Ну навіщо зайцю бубон?

Поділитися
У розпал заполітизованих баталій на газо-тарифну тему, коли майже кожний народний обранець намага...

У розпал заполітизованих баталій на газо-тарифну тему, коли майже кожний народний обранець намагався впродовж кількох останніх тижнів виставити себе таким собі захисником його (народу) житлово-комунальних інтересів і взагалі енергетичної безпеки України, крім іншого, у ЗМІ з’явилися нав’язливі чутки про те, що, мовляв, Рінат Ахметов, тобто одне з його підконтрольних підприємств, під цей шумок тихенько виторгував собі вигідні умови газопоставок. І не в кого-небудь — у «Газпрому». Більше того, навіть належною ліцензією Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України завчасно заручився.

Що ж до розмов на тему «хто кому» — це не до нас. А от щодо газу та ліцензії на його продаж одній із найбільших промислово-фінансових груп країни — ТОВ «Метінвест Холдинг» (яка, у свою чергу, входить до групи компаній СКМ — «Систем Кепітал Менеджмент») ми поцікавилися: а як же всі ці газові баталії позначилися і позначаються на їхньому дуже енергоємному бізнесі? Інтерес був підігрітий тими обставинами, що 9 липня (саме у той момент очікувалося стрімке зростання цін на імпортний газ, який в основному і постачають промисловості України) група «Метінвест» справді одержали ліцензію Нацкомісії регулювання електроенергетики (серія АВ №078090) на поставку природного газу за нерегульованим тарифом. Невже металу та коксу їм мало — вирішили ще й газотрейдерством зайнятися?

Та якщо серйозно, то для холдингу, підприємства якого на рік споживають 2,2 млрд. кубометрів газу (а це понад 2% річного газоспоживання України), ситуація на ринку газу України має особливе значення. Яке саме значення і навіщо «Метінвесту» знадобилася «газова» ліцензія (тим паче, що 4 жовтня А.Деркач, глава тимчасової комісії Верховної Ради «з газових справ», запропонував, крім іншого, НКРЕ переглянути «газових» ліцензіатів на предмет відповідності їхньої діяльності виданим ліцензіям), кореспондент «Дзеркала тижня» через два тижні після поставлених запитань на «газову» і не менш цікаві інші теми одержала відповідь у генерального директора ТОВ «Метінвест Холдинг» Ігоря СИРОГО.

— Ігоре Миколайовичу, у кого сьогодні купує газ ТОВ «Метінвест Холдинг»?

— Нині ми купуємо газ у компанії «УкрГаз-Енерго».

— Чи давно?

— Якщо ми кажемо про 2006 рік, то починаючи з квітня.

— Ви не станете робити з ціни на газ, який закуповуєте, комерційної таємниці?

— Ні. Я вам надам усі дані, які вас цікавлять (див. табл.).

І в Центрального, і в Північного ГЗК укладено контракти на поставку газу до кінця 2006-го з компанією «УкрГаз-Енерго» на встановлений обсяг. Ціна визначається щомісяця, але з квітня вона не змінювалася.

— І яка ж ця ціна?

— 546 грн. за 1000 кубометрів без ПДВ. Тобто це дещо перевищує 108 дол. за 1000 кубометрів газу. Вартість транспортування (залежно від відстані) для кожного підприємства різна. Однак важливо те, що для всіх підприємств холдингу власне ціна газу (без ПДВ) становить близько 108 дол. за 1000 кубометрів. І постачальник у всіх один — «УкрГаз-Енерго».

— Один газопостачальник? Немає посередників, як в інших компаній, як це було заведено кілька років тому?

— Коли була криза на початку року з забезпеченням України газом, тоді були посередники. І ми, природно, купували газ у таких компаній, як «Газ України» (дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України»), і, наприклад, у таких незалежних трейдерів, як «Флавія», УПК «Ресурс», ТОВ «Газтрейд». Та це все було на початку року. А з квітня, як я вже казав, ми стабільно закуповуємо газ у ТОВ «УкрГаз-Енерго».

— Вас не турбує те, що ви купуєте газ в одного постачальника, по суті — монополіста, причому виключно майже не українського, який уже зараз, напевно, контролює 70% українського ринку газу? Не мені вам пояснювати, чим небезпечна така залежність від єдиного постачальника енергоносіїв...

— Нас не це бентежить. Адже холдингу необхідний певний і гарантований обсяг газу. Зрозуміло, що ми маємо знати ціну цього газу, аби якомога коректніше прогнозувати та планувати свою діяльність.

— І для цього, якщо я правильно розумію, необхідні фахівці, або, як у вас прийнято казати, енергетичний дивізіон.

— Це не дивізіон, а швидше, структурний підрозділ, який централізовано забезпечує компанії холдингу основними необхідними енергоносіями.

Централізовано ми плануємо закуповувати природний газ тільки на початку наступного року.

— Тоді навіщо вам нині знадобилася ліцензія на торгівлю газом?

— Сьогодні ми нею не користуємося, по-перше, тому що в наших підприємств є контракти на закупівлю газу до кінця року з «УкрГаз-Енерго». А по-друге, у цьому поки що немає гострої потреби. А з початку наступного року ми централізуємо закупівлю деяких видів ПММ і природного газу. І, природно, перерозподілятимемо їх між нашими підприємствами за ступенем важливості й необхідності. Адже на початку цього року кожне наше підприємство боролося буквально за кожний кубометр газу. Надалі ми хочемо цього уникнути.

— Скільки збитків (або недоотриманого прибутку) зазнав холдинг унаслідок підвищення цін на газ?

— Тут арифметика проста. Раніш газ коштував 50 дол. за 1000 кубометрів. Сьогодні — 108 дол. Різниця близько 58 дол. Ці цифри помножимо на обсяг нашого газоспоживання (близько 2,2 млрд. кубометрів) — виходить трохи більше 100 млн. дол. на рік. Це за нинішнього рівня цін.

— І все це «подорожчання» ви переносите на вартість свого товару?

— Зрозуміло, збільшуються наші витрати. Тим паче, що ми, як і практично всі металургійні компанії України, є експортоорієнтованою компанією (на 75—78%). Однак при цьому ми — не найбільші гравці на світовому металургійному ринку. Таким чином, будь-яке збільшення ціни на газ для нас обертається тим, що ми просто втрачаємо прибуток.

— Микола Азаров заявив ціну імпортного газу для України на 2007 рік у 130—135 дол. за 1000 кубометрів. Ви готові до цього? І як ви компенсуватимете можливі збитки?

— Якщо ми кажемо про ціну в 135 дол. за 1000 кубометрів газу, то виходить, що на кожній тисячі кубометрів збільшення становитиме близько 27 дол. Відповідно, наш прибуток знизиться на 59,4 млн. дол.

— Ігоре Миколайовичу, ви можете назвати оборот холдингу «Метінвест»?

— Ми очікуємо, що в 2006 році оборот ТОВ «Метінвест Холдинг» становитиме трохи більше 6 млрд. дол.

— Хто реально володіє СКМ і вашою групою компаній?

— Це не секрет: Рінат Ахметов, якому належить 90% бізнесу, та його дружина, її частка становить 10%.

— Запитую про це ось з якої причини. До ЗМІ просочилася інформація, що Р.Ахметов нібито готовий продати чи навіть уже продав частину свого бізнесу росіянам...

— З повною відповідальністю кажу вам, що це неправда.

— А якби надійшли «пропозиції, від яких не можна відмовитися»?

— Як усі бізнесмени, ми б їх розглядали.

— Могли б ви розповісти про групу «Метінвест» і СКМ більше, ніж є в мережі Інтернет?

— СКМ — це конгломерат, у якому об’єднано чимало різних бізнес-напрямів. Торік СКМ пішла шляхом створення управляючих компаній у різних напрямках і тепер у кожному бізнесі є своя управляюча компанія. У цій структурі своє гідне місце посідає і група «Метінвест».

ТОВ «Метінвест Холдинг» створено для здійснення стратегічного управління гірничо-металургійним бізнесом групи СКМ. «Метінвест Холдинг» очолює групу «Метінвест» — першу міжнародну гірничо-металургійна групу з українською пропискою.

Група «Метінвест» об’єднала підприємства вугільної, гірничорудної, коксохімічної, металургійної та трубної галузей. На відміну від інших українських металургійних компаній, ця група має вертикально інтегровану структуру, до якої входять усі елементи виробничого ланцюжка «вугілля—руда—кокс—метал».

Підприємства групи компаній «Метінвест Холдинг» об’єднані спільним власником, єдиною стратегією, маркетингом, кадровою політикою, фінансовим і інвестиційним плануванням, а також системою збуту продукції та закупівель сировини. Розташовані в Східній та Центральній Україні, вони виробляють 30% залізорудної сировини і виплавляють понад 20% українського металу. На підприємствах групи працюють близько 100 тис. чоловік.

«Метінвест» є найбільшим приватним бізнесом України і одним із провідних світових гравців на ринку чорної металургії. Вже сьогодні підприємства групи виробляють понад 5 млн. тонн коксу й понад 16 млн. тонн залізорудної сировини, тож вони не тільки повністю забезпечують власні потреби, а й є ключовим постачальником для інших українських металургійних компаній.

У світовому масштабі на частку групи «Метінвест» припадає 12% ринку товарної заготовки, 10% — товарних слябів, 9% — штрипса і близько 5% ринку товстого листа. Наявність власної збутової і сервісної мережі з мережею представництв по всьому світу дає змогу успішно просувати продукцію в більш як 70 країн світу.

«Метінвест» — найбільший виробник коксу, який входить до трійки найбільших виробників цієї сировини в країнах СНД; єдиний виробник надміцної сталі марки Х80 у регіоні, одна з небагатьох компаній у світі, яка забезпечує власною сировиною (штрипсовою сталлю) виробництво труб. Також це провідний виробник труб великого діаметра на пострадянському просторі.

Група «Метінвест» об’єднує українські гірничо-металургійні підприємства «Краснодонвугілля», найбільший в Європі Авдіївський коксохімічний завод, Північний и Центральний гірничо-збагачувальні комбінати, лідера в галузі впровадження високих технологій в Україні металургійний комбінат «Азовсталь». Харцизький трубний завод, який входить до структури групи, — одне з найбільших підприємств з випуску труб великого діаметра в СНД. Група має також власні прокатні потужності на ринку Євросоюзу — на заводі Ferriera Valsider (Верона, Італія).

Бізнес групи «Метінвест» включає три основні дивізіони:

Дивізіон вугілля та коксу:

Авдіївський коксохімічний завод — найбільший в Європі коксохімічний завод, який випускає понад чверть усього українського коксу. До складу підприємства входить дев’ять коксових батарей і збагачувальна фабрика.

«Краснодонвугілля» — виробляє коксівне вугілля, із нього концентрат марок «К» і «Ж». До складу «Краснодонвугілля» входять 32 відокремлені підрозділи, зокрема дев’ять шахт і дві збагачувальні фабрики.

Гірничорудний дивізіон:

Центральний ГЗК — виробляє близько 15% залізорудних котунів і 9% залізорудного концентрату в Україні. Потужності ЦГЗК розраховані на щорічний видобуток 15 млн. тонн сирої магнетитової руди, виробництво 6,4 млн. тонн залізорудного концентрату, 4,5 млн. тонн офлюсованих залізорудних котунів, а також 1 млн. кубометрів щебеню.

Північний ГЗК — найбільше гірничодобувне підприємство Європи з закінченим циклом підготовки доменної сировини — залізорудного концентрату й котунів. До складу комбінату, крім двох кар’єрів загальною проектною потужністю 48,5 млн. тонн сирої руди на рік, входять одна збагачувальна фабрика потужністю 20,47 млн. тонн залізорудного концентрату на рік, три фабрики згрудкування потужністю 16,3 млн. тонн на рік, а також низка допоміжних цехів, які обслуговують основне виробництво. Північний ГЗК виробляє до 45% залізорудних котунів і близько 20% залізорудного концентрату.

«Кривбасвибухпром» — займається подрібненням гірських порід і негабариту, виробництвом вибухових речовин, виконує бурові роботи, обвалення будівель, конструкцій із будь-яких матеріалів в умовах діючих підприємств, проходку каналів у скельних породах, зварювання різнорідних металів, зміцнення і дефектоскопію деталей гірничого устаткування, ущільнення просадочних грунтів, синтез надтвердих матеріалів, проектування вибухових робіт.

Криворізький завод гірничого устаткування — понад 40 років є одним із провідних підприємств України, який спеціалізується на випуску запасних частин до машин і устаткування для підземного видобування корисних копалин і відкритої розробки, до дробильно-розмельного та механічного устаткування для агломераційних фабрик, до транспортуючих машин, устаткування для металургійних підприємств.

Докучаївський флюсо-доломітний комбінат — одне з найбільших гірничо-збагачувальних підприємств України з видобутку та обробки флюсових вапняків і доломітів, з виробництва доломіту випаленого металургійного та єдиний в Україні виробник порошків для конвертерних вогнетривів. ДФДК надає найширший вибір видів виробленої продукції та відвантажує її підприємствам металургійної, цукрової, скляної, хімічної промисловості, будівельним і цементним підприємствам

Новотроїцьке рудоуправління — видобування і переробка металургійних вапняків і доломітів для металургійної, вогнетривкої, скляної та цукрової промисловості.

Дивізіон сталі й прокату:

МК «Азовсталь» — лідер металургійної галузі України, сучасне високотехнологічне підприємство, що виробляє широкий спектр металопродукції, яка займає передові позиції на внутрішньому ринку, а також має сильні позиції на зовнішніх ринках. МК «Азовсталь» входить до першої трійки в галузевому рейтингу України з виробництва чавуну, сталі, прокату.

Єнакіївський металургійний завод — одне з найстаріших металургійних підприємств України, випускає близько 50 найменувань металопродукції та займає близько 7% українського ринку металопродукції. Основна продукція — заготовка відлита, гарячекатана та різноманітні галузеві профілі.

Харцизький трубний завод — найбільший у СНД виробник труб великого діаметра (1420 мм) для магістральних трубопроводів. Проектна потужність заводу становить 1,6 млн. тонн труб на рік. Споживачами продукції ХТЗ є «Газпром», «Транснафта», Itera International Energy. Велику частину труб ХТЗ виробляє із металу комбінату «Азовсталь».

Металургійна компанія Ferriera Valsider S.P.A. — заснована в липні 2001 року. Комбінат розташований у провінції Верона, Італія. Ferriera Valsider виробляє гарячекатаний лист і рулон, має дві прокатні лінії, продукція відповідає євронормам EN 10025.

Leman Commodities — швейцарська металотрейдингова компанія, що має регіональні представництва в Європі, Африці, Америці, на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. Найбільший експортер металу з України, який поставляє продукцію вітчизняних меткомбінатів кінцевим споживачам у десятках країн світу.

«Леман Україна» — найбільший металотрейдер України, який реалізує понад 300 видів сортаменту продукції провідних металургійних підприємств країни. Компанія має власний сервісний металоцентр у Києві, який дає можливість бути основним постачальником металу в Центральному регіоні.

«Прометей» — одна з найбільших українських промислово-фінансових компаній, яка забезпечує ринок брухтом чорних металів. Продажі за підсумками 2005 року становили 6,3 млн. тонн.

Skiff Shipping — транспортно-експедиційна компанія, яка забезпечує якісне та оперативне відвантаження металопродукції підприємств групи в Маріупольському морському торговельному порту.

80% управляючої компанії ТОВ «Метінвест Холдинг» належить ЗАТ «СКМ», 20% — Metinvest Holding BV (Нідерланди), 100% якої належить SCM Cyprus.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі