Одеса—Броди: знову на Захід?

Весняні заяви українських політиків про намір повернутися до аверсного використання нафтопроводу Одеса—Броди західні експерти зустріли з великим зацікавленням. Як завжди, докладно на сторінках Eurasia Daily Monitor і The Wall Street Journal відстежує розвиток ситуації Володимир Сокор, старший аналітик Вашингтонського Джеймстаунського фонду. Американський політолог укотре підкреслює важливість політичної підтримки цього проекту з боку США, які, власне, і стояли біля витоків створення українського нафтопроводу.

Західні фахівці нагадують, що нафтопровід Одеса—Броди з самого початку планувався як складова частина Євроазійського нафтотранспортного коридору і був покликаний забезпечити диверсифікацію енергопоставок у Західну Європу, відкривши шлях для каспійської нафти в обхід російської території. Щоправда, для цього нафтопровід має «дотягнутися» до узбережжя Балтійського моря, а не зупинитися на кордоні з Польщею. А саме це й сталося після того, як 2002 року завершилося будівництво ділянки Одеса—Броди. На той момент в українського уряду не було довгострокових контрактів ні з покупцями нафти в Європі, ні з постачальниками у Каспійському регіоні.

Основними причинами такої ситуації пан Сокор називає політичний тиск Росії і переваги її транзитної монополії. Після того, як труба простояла два роки сухою, Росія домоглася реверсного використання нафтопроводу, пообіцявши качати через неї російську нафту в Одесу, звідки її танкерами повезуть через Босфор. Проте обсяги нафти, наданої російсько-британською компанією ТНК-BP, виявилися набагато нижчими від обіцяних 9 млн. тонн на рік, у результаті чого Україна не тільки не змогла повернути собі інвестиції, а й не покрила експлуатаційних витрат. Зате Росія лише підсилила свій вплив на світовому ринку нафти. І втрачати свої позиції, природно, не збирається.

Перші кроки на шляху до аверсного використання нафтопроводу зарубіжні аналітики зустріли в цілому позитивно. Проведені українським урядом переговори з керівниками Польщі, Німеччини, Казахстану, Азербайджану та Грузії засвідчили, що можливості для реалізації задуманого є. Особливо вітається рішення ЄС виділити 2 млн. євро на вивчення проекту з добудови нафтопроводу, вартість якого оцінюється в 0,5 млрд. євро.

Тепер потрібно провести переговори з американською корпорацією ChevronTexaco, яка в основному й експлуатує гігантське Тенгізське родовище на північному заході Казахстану, і з компанією ExxonMobil, що контролює Каспійський трубопровідний консорціум. Особливо перспективною пан Сокор вважає доставку казахської нафти танкерами через Каспій до Азербайджану з подальшим транспортуванням її до грузинського чорноморського порту Супса, звідки її знову морським шляхом і доставлятимуть до Одеси. Цей варіант не лише коротший та дешевший, а й цілком виключає у проекті російську участь. І саме тому без потужної підтримки з боку американського уряду не реалізовуватиметься.

Відреагувало на рішення розвернути нафтопровід Одеса—Броди на Захід і авторитетне видання Petroleum Economist, особливо підкресливши, що воно стало «великою перемогою для Сполучених Штатів, які були роздратовані» торішнім рішенням колишнього президента України Леоніда Кучми транспортувати російську нафту до Одеси. Понад те, видання особливо відзначає роль Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко не так в ухваленні рішення про зміну напрямку прокачування нафти, як у виконанні більшої частини роботи з реалізації проекту під час їхнього перебування, відповідно, прем’єр-міністром і віце-прем’єром.

Заслуговує на увагу і ще один чинник, який також активно обговорюється в західній пресі. У більшості матеріалів, присвячених проектам різних трубопроводів, зазначалося, що їх реалізація залишається досить сумнівною через небезпеку різкого зниження ціни на нафту. Нині ж більшість аналітиків переконана, що ця ціна не лише не знижуватиметься, а й істотно зросте. Наприклад, МВФ «обіцяє», що, з урахуванням інфляції, «чорне золото» до 2030 року коштуватиме від 67 до 96 доларів за барель. А це означає, що нафтопроводи будуватимуть дуже активно. І навіть Росії навряд чи вдасться цьому зашкодити.