Енерго-приватне шахрайство, або Три важливі аспекти приватизації державних енергоактивів

У результаті "прихватизації" державних енергетичних активів ПАТ "Західенерго", "Дніпроенерго", "Дніпрообленерго" стали приватними регіональними монополіями.

Кому платимо і за що? Що треба зробити для докорінної зміни ситуації?

Під час чергового засідання Спеціальної контрольної комісії 3 з питань приватизації як член комісії нагадала шановним народним депутатам і керівництву ВР три важливі моменти, про які варто пам'ятати, щоб змінити ситуацію в енергогалузі та перш за все з'ясувати правочинність енергоприватизації цієї хвилі.

Перший момент. Ми мусимо констатувати, що за часів Януковича протягом 2011–2013 рр. відбулася тотальна шахрайська приватизація державних енергоактивів.

ПАТ "Західенерго" - один із показових прикладів, адже для заволодіння цим активом було штучно створено "так звані умови для так званих учасників так званого конкурсу".

Чому "так звані"? Тому що Кабінет міністрів своїм розпорядженням затвердив умови під одного локального інвестора - компанію з групи 3, яка зрештою і перемогла у так званому конкурсі.

Перемогу ДТЕК забезпечили, зокрема, такі умови участі в конкурсі:

- провадження протягом трьох останніх років діяльності з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу її виробництва товариством за такий самий період;

- безпосереднє володіння протягом трьох останніх років більш як 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу її виробництва товариством за такий самий період, і т.ін.

За таких умов з ДТЕК Ріната Ахметова могли конкурувати (для проформи, аби конкурс відбувся) хіба що компанії Григоришина і братів Суркісів.

Як наслідок, передбачувана перемога ДТЕК, отримання 70% акцій ПАТ "Західенерго" і повний контроль над фінансово-господарською діяльністю.

Аналогічну схему приватизації було застосовано до "Дніпроенерго" і "Дніпрообленерго".

У результаті такої приватизації державну неефективну монополію віддали в приватні руки, що призвело лише до підвищення тарифів без жодного покращення для споживача. Державна монополія стала приватною монополією.

У 2014-му, після Революції гідності, до влади прийшла пропрезидентська політична сила (що входить до складу діючої коаліції) під гаслами, зокрема, "скасувати результати незаконної приватизації". Три роки - достатній проміжок часу, аби хоча б ініціювати та розпочати розслідування щодо приватизації державних енергоактивів, здійсненої у 2011–2013 рр.

Однак тут дається взнаки другий, обтяжливий, момент - бездіяльність нинішньої влади задля збереження олігархічного статус-кво.

Після Революції Гідності, за три роки "нової" влади - жодних дій щодо "енергоприхватизації" з боку президента України, Кабінету міністрів, Міненерговугільпрому, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Генеральної прокуратури України.

Навіть для пересічного громадянина очевидно, що відбулася незаконна приватизація на абсолютно неконкурентних умовах, і що вищезазначені органи державної влади повинні були б давно ініціювати перевірку умов тих конкурсів і скасувати їх результати.

Що зробили державні органи для повернення розкрадених енергоактивів? Нічого. Що їм заважало? Нічого…

Третій важливий момент - питання нинішньої операційної діяльності ПАТ "Західенерго" та бізнесу ДТЕК.

Крім того, що держава за копійки віддала ДТЕК Ріната Ахметова стратегічні енергетичні активи, зазначена компанія ще й продовжує заробляти на державі і громадянах через свою компанію-прокладку "ДТЕК Трейдінг".

Детальніше проілюструю масштаби цього бізнесу.

Основним постачальником вугілля для ПАТ "ДТЕК Західенерего" є ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", яке в 2015 р. реалізовувало вугільну продукцію за ціною 1090 грн/т, у 2016 р. - по 1077 грн/т.

Тариф на вироблену електричну енергію для ПАТ "ДТЕК Західенерго" (із застосуванням формули ціни на вугілля "Роттердам+") за 2016 р. зріс на 81,3% - з 864,26 грн/МВт·год. у січні до 1566,6 грн/МВт·год у грудні.

Усе вугілля на ПАТ "ДТЕК Західенерго" постачається через згадувану вище компанію "ДТЕК Трейдінг".

Таким чином, компанія ПАТ "ДТЕК Західенерго", в якій державі належить 25%, купувала вугілля не за ціною продажу його шахтами, а за ціною, що склалася після націнки трейдера-посередника - ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (100-відсоткова власність групи ДТЕК, бенефіціар Р.Ахметов), штучно збільшуючи витрати на закупівлю вугілля для ТЕС. Уся маржа в ціні на вугілля осідає на рахунках "ДТЕК Трейдінг".

Крім цього, споживачі продукції ПАТ "ДТЕК Західенерго" платили за електроенергію за завищеними тарифами, про що сказано вище.

І це приклад господарювання недержавних власників тільки щодо однієї енергокомпанії.

Залишається низка запитань. До Генеральної прокуратури України: чи не вбачають там ознак незаконного заволодіння у неконкурентний спосіб державним майном в інтересах визначених фінансових груп?

До президента України: що зроблено для перевірки результатів приватизації державних енергоактивів, яка відбулася за часів Януковича?

Також Фонд державного майна повинен не лише перевірити, а й оприлюднити результати перевірки інвестиційних угод покупця "Західенерго". Тоді стане зрозуміло, за що платимо приватному власнику.

Вважаю за необхідне для Міненерговугільпрому долучитися до перевірки і надати свої експертні висновки щодо виконання умов інвестиційного договору як складової договору купівлі-продажу державного майна "Західенерго".

Сподіваюся на адекватну оцінку та активну позицію Генеральної прокуратури в перевірці законності приватизації енергетичних активів, зокрема, "Західенерго", "Дніпроенерго", "Дніпрообленерго". Адже у Генпрокуратури не забракло аргументів і сміливості, щоб піддати сумніву законність приватизації газорозподільних мереж і відкрити кримінальне провадження.