НА КОНФЕРЕНЦІЇ ОРЕС ВИРІШИЛИ НЕ МЕТУШИТИСЯ

На чергову конференцію країн — членів ОРЕС, яка відбулася у Відні наприкінці минулого тижня, особливих надій ніхто не покладав. Ціни на нафту, які протягом останніх кількох місяців опустилися не лише нижче від заявленого раніше припустимого коридору в 22—28 дол., а й нижче 20 дол.,— із середини січня почали стрімко, хоч і трохи зигзагами, дертися вгору. Пожвавлення глобальної економіки, що намітилося, відразу активізувало попит на «чорне» золото, на видобуток якого торішнім рішенням конференції ОРЕС було накладено обмеження. Так, зменшенням квот для 11 основних організованих експортерів нафти знижено загальний обсяг її видобутку на 5 млн. барелей на день, у результаті чого спільними зусиллями ОРЕС щодня викачує нині лише 21,7 млн. барелей. Оскільки загалом у світі видобувається 75 млн. барелей на день, ще торік прозвучав висновок про недостатність зусиль самих лише членів організації.

Найскладніше з-поміж незалежних виробників нафти, від яких домагалися «добровільного» обмеження її експорту, було «уламати» Росію. Це вдалося зробити лише після того, як члени ОРЕС продемонстрували готовність знизити ціни на нафту до 10 дол. за барель і нижче, аби змусити Москву прислухатися до рішень організації. Мексика, Норвегія й Оман, які також не входять в ОРЕС, пішли на обмеження видобутку нафти охочіше.

Утім, і зараз основними противниками збереження обмежень залишаються США та Росія. Настання літнього сезону, коли мільйони американців починають спалювати в бензобаках своїх аж ніяк не економічних автомобілів ще більше бензину, ніж звичайно, лякає можливістю повторення пам’ятних заворушень на автозаправках. А Росія, для якої «добровільне» зменшення експорту нафти збіглося з вимушеними сезонними перебоями в транспортуванні, намагається надолужити прогаяне на зовнішньому ринку за зимові місяці.

Правда, аналітики не скидають із рахунків і той чинник, що набагато сильніше, ніж обмеження видобутку нафти, початок оздоровлення глобальної економіки й навіть наближення літнього сезону, на зростанні цін на нафту позначилися панічні очікування можливої атаки США проти Іраку. Принаймні найстрімкіший їхній злет стався після того, як президент США Джордж Буш метафорично охарактеризував Ірак, Іран і Північну Корею як «осі зла».

Хай там як, а міністри ОРЕС висловили задоволення тим, що ціни на нафту нарешті опинилися у відведеному для них коридорі. І хоча напередодні вони прагнули перевищити 25-доларову позначку, проте усереднена ціна за тиждень по семи сортах нафти становила 22 дол. за барель, тобто виявилася на найнижчій межі коридору. Оскільки ця тенденція склалася буквально напередодні теперішньої, 119-ї за ліком, конференції ОРЕС, із конкретними заходами вирішено було зачекати до 26 червня, коли має відбутися наступна зустріч міністрів нафти й енергетики країн — членів цієї організації. Можливо, на той час уже стане зрозуміло, чи справді світовий ринок відчуває дефіцит нафти і чи не призведе додатковий викид приблизно мільйона барелей на день до чергового цінового катаклізму.

У документах попередніх конференцій ОРЕС є рішення про автоматичне зменшення чи збільшення видобутку нафти в тому разі, якщо ціна на неї вийде із заданого коридору, проте досі регулювання видобутку здійснювалося в ручному режимі. Ось і тепер під тиском із боку американського міністра фінансів Поля О’Ніла керівництво Саудівської Аравії дало зрозуміти, що воно не хотіло б чекати, поки ціна на нафту підбереться до обумовлених 28 дол. за барель. Американці вважають для себе неприйнятним зростання цін на нафту вище 25 дол. і мають достатньо можливостей, аби нав’язати цю точку зору більшості експортерів нафти. А квітневі ф’ючерси на Нью-Йоркській біржі вже йшли за ціною 24,43 дол...

Проте Рілвану Лукман, президент ОРЕС, головний радник президента Нігерії з енергетичних питань, запевнив журналістів, що організація діятиме лише в тому разі, коли ціни на нафту перевищать стелю у 28 дол. за барель. Вірити цьому чи ні? Багато аналітиків підкреслюють: вихід ціни за нижню межу коридору зовсім не викликав раніше обіцяних санкцій. І в цьому вбачають ознаки дорослішання керівництва ОРЕС, вже здатного утриматися від істеричної метушні в такому делікатному питанні, як визначення розмірів квот.

за матеріалами зарубіжної преси