«Охтирканафтогаз»: економіка на емоціях

Одна з визначних пам’яток Сумської області — пам’ятник українській свині. Стоїть він у невеличкому містечку Ромни. Свиня вийшла кумедна й викликає чимало позитивних емоцій. Однак нещодавно колишній мер цього міста, а нині губернатор Микола Лаврик вирішив підкласти іншу свинку, нафтову.

Сумська область — основний виробник нафти в Україні. Хоча родовища освоюються з кінця 60-х років минулого століття, вони за українськими стандартами досить невироблені. Отож, маючи лише 12% свердловин «Укрнафти», Охтирка забезпечила торік 52,6% нафтовидобутку та 35,5% видобутку газу. Середній дебіт однієї її свердловини — 13,7 тонни нафти на добу, що втричі вище, ніж у цілому по Україні.

Чим і пояснюються регулярні спроби місцевої влади спрямувати грошові потоки на себе — що за Кучми, що за Ющенка. Особливо після того, як сумська влада примудрилася прийняти бюджет, 60% якого становить зарплата. Тобто на все інше просто немає коштів. А коли треба шукати донора, нафтовий сектор, як відомо, найочевидніший претендент.

План виходу зі складного становища на оригінальність не страждає. Пропонується виділити зі складу компанії «Укрнафта» управління, що базується в Сумській області, та створити на його базі регіональну нафтогазову корпорацію «Суминафта». У неї, за версією обласної влади, мають увійти ще й Качанівський газопереробний завод, Охтирське управління бурових робіт, управління технологічного транспорту й охтирська база «Нафтосервіскомплект».

За словами Миколи Лаврика, головною причиною реструктуризації компанії «Укрнафта» є скорочення податкових надходжень до бюджету Сумської області й нераціональне використання «Укрнафтою» природних ресурсів регіону.

Губернатор навіть нагадав пресі, що ще 1997 року як голова комісії облради займався питанням роздрібнення «Укрнафти». Тоді вдалося «вибити» з цього приводу постанову уряду Пустовойтенка. Нині «нафтосепаратистам» пощастило більше. Президент України Віктор Ющенко доручив НАК «Нафтогаз України» забезпечити виведення зі складу «Укрнафти» «Охтирканафтогазу» на користь своїх земляків. Губернатор навіть на радощах заявив, що пропонує передати в систему «Охтирканафтогазу» на різних рівнях, зокрема й на корпоративному, машинобудівний потенціал, розвідку, газопереробку, будівельний потенціал області.

Проект в основному повторює «пробитий» ще вісім років тому план створення Охтирської регіональної державної нафтогазової компанії. Навіть показники ті самі — доведення видобутку до 2,5 млн. тонн нафти на рік. Хоча є й віяння нового часу: обіцяють, що на хвилі розквіту після виділення буде споруджено новий НПЗ (це вже третій за ліком із недавно анонсованих). Ну й, звісно, ще один новий газопереробний завод.

Коротше, з планами усе чудово. Утилізуватиметься газ, випускатиметься бензин — і все це під чуйним керівництвом місцевої адміністрації. Обіцяно створити в буквальному значенні Кувейт (там, правда, нафти разів у 60 більше). Правда, досі всі спроби віддати що-небудь в управління місцевій владі незмінно закінчувалися тим, що об’єкт ішов під контроль якоїсь «своєї» бізнес-структури.

Хоча з Охтиркою нічого такого не буде. Ось тільки губернська влада тут ні при чому — їй просто не дадуть бажаного. Причина гранично банальна: розділити «Укрнафту» не можуть ані президент, ані губернатор, бо це відкрите акціонерне товариство. Для поділу потрібні 75% голосів акціонерів. Реально держава має 50%. А з решти 42% контролюються групою «Приват». Її керівник Ігор Коломойський уже висловився про перспективи поділу, назвавши плани сумського губернатора нездійсненними.

Власне, на цьому можна ставити крапку: без «приватівських» акцій проголосувати за поділ просто неможливо. І навіть надобережний у висловлюваннях міністр палива й енергетики Іван Плачков заявив, що для виділення «Охтирканафтогазу» в окрему структуру директивного рішення недостатньо: необхідні економічний і правовий аналіз цього питання та збори акціонерів.

Фактично йдеться про спробу вичавити з «Укрнафти» більше грошей. Нині кошти, після сплати місцевих податків, консолідуються в центральний офіс. У Сумах хотіли б відщипнути шматочок від частини, яка залишилася. Бажання, поза сумнівом, зрозуміле, ось тільки чи реальне?

Екс-голова правління ВАТ «Укрнафта», а нині народний депутат України Олег Салмін узагалі вважає, що реалізація даного рішення означала б ліквідацію компанії. «Я вважаю цю пропозицію більше емоційною, ніж економічною».

Салмін пояснив, що основною причиною скорочення «Укрнафтою» сум податків до місцевих бюджетів став перехід компанії на централізоване оподаткування. Тим самим шляхом пішли й «Енергоатом», і «Нафтогаз».

До речі, саме доля прибутку «Укрнафти» за 2004 рік викликає найменше запитань: увесь він, тобто 1,34 млрд. грн., пішов на дивіденди. Причому частина, яка припала на частку держави, перевищила всі надходження від управління держправами (хоча й приватникам гріх ображатися). Але в області цих грошей справді не побачили. Те, що реструктуризація «Укрнафти» поліпшила б економічні показники діяльності «Охтирканафтогазу», — безсумнівно, правда. Як і те, що одночасно погіршилися б показники всіх інших її підрозділів. Приміром, «Бориславнафтогаз», маючи майже 800 свердловин (проти 250 охтирських), видобуває 120 тис. тонн нафти, тобто в 12 разів менше. Що буде з ним?

Правда, і в Охтирці все було б не безхмарно. Її також почали б рвати на шматки. Управління «Охтирканафтогаз» веде розробку нафтових і газових родовищ в інших областях, тих же Харківській, Полтавській. Але чим тамтешня влада гірша? Вона також потягнула б ковдру на себе. Навряд чи відставали б від неї й західні області — нафтовий сектор у всьому світі викликає жвавий інтерес...

Загалом, мотиви обох сторін зрозумілі. Проблема в іншому — як узагалі могло з’явитися таке президентське розпорядження? Невже на граблі потрібно наступати двічі?

Вище керівництво країни одночасно ставить завдання зі створення вертикально інтегрованої нафтової компанії й відразу схвалює спробу ліквідувати її видобувну базу. На основі маленьких компаній створити щось глобальне просто нереально...

Заодно рубонули по фондовому ринку. Акції «Укрнафти» довгий час є чи не єдиним українським папером, який активно торгується. Відповідно, роздрібнення компанії обрушить усі фондові індекси.

Торік спроби її реорганізації викликали грандіозний скандал. Зважаючи на все, чиновників він нічого не навчив. Фондовий ринок у нас вважається абсолютно непотрібною іграшкою. Із таким ставленням, напевно, так буде й надалі. Відповідно, питання розвитку фінансових ринків у країні втрачають свою актуальність.

Те, що акції «Укрнафти» не «посипалися», засвідчує: люди вірять у збереження компанії. А можливо, уже просто звикли?

Коли будь-який місцевий начальник може «пробити» постанову, що змінює правила на ринку, то про що, власне, казати? Це вже стиль життя. Справа не в «Приваті», Лаврику й навіть не в президенті Ющенку. Усім нам показали — рішення бувають економічні, а бувають емоційні. От тільки будувати економіку на емоціях важко...

На постаменті пам’ятника місцевій свині викарбувано «Від щирих українців». Можливо, справді, це наш метод?

Охтирське нафтогазовидобувне управління «Охтирканафтогаз» створене у 1957 році з відкриттям Качанівського нафтового родовища в Охтирському районі. Поклади нафти, газу та конденсату розробляються на 25 родовищах, що переважно розташовані в Сумській області, частково — у Харківській (три родовища). Видобуток вуглеводнів ведеться на глибинах від 3,5 до 4 км.

Видобувні запаси нафти і конденсату становлять близько 120 млн. тонн, газу — понад 140 млрд. кубометрів. За нинішніх темпів видобутку запасів нафти вистачить на 67 років, газу — на 83...