Експерт: Через корупцію «Одеса–Броди» працює в невигідному для України режимі

Тотальна корупція влади сприяла запуску нафтопроводу «Одеса–Броди» у невигідному для України реверсном напрямку, заявив у коментарі «Дзеркалу тижня» керівник енергетичних програм Центру НОМОС Михайло Гончар.

За його словами, у нафтопроводу «Одеса–Броди» ще у 2003 році існувала перспектива запуску в аверсном напрямку — від Чорноморського узбережжя України до Бродів на заході країни. Зокрема, у 2003 році Єврокомісія включила проект «Одеса–Броди» з розвитком на Плоцьк у число відповідних секторальных пріоритетів для Євросоюзу. Проте, наголосив експерт, «багатовекторне» керівництво України обрало реверсний напрямок, нав’язаний російськими компаніями.

«Тотальна корупція влади, наближення президентських виборів 2004-го, на яких так хотілося почастувати росіян «реверсною цукеркою» і заручитися їхньою підтримкою, зробили свою справу. І ніякі аргументи про національні пріоритети, енергетичну безпеку не переважили бажання долучитися до офшорної годівниці від реверсу, організованої російськими «умільцями», які супроводили ідею «пропозиціями, від яких неможливо відмовитися», — відзначив він.

При цьому, за словами Гончара, із введенням реверсу реальні обсяги транзиту через нафтотранспортну систему України не тільки не зросли, як слід було б чекати, а скоротилися — з 33,2 млн. тонн у «дореверсному» 2003 році до 31,3 у «повнореверсному» 2005-му. У 2008 році обсяг транзиту становив 32,8 млн. тонн.

«Історію Одеса—Броди можна назвати сагою про корупцію. Для труби завжди немає нафти на Каспії, хоча її видобувають і транспортують у чорноморські порти в достатній кількості. Прем’єри (незалежно від їхніх прізвищ) періодично шукають постачальників і споживачів і не можуть знайти. Президенти видають укази, які не виконують прем’єри і держкомпанії, тому що «немає нафти, постачальників і споживачів». Хоча незрозуміло, куди вони поділися», — відзначив він.

В цілому, переконаний експерт, нескінченна боротьба за владу в державі перешкоджає ефективній реалізації будь-яких стратегічних проектів в Україні.

«Навряд чи хтось, бачачи ці, відверто кажучи, дурні публічні дискусії перших осіб в Україні, захоче мати справу з країною, де вирішують питання позавчорашнього дня і по ходу реверсують правила гри. При цьо­му питання реалізації будь-якого проекту для іноземного партнера в такій атмосфері стає глибоко другорядним», — наголосив Михайло Гончар.

Докладніше читайте у статті Алли Єрьоменко «Дежавю: президент України знову видає указ про забезпечення проекту ЄАНТК» у свіжому номері «ДТ».