Казка про доброго нафтотрейдера та сплячого податківця

Нерідко доводиться чути запитання: чому на наших заправках такий великий розліт цін? Доходить до 7 грн на літрі, або 25%. Це хтось сильно жадібний чи хтось сильно добрий? (Погодьтеся, дивно звучить — «добрий нафтотрейдер», «жадібний» підходить набагато краще).

Щоб розібратися в цьому, треба подивитися, хто та скільки заробляє. Порахувати це нескладно. 80% палива приходить по імпорту за світовими котируваннями, а решту 20% наші виробники продають за цінами імпорту. Тобто закуповують усі мережі за однаковими цінами. Витрати на логістику, зберігання та утримання АЗС теж у всіх приблизно однакові. Що сильно різниться, то це дисконтна політика. У так званих преміальних мереж, які роблять ставку на сервіс і якість, ціни найвищі, але такі ж максимальні й знижки, що становлять, як правило, 3,5 грн/л. На протилежному «дисконтному» полюсі перебуває найбільша мережа країни — групи «Приват» («Укрнафта», ANP, «Авіаз» та інші), що налічує 1500 АЗС. Отже, вона знижок не дає зовсім і знаходиться десь посеред цінового рейтингу. Найбільшою категорією станцій — їх близько 4300 із загальної кількості в 7650 АЗС — є так звані дискаунтери та «бочки», які торгують за мінімальними цінами. Їхній щедрості немає меж: вони ще й надають знижки, що сягають 1,50 грн/л.

Ми відмінусували від заявлених цін на заправках купівельну вартість, витрати, податки, типові дисконти та отримали таку картину маслом. «Преміальні» заправки заробляли на бензині та дизпаливі від 1,3 до 3 грн/л, скраплений газ приносив 0,5 грн/л. У свою чергу «дискаунтери» всі дев'ять місяців торгували бензином і скрапленим газом у «мінус», аж до 80 коп./л, заробляючи в середньому 0,5 грн/л лише на дизпаливі.

Ви вірите, що половина заправок у країні збиткові? Вони й самі не дають приводу так думати, продовжуючи активно розвиватися. Власник мінімальних цін на ринку — мережа МОТТО — приросла за рік на 38 станцій за рахунок оренди. Мережа «БРСМ-Нафта» купила та побудувала 30 АЗС, нафтобазу, побудувала газонаповнювальну станцію й стала спонсором ФК «Шахтар»! Пишуть і показують, що навіть підтримувала партію Шарія (сама мережа це заперечує). Україна — країна можливостей!..

Однак ми не віримо в дива й тому вирішили вивчити цю ситуацію детальніше. Найтрадиційніший метод заробітку АЗС — продаж фальсифікату або незаводського бензину. От цікавий факт: постачальники мережі «БРСМ-Нафта» — якісь «Катма Груп» і «ТНТ груп» — за останній рік за імпортом або на легальних НПЗ у Шебелинці та Кременчуці не придбали жодної тонни бензину А-95. Три марки цього бензину, реалізованого на БРСМ, вони закуповують у якогось ТОВ «Стандарт ойл 2000», що виробляє диво-бензин на міні-НПЗ у Гадячі та на нафтобазі в селі Переяславське під Києвом. Що це за паливо? Як його виробляють, із чого? Як контролюється якість? Реально цікаво, чому Socar, ОККО, WOG, Shell, AMIC не виробляють бензину на своїх нафтобазах, навіщо везуть його за тридев'ять земель? Який такий секрет знає БРСМ, якого не знають найбільші гравці ринку? До речі, як там у «Стандарт ойла» справи зі сплатою акцизів та інших податків? Може, у цьому казковому «яйці» знаходиться та сама «голка»?

Звідки поставляє бензин МОТТО, до кінця незрозуміло. Трохи відкривають завісу матеріали кримінальної справи про торгівлю фальсифікатом позаторік. А за останній місяць силовики закрили станції МОТТО в Сумах і Чернігові теж за торгівлю фальсифікатом.

А взагалі в країні коптять щонайменше 25 міні-НПЗ, які випускають низькопробне паливо.

Та найцікавіше, що АЗС може торгувати цілком легальним паливом без націнки, але добре заробляти на цьому. Як? Хімічить із кешем і документами на паливо.

Паливо живе двома життями: у віртуальному житті на папері воно фіктивно споживається компаніями, суттєво знижуючи їм податкове навантаження, а в реальному — неврахованим продається на АЗС за готівку приватному автомобілісту. Цей продаж оформлять як відпускання раніше проданої оптової партії якомусь промисловому споживачеві. Як про це довідатися? Чимало станцій БРСМ при оплаті готівкою видасть вам чек із позначкою «К» або «Відомість К» у графі «Спосіб оплати», тоді як у чеках будь-яких із названих вище мереж буде чітко зазначено, що оплату було проведено готівкою. Тобто ви заплатили готівку, а вам дають документ про продаж за якоюсь відомістю та взагалі за якоюсь «К».

До речі, такий чек із зазначенням «Готівка» вам видадуть навіть на МОТТО! Але є нюанс: цього чека, найшвидше, не буде ідентифіковано сервісом перевірки чеків Державної податкової служби України, як це відбулося в нашому випадку (див. фото). До речі, чек БРСМ цю перевірку пройде, але однаково цей документ не відповідає суті здійсненої операції й тому є «лівим».

Однак заради чого все це? Тарифи такі: якщо заправка просто продає документи на паливо конвертаційному центру, вона заробляє 7% від вартості партії. А якщо в складі бізнесу нафтотрейдера є ще й бізнес із продажу вирученої на АЗС готівки (спойлер: у будь-якій великій мережі, що промишляє торгівлею документами, він є), то можна додати ще 5%. Разом рентабельність схеми — 12%. Продаєш бензин або дизпаливо по 25 грн за літр за собівартістю та заробляєш 3 грн/л — більше, ніж преміум-заправки! А якщо бензин «лівий», то додай у ларчик ще 7 грн/л акцизу.

От і весь секрет розльоту цін на українських АЗС. Якби не було фальсифікату та податкових схем, було б у нас прозаїчно, як у Європі, — максимальний ціновий діапазон 1,5–2,0 грн/л.

Чи варто дивуватися, що якщо 2019 року на частку «дискаунтерів» (тепер уже зрозуміло, чому в лапках?) припадало 20% роздрібних продажів населенню (без корпоративного сегмента), то 2020-го — уже 32%. Загалом же їхня частка в продажах 2020 року становила 56%. Ринок упевнено крокує в «тінь». За нашими розрахунками, «дешеве» паливо вимиє з держбюджету 2021-го понад 22 млрд грн ПДВ і акцизу. Це, для порівняння, третина від дорожнього фонду. Цікаво, якщо це бачить увесь ринок, експерти та уважні автомобілісти, то чому сплять Мінфін і податкова служба? Ринок нафтопродуктів — чудове поле для швидких перемог ціною в мільярди гривень.