Хто в Україні і на що сподівається?..

Україна все ще сподівається на поновлення поставок природного газу з Туркменистану за прямими договорами з другого півріччя 2006 року, повідомив в.о. міністра палива й енергетики України Іван Плачков на прес-конференції в Києві в середу.

Він нагадав, що в грудні 2005 року Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» і державний концерн «Туркменгаз» уклали угоду про поставку в Україну цього року 40 млрд. кубометрів газу за ціною 50 дол. за 1000 кубометрів у першому півріччі і по 60 дол. за 1000 кубометрів — у другому. Передача газу Туркменистаном здійснюється на туркменсько-узбецькому кордоні.

«Цей контракт сьогодні не діє. Ми зараз готуємося до візиту і проведення переговорів із туркменською стороною щодо забезпечення дії цього контракту на друге півріччя», — повідомив І.Плачков, додавши при цьому, що українська сторона розраховує одержати за цим контрактом 2006 року не менш як 10—12 млрд. кубометрів туркменського газу.

Коментуючи прагнення Ашгабата підвищити ціни на експортований газ, І.Плачков підкреслив, що Україні економічно недоцільно закуповувати туркменський газ за ціною, що перевищує 60 дол. за 1000 кубометрів на туркменсько-узбецькому кордоні. Ціна такого газу на російсько-українському кордоні з урахуванням витрат на транспортування, за його словами, становить 96 дол. за 1000 кубометрів, а оператор поставок газу в Україну — компанія RosUkrEnergo A.G., зареєстрована, як відомо, у Швейцарії, продає газ Україні поки що по 95 дол. за 1000 кубометрів.

«Нам нема сенсу погоджуватися на підвищення ціни... нам невигідно буде купувати цей газ», — заявив І.Плачков.

Він також уточнив, що зобов’язання «Нафтогазу України» за поставлений до 2006 року туркменський газ за станом на 5 червня становили 64,2 млн. дол. Компанія, аби розрахуватися за газ, має намір поставити труби великого діаметра на суму близько 60 млн. дол. й інше устаткування на суму 4,7 млн. дол.

Планувалося, що першу партію труб буде відвантажено до 15 червня, а в першій декаді вересня ц.р. всі поставки буде завершено. «Ми забезпечимо поставку труб великого діаметра до вересня, ну максимум до жовтня», — уточнив І.Плачков.

Він також зазначив, що Ашгабат, у свою чергу, має борги по оплаті робіт, виконаних українськими компаніями на території Туркменистану. Заборгованість туркменської сторони перед ВАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе» за роботи з реконструкції газових компресорних станцій, за словами міністра, становить близько 43 млн. дол., повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Нафтогаз України» до 2006 року закуповував природний газ у «Туркменгазу» за прямими контрактами. При цьому RosUkrEnergo виступало оператором з транспортування туркменського газу до російсько-українського кордону.

«Туркменгаз» із 1 січня призупинив поставки природного газу на адресу НАК «Нафтогаз України», попри підписаний у грудні минулого року контракт, а RosUkrEnergo виступило в новій ролі — постачальника туркменського газу в Україну.

До всього сказаного паном Плачковим залишається додати, що саме українська сторона (чи від її імені) запропонувала таку схему роботи з Туркменистаном. Нюанс у тім, що хоч би скільки готували візитів у Туркменистан, пропускна здатність газопроводу на узбецькій ділянці не збільшиться, про що «ДТ» неодноразово писало. Ну, максимум 38—42 млрд. кубометрів прокачування газу на рік! Але ж Туркменистан має й інші контракти на закупівлю свого газу. І за вищими цінами, ніж розповів І.Плачков.

Можна не сумніватися, що в Києві чи Ашгабаті, але Туркменбаші колись може й погодитися-таки на підписання нового контракту з Україною (як ще недавно тут сподівалися — довгострокового, років на 25—30...). Або навіть погодиться виконувати старий контракт...

Ось тільки їхати треба домовлятися спочатку до Узбекистану, Казахстану, Росії — до компаній, які володіють і обслуговують магістральні газопроводи. І домовлятися з ними про транзит газу в Україну. В іншому разі все це — казки для приїжджих.

Ну, припустимо, як каже І.Плачков, прямий контракт із Туркменистаном підніме ціну на газ для України на 1 дол. за 1000 кубометрів. При обсязі поставок навіть 10 млрд. кубометрів на рік цифра виходить значна порівняно з 95 дол. від RosUkrEnergo. Та, певне, геть забуто, що за все, що нам є дорогим, — і плата висока. А дорогою в цьому разі є енергетична незалежність України. Може, вона коштує і більше за 1 дол.?

До того ж, чому саме така різниця — 1 дол. за 1000 кубометрів туркменського газу — вийшла? На це запитання ще потрібно буде знайти відповідь.

На фото: від того, що Юрій Єхануров пив, як у Туркменистані, чай із піали, туркменського газу в Україні більше не стало.