Кредитори – «Нафтогазу»: ми вас попередили…

Корпоративна заборгованність «Нафтогазу України» може трансформуватися у державний борг

У зв’язку з підготовкою реструктуризації «Нафтогазу України» американська корпорація Merchant, яка одержала у 2006 році право вимоги заборгованості компанії перед структурами «Газпрому», 30 вересня листом своїх англійських адвокатів повідомила уряд України, Міненерговугільпром і НАК про те, що основний борг «Нафтогазу» перед корпорацією в розмірі 24,7 млн. дол. плюс відсотки (у зв’язку з відмовою «Нафтогазу» добровільно виконати судове рішення вони вже нараховані у розмірі понад 3 млн. дол. і продовжують нараховуватися за ставкою більш як 6 тис. дол. за день) підлягатимуть примусовому виконанню за рахунок англійських активів «Нафтогазу». Відповідний документ є у розпорядженні DT.UA.

Крім того, стало відомо, що Merchant також подала позов проти Держави Україна у Європейський суд з прав людини. Таким чином, існує ймовірність того, що корпоративна заборгованість «Нафтогазу» буде трансформована у державний борг.

Як стало відомо DT.UA, корпорація Merchant, що претендує на акції, якими володіє «Нафтогаз» у статутному капіталі британської компанії JKX Оil&Gas Limited, нагадала про свої права у зв’язку з дорученням президента В.Януковича Кабміну України (від 2 вересня 2011 року) підготувати проект програми реформування НАК «Нафтогаз України».

«Ми стурбовані тим, що це доручення може торкнутися прав корпорації Merchant як кредитора «Нафтогазу», і ми офіційно повідомляємо уряд України про права корпорації Merchant на акції», - сказано в документі, який має DT.UA.

Зокрема, йдеться про судове рішення, винесене в Україні 2006 року, про стягнення близько 24,7 млн. дол. на користь Merchant. Рішення було визнане англійськими судами 28 лютого 2011 року і дає корпорації право на стягнення в Англії боргу разом з відсотками і юридичними витратами.

Попри це, «Нафтогаз» подав необгрунтовані заяви у Вищий господарський суд України (ВГСУ) про скасування судового рішення 2006 року. Це й було зроблено Вищим господарським судом України 7 квітня 2011 року, а справу було передано на новий розгляд українськими судами. Однак 14 липня 2011 року суддя Девід Стіл у Високому суді Англії відмовився визнати або застосувати рішення ВГСУ від 7 квітня 2011 року на тій підставі, що останнє грубо порушило принцип правової визначеності та права корпорації Merchant на справедливий суд згідно зі ст. 6 Європейської конвенції про права людини.

Відповідно, судове рішення 2006 року продовжує залишатися в силі з погляду права Англії і, таким чином, підлягає примусовому виконанню в Англії.

«Хоча «Нафтогаз» подав апеляцію на судове рішення Стіла, ми вважаємо, що корпорація Merchant має хороші шанси на успіх в апеляційному провадженні і що в остаточному підсумку ми зможемо примусово забезпечити її права за рахунок акцій (а саме - за рахунок акцій, якими володіє «Нафтогаз» у статутному капіталі компанії JKX Оil&Gas Limited. - Ред.)», - сказано в документі.

Українські юристи, до яких звернулося DT.UA, прокоментували цю ситуацію таким чином.

По-перше, зовнішні кредитори НАК «Нафтогаз України» здатні заблокувати або, щонайменше, суттєво ускладнити плановану урядом України реорганізацію або ліквідацію «Нафтогазу».

По-друге, реорганізація «Нафтогазу» здійснюється без попередньої підготовки, спонтанно. Багато питань, які прямо стосуються реорганізації, опрацьовуються на ходу, а проблеми вирішуються під час їх виникнення. Усе відбувається в умовах пожежі, коли якість роботи не входить до переліку пріоритетів.

По-третє, «Нафтогаз» демонструє нездатність домовлятися зі своїми зовнішніми кредиторами. Звернення англійських юристів корпорації до уряду України, який є засновником «Нафтогазу України», є спробою дипломатично звернути увагу на те, що поведінка «Нафтогазу» щодо своїх зовнішніх кредиторів веде до дуже негативних наслідків, у тому числі й для держави України. І такі наслідки матимуть, окрім іншого, і фінансовий характер (тобто призведуть до збитків для «Нафтогазу»).

По-четверте, своїми діями «Нафтогаз» створює дуже чутливі для України та компаній державного сектора України закордонні судові прецеденти. Зокрема, створений прецедент визнання в правовій системі Англії українського судового рішення про стягнення заборгованості з державного підприємства України. Однак набагато більш небезпечним (і вже в масштабах усієї країни) є інший прецедент, створений «стараннями» «Нафтогазу» у тій самій Англії. Як випливає з листа корпорації, 7 квітня 2011 року Вищий господарський суд України скасував за нововиявленими обставинами українське судове рішення 2006 року про стягнення з «Нафтогазу» 24,7 млн. дол. США.

Зверніть увагу - таке скасування сталося вже після визнання в Англії українського судового рішення 2006 року та через п’ять (!) років після набрання ним чинності. Як зазначено в листі корпорації, рішення ВГСУ від 7 квітня 2011 року грубо порушує принцип правової визначеності та Європейську конвенцію про права людини. І це - аргументований висновок англійського суду (з рішенням Високого суду Англії від 14 липня 2011 року можна ознайомитися тут), а заодно - і вирок усій українській судовій системі, яка допускає винесення неправомірних рішень, що явно суперечать публічному порядку цивілізованих європейських країн.

Англійська судова система сама по собі є прецедентною, а крім того, її рішення вважаються зразковими для інших країн (як ілюстрація - багатомільярдний спір між Абрамовичем і Березовським розглядає саме Високий суд Англії). Тому рішення Високого суду Англії від 14 липня 2011 року, яким відмовлено у визнанні рішення ВГСУ від 7 квітня 2011 року, безсумнівно, зробить свій внесок у підрив довіри до українських судів (та рішень, які вони виносять), які й так користуються далеко не найбільшим авторитетом.

По-п’яте, рішення Високого суду Англії від 14 липня 2011 року дуже чітко сигналізує про те, що українські суди перебувають під значним впливом і контролем з боку держави та державних компаній. І приймають рішення, керуючись передусім державними інтересами, але ж орієнтиром для судів має бути верховенство права. Скажіть, на який тоді захист своїх прав в Україні може сподіватися іноземний інвестор? А в цьому - відповідь у тому числі й на запитання, чому іноземні інвестиції обходять Україну стороною.

І, нарешті, по-шосте, «Нафтогаз» своїми діями створює всі передумови для того, щоб його корпоративну заборгованість було трансформовано в борг держави. Тобто «Нафтогаз», можливо, і зможе уникнути сплати свого боргу (хоча це дуже сумнівно), але тоді заплатимо всі ми - з державного бюджету. Цікаво, Генеральна прокуратура України зверне на це увагу?