"Дельфін" на заморозку

Проведення конкурсів з укладання угод про розподіл продукції (УРП) на офшорних (морських) родовищах вуглеводнів наочно це показало.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості, яке їх проводило, відверто знехтувало інформаційним обслуговуванням: не те що реклами, не було навіть перекладу умов конкурсу англійською. Терміни конкурсів зробили надкороткими (у рази порівняно з аналогами у світі). З явним упором на те, що "ті, хто треба, дізнаються, а інших і не треба". І що? Отже, довелося зацікавленим особам усе робити за організаторів конкурсу з УРП на шельфові ділянки: самим розміщувати оголошення, ще й потенційних претендентів обдзвонювати. І таки так, на конкурс прийшли не тільки "свої". Хоча, якби не було підвищеного інтересу до нього, усе було б набагато сумніше.

Конкурси на укладання УРП на суші минули (поки що) без суперскандалів. Хоча перший позов до суду вже подано. А держкомпанія "Укргазвидобування" (УГВ) звернулася з проханням розкрити інформацію про те, хто та як оцінював бали за виставленими на торги газонафтоносними майданчиками. "Укргазвидобуванню" дуже не сподобалися підсумки конкурсу щодо Варвинської площі: на її думку, вона подала сильну пропозицію, а перемога дісталася іншим претендентам. У принципі, відкритість у такій справі точно не завадить. Все одно інформацію "зіллють" претенденти.

Цього тижня мав відбутися конкурс, а точніше, оголошення переможця на укладення УРП по морській ділянці "Дельфін" - аж на 11,4 тис. км Чорноморського шельфу України. Схоже, цього не відбудеться. І, якщо чесно, це позитив. Надто вже багато до даного конкурсу запитань: починаючи від його ініціатора, фірми Frontera Resources (без грошей), строків проведення (лише два місяці замість від півроку, як у сусідів), та й самого виставлення однієї величезної ділянки одним шматком.

Помітно краще було б розділити її на 3–4 ділянки (у сусідній Румунії подібні ділять на 6–10). Варто було б уточнити й межі ділянки. Так, частина труб від захопленого росіянами Одеського родовища йдуть прямо через ділянку, виставлену Україною (Міненерго) на конкурс щодо УРП (див. рис.).

Об'єктивно це ослабляє нашу юридичну позицію в міжнародному суді про відсутність доступу до цих вод. За схемою нинішня ділянка "Дельфіна" цілком таки чіпляє цю трубу. Один із ключових моментів нашої позиції в судовому розгляді - відсутність можливості доступу до родовищ у морі та їхньої інфраструктури. Що погано поєднується із проведенням конкурсу на ділянку, яка включає частину цієї самої інфраструктури. Привід для недоброзичливців заявити: яка там "відсутність доступу"?

Ще один важливий момент. До 40% площі ділянки раніше вже було виділено "Укргазвидобуванню". Щоправда, вона не одержала згоди від Одеської облради й розпочати роботи не змогла. Пізніше УГВ звернулася до суду, вигравши дві інстанції (до речі, нині згоди облради на шельф не потрібно). Але все-таки логічне запитання: чи є в "Укргазвидобування" гроші, і чи готова держкомпанія на ще один спір із Кабміном? УГВ кілька разів збиралася висловити свою позицію, але останнього моменту надходила команда "відбій".

Загалом проблем навколо площі "Дельфін" з надлишком. У результаті вирішили не ризикувати, і конкурс тихенько зіллють, а потім оголосять новий із відкоригованими умовами.

Це побічно б'є по Trident, у якого в цьому разі можливі (як зазначають його опоненти) проблеми зі строками інвестування. До кінця року ця компанія має або вкластися в якийсь проєкт, або ліквідуватися. Але, як стверджують юристи, це не смертельно, було б бажання, а варіанти є.

У Міжвідомчої комісії був місяць (до кінця цього тижня), щоб зібратися та прийняти рішення. 5 липня майже всі члени робочої групи та експерти висловилися за пропозицію визначити переможцем конкурсу на ділянку "Дельфін" азербайджанську Caspian Drilling Company (CDC). Утім, єдності не було - один із експертів був за Trident.

При цьому, за неофіційними даними, більшість членів комісії погодилися з тим, що конкурс мав проходити в іншому форматі. А ще краще оголосити новий конкурс.

Завдяки інформвкиданням стали приблизно зрозумілі й позиції ключових претендентів. Американська Frontera Resources за фактом зійшла зі сцени. Як і передбачалося, у неї просто відсутні гроші (хоча фінансовий фактор за умовами конкурсу далеко не головний). Цікаво, що на підтримку продовження конкурсу надійшов лист від шести членів Конгресу США. Хоча під це підпадає як Frontera Resources, так і Trident.

Умови "Укрнафтобуріння" (Ігор Коломойський і Віталій Хомутинник), яка в останні роки успішно розбурює Сахалінське родовище на Харківщині, теж не найкращі. Та й досвіду видобутку вуглеводнів із дна морського в неї немає.

У цілому з чотирьох учасників основна боротьба відбудеться між Caspian Drilling Company, "дочкою" азербайджанської держкомпанії SOCAR, і Trident (Іллі Пономарьова та Геннадія Буткевича з "АТБ"). Перед очікуваним строком прийняття рішення сторони обмінялися набором інформаційних зливів, що прояснили початкові позиції сторін.

CDC пригадали, що частина ключових менеджерів ще недавно працювала в російському "ЛУКойлі". Цікаво, але як компромат на азербайджанців згадали, що їхня заявка надійшла лише українською мовою. У відповідь один із їхніх представників іронічно прокоментував, що й оголошення міжнародного конкурсу з Києва теж було тільки українською.

Пономарьову ж нагадали, що в нього будуть проблеми зі строками інвестування, і що в нього в заявці нібито немає проєкту газопроводу з шельфу на Одещину. Він це обвинувачення відкинув, заявивши у відповідь, що й газопровід, і установка комплексної підготовки газу, і наземна база в його пропозиції також присутні.

Тrident обіцяє пробурити за п'ять років мінімум сім пошукових свердловин (у разі успіху взагалі 21). Цікаво, що їхня вартість досить оптимістична, близько 10 млн дол. за свердловину. За словами Пономарьова, це "правильна вартість, якщо не красти". Саме за такою вартістю GSP Offshore SRL бурить свердловини на сусідній румунській ділянці "Мідіа". А саме GSP і буде його стратегічним партнером у даному проєкті, що й відповідає угоді з ними, - це частина заявки.

Trident обіцяє розпочати промисловий видобуток газу через чотири роки після початку проєкту. Раніше передбачалося, що бурові роботи почнуться навесні 2021-го. Але цей строк залежить від дати укладання УРП. При перенесенні конкурсу строки буріння зсунуться. Обсяг сейсморозвідки в компанії оцінили в 1500 кв. км 3D-сейсміки та 1500 - двомірної.

Судячи з контексту, сумарно вартість першого етапу - близько 200 млн дол., увесь проєкт може потягнути й на мільярд. Потрібно буде залучати гроші (своїх коштів точно менше). Примітно, що в Trident уже говорили, що можуть залучити до проєкту "велику українську фірму".

Його суперник Caspian Drilling Company теж обіцяє п'ятирічну програму. Основні зусилля буде спрямовано в межах чотирьох пріоритетних структур (Гамбурцева, Кулісна, Розломна та Чарівна). На них обіцяють пробурити п'ять пошукових плюс чотири експлуатаційні свердловини. Усього ж вартість першого етапу робіт майже 430 млн дол., включаючи 200 млн на будівництво підводного газопроводу на берег. Заплановано й 1000 кв. км 3D-сейсміки. Контакти та попередні домовленості з румунами ("Ромгаз") у них теж є. Як і досвід роботи на шельфі (у т.ч. на Середземноморському).

За розрахунками азербайджанців, через п'ять років можна вийти на видобуток півмільярда кубометрів на рік. А через десять - і до 5 млрд кубометрів, у що віриться важко. Розташоване поруч досить непогане (і поки що захоплене) Одеське дає близько мільярда (а до війни розраховували вийти на 1,5–2 млрд). Загальні інвестиції в проєкт можуть становити понад 1 млрд дол.

Тобто за обіцянками обидві пропозиції в цілому порівнянні. Але, найшвидше, нинішні пропозиції виявляться стартовою позицією для нового конкурсу. "Дельфінчик" поки що махнув хвостом.