По інший бік Атлантики реакція на стрімке подорожчання нафти істотно відмінна. Якщо в ЄС ціни на бензин змінилися не дуже сильно (через вельми високу частку податку в його вартості), то в США не встигають публікувати дані про темпи їхнього зростання. Торік галон бензину (4,5 літра) в штаті Вашингтон коштував 1,89 дол. Нинішнього тижня на деяких цінниках уже виставляли по 3 дол. І, хоча темпи зростання американської економіки в другому кварталі виглядають цілком пристойно — 3,4%, а в нинішньому, попри останні зведення з біржових боїв, очікуються й усі 4% приросту, настрій тут оптимістичним назвати складно. Найкраще це засвідчують липневі результати роздрібної торгівлі.
Загальний показник, здавалося б, також цілком прийнятний — зареєстровано приріст на 1,8%. Щоправда, обумовлений він мало не виключно зростанням попиту на автомобілі — на 6,7%. А цього прориву вдалося домогтися, лише опустивши ціни на автомобілі в середньому на один відсоток. Примітно, що це рекордні показники для автомобільної промисловості за весь минулий після 11 вересня 2001 року період. Тоді торговці автомобілями також вдавалися до відчайдушних зусиль із стимулювання попиту, який скоротився, і також домоглися непоганих результатів.
Якщо ж із загального показника обсягів роздрібної торгівлі відняти автомобільну складову, то залишиться дуже сумний приріст — 0,3%. І це з урахуванням тих 2,4%, які дали бензозаправки. Природно, не за рахунок більшої кількості проданого бензину, а за рахунок підвищення його ціни. Що, проте, не перешкодило Алану Грінспену, голові Федерального резерву США, підвищити відсоткову ставку на чергові 0,25% — удесяте із минулого літа.