«Укргазвидобування», дочірня компанія «Нафтогазу України», не дуже відома широкому колу нефахівців. На слуху «Укрнафта», нафтопереробні заводи й компанії, що володіють ними. Але мало хто знає, що за обсягами видобутку в нафтовому еквіваленті «Укргазвидобування» перекриває «Укрнафту» втричі. І, за рейтингом Топ-100 «Инвестгазеты» за 2001 рік, практично не поступається їй за обсягами прибутку.
Щоб тільки оглянути величезне господарство «Укргазвидобування» по всій країні, замало буде й тижня. Але на основні й переважно нові об’єкти журналісти за кілька днів подивилися. 2004 рік «Укргазвидобування» називає переломним. Наступного року компанія планує різко збільшити видобуток газу, але готуватися до цього мусить уже сьогодні. Як відбувається ця підготовка і показували журналістам під час прес-туру.
Приміром, реконструйовану установку підготовки нафти (УПН) на свердловині № 68 Яблунівського родовища в Полтавській області, яку компанія ввела в експлуатацію в травні. Будівельні роботи виконувалися з 2000 по 2002 рік; випробування проведено на початку 2003-го.
До реконструкції УПН нафта, видобута на Яблунівському родовищі, проходила тільки один рівень сепарації, відстоювалася й відвантажувалася в автотранспорт, а попутний газ спалювався. Висока в’язкість нафти обмежувала можливості її транспортування виключно автотранспортом, а невідповідність умовам Держстандарту унеможливлювала її переробку на Шебелинському ГПЗ, що входить до складу ДК «Укргазвидобування». Ціна реалізації нафти теж демонструвала її низьку якість.
А тепер установка комплексної підготовки сировини забезпечує ефективне очищення нафти до кондиційного стану (ДСТУ 9956-76), а одержуваний побіжний газ підприємство утилізує й використовує для власних потреб. За словами представників ДК «Укргазвидобування», на початок травня до УПН підключено 10 свердловин. Проектна потужність установки розрахована на підготовку й очищення до 100 тонн нафти за добу. Очищена нафта доставляється трубопроводом на станцію Сенча, а далі залізницею — на Шебелинський ГПЗ.
Крім того, ДК «Укргазвидобування» почала буріння двох похилих свердловин до запасів східної частини Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища, розміщеної під заплавою річки Сула. Буріння ведеться з намивних майданчиків безпосередньо в заплавній частині річки.
Як розповів Ілля Рибчич, який багато років очолює компанію, реалізація проекту за цією технологією забезпечить розробку раніше недоступної частини родовища без негативних наслідків для екосистеми р.Сула. ТЕО робочого проекту розроблено «НДПРшельф» (Сімферополь). Проект передбачає буріння 27 похилих свердловин із трьох намивних майданчиків. На південному майданчику (перша черга проекту, намита 2002 року) встановлено два бурових верстати й розпочато буріння двох свердловин. Загалом із південного майданчика планується пробурити 14 свердловин. Ведуться роботи з намивання північного майданчика (друга черга проекту), з якого передбачено буріння трьох свердловин.
Прагнучи зберегти екосистему річки Сула, ДК «Укргазвидобування» прийняла концепцію екологічних обмежень під час реалізації проекту. Зокрема компанія створить систему повної рециркуляції технологічної води, обмежить шумові й інші впливи на довкілля.
Щорічне видобування вуглеводнів на Яблунівському родовищі за рахунок освоєння його східної частини зросте на 1 млрд. кубометрів газу й на 65 тис. тонн конденсату та нафти. Загальні видобувні запаси східної частини Яблунівки оцінюються в 45 млн. тонн умовного палива.
А загалом Яблунівське газоконденсатне родовище, відкрите 1977 року, є одним із найбільших в Україні. За період експлуатації з 1983 року з нього видобуто понад 42 млрд. кубометрів газу та близько 3 млн. тонн конденсату і нафти. Видобувні запаси родовища на початок 2003 року оцінювалися в 64 млрд. кубометрів газу й понад 7 млн. тонн рідких вуглеводнів. Більша частина залишкових запасів — понад 40 млрд. кубометрів газу та 5 млн. тонн конденсату й нафти — залягає під заплавною частиною Сули. На жаль, запаси вуглеводнів Яблунівського родовища належать до важкодоступних.
У серпні компанія «Укргазвидобування» готує ще один приємний сюрприз — на Яблунівському газопереробному заводі буде введено лінію з виробництва газового пропілену проектною потужністю 10 тис. тонн на рік. Вартість цього проекту — 3 млн. грн., термін окупності не перевищує трьох місяців.
Нагадаємо, що Яблунівський ГПЗ вартістю 34 млн. дол. уведений в експлуатацію у вересні 1999 року. На заводі використовується сировина Яблунівського та Глинсько-Розбишівського родовищ. 2002 року Яблунівський ГПЗ переробив 1,04 млрд. кубометрів природного газу. Виробництво пропан-бутану сягнуло 74,8 тис. тонн, стабільного газового бензину — 13,9 тис. тонн. Планами на 2003 рік передбачено збільшення всіх основних виробничих показників.
Загальні капітальні вкладення в розвиток Яблунівського ГПЗ з початку його експлуатації становлять 19,4 млн. грн. Кошти скеровувалися переважно на розвиток енергозабезпечення заводу та інших об’єктів «Укргазвидобування» в регіоні.
Побували ми й на ще одному, не менш захоплюючому заході — врочистому відкритті установки сайклінг-процесу Куличихинського нафтогазоконденсатного родовища в Полтавській області, де газовий смолоскип над родовищем разом із І.Рибчичем запалив голова Полтавської ОДА Є.Томін.
Куличихинське родовище відкрито ще 1976 року. Проте у зв’язку з високим вмістом газового конденсату його розробка без застосування передових технологій була б неефективною. Тож пробурені свердловини законсервували. Протягом 2002—2003 рр. на родовищі побудували установку сайклінг-процесу, що дозволило його повноцінно освоювати.
ДК «Укргазвидобування» — єдина компанія в СНД, що впровадила й ефективно застосовує технологію сайклінг-процесу. Куличихинське родовище стало вже п’ятим об’єктом «Укргазвидобування», який використовує її.
За розрахунковий 10-річний період експлуатації сайклінг-процесу з Куличихинського родовища планується додатково видобути 320 тис. тонн газового конденсату. На 1 травня 2003 року до УПГН під’єднано 22 свердловини, зокрема 2 нагнітальні, 7 нафтових і 13 газових.
Кошторисна вартість установки сайклінг-процесу — 11 млн. грн. Термін окупності проекту — 1,5 року.
Далі з Полтавської області переберемося в Харківську, де 10 червня ДК «Укргазвидобування» врочисто ввела в експлуатацію Кобзівське газоконденсатне родовище, розміщене в Красноградському районі. Ясна річ, ця подія не могла не привернути уваги як жителів смт. Кегичівки, так і представників Харківської облдержадміністрації.
Родовище це відкрила компанія «Укргазвидобування» наприкінці минулого року свердловиною № 10, із якої отримано промисловий дебіт газу в 50,6 тис. кубометрів на добу. Наступна свердловина (№ 20) 2003 року одержала дебіт уже в 158,8 тис. кубометрів на добу.
На введення родовища в експлуатацію пішло менше року. Сьогодні на Кобзівському родовищі працюють дві експлуатаційні свердловини, у процесі буріння — ще три. Видобуток ведеться з продуктивних горизонтів на глибині 3000—3500 метрів, загальні запаси яких оцінюються у 2,225 млрд. кубометрів газу.
Проте основні перспективи Кобзівського родовища пов’язані з горизонтами на глибині 6—6,3 тис. метрів, дорозвідка яких триває. Запаси цих покладів прогнозуються в 70,9 млрд. кубометрів. Роботи на таких глибинах ще ніколи не велися й не ведуться в інших країнах СНД та Східної Європи. І якщо прогнозні запаси буде підтверджено, це родовище стане найбільшим в Україні, відкритим за останні 15 років. Підтвердження прогнозів газоносності Дніпровсько-Донецької западини на глибинах близько 6 тис. метрів може стати революційним в оцінці залишкових запасів газу країни й відкрити нову сторінку в історії української газової галузі.