Формула спокою для Міноборони

На початку квітня ефір сколихнула хвиля повідомлень про закупівлі палива для потреб армії за завищеними цінами.

Такі новини неприємно контрастують на тлі повідомлень про реформи, про які постійно говорять працюючі в Міноборони волонтери. При детальному розгляді ситуації із закупівлями нафтопродуктів ці реформи справді помітні, але не тільки вони. Очевидні також атавізми системи держзакупівель, які зберігаються і вкрай погано суміщаються з реаліями паливного ринку. Зрозуміло також і те, що скандали, які стрясають військове відомство, спровоковано численними "патріотами", яким не дають спокою багатомільярдні потоки, що спрямовуються на оборону країни.

Скандал пов'язаний з лютневим тендером Міноборони, на якому було закуплено 30 тис. т дизельного палива: близько 22 тис. т арктичної марки ДП (температура застигання нижче -32°С) зголосилася поставити афілійована з "Концерном "Галнафтогаз" фірма "Окко-Бізнес-Контракт" і ще близько 8 тис. т зимової марки ДП класу F - компанія "Альянс Ойл Трейдінг". Ціна, зафіксована 20 березня за підсумками процедури переговорів, - 25980 і 25680 грн/т відповідно. Сума контракту - близько 770 млн грн.

Диявол у деталях

Апелювати до результатів тендера взявся секретар парламентського комітету з національної безпеки та оборони Іван Вінник. Він, зокрема, звинуватив чиновників міністерства в неправомірному застосуванні переговорної процедури, завищених цінах, а також невиправданому придбанні палива підвищеної морозостійкості у весняний період.

"Ми запитали, а навіщо ж зимове паливо, якщо термін поставки починається у квітні, паливо зимове необхідне при мінус 18, а скоро вже літо? Адже армія - не Держрезерв, навіщо закуповувати паливо, яке потребує певних режимів зберігання?" - обурюється народний депутат.

"Потреба закупівлі ДП арктичного й зимового класу F виникла через необхідність поповнення запасів, які було витрачено в зимовий період під час четвертої хвилі мобілізації. Закупівля здійснювалася за розпорядженням міністра оборони і начальника Генерального штабу", - пояснює голова департаменту держзакупівель Міноборони Неллі Стельмах, що є членом команди волонтерів, які обіймають у МО ряд важливих посад.

Дивно, що у когось викликає питання необхідності запасу якісного палива в армії. Війна в цьому сумнівів не залишає. "Восени 2014 р. один із великих зарубіжних постачальників відмовився продати нам авіагас, дізнавшись, що ми працюємо на військових", - розповідає великий трейдер, який зі зрозумілих причин побажав залишитися неназваним. На його думку, якщо війна загримить з новою силою, проблематичною може стати і закупівля більш "невинного" дизельного палива й бензинів.

Скажи мені, хто твій друг?

Тим часом певною мірою справедливі претензії у частині оперативної переговорної процедури замість процедури конкурсної, яка передбачає ознайомлення учасників з пропозицією упродовж місяця. Але питання швидше не в ній самій, а в шот-листі Міноборони. Річ у тім, що поки він має мало спільного з переліком найбільших постачальників. Наприклад, з десяти компаній, які одержали повідомлення про проведення переговорної процедури, назви шести нічого не говорять навіть професіоналам ринку. За всієї повазі, але про таке ТОВ "Перша компанія максимум" (м. Буча), ТОВ "Міра Груп Інтернешенл" (м. Київ), ТОВ "Євронафтопром" (м. Київ) або ТОВ "Нафтоперспектива" з міста Ірпеня я особисто за 18 років чую вперше.

"Кожен, хто надіслав нам листа про готовність поставляти нафтопродукти, автоматично потрапляє в нашу базу і має можливість брати участь у торгах. Ми відкриті для всіх", - говорить пані Стельмах. За її словами, цим компаніям розсилаються повідомлення про торги, паралельно у відкритому доступі про плани закупівель і про тендери повідомляється на сайтах Міноборони та Мінекономрозвитку. Інша справа, чому не хочуть купити "лотерейний квиток" інші відомі постачальники? Що заважає брати участь у тендерах тому ж "Сокару"? Можливо, для нього та інших постачальників такої комбінації букв, як "МО", немає серед напрямків роботи. Воно й недивно, адже потикатися на великі тендери держкомпаній і держвідомств завжди було нерозумно. Скрізь сиділи придворні постачальники, і якщо ти не розумієш по-хорошому, то пояснять по-поганому, наприклад, забудуть заплатити в рамках чинного законодавства. Але в розглянутому випадку, очевидно, мали місце інші мотиви промовчати.

Ринкові гірки

Гірший період для контрактування палива, ніж минулого лютого, складно й придумати. До середини місяця, коли в МО йшли переговори про негайну закупівлю ДП, долар упевнено перевалив за 25 грн і пішов далі. Однак на той момент ціна 25890 грн/т була повністю ринковою, а через тиждень, ближче до кінця лютого, середня по ринку ціна на ДП була вже 34600 грн/т.

"Ми розмістили замовлення на Мозирському НПЗ і проплатили аванс одразу після переговорів
18 лютого, навіть без договору, таким було прохання покупця", - говорить Юрій Кучабський, віце-президент "Концерну Галнафтогаз" з комерційних питань.

Ціна, яка здавалася вкрай вдалою у лютому, стала абсолютно непривабливою в березні. Валютний курс охолов, ціни впали. На початок квітня в опті дизель уже коштує 19500–
20000 грн/т на тлі 24900 грн/т, до яких вдалося знизити ціну в процесі переговорів з постачальником наприкінці березня. Саме така істотна різниця привернула до себе увагу цілого комітету з нацбезпеки та оборони, який через лояльні ЗМІ заговорив про корупцію й тюремні терміни (добре хоч агентами Москви не назвали).

Однак ця історія вийшла зі щасливим кінцем. 9 квітня було проведено черговий, уже третій раунд переговорів з ОККО, під час якого ціну було гармонізовано з новими реаліями. Зокрема, було переглянуто умови оплати, оскільки 42-денна відстрочка платежу (30 банківських днів) формувала істотну статтю в собівартості продукту.

"Нові зміни постанови Кабміну, прийняті у березні, тепер дозволяють робити 50-відсоткову передоплату за умови дотримання строків поставки протягом трьох місяців. Це дало можливість знизити ціну приблизно на 50 коп./л, а якщо врахувати, що можна заплатити 50% за всім договором, то фактично ми заощадили одну гривню на літрі. Потім прибрали доставку й запропонували її окремо показувати в контракті, оскільки ОККО на ній не заробляє, а заробляє "Укрзалізниця", то для правильності порівняння ми повинні чітко показувати суспільству, де ціна закуповуваного палива, а де вартість його доставки, - написав у своєму ФБ координатор Ради волонтерів при Міноборони України Давид Арахамія. - У результаті ціна за літр арктичного палива, яке на 49,32 дол. дорожче від звичайного на тонні, вийшла 17,85 грн за літр" (близько 21500 грн/т. - С.К.).

***

Описана ситуація ілюструє як досягнуті переваги, так і недоліки, що залишаються в системі закупівель нафтопродуктів у МО. Прогрес - у переході на роботу з відомими постачальниками, що є закономірним результатом зникнення невидимих тендерних бар'єрів. В обоймі Міноборони уже є ОККО, WOG, "Альянс", однозначно будуть і інші гравці. Переваги роботи з публічними трейдерами очевидні: на відміну від придворних прокладок, їм, по-перше, є що втрачати, по-друге, паливо вони реально поставлять, по-третє, шукатимуть компроміс за ціною до останнього. Опинися на місці ОККО якийсь "фіктар", чиновникам МО було б кепсько.

Основним же недоліком є невідповідність системи держзакупівель існуючій системі ціноутворення на паливо. Україна на 85% залежить від імпорту, тому ринок орієнтується на зовнішні котирування й курси валют, що зіграли в березні з продавцями й покупцями злий жарт. Щоб уникнути подібних випадків, у контрактах має бути прописана формула ціни, а не абсолютна вартість. Враховуючи, що всі постачальники працюють з тими самими виробниками, конкуренція на тендерах будуватиметься навколо найкращих умов залученого фінансування, логістики й оптимізації витрат загалом. Д.Арахамія та Н.Стельмах говорять, що робота над такою формулою вже почалася, буде залучено експертів і учасників ринку.

Завдання полягає в тому, щоб зробити для всіх зрозумілий механізм, який мінімізує ризики. А на сьогодні ризик роботи з Міноборони - як у різкій зміні ринкової кон'юнктури, так і в наступних розглядах, оскільки доброзичливців завжди вистачає. У підсумку це призводить або до наднормативного перекладання ризиків на ціну, або, чому віддасть перевагу більшість, до відмови від участі в таких поставках. Формула дасть спокій Міноборони, трейдерам, а можливо, навіть і комітету з нацбезпеки та оборони, який останнім часом украй небайдужий до паливних питань, хоч би де вони виникали.