Енергетична революція як чинник формування мережевого суспільства

Стрімкий розвиток відновлюваної енергетики у змозі змінити характер суспільних відносин, подолати надмірну поляризацію суспільства.

Сучасний світ перебуває в ситуації протиборства двох різнопланових, але взаємопов'язаних тенденцій: з одного боку, світ охопила гостра політико-економічна й цивілізаційна криза, з іншого - він стоїть на порозі технологічної і, зокрема, енергетичної революції, темпи розгортання якої найближчими роками можуть бути експоненціальними. Від взаємодії цих тенденцій залежатиме конкретна траєкторія подій як у кожній країні, так і на міжнародній арені загалом. У найближчій і середньостроковій перспективі відбуватимуться неминучі зміни у структурі суспільства в результаті швидкого зростання його мережевого сегмента.

Серед різних аспектів четвертої промислової революції, на початку якої перебуває глобальний соціум, - нового інжинірингу (включаючи 3D-принтінг), "Інтернету речей" (включаючи технології Big Data і новий маркетинг), нового транспорту (включаючи автопілотний електротранспорт), дешевої орбітальної економіки (пов'язаної з керованим поверненням на землю першого ступеня ракети-носія), нового зв'язку (включаючи супутниковий Інтернет), нової біотехнології та медицини (з використанням дедалі більш досконалої та водночас дешевої діагностичної апаратури, роботів-хірургів і 3D-принтерів для виготовлення дешевих ліків), а також нової енергетики, - лише остання найбільшою мірою позитивно позначиться на розв'язанні гострих соціальних проблем.

Так, стрімка автоматизація робочих місць і роботизація призведуть до загрози масового безробіття. Впровадити на противагу цьому в Україні, котра є аутсайдером за показниками рівня життя, базовий основний дохід, що дає можливість не лише задовольнити основні потреби, а й розвивати власну особистість, буде найближчим часом дуже проблематично. Новітня медицина в умовах корупції та неможливості закупити найновіше, хоча вже й не таке дороге медичне обладнання також може виявитися недосяжною для більшості збіднілого населення. Проте стрімкий розвиток відновлюваної енергетики у змозі змінити характер суспільних відносин, подолати надмірну поляризацію суспільства.

Вирішальним чинником експоненціального зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є зрівняння вартості сонячної (а також вітрової та деяких інших видів) енергії з вартістю енергії, що виробляється на електростанціях, які працюють на вугіллі та газі. Необхідно враховувати, що вартість сонячної енергетики знижуватиметься набагато швидше, ніж вітрової. Разом з тим вітрова енергетика може добре доповнювати сонячну у нічний час і взимку, коли сонце або відсутнє, або дає менше енергії. Зазначений паритет вартості цін склався вже у ряді країн світу (зараз налічується близько 30, враховуючи й сусідню Туреччину, але їх кількість швидко зростає), що розташовані у південних широтах, і через рік-два досягне південних районів України, а згодом і Києва.

У США у 2016 р. у штаті Каліфорнія кіловат електроенергії від сонячних панелей коштував 2,9 цента, а в Данії - 1,8 цента, що вже менше, ніж сплачує за кіловат електроенергії у побуті споживач в Україні. Ціна за електроенергію, вироблену на сонячних панелях за 2016 р., зменшилася на третину порівняно з цінами попереднього року. Після досягнення моменту "Ч" у процесі зрівняння зазначених цін виробництво енергії на ВДЕ стає не лише екологічно бажаним, а й економічно вигідним. З кожним подальшим кроком здешевлення енергії з відновлюваних джерел капітали почнуть стрімко перетікати з традиційних енергетичних галузей у виробництво енергії на ВДЕ, й заміна вуглеводневих енергоносіїв на сонячно-вітрові стане способом економічного виживання господарюючих суб'єктів у сфері енергетики.

Коефіцієнт корисної дії сонячних батарей з 1989 р. тримався на рівні 20% і стрімко почав зростати останніми роками. Швидко дешевшають (приблизно на 16% на рік) також і акумуляторні літієво-іонні батареї, що зберігають і накопичують енергію.

Для задоволення побутових потреб однієї людини в електроенергії потрібно приблизно 10–15 квадратних метрів сонячних панелей в середніх широтах України. У густозаселеному сучасному великому місті не вистачить площі на даху будинку для розміщення сонячних панелей для задоволення потреб в енергії мешканців цього будинку. Доведеться розташовувати відповідні потужності на околицях міста, але втрати при передачі енергії не повинні бути такими ж великими, як були досі при передачі енергії від потужних електростанцій на відстань у десятки та сотні кілометрів.

Сланцева революція у США дещо знизила темпи інвестицій у відновлювану енергетику та електротранспорт у 2014–2015 рр., бо значно подешевшали нафта та газ. Цим скористався Китай, захопивши значну кількість ринків сонячних батарей навіть у США, а також перетворившись у сфері сонячної енергетики на одного з лідерів у світі. Тимчасове підвищення цін на нафту, зумовлене угодами ОПЕК про скорочення видобутку, лише стимулює зростання інвестицій у наукові розробки, спрямовані на здешевлення як сланцевої, так і сонячної енергії, та в найближчій перспективі зменшить попит на вуглеводневу енергетику. Відновити обсяги продажу нафти після цього буде неможливо, оскільки ринок енергії займуть ВДЕ. Країнам - експортерам нафти та газу доведеться демпінгувати і продовжувати знижувати ціни на нафту та газ.

Якщо видобуток вуглеводнів раніше потребував великих фінансових вкладень і був монополією фірм з багатомільярдними капіталами, то відновлювана енергетика останніми роками стає доступною для середнього і навіть малого капіталу. Енергетика з монопольної перетворюється на висококонкурентну галузь економіки, де предметом конкуренції є саме здешевлення енергії як такої. Під впливом наукових та інженерних розробок виникає мала енергетика, якій не потрібно підключатися до магістральних електромереж, і вона може використовуватися локально, до того ж віддаючи у мережу надлишки дешевої енергії.

Енергетична революція знижує залежність як окремої людини, так і місцевих громад від енергетичних монополістів і від чиновників, пов'язаних з енергетичним сектором економіки. Але на сьогодні в Україні показник енергоефективності економіки - один із найгірших у світі, оскільки на одиницю ВВП витрачається у кілька разів більше енергії, ніж у найближчих і віддаленіших сусідів. А плата домогосподарств за енергію забирає левову частку їхніх доходів. Українцям дуже пощастило, що внаслідок сланцевої революції ціни на нафту у 2014–2015 рр. впали втричі, що дає можливість вивільнити кошти на енергоефективність. Цьому сприяє й енергетична революція, яка привела до здешевлення енергії та зменшення фінансового навантаження на домогосподарства.

Однак справа в тому, що в Україні ця революція відбувається дуже повільно. В нашій країні ще не досягнуто паритету поточних витрат на електроенергію, вироблювану як традиційним способом, так і на установках ВДЕ. Так, поточні витрати на виробництво кіловата електроенергії на атомних електростанціях на сьогодні у 3–
4 рази менші, ніж на вітрових установках. Щоправда, при цьому не враховуються величезні витрати на виведення з експлуатації та консервацію атомних електростанцій, які відкладаються на потім.

Неминучість змін в енергетиці зумовлена ще й тим, що будівництво нових одиниць потужностей у атомній або вугільно-газовій електроенергетиці на сьогодні обходиться у 4–5 разів дорожче, ніж у відновлюваній. Але все одно створення нових потужностей у відновлюваній енергетиці на даний момент є досить витратним для недостатньо платоспроможної економіки України.

Для оцінки часу "Ч", коли може розпочатися енергетичний бум в Україні, необхідно відстежувати момент зрівнянні цін на електроенергію, вироблену сонячними панелями і на традиційних електростанціях. Тут важливо спрогнозувати конкретні показники у світовій енергетиці, наприклад здешевлення сонячних кремнієвих панелей.

Дуже перспективним напрямом сонячної енергетики є установки без фотоелементів з використанням невеликих компактних парових турбін, коефіцієнт корисної дії яких перевищує 90%, що дає можливість не залежати від сировини, необхідної для виробництва фотоелементів. Проривним є також виробництво великомасштабних накопичувачів теплової енергії з використанням розжареної до температури у півтисячі градусів солі, що дає можливість накопичену за день сонячну енергію, трансформовану в електричну чи теплову, використовувати у вечірній і нічний час. Такі накопичувачі можуть забезпечувати на кооперативних засадах зберігання енергії, виробленої у сонячний час на установках приватних домогосподарств. Адже домогосподарства можуть виробляти протягом дня енергію на власних установках, але зберігати її для нічного та вечірнього часу на зазначених кооперативних накопичувачах на умовах оренди. Також накопичувачем сонячної енергії є гідроксид натрію (NaOH), який повертає акумульоване від сонця тепло через наступну реакцію з водою, виходить своєрідне "сонячне вугілля".

Однак до настання часу "Ч" Україні необхідно протягом найближчих кількох років збільшувати видобуток насамперед власного газу, що є найдешевшим способом швидкого розв'язання гострих економічних та енергетичних проблем, а також нафти разом з поглибленням нафтопереробки з метою створення фінансового резерву для економічного розвитку, в тому числі й розвитку відновлюваної енергетики. Будівництво нових блоків на АЕС буде дуже дорогим, але економічно вигідно налагодити виробництво власних твелів і поставляти їх на діючі блоки.

Навіть у разі досягнення значного впровадження ВДЕ ще досить тривалий час необхідно буде підтримувати баланс енергопостачання з допомогою традиційних джерел енергії, особливо у зимовий час, коли потужність сонячних електростанцій у 3–4 рази нижча. Д.Трамп ініціює зняття обмежень у США на використання всіх можливих джерел енергії, як відновлюваних, так і традиційних. Якщо через 10–15 років світ перейде переважно на відновлювані джерела енергії, то чому б не використати ще й традиційні резерви з метою прискореного розвитку власного виробництва та створення нових робочих місць. Їх невикористання виглядатиме пізніше як змарновані можливості у конкурентній боротьбі.

Впровадження ВДЕ в Україні створить велику кількість нових робочих місць, а розв'язання гострих енергетичних проблем одночасно із втіленням результатів четвертої промислової революції створить економічні передумови для реалізації політики основного доходу.

Світова економічна криза 2008 р. виявила вичерпність можливостей фінансового капіталу для стимулювання зростання економіки, що було ефективним починаючи від рейганоміки 1980-го. Фінансові спекуляції банкірів були значною мірою пов'язані з монополізмом у сфері видобутку вуглеводнів та інвестиціями у високі, в основному інформаційно-комп'ютерні, технології. Монополізм великих транснаціональних корпорацій закріплювався скуповуванням ними патентів на найважливіші інноваційні науково-конструкторські розробки. Однак після кризи 2008 р. у світовій економіці намітилася тенденція до падіння прибутків транснаціональних корпорацій і появи малих і середніх високотехнологічних конкурентоспроможних локальних виробництв, а також була усвідомлена необхідність змінити відносини фінансового та виробничого капіталів на користь останнього. Проявом цих тенденцій стали такі події, як Брекзіт та обрання Д.Трампа президентом США, з акцентом на необхідність стимулювати місцевий виробничий капітал і створювати нові робочі місця. Інакше кажучи, подолання монополізму транснаціональних корпорацій на користь громад намічається як у сфері енергетики, так і в сфері високотехнологічних виробництв. Це зменшить також і масштаби зловживання владою чиновниками. Технологічним підґрунтям для незалежного від чиновників інноваційного виробничого бізнесу громад є криптовалюта біткоїн. Крім того, система блокчейн дає змогу контролювати фінансову діяльність чиновників і запобігати фінансовим спекуляціям великих банків.

Подолання вуглеводневого монополізму в енергетиці приведе до стимулювання економічного розвитку та самозабезпечення членів місцевих громад достатніми засобами для існування не лише у найрозвиненіших країнах світу, а й у країнах-аутсайдерах, а також тих прошарків суспільства, які бажають працювати, але яких жорсткі суспільні відносини та висока монопольна вартість вуглеводневих енергоносіїв викидають на маргінес.

Спрощення процесу забезпечення базових потреб людей знижує соціальну напругу та підвищує довіру у соціумі, розкриває творчий потенціал індивідів, підвищує роль, значення і продуктивну дієвість соціальних мереж. Конкуренція у такому суспільстві втрачає риси недоброзичливості та намагання за будь-яку ціну обійти суперника у боротьбі за засоби існування й набуває ознак інтелектуального змагання у процесі співтворчості.

Знання того, що у світі, крім різноманітних криз, відбуваються ще й такі зміни, що можуть протягом кількох років у прискореному режимі поліпшити енергетичне (а отже, матеріальне) забезпечення життя людей, має позитивно впливати на визначення соціальних орієнтирів індивідів, активізувати їхню співпрацю задля досягнення цього стану. З іншого боку, деякі особистості, зацікавлені у консервації існуючих монополізованих економічних відносин, заперечуватимуть саму можливість зазначених змін, гальмуватимуть різноманітними політичними, фінансовими та маніпулятивно-ідеологічними засобами згадувані технологічні та соціальні процеси. Але цей спротив можливий протягом нетривалого часу і буде зметений потужною тенденцією світового масштабу.

Для Україні, яка перебуває у складному геополітичному, економічному та соціально-психологічному становищі, дуже важливо своєчасно спрогнозувати реальні тенденції світового економіко-технологічного поступу, який визначається соціальною та цивілізаційною антропологією, глибинними запитами розвитку людини ХХІ століття.

Енергетична революція відкриває, крім іншого, шлях до утворення малих високотехнологічних підприємств широкого профілю, які матимуть вільний доступ до дешевих, у тому числі і власних, джерел енергії, отримавши незалежність від монополістів. Такі підприємства можуть утворюватися соціальними мережами місцевих громад на основі мережевого краудфандингу. Така ситуація знижує залежність місцевих громад від державних чиновників і великих транснаціональних корпорацій. Самоорганізовані місцеві громади, комунікативно об'єднані з допомогою інформаційних мереж, візьмуть на себе частину тих функцій, які раніше належали державним чиновникам, замінюючи їх менеджерами, що напряму виконують програми економічного розвитку, розроблені місцевими громадами в координації із сусідніми громадами та відповідно до глобальних тенденцій.

Якщо у другій половині ХХ ст. у процесі глобалізації спостерігалося зменшення суверенітету держав і зростання ролі транснаціональних корпорацій у житті людини й суспільства, то на початку ХХІ ст. відбувається посилення суб'єктності самоорганізованих місцевих громад, що консолідуються як мережеве громадянське суспільство. Технічною базою цього є інформаційні мережі Інтернету. Енергетична революція, яка вже почалася, створює технічну базу для суттєвого підвищення суб'єктності громадянського суспільства загалом і кожної людини, зокрема. Економічний аспект цих процесів полягатиме в тому, що місцеві громади самостійно контролюватимуть ті кошти, які раніше контролювали державні чиновники та транснаціональні корпорації.

Блискучим прикладом цього є мирна антибюрократична революція в Ісландії. Ісландія розв'язала енергетичну проблему завдяки специфічним природним умовам, що дали можливість використовувати геотермальну енергію. Самоорганізована ісландська громада взяла під контроль діяльність адміністративного апарату, основні економічні галузі (в Ісландії це рибальство) і відмовилася визнавати борги банкірів державним боргом. Парламентські вибори 2016 р. закріпили ці зміни суспільних відносин. Друга за кількістю голосів в Ісландії "піратська партія" виступає за зміцнення громадянських прав, прозорість державного управління, реформу авторського та патентного права з метою вивільнення громадян і громад від бюрократичних перепон, що заважають науково-технічній творчості та свободі економічної діяльності.

Україні ж іще потрібно зміцнити інститути громадянського суспільства, реалізувати низку державних економічних програм, зокрема програму енергоефективності, оновлення базової інфраструктури країни, але вже зараз є всі можливості для публічного контролю громадянського суспільства над діяльністю державних адміністрацій різних рівнів.

Енергетична революція вже розпочалася у розвинених країнах світу. І хоча технологічний аспект цієї революції в Україні ще не відчувається, економічні її результати вже даються взнаки принаймні у вигляді зниження ціни на газ як загальносвітової тенденції. Через рік-два почнеться експоненціальне зростання енергетики на базі ВДЕ у ряді розвинених країн світу, а також у країнах, де сонячна енергія вже дорівнює за вартістю або вже навіть дешевша, ніж отримувана з вуглеводнів. Для більшості мислячих активних громадян України стане очевидним, що і в нас енергетичний бум практично неминучий. Важливим завданням учених, викладачів вишів, блогерів, активістів, громадських діячів, політиків і політологів є акцентування уваги у соціальних мережах, ЗМІ, суспільній комунікації на неминучості позитивних змін у глобальній енергетичній економіці, а також в енергетиці та економіці України. Крім того, знецінення вуглеводнів суттєво знизить фінансові можливості для забезпечення агресивних дій країн-експортерів вуглеводнів, у яких переважає сировинна економіка, що має загалом знизити міжнародну напруженість.

Знання про конкретні параметри енергетичної революції, що розгортається у світі, є фактологічним знанням про реальні конкретні економіко-технологічні тенденції. Але це знання досить сильно впливає на соціальних суб'єктів при плануванні їх власної майбутньої діяльності, особливо на найманих працівників, що мають невисокі доходи, або на тих працедавців, у яких є невеликі стартові капітали. В міжнародному аспекті це знання є найважливішим для тих країн, що не видобувають достатньої кількості енергоносіїв та мають низький ВВП, серед яких і Україна. Адже енергетична революція зменшує розрив у доходах між 10% найзаможніших і 10% найбідніших верств населення. Відповідно, зменшиться розрив у доходах між багатими і бідними країнами. Менш жорстким стане законодавство, що встановлює правові бар'єри між заможними та бідними громадянами, а також зменшиться рівень насилля у суспільствах, викликаний надмірною соціально-майновою поляризацією.

В Україні ці процеси пройдуть з досить великим у кінцевому підсумку позитивним ефектом. Але вже зараз цілеспрямоване інформування про енергетичну революцію з боку фахівців з економіко-енергетичних питань і соціальних аналітиків може досить позитивно зорієнтувати все українське суспільство на правильну стратегію розвитку, оскільки практично всі громадяни добре розуміють значення енергетичних питань як для них особисто, бо це впливає на комунальні платежі, так і для всієї країни загалом. При такому інформуванні, крім іншого, суттєво знизиться вже незначна на сьогодні кількість громадян, які ще вважають, що необхідно продати свою свободу сусідній державі в обмін на трохи дешевші, ніж для інших споживачів, нафту та газ. У суспільстві завершується період надмірної монополії держави й великих корпорацій і починається епоха домінування мережевого суспільства.