З неплатежами борються по-різному. Колись садили в боргову яму, згодом — возили в ліс (інколи в багажнику). У більш цивілізованому варіанті на боржника подають у суд і роблять з нього банкрота. На українському енергоринку замість цього п’ять років дорослі дядьки й тітки розповідали одне одному казки про те, якої він чудової, найдосконалішої у світі форми. Судячи з усього, одна з його чеснот полягала в тому, що борги можна було безкарно нагромаджувати скільки душі завгодно. Кредитувала все, що відбувалося, переважно держава. Саме в неї «поцупили» на мільярд доларів ядерного палива, щороку «смоктали» держрезервні вугілля й газ... Цього року вкрадуть, ясна річ, теж досить багато, але вже трохи менше. Більше того, проблема боргів, до якої всі вже звикли, заграла новими й дуже гострими гранями.
Певною мірою її спровокувало заплановане поновлення приватизації. Наші довгождані «стратегічні інвестори» відразу заявили, що енергокомпанії зі старими боргами їх мало цікавлять і їх незле було б списати. Отут і почали метикувати: а скільки ж списувати доведеться? Сума справила враження. Сьогодні лише обленерго винні «Енергоринку» 9,6 млрд. грн., а він, у свою чергу, генерації понад 11 млрд.
Спробували вибити борги через суди. Ще торік, коли «Енергоринок» (тоді ще «Укренерго») пачками розсипав позови по судах. Тоді все хутенько затихло, але цього року справи відновили. У результаті, на цей момент їх розіслали буквально всім обленерго, за винятком хіба що «Київенерго».
Суди почали розглядати позови. Більше того, цього року «Енергоринок» навіть почав їх вигравати.
Близько трьох мільярдів виграних за позовами припали всього на три обленерго – «Донецькобленерго» (1,4 млрд. грн), «Дніпробленерго» (0,8 млрд. грн.) і «Луганськобленерго» (0,7 млрд.). Утім, реально вони винні вже значно більше. Конкретні суми в даному випадку — справа десята. Головне, що борги є для них непідйомними. До речі, це породило й досить меланхолійне ставлення до судових позовів...
Проте влітку вперше почалися спроби трансформації енергоборгів у власність. Піонером став Донбас. Спочатку добряче обскубали «Донецькобленерго». На останньому заодно відпрацювали оригінальну технологію, що цілком відповідає законодавству.
У державі є збір на ремонт доріг. Отримує його організація під нудною назвою «Облавтодор». Природно, що «Донецькобленерго» збір сплачувало погано й нагромадило 25 млн. грн. боргу. На тлі 1436 млн. загального боргу це нібито небагато. Тож навряд чи енергокомпанію він дуже хвилював, і, як виявилося, даремно. Донецький «Облавтодор» подав позов до арбітражу. Той виніс рішення про стягнення. Прийшли судові виконавці й описали майно. Ним виявилися найцінніші з ліній електропередач напругою в 110 кіловольт. Потім ці лінії виставили на аукціон і 30 червня продали. Щасливими покупцями стали Авдіївський коксохімічний завод і фірма «Сервіс-інвест».
Авдіївський КХЗ загалом останнім часом захопився енергобізнесом. Так недавно прикупив собі за 40 млн. грн. шахту «Комсомолець Донбасу». Утім, підприємство приватизоване (найкрупніший акціонер — компанія «АРС», що входить в «Індустріальний союз Донбасу»), тож знає, куди витрачати гроші.
«Донецькобленерго» подало було апеляцію до Вищого арбітражного суду України. Але при цьому наперед знало, що програє. За словами одного з керівників, «чисто юридично все було зроблено бездоганно: винен — плати». У результаті, в компанії стало на 7% дротів менше. Утім, їх також нікуди не поділи: Авдіївський КХЗ разом із «Сервіс-інвест» передали їх назад «Донецькобленерго», але вже в оренду.
Чим приваблює схема, то це тиражованістю. Тут, звісно, крім бажання знадобиться ще й підтримка влади. Але, як свідчить практика, цю справу можна розв’язати. Правда, уряд трішки занепокоївся й навіть доручив вивчити подробиці того, що сталося. А що вивчати — усе цілком законно.
Тепер схожий сценарій, у більш м’якій формі, розігрується в «Луганськобленерго».
Мінпаливенерго України планує визначитися з боргами перед енергопостачальними компаніями. Ідея полягає у визначенні безнадійної дебіторської заборгованості обленерго, а також реструктуризації боргів обленерго перед «Енергоринком» на п’ять років. Передбачається й поетапна реструктуризація еквівалентного боргу ДП «Енергоринок» перед генеруючими компаніями і останніх — перед кредиторами. При цьому в першочерговому порядку буде реструктуризовано борги генеруючих компаній перед бюджетом.
План загалом не поганий, але цілком проблему не розв’яже. Зокрема, якщо борги перед державою ще можна списати, то що робити з боргами перед приватними кредиторами? Коли хтось із них не погодиться чекати, він має повне право почати ту саму процедуру банкрутства.
Ця проблема постане особливо гостро, коли справа дійде до боргів генеруючих компаній. Якщо обленерго винні переважно «Енергоринку» за відпущену електроенергію, то в генеруючих компаній основні борги за паливо. Причому, частина їх (переважно за газ, але чимало й за вугілля) перед недержавними постачальниками. Тож було б бажання, а підстави для позову знайдуться... З’явилися й перші прецеденти.
Втішає досвід Росії. Він свідчить, що з банкрутством електростанцій буде не все так просто: ВАТ «Газпром» після довгих судів відсудив у РАТ «ЄЕС Росії» тільки дві ТЕС.
Заодно можна передати щирий привіт Фонду держмайна. Він 2002 року планує почати широкомасштабний продаж генеруючих компаній. При цьому з самого початку підкреслюється, що участь місцевого бізнесу буде максимально обмежено.
Навряд чи це викличе захват у вітчизняних бізнес-груп. Їм пропонують добровільно усунутися від перерозподілу енергетичного «пирога». І це за наявності чудового засобу цього не допустити! Тож цілком можна чекати наростання хвилі позовів до генеруючих компаній і порушення процедур про банкрутство. Не виключено, що через рік тому ж таки ФДМ доведеться продавати енергокомпанії, які або перебувають «під банкрутством», або з виведеними активами. Перспектива, нічого не скажеш, весела — але ФДМ не звикати.
А коли серйозно, то якщо протягом найближчих місяців не вдасться розв’язати проблему заборгованості, приватизація енергетики ввійде в нову фазу — боргову.