Газ знайшов вихід

Видобуток газу в Україні стрімко зростає.

У першому півріччі видобуто 10,3 млрд кубометрів газу, що на 300 млн кубометрів, або на 3%, більше, ніж у першому півріччі минулого року. Якщо порівнювати з першим півріччям 2016-го, то нині видобуток зростає удвічі швидше.

Такий результат став трохи несподіваним, оскільки останнім часом проблем у видобувних компаній не поменшало.

Закономірним є запитання: якщо в газовидобувній галузі все так складно, тоді чому зростає видобуток газу? Відповісти на нього непросто. Щоб зрозуміти, що відбувається у видобувній галузі, необхідно проаналізувати ситуацію на суміжних ринках. Передусім на ринку газу, а також на ринку бурових і сервісних послуг. Газовий ринок формує доходи, отже, й інвестиції газовидобувних компаній, а ринок бурових і сервісних послуг визначає технічні можливості видобувної галузі.

Газовий ринок

Внутрішній ринок природного газу за три останні роки змінився більше, ніж за попередні 20 років:

- "Газпром" більше не поставляє газ в Україну;

- споживання газу щороку знижується й досягло мінімальних показників у 33 млрд кубометрів, з них промисловість споживає 10 млрд кубометрів;

- у середньому ціна газу знизилася з 400 до 200 дол. за тисячу кубометрів;

- ціни на внутрішньому ринку прив'язані до цін на європейських хабах або як мінімум до імпортних цін;

- оподаткування галузі хоча й змінювалося кілька разів, але в цілому залишилося на рівні початку 2010-х років.

Попри скорочення споживання газу та падіння цін, для українських видобувних компаній ситуація складається не так уже й погано. Газ українського видобутку в основному поставляється для промислових споживачів, у цьому сегменті його частка становить близько 1/3. Також цього року вперше українська приватна видобувна компанія розпочала поставки газу для технологічних потреб "Укртрансгазу", тут українські компанії займають лише 10% поставок із необхідних газотранспортній компанії 3 млрд кубометрів. Тобто проблем зі збутом газу на внутрішньому ринку немає, можна казати тільки про деякі сезонні коливання. В опалювальний сезон газ завжди продається краще.

Що ж до сегмента промислових споживачів, то тут можна говорити про беззаперечну перемогу ринку. 40 тис. промислових споживачів купують газ у 250 трейдерів, з яких майже 50 - імпортери газу та стільки ж видобувних компаній. При цьому НАК "Нафтогаз України" стрімко втрачає частку ринку. Сьогодні понад третина обсягів газу для промисловості - це газ українського приватного видобутку.

Набагато гірша ситуація з упровадженням ринкових відносин у сегменті поставок газу населенню. Тут мало що змінилося, схема працює, як і раніше. "Укргазвидобування" продає весь газ "Нафтогазу", той через облгази та збутові компанії - населенню. Конкуренції практично немає й у недалекому майбутньому не передбачається, - Кабмін обмежує ціни.

Єдина серйозна зміна, яка мало порадувала громадян, - підвищення ціни на газ для населення в травні 2016-го до 6879 грн за тисячу кубометрів. Хоча нові ціни й близькі до ринкових, але формуються вони "наказами" національного регулятора НКРЕКП.

Паралельно з підняттям цін на газ для населення було підвищено закупівельну ціну для "Укргазвидобування" з 1590 до 4849 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ). Тобто доходи компанії від продажу газу одномоментно зросли майже в чотири рази. "Укргазвидобування" уперше одержала достатньо коштів для реалізації великих проектів.

Буріння та сервіс

Що ж до ринку бурових послуг і сервісу для нафтогазовидобування, то тут теж відбулися значні зміни.

Починаючи з минулого року головним драйвером ринку виступає державне "Укргазвидобування". Компанія провела кілька великих тендерів, наприклад на здійснення ста операцій гідророзриву пласта (ГРП) і буріння 90 нових свердловин. Однак переможцями в тендерах стали іноземні компанії. У першому випадку перемогли білоруська й румунська компанії. У другому лише один лот (шість свердловин) із 15 (90 свердловин) одержала українська компанія, решта пішло полякам, хорватам і китайцям.

Українцям дісталися менші замовлення на ремонти свердловин та інші сервісні роботи.

Загалом український сервісний ринок виявився не готовим задовольнити різко зрослі апетити "Укргазвидобування", тому й заробити на великих замовленнях держкомпанії вітчизняним сервісним компаніям поки що не вдалося.

Однак ринок змінюється на очах, практично всі провідні українські бурові компанії за останній рік придбали нові установки й сьогодні можуть успішно конкурувати на внутрішньому ринку з провідними іноземними компаніями. Тому дев'ять із десяти свердловин для приватних газовидобувних компаній пробурено українськими буровиками.

Тут також необхідно зазначити, що світовий ринок бурових і сервісних послуг в останні три роки переживає серйозну кризу, пов'язану з падінням цін на нафту та газ. На цьому тлі стрімкий розвиток українського ринку виглядає вражаючим, і багато іноземних компаній готові спробувати щастя в Україні.

Видобуток газу

Ринок видобутку газу та нафти дуже консервативний й інертний. Але, попри все, починаючи з 2014 р. у галузі сталися серйозні зміни. Перш за все це стосується державного сектора, представленого компанією "Укргазвидобування", а це більш як 70% усього видобутку газу в країні. Умовно сюди можна віднести й "Укрнафту", де держава в особі НАК "Нафтогаз України" є найбільшим акціонером - їй належать 50%+1 акція, хоча багато років компанія управлялася менеджментом, підконтрольним групі "Приват".

Улітку 2015 р. в обох компаніях змінилося керівництво, головою правління "Укргазвидобування" було призначено Олега Прохоренка, а "Укрнафти" - Марка Роллінса. Після цього розпочалися серйозні кадрові чистки. В "Укргазвидобуванні" з нині діючих 15 топ-менеджерів тільки один працював у компанії до 2015-го. Також змінили керівників філій, за винятком двох. В "Укрнафті" основні керівні пости посіли іноземні фахівці.

Уже до кінця 2016 р. в обох компаніях удалося стабілізувати видобуток. Але забезпечити стабільний розвиток компаній виявилося набагато складніше.

Помітно покращилася ситуація в "Укргазвидобуванні", компанія в першому півріччі збільшила видобуток на 170 млн кубометрів (2%), до 7,48 млрд.

Звичайно, не обійшлося без частки везіння. У березні було пробурено та введено в експлуатацію високодебітну свердловину, видобуток на якій становив 1 млн кубометрів на добу. Це найпродуктивніша свердловина за останні десять років. Також на третину зросли обсяги буріння, проведено не менш як 50 операцій ГРП, виконуються ремонти свердловин.

Поки що компанія "Укргазвидобування" може розраховувати на інтенсифікацію видобутку з існуючих родовищ, але вже нині необхідно вирішувати питання про розвиток ресурсної бази - одержання нових ліцензійних ділянок і пошуку нових покладів, у тому числі на шельфі Чорного моря.

Щоправда, тут у компанії є серйозні проблеми, оскільки Полтавська облрада вже понад рік відмовляється узгоджувати спецдозволи на десять ділянок "Укргазвидобування", ще чотири ділянки компанія хоче одержати на шельфі Чорного моря, але Держгеонадра відмовляються їх виділяти. Також триває тиск на компанію з боку Генпрокуратури та СБУ. На початку липня в центральному офісі компанії пройшли обшуки, а 18 липня компанію залишив директор по закупівлях Андрій Токар. В "Укргазвидобуванні" заявляють, що своїми діями силовики ставлять під загрозу виконання планів із видобутку.

Гірша ситуація в "Укрнафті". Компанія продовжує скорочувати видобуток, хоча на початку року були помітні позитивні тенденції до стабілізації видобутку завдяки простим і недорогим рішенням. Уперше за десять років "Укрнафта" була близька до того, щоб переломити негативний тренд.

Та вже в березні стало зрозуміло, що працювати компанії не дадуть. Перша причина - "історична" заборгованість за податками у розмірі 12 млрд грн, яка виникла кілька років тому. Друга - виведення у 2015 р. 18 млрд грн на фірми, підконтрольні групі "Приват". Після цього був призначений новий менеджмент компанії, "Укрнафта" подала в суд на боржників, але повернути гроші не вдалося.

Водночас залишається невирішеним питання 10 млрд кубометрів газу "Укрнафти", поставленого у 2006–2011 рр. НАК "Нафтогаз України", остання за газ так і не розрахувалася.

Держгеонадра, посилаючись на борги "Укрнафти", відмовляється продовжувати дію спецдозволів на видобуток, строк яких закінчився. Як результат, цього ж року "Укрнафта" втратить 20% обсягів видобутку нафти та газу, а в наступні два роки - практично всі родовища, а Україна недоотримає 1,4 млрд кубометрів газу, що дорівнює 7% загальнонаціонального видобутку.

Вирішення проблем і майбутнього "Укрнафти" лежить виключно в політичній площині, і уряду доведеться знайти непросте рішення, щоб зберегти державну компанію та розв'язати проблеми з боргами. При цьому затримка з прийняттям рішень по "Укрнафті" обходиться з кожним днем дедалі дорожче.

Стабільна ситуація спостерігається в сегменті приватних видобувних компаній. У першому півріччі приріст становив 140 млн кубометрів (7%). Практично всі великі та середні компанії проводять буріння нових свердловин, виконуються операції з гідророзриву пласта й роботи із застосуванням колтюбингу. Можна казати, що приватні компанії повністю відновилися після важких 2014–2015 рр., коли було запроваджено драконівську ренту на видобуток газу. Зростанню інвестицій допомагає сприятлива ситуація на внутрішньому ринку газу, про що було сказано вище.

Хорошим індикатором поліпшення ситуації в галузі є активізація іноземних компаній, які знову починають виявляти цікавість до України. Наприкінці червня дві американські компанії Frontera Resources і Longfellow заявили про свої плани виходу на український ринок. До першої, щоправда, є багато запитань. Зараз Міжвідомча комісія розглядає пропозиції американців. Крім цього, канадська компанія Arawak Energy купила частку в проекті з видобутку газу в Західній Україні.

Оцінюючи масштаби буріння та інвестицій у видобуток, можна очікувати, що цього року Україна поставить черговий рекорд у видобутку газу. Водночас казати про будь-які прориви не доводиться, та й зростання в 3–4% можна вважати непоганим результатом.

Багато чого залежатиме як від ситуації на ринку, цін і попиту на газ, так і від дерегуляції газового ринку. Поки що законодавчі зміни йдуть дуже повільно, а ефект від них буде відчутний ще не швидко. Одним із головних "двигунів прогресу" видобувні компанії вбачають впровадження стимулюючої ставки ренти на газ із нових свердловин на рівні 12% (законопроект №5459). Сьогодні рента становить 29% на газ, який добувається з глибин до 5000 м, і 14% - понад 5000 м. На думку апологетів законопроекту, 12-відсоткова рента стане хорошим стимулом для видобувних компаній інвестувати в буріння нових свердловин. Але поки що не вдалося переконати більшість у Верховній Раді, та й у Мінфіні побоюються, що запровадження нової норми може негативно позначитися на дохідній частині бюджету.

При цьому залишаються невирішеними більш прозаїчні проблеми видобувних компаній. Наприклад, ставка ренти на газовий конденсат становить 45%. При цьому рента на газ, що добувається із цих самих свердловин, дорівнює лише 29 і 14%. Понад те, рента на нафту становить 29%, хоча й нафта, і газовий конденсат - це практично та сама сировина як за складом, так і за призначенням. Незрозуміло, чому рента за конденсат у півтора разу вища. Було б логічно привести ренту на газ, газовий конденсат і нафту до одного знаменника. Але законодавці цю тему поки офіційно не обговорюють.