Передвиборне шоу в радянському стилі

Четвертого жовтня ЗМІ України і Росії радісно повідомили про початок будівництва заводу з виробництва ядерного палива для українських реакторів ВВЕР-1000 у смт Смолине Кіровоградської області. У постановочному шоу із закладання каменя (забивання кілочка) на майбутньому будівельному майданчику взяли участь прем’єр-міністр України М.Азаров, глава «Росатому» С.Кірієнко, міністр енергетики та вугільної промисловості України Ю.Бойко, голова Держатомрегулювання О.Миколайчук, керівник російської компанії «ТВЭЛ» Ю.Оленін, представники місцевих держадміністрацій та українських державних компаній «Ядерне паливо», НАЕК «Енергоатом» і «СхідГЗК».

Телевізійні картинки вийшли чудові: ВІПи України і Росії в оточенні свого почту у білих будівельних касках у чистому полі провели ритуальні дії і повідомили про початок «практичної реалізації грандіозного в масштабах України і найбільшого за роки незалежності проекту із забезпечення енергетичної незалежності нашої країни» (М.Азаров). Прем’єр додав: «Цей проект відкриває нову смугу співробітництва з нашим стратегічним партнером - Російською Федерацією». А загалом співробітництво в ядерній енергетиці - «це велика сфера спільних інтересів». Хто б сумнівався!

Спочатку проект українського заводу з виробництва ядерного палива за російськими технологіями оцінювався керівництвом «ТВЭЛ» у 300 млн. дол., потім ціна зросла до 360 млн. Затверджене Кабміном ТЕО заводу зафіксувало 462,5 млн. дол. І ця цифра не остання, я вас запевняю, вона змінюватиметься у бік збільшення. Аналогічний проект у Казахстані Казатомпрому з його французьким партнером компанією АРЕВА з таким самим обсягом виробництва у 800 тепловидільних збірок обійдеться практично вдвічі дешевше. Щоправда, на Ульбінському металургійному заводі, де буде розміщене це виробництво, вже є лінія з виготовлення уранових таблеток для тепловидільних елементів. Але, гадаю, її вартість не становить 200 млн. дол., тобто половину вартості всього заводу.

Висновки, вважаю, очевидні. Принагідно зазначу, що майбутні «вишки Юрія Бойка» теж подорожчають удвічі - тепер кожна з них коштуватиме вже не 400 млн. дол., а 700 млн. Тож тенденція однозначна…

Розчарую виборців партії влади - це дійство не має ніякого практичного сенсу, окрім передвиборної агітації. На сьогодні немає навіть проекту майбутнього заводу з виробництва ядерного палива, представники російського Державного спеціалізованого проектного інституту обіцяли надати його українській стороні у травні 2013 року. Відсутня ліцензія Держатомрегулювання України на будівництво заводу. Її можуть видати експлуатуючій організації після того, як та подасть відповідний пакет документів і заяву на одержання ліцензії. До цього пакета, крім проекту, входять попередній звіт з аналізу безпеки та позитивні висновки державних експертиз - екологічної, будівельної та ін. Законодавство України забороняє здійснювати будівельні роботи, аж до заливання першого кубометра бетону, без такої ліцензії.

Під час описаної «церемонії» глава Держатомрегулювання Олена Миколайчук повідомила пресі таке: «До початку (процесу ліцензування. - О.Д.) ми повинні одержати всі необхідні документи, цього поки що не сталося». Дай Боже, щоб це зробили до кінця 2013 року. І навіть якщо Держатомрегулювання докладе всіх зусиль для прискорення процесу ліцензування, говорити про початок реального будівництва можна буде не раніше 2014 року. Адже на проходження всіх процедур ТЕО заводу, документа простішого, ніж проект, знадобилося майже півтора року.

Акція має виключно передвиборний характер, і кількість перерізаних стрічечок, церемоній із закладання каменів і телевізійних «відмашок» від президента або прем’єра для початку робіт з монтажу будь-чого (як це було, наприклад, зроблено В.Януковичем 20 вересня щодо першої опори ЛЕП «Рівненська АЕС - підстанція Київська») зростатиме з кожним днем до 28 жовтня - дня виборів. Треба ж продемонструвати електорату «віртуальну активність» влади, яка «міцна, як ніколи», і «успішна» в обіцянках «покращення вже сьогодні». Ну й заодно «стратегічну» дружбу з РФ хоча б на цьому напрямку, адже на газовому фронті у нас із Росією, як відомо, без змін.

До слова, українській стороні не вдалося заманити на цю клоунаду діючого прем’єр-міністра РФ. Хоча б на цьому рівні у Росії вивчили уроки 2004 року, і Д.Медведєв уник ролі статиста в цій агітаційній постановці, що свого часу не вдалося В.Путіну (згадали цукерки у передвиборних руках Януковича?).

І ще одна ілюстрація реальної вартості таких церемоній. Чудово пам’ятаю, як 18 жовтня 2004 року тодішній прем’єр-міністр В.Янукович у передвиборній лихоманці разом з офіційними особами закладав капсулу під фундамент енергоблока №5 Рівненської АЕС. Минуло вісім років - ви щось чули про плани будівництва цього енергоблока? Їх не може бути в принципі, оскільки РАЕС-5 не була передбачена навіть у початковому, ще радянському проекті. Майданчик РАЕС розрахований тільки на чотири вже побудовані блоки. З таким самим успіхом кожен із нас може закласти камінь у себе на городі, зібрати друзів і під телевізійні камери повідомити про початок будівництва маленького ядерного реактора. За результативністю зроблених заяв ефект буде такий самий…