Львівщина може збагачуватися за рахунок власного ПЕК

Відповідно до угоди про соціально-економічний розвиток Львівської області, підписаної між Кабміном і Львівською обласною радою, пріоритетними напрямками узгодженої діяльності визначено: реструктуризацію та розвиток базових галузей промисловості, розвиток системи життєзабезпечення населених пунктів, створення ефективної системи охорони довкілля, збереження історико-культурної спадщини. Та цього вочевидь недостатньо.

Зазначені напрямки діяльності спрямовані на підвищення якості життя жителів Львівщини, створення умов для їхньої самореалізації та розвитку. Однак перш ніж надати матеріальні блага, їх треба створити. Аналіз заходів із реструктуризації та розвитку базових галузей промисловості області, які перелічені в згаданій угоді, не дає можливості стверджувати, що їх достатньо для створення необхідних матеріальних благ. Лише задеклароване будівництво шахти №3 «Червоноградська» зможе з часом збільшити валовий продукт області.

Тож необхідно шукати додаткові високоефективні напрями діяльності, що сприятимуть нарощуванню матеріальних благ. Зважаючи на особливості Львівської області, одним із цих напрямів може бути інтенсивний розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК).

Паливно-енергетичний комплекс Львівщини

У Львівській області є потужні теплові електростанції та чималі запаси первинних енергоносіїв — усіх видів органічного палива (вугілля, горючих сланців, нафти, природного газу). Інтенсивний і планомірний розвиток паливно-енергетичного комплексу області розпочався у 50-х роках ХХ століття із розробки Львівсько-Волинського вугільного басейну і будівництва першої черги Добротвірської ТЕС. Максимального рівня річного видобутку вугілля в басейні досягли у 1980 році — 15,5 млн. тонн, з яких 4,5 млн. тонн (29,0%) було використано як паливо для електростанцій.

Зазначу, що якість кам’яного вугілля, яке видобувається у басейні і використовується як паливо для електростанцій, з кожним десятиліттям знижувалася. З 1967-го по 1990 рік найнижча теплота згоряння вугілля, що надходить на електростанції, зменшилася з 5550 до 3750 ккал/кг, тобто на 32,4% від базового значення. Наведені дані дають можливість констатувати, що в паливно-енергетичному комплексі вже в середині 80-х років минулого століття виникла невідповідність між факельною технологією спалювання палива на ТЕС та його фактичною якістю.

Нині сумарний річний видобуток вугілля у басейні становить лише близько 3,5 млн. тонн, і цього обсягу недостатньо для покриття потреб електростанцій регіону в паливі (приблизно 8 млн. тонн). Кращою має бути і якість сировини. Через низьку якість видобутого рядового вугілля основну його масу збагачують. ККД процесу збагачення не перевищує 63%, це призводить до значних втрат паливної маси з відходами, що направляються на зберігання в терикони збагачувальної фабрики. Тільки у 2007 році в Західному регіоні через це була втрачена паливна маса, достатня для виробництва майже 1,1 млрд. кВт•год. електроенергії. Використання зазначеного резерву палива можливе тільки шляхом заміни технології його спалювання у котлах електростанцій регіону.

Вуглевидобування та енергетика — єдиний цикл

Через відсутність комплексного планування розвитку ПЕК видобуток вугілля істотно відстає від потреб у паливі, незважаючи на його чималі промислові запаси. Нині через недостатній видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні на електростанції регіону у 2008 році надійшло лише 25% від його потреби (1,9 млн. тонн), а 75% вугілля поставлялося шахтами Донецького і Придніпровського вугільних басейнів. Переведення схеми поставок вугілля на електростанції регіону від цих шахт на шахти Львівсько-Волинського басейну тільки за рахунок скорочення шляху перевезення сировини може забезпечити щорічну економію в сумі до 450 млн. грн.

Усе це свідчить про те, що у ПЕК давно порушено основні передумови забезпечення його стабільної і комерційно привабливої роботи: за високої вартості органічного палива основна його маса поставляється з інших регіонів, факельна технологія спалювання вугілля неефективна і призводить до загострення екологічних проблем видобутку вугілля та виробництва електроенергії.

Для Львівської області найважливішою є чітка координація планів модернізації і подальшого розвитку двох галузей єдиного циклу виробництва енергії — енергетичного і вуглевидобувного комплексів. Головною умовою при прийнятті технічних рішень про напрямки реконструкції і модернізації котельного устаткування електростанцій є всебічно обгрунтований вибір нових технологій «чистого» спалювання низькосортних видів твердого палива, запаси якого є в регіоні, і забезпечення комерційної доцільності їх використання. Нові технології «чистого» спалювання вугілля не такі вимогливі до якості палива як у теплотехнічному, так і в екологічному сенсі, що дає змогу спростити технологічні прийоми видобутку палива і збільшити їх промислові запаси навіть у зонах тих шахт, видобуток в яких ведеться давно.

Балансових запасів вугілля достатньо

ДП «Львіввугілля» видобуває вугілля на восьми шахтах у межах Забузького і Межирічанського родовищ. Балансові запаси вугілля діючих шахт станом на 1 січня 2008 року становили 172,28 млн. тонн. У межах Червоноградського геолого-промислового району розвідано дві ділянки для будівництва шахт (Червоноградські №3 і №4), запаси на них становлять 169,2 млн. тонн. Перспективним є Південно-Західний район, у межах якого виявлені Тяглівське родовище і Любельська вугленосна площа. Загальні запаси цих родовищ оцінюються в 1,1 млрд. тонн. Із наведених даних видно, що вуглевидобувний сектор ПЕК має перспективну базу для свого розвитку.

Оптимізація ціни палива

Порівняння якості і ціни на вугілля на внутрішньому ринку України наприкінці 2004 року показало, що вже тоді вартість тонни умовного палива вітчизняного збагаченого вугілля на 35% перевищувала вартість тонни умовного палива якіснішого вугілля, пропонованого на світовому ринку країнами-експортерами. На сьогодні із запровадженням нових цін ця різниця зросла до 215%. Що ж далі? При нормальних ринкових відносинах і таких методах ціноутворення вугільна галузь України залишиться… без споживачів продукції. А у вітчизняних реаліях це призведе до поглиблення кризового стану теплової енергетики, оскільки населення і промисловий сектор не зможуть покривати неминуче істотне зростання тарифів на теплову й електричну енергію. Отже, без комплексного і коректного підходу до ціноутворення на продукцію взаємозалежних секторів єдиного ПЕК, вуглевидобувного й енергетичного, фінансова стабільність їхньої виробничої діяльності неможлива.

Горючі менілітові сланці

Поклади цих корисних копалин простежуються впродовж усієї української частини Карпат. Загальні геологічні запаси менілітових сланців оцінюються у 520 млрд. тонн. На території чотирьох областей Західного регіону виявлено таку кількість родовищ, придатних для розробки відкритим способом: Львівська область — п’ять, Івано-Франківська — шість, Закарпатська — два, Чернівецька область — одне родовище.

Сучасні технології спалювання палива і перетворення енергії дозволяють використовувати горючі менілітові сланці Карпат як паливо для невеликих (від 10 до 100 МВт) теплових електростанцій. У разі використання котлів із топками киплячого шару для спалювання сланців разом із паросиловими установками з бінарним циклом перетворення енергії можна забезпечити ефективність роботи таких міні-ТЕС із ККД перетворення енергії до 50—55%. Теплова схема міні-ТЕС, які використовують паросилові енергетичні установки з бінарним циклом перетворення енергії, дозволяє таким енергетичним установкам працювати в маневреному режимі, покриваючи нерівномірність графіка електричних навантажень регіону. Ці установки, здатні працювати на місцевому твердому паливі, є альтернативою маневровим енергетичним установкам, що працюють на природному газі. Освоєння величезних запасів горючих сланців істотно полегшить вирішення багатьох питань, що їх поставили перед паливно-енергетичним комплексом країни нові ринкові умови роботи.

Чим збагачуватиметься Львівщина за рахунок ПЕК

Кожна область України зобов’язана знаходити шляхи нарощування свого промислового потенціалу. Для Львівщини один з них — це інтенсивний розвиток паливно-енергетичного комплексу, який має два напрями. Перший — модернізація існуючих шахт для збільшення видобутку вугілля та будівництво нових шахт. Другий — реконструкція існуючих і будівництво нових енергоблоків ТЕС для нарощування внутрішнього споживання та експорту електроенергії. Однак, попри величезний потенціал, частка ПЕК у валовому продукті області становить лише 2,4%.

За рахунок інтенсивного розвитку паливно-енергетичного комплексу Львівська область може збагачуватися за такими напрямками: збільшення валового продукту за рахунок забезпечення максимального видобутку вугілля на діючих шахтах та будівництва нових; збільшення валового продукту за рахунок нарощування виробітку електричної енергії тепловими електростанціями шляхом впровадження нових технологій спалювання вугілля та заміни існуючого технологічного обладнання електростанцій сучасним високоекономічним і екологічно чистим; збільшення валового продукту за рахунок нарощування експорту електроенергії (у минулі часи щорічний експорт електричної енергії досягав 25 млрд. кВт•год., зараз експорт становить до 3 млрд. кВт•год.,
хоча збережено всі технічні засоби для його здійснення на досягнутому рівні); збільшення прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу за рахунок організації нових форм господарювання — об’єднання в єдиний виробничий процес підприємств з видобутку вугілля і теплових електростанцій з отриманням спільного екологічно чистого продукту — електричної енергії; забезпечення малих населених пунктів дешевою електричною і тепловою енергією за рахунок будівництва ТЕЦ малої потужності; зменшення екологічних платежів електростанцій за рахунок впровадження нових технологій спалювання вугілля; припинення витрат на транспортування вугілля з інших джерел (Донецький і Павлоградський вугільні басейни); зменшення витрат на паливозабезпечення за рахунок включення у паливний баланс області дешевого місцевого палива; отримання додаткового прибутку від виробничої діяльності проектних, будівельних, монтажних і налагоджувальних установ, які братимуть участь у розбудові ПЕК; поява значної кількості нових робочих місць на підприємствах галузі; розв’язання соціальних проблем міст енергетиків і шахтарів.

Висновки

Паливно-енергетичний комплекс області може забезпечити всі галузі господарства кваліфікованими видами енергії нині і в перспективі на основі використання наявних, практично невичерпних запасів первинних енергоносіїв — вугілля і горючих сланців.

Для подолання невідповідності між якістю видобутого вугілля і факельною технологією його спалювання в топках котлів електростанцій, розробленою ще у 80-х роках минулого століття, необхідно замінити хоча б частково енергетичні котли з факельною технологією спалювання на котли, що використовують технологію спалювання вугілля в циркулюючому киплячому шарі.

Заміна технології спалювання вугілля в котлах електростанцій дасть змогу більш ефективно використовувати паливо, що видобувається, і знизити негативне навантаження на довкілля як за рахунок припинення з часом роботи збагачувальної фабрики, так і внаслідок істотного скорочення викидів оксидів сірки та азоту в атмосферу.

Найважливішим завданням є узгодження планів розвитку видобутку вугілля з потребою у паливі електростанцій, що допоможе відмовитися від використання привізного вугілля.

Винятково важливим завданням для ПЕК є впорядкування ціноутворення на видобуте паливо, що базується на вартості закладеної в ньому потенційної енергії, і усунення адміністративного впливу в рамках ринкових відносин між постачальниками палива та його споживачами (можливість відмови від послуг посередників).

Узгодження планів розвитку продуктивних сил двох секторів єдиного ПЕК за обсягами видобутку вугілля і кількістю виробленої з нього енергії допоможе стабілізувати виробництво в обох секторах цього комплексу, істотно скоротити витрати на транспортування палива, перейти на пряме довгострокове співробітництво між вуглевидобувним і енергетичним секторами ПЕК, позбувшись витрат на дорогі послуги посередників, перейти на коректну методологію визначення ціни палива за його енергетичною вартістю з урахуванням інтересів усіх суб’єктів ПЕК і тенденцій на світовому ринку вугілля.

З урахуванням довгострокової перспективи розвитку ПЕК і можливостей зниження вартості виробленої тепловими електростанціями енергії доцільно поновити роботи з освоєння величезних запасів горючих менілітових сланців Карпат, створивши демонстраційну енергетичну установку на родовищі «Верхнє Синьовидне» — найкраще розвіданому і найбільш придатному для розробки відкритим способом.

До аналізу перспектив розвитку ПЕК слід залучити провідних фахівців наукових, навчальних, проектних, будівельних, монтажних, налагоджувальних організацій області і України та спеціалістів діючих підприємств паливно-енергетичного комплексу, а також використати передові сучасні технології.

Потрібно впровадити нові форми організації функціонування паливно-енергетичного комплексу (це має бути єдина організаційна структура у складі електростанцій та шахт, асоціація, холдинг тощо).