Навіщо Держгеонадра відкликають ліцензії навіть у державної "Укргазвидобування"?

27 листопада, 2015, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 46, 27 листопада-4 грудня 2015р.
Автор
Відправити
Відправити

Днями Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) розмістила на своєму сайті указ №374 про анулювання, припинення й відновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень. Документ, підписаний тимчасово виконуючим обов'язки голови Держгеонадр України, викликав неоднозначну реакцію й бурхливе обговорення в професійному середовищі.

Автор

Навіщо Держгеонадра відкликають ліцензії навіть у державної "Укргазвидобування"?

Днями Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) розмістила на своєму сайті указ №374 про анулювання, припинення й відновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень. Документ, підписаний тимчасово виконуючим обов'язки голови Держгеонадр України, викликав неоднозначну реакцію й бурхливе обговорення в професійному середовищі.

За останні роки в самій Держслужбі геології та надр, окрім імені керівника, на жаль, фактично нічого не змінилося. Принципи роботи й підходи до компаній залишилися колишніми, як, утім, і принципи тиску. Цей держорган залишається одним з найбільш закритих і непрозорих у своїх рішеннях.

До переліку компаній, згідно з указом № 374, потрапили компанії з різних галузей, але найбільше чиновники вирішили "загальмувати" діяльність саме газовидобувної галузі. Так, серед компаній, які одержали штрафні картки, опинилася державна "Укргазвидобування", компанії з іноземними інвестиціями - "Регал Петролеум", "Полтавська газонафтова компанія", "Тисагаз" та інші. Сумарно ці компанії щороку забезпечують Україні 1,3 млрд кубометрів газу. Припинення видобутку на їхніх промислах означає, що частину зазначених обсягів газу наша країна муситиме імпортувати за ціною з прив'язкою до валюти, яка дорожчає. Чому це важливо?

Компанії не можуть зрозуміти підстав для таких радикальних дій Держгеонадр. Адже приводи для перевірок, як і самі перевірки, за їхніми словами, були дуже умовні. Приміром, фактичні показники не відповідають проектним, а узгодити новий проект просто неможливо, особливо враховуючи, що умови ведення бізнесу в країні різко змінилися за останні роки. Також підставою називали спробу перевірки з грубими порушеннями, навмисне нескладання необхідних протоколів і вимогу надати інформацію, яка є конфіденційною й підлягає особливій процедурі розголошення (надання).

За інформацією, наданою мені найбільшою державною компанією ПАТ "Укргазвидобування", від подальшої долі якої прямо залежать тарифи для населення, однією з підстав для припинення дії ліцензій стала нібито заборгованість перед бюджетом і порушення ст. 24 Кодексу України про надра, ст.20, 27 Закону України "Про нафту і газ", ст. 7 Закону України "Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з довідкою Державної фіскальної служби від 12 листопада 2015 р., заборгованість ПАТ "Укргазвидобування" реструктуризовано. Про причини заборгованості також знає вся країна - НАК "Нафтогаз України" не розраховується за поставлений газ, а ПАТ "Укргазвидобування" у підсумку змушене платити величезні відсотки за своїми ж реструктуризованими податковими зобов'язаннями.

То чому ж посадові особи Держгеонадр України не врахували цих аргументів при прийнятті рішення?

Разом із тим чомусь ми не чуємо про гучне відкликання ліцензій в "Укрнафти", яка, очевидно, мала бути першою в списку на анулювання спецдозволів, тому що, знову ж таки, вся країна в курсі її заборгованостей перед бюджетом як за рентою, так і за дивідендами.

Крім того, перевірки в частині ліцензій, використовуваних у спільній діяльності, чомусь містять зауваження саме до державного підприємства - ПАТ "Укргазвидобування", але повністю ігнорують ситуацію з виконанням зобов'язань приватних партнерів держкомпанії. Як мінімум, очевидний вибірковий підхід.

Призупинення видобутку "Укргазвидобуванням" з однієї свердловини в середньому обходиться бюджету в один мільйон гривень на день - це рента, акциз, ПДВ, які компанія заплатила б у разі продовження виробництва.

За останній рік у сегменті газовидобутку відбулося стільки змін, що можна констатувати повну дезорганізацію всіх процесів. Недивно, що видобувники губляться в тому, на що саме треба реагувати.

Представники уряду й парламент уже не можуть ігнорувати факту падіння внутрішнього видобутку вуглеводнів і навіть публічно визнають необхідність термінового врегулювання фіскальної політики, зобов'язуючись знизити податки.

Видобувні компанії звинувачують у невиконанні взятих на себе інвестиційних зобов'язань. Але забувають сказати про те, що ці зобов'язання бралися інвесторами при іншій системі оподаткування та іншому інвестиційному кліматі в країні. Держава нарікає на нестачу бюджетних коштів, але при цьому не хоче визнавати, що бюджетні надходження стримуються її ж власною політикою. Бізнес виграє спори у держави в міжнародних судах, але й цього воліють не помічати. Тотальне нерозуміння, небажання слухати й чути, неприйняття цивілізованих правил гри приводять до того, що за один лише 2015 р. газовидобувні компанії скоротили інвестиційні програми більш як на 10 млрд грн.

Якщо видобуток на свердловинах зупиняється в примусовому порядку (що може бути зроблене за рішенням Держгеослужби), немає гарантій того, що свердловина не зменшить свого дебіту (граничного обсягу, який можна одержати зі свердловини за певний проміжок часу) при наступному її запуску. Цю технологічну особливість знають усі газовидобувники, та, на жаль, укотре забувають у високих кабінетах. Забувають і про те, що через високе податкове навантаження компанії самі змушені згортати проекти й зупиняти буріння свердловин.

Логічне запитання: навіщо рубати гілку, на якій сидиш? І навіщо створювати приводи для судових позовів до держави від компаній і міжнародних інвесторів? Ми з колегами звернемося із запитами для пояснень у Держгеонадра і будемо просити прем'єр-міністра поновити процедури, які регламентують питання відкликання й припинення ліцензій, таким чином, щоб рішення органу не викликали шквалу емоцій і підозр в учасників ринку. Державні чиновники повинні відповідати за свої дії, публічні заяви і невиконані обіцянки.

Якби разом із таким знаковим рішенням Держгеонадра також запропонували б громадськості факти й доказову базу, то було б менше спекуляцій і підозр в упередженості рішення про відкликання ліцензій. Безумовно, цей орган виконує місію з оперативного контролю над дотриманням ліцензіатом умов, особливо в частині тих ліцензій, за якими не ведеться фактичної роботи з видобутку. Але ця місія має здійснюватися в такий спосіб, щоб створювати передумови для збільшення видобутку газу, а не скорочення. Нині ж недовіра та обурення ринку конвертуються в згортання діяльності, судові позови до України, а виплати за неправомірні рішення здійснюватимуться за рахунок держбюджету. Тобто за рахунок усіх громадян країни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК