ДОСЯГНУТО ПРИНЦИПОВОЇ ДОМОВЛЕНОСТІ?..

І дивом уціліла енергосистема України, і катастрофічне становище з газозабезпеченням вітчизняних споживачів на кінець тижня дали привід сподіватися якщо й не на поліпшення ситуації, то, принаймні, на те, що тимчасово вона не погіршиться. Хоча процес узгодження українсько-російського співробітництва в газовій сфері ще далекий до завершення.

Меморандум між Україною та Росією про принципи співробітництва двох країн у газовій сфері, зокрема про гарантування Україною безпеки транзиту російського газу, так і не був підписаний у четвер у Мінську. Правда, «з технічних причин», як заявив у п’ятницю український міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов. Хоча він зазначив, що на переговорах президентів двох країн Леоніда Кучми та Володимира Путіна з участю прем’єрів було остаточно узгоджено всі позиції з меморандуму. У документі відбито широке коло питань співробітництва, а не лише газових боргів. «Це питання наших взаємовідносин з Росією не тільки на 2001 рік. Якщо цей меморандум буде виконано, він закладе підвалини подальших взаємовідносин між країнами на довгі роки», — сказав міністр.

Глава Мінпаливенерго України висловив упевненість, що меморандум підпишуть уже най- ближчим часом: «Нині цей документ відпрацьовують, і в п’ятницю з Віктором Христенком ми завізуємо його остаточну версію».

Міністр зазначив, що в документі немає конкретних цифр, стосовно, зокрема, суми боргу України за газ або умов реструктуризації цього боргу. «Цифр по боргах там абсолютно не було», — заявив він, додавши, що ці питання вирішуватимуться на рівні експертів і корпоративних структур.

С.Єрмілов також зазначив, що меморандумом буде «створена конструкція» підтримки постачання газу в Україну, яка обумовить, зокрема, сезонні коливання в споживанні газу Україною. Це важливо, підкреслив міністр, на випадок виникнення непередбачених ситуацій, як це було на початку нинішнього тижня, у результаті стихійного лиха, коли відключилося п’ять енергоблоків АЕС. Крім того, за його словами, формування такого страхового фонду з постачання газу в Україну необхідно для «страхування економічних і політичних ризиків».

Тим часом Росія погодилася надати Україні десятилітню відстрочку з боргів за природний газ. Про це заявив прем’єр-міністр РФ Михайло Касьянов після завершення п’ятигодинних дебатів між президентами Росії та України з участю прем’єрів обох країн.

Нині, за російською версією, український борг за газ становить 2—3 млрд. доларів. Російська сторона надасть Україні десятилітню відстрочку під мінімальну ринкову ставку. М.Касьянов додав, що точний підрахунок суми зроблять найближчим часом. «Ми готові також, — заявив він, — реконструювати борг за газ». Як повідомив прем’єр РФ, борг за газ (у розмірі $2—3 млрд.) буде «не державним, а боргом суб’єктів господарювання, хоча Україна має його гарантувати».

Голова російського уряду заявив: Росія продовжуватиме постачати газ в Україну, половина нових поставок здійснюватиметься за «живі» гроші, а решта — з відстрочкою виплат на 8—9 років.

Він підкреслив, що Росія виходить з того, що Україна потребує 78 млрд. кубометрів газу що- річних поставок, з яких 18 млрд. становить власний видобуток України, 30 млрд. надійде за контрактом з Туркменістану, а решту 30 млрд. кубометрів постачатиме Росія. Якщо ж стануться певні збої з постачанням чи видобутком газу, Росія зобов’язується, відповідно до досягнутих домовленостей, оплатити відшкодування.

М.Касьянов також зазначив, що в разі затримки Україною виплат за нові поставки газу на термін до двох місяців, ці борги перераховуватимуться на рахунок безвідсоткового технічного кредиту, якщо ж довше, то на рахунок держборгу. Причому держборг надалі може мати форму участі Росії в конкурсі з приватизації українського майна.

Зі сказаного вище напевне випливає тільки те, що «досягнуто принципової домовленості» глав держав і урядів України та Росії про співробітництво, зокрема, у сфері газопостачання. Проте якби навіть меморандум уже підписали, це ще не означало б, що все відразу стало гладко. Адже належить ще підписати контракти між безпосередніми суб’єктами газового бізнесу. І від того, що росіяни ще раз пообіцяли пропустити туркменський газ в Україну, цей (туркменський) газ сам собою «не потече», доки НАК «Нафтогаз України» не матиме документальної угоди і з Туркменістаном, і з газотранспортними компаніями держав-транзиторів.

Не менш умовним залишається і договір з «Газпромом». Отож все це — поки що тільки відстрочка розв’язання проблеми.