Енергетика — цирк без клоунів…

Там говорять складні речі, а суть справи гранично проста - це історія про те, як "поцупили" гроші. Кількасот мільйонів гривень, зібраних з допомогою державних обленерго, "розчинилися" у просторі.

Причому з тим, що їх "поцупили", згодні обидві сторони процесу, що почався в Солом'янському суді м. Києва. Їхні позиції відрізняються тільки в тому, хто у кого.

Кумедно, але при цьому частенько вони, схоже, говорять цікаві речі. Екстрадований з Німеччини пан Крючков, екс-голова енергетичної компанії, через яку, за версією слідства, перекачували кошти з трьох обленерго в приватні кишені (він же відповідач), натискає часто на те, що його, чесного й хорошого, збив зі шляху істинного злісний Ігор Кононенко, давній друг і партнер діючого президента, змусивши віддати акції його компанії, тягати гроші в офіс "смотрящого" (і не тільки) і скуповувати наші славні антикорупційні органи.

А так би сам він ні-ні.

Гарант Конституції скорботно розповідає про те, що все це - передвиборна технологія (що схоже на правду). І "нічого спільного з боротьбою з корупцією ці процеси не мають". А оце вже ні, захід посадки людей, обвинувачуваних у крадіжці сотень мільйонів, - це все ж таки корисно.

Заодно Петро Олексійович з повним знанням справи оцінив п'ятирічні успіхи України в проведенні судової реформи: "Побачите, завтра пана Крючкова поведуть до суду, післязавтра він опиниться на волі, а в четвер він буде на каналі 1+1, на території пана Зеленського, для того, щоб зіграти свою роль у виборчому процесі".

Враховуючи, що замість застави у більш як третину мільярда гривень, які вимагало обвинувачення (346 млн грн - таку суму "вивів" Крючков, вважає НАБУ), мудрий і справедливий суд визначив суму застави в півсотні разів меншу (7 млн грн), - дуже навіть може бути.

Правда, навряд чи так уже й одразу.

Репліка Порошенка, що "пан Кононенко має після виборів одразу йти в слідчі органи та відповідати на ті запитання, які в них виникнуть; і якщо він винний, має нести за це відповідальність", - теж цілком правдива. Слідчі органи, безсумнівно, дуже уважно врахують результати виборів - "об'єктивно та неупереджено".

Смішно, але сам Дмитро Крючков рейтинг Петра Олексійовича швидше підтримує, стверджуючи, що переслідують його (білого й пухнастого) за вказівкою злісного тирана. По суті це піар і внесок у підвищення рейтингу діючого глави держави.

Якщо без сарказму, то схеми роботи пана Крючкова без підтримки на самій верхівці були б неможливі. (Напрошується аналогія з іншим молодим обдаруванням - Курченком…) Як і неможливо було на державному (60% акцій) "Запоріжжяобленерго" зліпити два правління й битися за контроль над фінансовими потоками за цілковитої бездіяльності й невтручання всіх органів влади. В сумі, вважає слідство, через три обленерго вивели близько 1,4 млрд грн, Крючкову ставлять у провину "виведення" 346 млн.

Це за кілька сотень кілометрів від лінії фронту.

Прозріли наші держоргани теж строго одночасно. Залишилося розібратися, хто дав команду спочатку "стоп", а потім "фас".

Про пана Крючкова вперше стало відомо років 15 тому. Тоді він активно намагався захопити управління будівництва Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. Очікувалася близька добудова атомних блоків на російські гроші (і багатомільярдні грошові потоки), тоді ж скуповувалися акції "ядерних" НДІ. Спробував і на наддохідному будівельному ринку Києва. Із добудуванням блоків АЕС не склалося (при цьому будівельні організації розвалили), заходження на житлове будівництво завершилося скандалом. Сам він метався від Тимошенко до Януковича, а потім зник з поля зору.

І от узимку 2014 р. фірма Дмитрі Крючкова "Енергомережа" раптом виникла в дуже чутливому контракті поставок російської електроенергії до Криму. Для розуміння рівня теми - ця тема була на постійному контролі РНБОУ, а спаринг-партнером по контракту стала ДТЕК.

Пана Крючкова тоді задіяли в схемі трьох державних обленерго ("Запоріж-", "Харків-" і "Черкаси-"). Результати якої зараз намагаються розгребти в суді.

На отримані і скуплені в цих схемах борги Крючков з товаришами намагалися придбати поки що державне "Центренерго". Хоча (поки) не склалося, повторний "вихід на люди" вийшов ефектним. А от щодо подальших перспектив?

Розібратися в деталях досягнень Крючкова до виборів не встигнуть, а після виборів (залежно від результатів) або спустять на гальмах, або комусь доведеться пуститися навтьоки. Усе як завжди. Традиція у нас така, і вже не перший десяток років.

Крючков багато може сказати чи промовчати. Так, у нинішніх показах поки що не сказав ні півслова про далеко не чужих запорізькій енергокомпанії братах Суркісах. А, на думку слідства, сказати може немало.

Отже, поки що схема залишається тією ж - просто "смотрящі" помінялися. Дійові особи, так, змінюються. Хоча не всі…

Антимонопольний комітет розглянув питання дозволу купівлі Рінатом Ахметовим у російської групи VS Energy (Бабакова-Гінера) акцій українських "Київобленерго" (94% акцій) і "Одесаобленерго" (68%). Угода пройшла на початку січня цього року. І нічого - усе гладко, ніякої тобі монополізації й концентрації. ДТЕК купила "Київобленерго" та акції "Одесаобленерго" у російської компанії. Поспішали розглянути до виборів. Але… перенесли. В АМКУ теж рейтинги читають.

Хоча Рінат Леонідович узагалі працює системно, за минулі п'ять років добре та якісно зміцнив свої позиції. При попередній "злочинній владі" Ахметов викупив майже всю теплову генерацію (його частка впевнено перевищує 70%). Після Революції гідності продовжив формування холдингу. Недорого викупив у держави блокувальні пакети "Київенерго", генеруючих компаній "Західенерго", "Дніпроенерго" і розподільних "Дніпрообленерго" і "Донецькобленерго".

І якщо за всі держпакети заплатили приблизно 110 млн дол., то за "Київобленерго" і одеську енергокомпанію - більш як удвічі більше. От що значить - господарі. Власне, попри війну, росіяни, схоже, непогано заробили на цій угоді.

Одне "Київобленерго" зараз продане майже вдвічі дорожче за два обленерго, які VSE купило незадовго до початку війни в американських власників, які тікали з ринку (AES Corp).

Тоді росіяни недорого взяли те ж "Київобленерго", а також "Рівнеобленерго". Зараз потихеньку йдуть з ринку (зовсім не тікають і відчайдушно торгуються). Щодо "Рівнеобленерго", згідно з низкою даних, уже досягнуто домовленості. Ішли переговори й про продаж інших. Зараз чекають результатів виборів.

Утім, будь-які цифри витрат буде (з відсотками) закладено в тарифи для улюблених споживачів. Ну не зі своєї ж кишені платити.

Однак не треба думати, що на ринку немає нічого новенького, і всі розгрібають схеми минулих років і перепродують.

У держави ще залишаються активи, отже, є й охочі допомогти їй із ними попрощатися.

От на підході чудова схема. Чиновники терміново зіллють на фірму-"прокладку" шельф, точніше, морські родовища на ньому.

З довоєнних 140 тис. кв. км Чорноморського шельфу після "Кримнашу" у нас залишилося близько 40 тис. Майже чверть із них хочуть на 50 років віддати за угодою про розподіл продукції (УРП). Причому найпродуктивнішої і зручної для видобутку мілководної частини. Раніше туди хотіло зайти "Укргазвидобування", подавши заявку на п'ять майданчиків (на значно меншу площу). Її відшили.

Зате Кабмін надзвичайно уважно поставився до заявки компанії Frontera Resources і швиденько підготував милу схемку.

Виставляється величезний шматок єдиним масивом. Причому всередині нього захоплені росіянами Одеське й Безіменне родовища. Такий от собі "білетик на війну".

Це автоматично виключає з числа покупців великі західні компанії, - така угода призведе до падіння вартості їхніх акцій. А от та ж таки Frontera Resources взяти участь може. Їй байдуже, своїх грошей у неї немає, - компанія глибоко збиткова. Її оборот за останні п'ять років менше 25 млн дол., а от збитки - під сотню. У регіоні відома любов'ю до УРП: то "знайшла" у Грузії величезне родовище газу (жаль, грузини про нього не в курсі), збиралася там пробурити 250 свердловин (грошей, щоправда, знову немає), то вже з нашим "Нафтогазом" підписала меморандум про будівництво термінала з приймання скрапленого газу (того самого, грузинського). Ні газу, ні термінала, щоправда, немає, але видно ж - солідні люди…

Тож зараз оголосили конкурс. Ключова умова - за фактом треба пробурити п'ять свердловин (це 1,5 млрд грн). На такий майданчик це сміх крізь сльози, - їх там потрібні десятки. Хоча, повторюся, своїх грошей у неї немає (компанія роками балансує на межі, обіцяє розплатитися з боргами). Цього року її акції після чергового падіння в кілька разів припинили котирувати на біржі.

Запитання: хто їй дасть гроші? Швидше за все, хтось близький і рідний. Благо, що в умовах любовно забито можливість створення консорціуму.

А, так… державі від цього суперплану обіцяють аж 11% прибуткової продукції. Один з експертів іронічно зауважив: "Цифра має сподобатися: вона краща від 35%, які були підписані щодо Керченської площі. На глибокій воді, без підтверджених запасів і при глибокому заляганні вуглеводнів 35% було мало, а на мілкій воді, на розвіданій ділянці 11% - якраз".

А далі вже новий хазяїн нарізатиме шматочки й продаватиме бажаючим. Досвід створення фірм-"прокладок" у нас цілком накопичений.

Усе очікується прозоро, через ProZorro.

Прекрасний такий приклад проведення рішучих реформ загалом і залучення інвесторів, зокрема.