірочники" або "підпарканники", як на галузевому жаргоні називають самовільно встановлені газові заправки, були помічені на українському ринку ще в 2010 р., однак масовим це явище стало в 2012–2013 рр. Першопрохідником у побудові такої мережі стала кременчуцька компанія "Кременьпропангаз", яка в Києві працює під брендом "Барс 2000". Потужний адмінресурс у вищих сферах державної влади (цю назву на ринку вживають у комбінації з іменем колишнього голови ДУСі Андрія Кравця) і хороші відносини з відомою компанією "Газ Україна-2009" дали змогу розвинути цілу мережу таких станцій у столиці.
Втім, зміна влади у 2014 р. не завадила "Барсові" розвиватися. Паралельно в цю сферу активно увійшли інші мережі - "Спецтранссервіс", Smart, LP Gas, а також численні "ноунейми". "На ринку з'явилися люди, які ще рік тому не знали, що таке скраплений газ", - говорить один з учасників ринку, зазначаючи, що вхід у цей бізнес коштує лише 20–30 тис. дол., які повертаються власникові протягом двох-трьох місяців.
Незважаючи на очевидні порушення при будівництві АГЗП, влада уперто ігнорувала проблему. Навіть вибух скрапленого газу на незаконно експлуатованій АЗС компанії "БРСМ-Нафта" у Переяславі, що забрав життя п'яти людей, практично не вплинув на ситуацію й ставлення чиновників до проблеми будівництва незаконних АГЗП. Як у нас часто буває, позапланових перевірок зазнали лише легальні учасники ринку.
Охочих торгувати газом значно прибуло в другій половині 2014 р., коли почав діяти мораторій на перевірки малого й середнього бізнесу - особливий предмет гордості наших урядовців. У людних місцях "шльопали" по два АГЗП на тиждень. На столичному проспекті Григоренка завдовжки
3 км розмістилося сім (!) "дірочників", і ще два місця вочевидь виявляли ознаки швидкої появи двох додаткових об'єктів.
У квітні 2015 р., коли популяція нелегалів збільшилася до критичного рівня, Київська міськрада створила спеціальну комісію з питань розміщення автозаправної інфраструктури. Усього комісія нарахувала в столиці близько 250 моноблоків, 80% з яких розміщено з очевидними грубими порушеннями.
Справа йшла так собі: депутати міркували, як налагодити "діалог із бізнесом" і спробувати перевести його в легальне русло.
Нещастя допомогло
Тільки після трагедії на нафтобазі БРСМ у Василькові в боротьбі з нелегалами з'явилася конкретика. За півтора місяця роботи було демонтовано понад 20 об'єктів. Деякі станції довелося зносити із залученням силовиків. Але були й такі, хто вирішив ретируватися самостійно - від гріха подалі.
"Дірочники", у свою чергу, вибудували лінію оборони - створили свою асоціацію, почали вести пропаганду в ЗМІ. Основна лінія захисту - переділ ринку, знищення малого бізнесу, що дає киянам низькі ціни на скраплений газ. Тим часом економія на сервісі "підпарканних" заправок ефемерна, про що буде сказано нижче.
У результаті програма боротьби з нелегалами стихла сама по собі. Сталося це після того, як її ідейного натхненника, депутата Київради Віталія Даниленка затримали за підозрою в одержанні хабара. Подробиці поки що не розголошуються, однак учасники ринку не виключають, що депутатові могли "допомогти". На користь цієї версії свідчить повна тиша в комісії КМДА: депутати, які виголошували палкі промови на її засіданнях, поспішили залягти на дно, мабуть, побоюючись долі ініціативного колеги.
Підозріла "сліпота"
Сьогодні діяльність комісії КМДА з розміщення АЗС і АГЗП фактично паралізована, більшість нещодавно демонтованих АГЗП повернулися на колишні місця. Ситуація повернулася до етапу червня 2015 р.: одиничні демонтажі, що тривають за інерцією, закінчуються поверненням нелегалів на те саме місце через кілька днів.
При цьому в лексикон чиновників повернулася звична їм з початку 2015 р. риторика (стилістика): "у нас мораторій", "об'єкт не зареєстрований - не зрозуміло, кого перевіряти й карати", "ми відправили запити й чекаємо відповіді", "триває перевірка", "це не по нашій частині" тощо.
Найпоширеніше порушення - відсутність документів на земельні ділянки, що так привертало увагу київських депутатів. Юристи зазначають, що строк за самозахоплення землі становитиме, як мінімум, п'ять років ув'язнення. Аналогічні строки фігурують у справах про експлуатацію без узгодження об'єктів підвищеної небезпеки. Плюс судді вочевидь накинуть за несанкціоновані підключення в електромережу та інші комунікації.
У результаті очевидно, що "бізнес" на нелегальних АГЗП хоч і швидко окупний і навіть прибутковий, але вкрай небезпечний - одержати строк можна на кожному кроці: від неперевіреної колонки до ігор з акцизним збором і самозахопленням землі. Причому список "гріхів" видно неозброєним оком, і за кожним з них дає чіткий підхід до закриття небезпечних для громадян і бюджету об'єктів.
Гроші на вітер
Та найцікавіше, що для київської влади ліквідація нелегального ринку скрапленого газу (тих самих незаконно встановлених АГЗП) означатиме різке збільшення податкових надходжень до міського бюджету. Очевидно, що багато "дірочників" працюють без касових апаратів.
За різними оцінками, обсяг продажів повз касу становить від 70 до 95%. За оцінками Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України, за вісім місяців 2015 р. тільки роздрібного акцизу столичний бюджет недоодержав на суму близько 100 млн грн.
"Можна лише здогадуватися про розмір несплаченого ПДВ при оптовій закупівлі ресурсу за готівку (це практикують не менш як половина нелегалів), відрахування із зарплат тощо", - говорить голова Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Леонід Косянчук, який нещодавно звернувся до влади з відкритим листом, у якому закликав звернути увагу на проблему нелегальних газових заправок.
І наостанок - про вигоду автовласників, котрі, як вони вважають, заощаджують на низьких цінах нелегальних станцій.
Як говорять фахівці "Укрметртестстандарту", їм невідомі випадки, коли оператори моноблоків проходять перевірку роздавальних колонок на точність наливання. По суті, це означає, що за менші гроші споживач одержує і меншу кількість пропан-бутану.
Автомобільні форуми однозначно підтверджують цю версію, тому що відстань, яку проїжджають на повному баку при заправці у "підпарканників", значно менша, ніж на легальних комплексах. Недоливи, відсутність у ціні всіх податків і мізерні інвестиційні вкладення - причина умовно демпінгових цін на скраплений газ на нелегальних АЗС. Усе це якраз і свідчить про дорожнечу їхнього продукту для держави і суспільства. Та хіба це когось хвилює, якщо втрати - вони десь там, а знижку в гривню на літрі дають тут і зараз?