Єдиному добувачу «морського» природного газу в країні - кримському «Чорноморнафтогазу» - у новому році привалило щастя, велике-превелике... Настільки величезне, що з’являються побоювання, аби пацієнту від такої його кількості не стало зле.
10 січня з’явилося скромне повідомлення, що на запланованих на 21 число зборах акціонерів «Чорноморнафтогазу» буде розглянуте питання про збільшення статутного фонду на скромну суму в 10 млрд. грн... Це майже в 27 разів перевищує нинішній статутний фонд у 376,5 млн. грн. У найкращих вітчизняних традиціях, публікація цього повідомлення з’явилася в останній день, коли це дозволено.
Сума для компанії настільки величезна, що про неї власне ніхто раніше й не заїкався. «Чорноморнафтогаз» кілька років затято воював із Києвом, «із метою якнайшвидшого освоєння Одеського та Суботинського родовищ у Чорному морі», за проведення додаткової емісії на набагато скромніші півмільярда гривень.
Пропозицію постійно відхиляли, мотивуючи тим, що грошей на викуп додемісії в держави (точніше, у НАК «Нафтогаз України», якій нині належать 100% акцій компанії) немає, отже, її, найшвидше, викуплять комерційні структури. Власне, у 2008 році тодішній прем’єр Тимошенко казала про це прямим текстом: «...ми вже не мали б «Чорноморнафтогазу», його б уже мав хтось інший. Хтось із фірташів (співвласник RosUkrEnergo) чи інших жвавих хлопців». Восени 2008-го раніше схвалені збори акціонерів із порядком денним про додемісію скасували.
З приходом нової команди позиція Кабміну змінилася, і вже минулої весни «Чорноморнафтогаз» радісно заявив, що Мінпаливенерго підтримало пропозицію «про збільшення на 500 млн. грн. статутного капіталу ДАТ «Чорноморнафтогаз».
Та оскільки було, як і раніше, напружено, рішення йшло мляво... І тут раптом таке! Десять мільярдів приблизно вчетверо перевищують всі активи підприємства й у 12 разів - очікувану виручку. Причому освоїти їх компанія не в змозі, їй стільки просто не потрібно. Освоєння Одеського, Безіменного і Суботинського родовищ на шельфі в найближчі три роки потребуватиме майже 3 млрд. грн. Освоєння (а не «відкот») великих сум «Чорноморнафтогаз» просто не потягне.
Найочевидніший сценарій - це розмив держпакета. Власне, стовідсотковий держпакет давно та відверто заважає «Чорноморці».
Фінансування держпрограм відбувається нерегулярно, не кажучи вже про їхні скромні розміри. Банки дуже неохоче дають гроші підприємству, майно якого не можна взяти в заставу. Що стало однією з причин зриву домовленостей з ЄБРР.
Торік для залучення кредиту для Одеського і Безіменного газових родовищ, а також Суботинського нафтового родовища та для «придбання двох плавучих бурових установок» довелося приймати рішення про надання державних гарантій. Причому позичені в листопаді минулого року 790 млн. їм надали... аж на рік. Що означає потребу в рефінансуванні вже найближчим часом, на що в компанії немає грошей. Узята в кредит сума приблизно відповідає її річному обороту.
До того ж періодично в Києві виникають ідеї приєднання «Чорноморнафтогазу» до ДК «Укргазвидобування», і кілька років тому їх ледь не почали реалізовувати. Загалом, ідея розмити пакет особливих протестів у Сімферополі не викличе.
Про можливість НАК «Нафтогаз України» підтримати свою «дочку» живими грошима яскраво свідчить передноворічна постанова Кабміну про чергове збільшення її статутного фонду на 5 млрд. грн., тобто про вливання нової порції грошей. До речі, ця сума не покриває навіть місячного платежу «Газпрому» за грудневий газ.
Нині «Нафтогаз» збирається випустити свої облігації на 20,4 млрд. грн., щоб рефінансувати свої борги перед державним Ощадбанком.
Загалом торік державі довелося виділити НАКу 12,4 млрд. на збільшення статутного фонду. Крім того, довелося потрохи брати в борг в українських комерційних банків, плюс одержати кредитну лінію на 400 млн. дол. у «дочки» російського «Внешторгбанка» (VTB Capital Plc).
Можна згадати, що той самий «Чорноморнафтогаз» позичив 0,8 млрд. грн., та й «Укргазвидобування» саме в листопаді позичала зовсім не зайві їй 500 млн. грн. Якщо резюмувати, то з грошима в «наківців», м’яко кажучи, дуже негусто.
Якщо ж НАК не стане купувати... тоді за процедурою пройде другий етап розміщення додемісії. На ньому купувати акції можуть уже всі охочі. А їх небагато...
Серед «пріоритетних» партнерів традиційно називають структури Дмитра Фірташа, благо, що досвід взаємодії з ним кримчани накопичили.
Ще восени 2007 року при прем’єрстві Януковича «Чорноморнафтогаз» готовий був витиснути «Укргазвидобування» зі спільного проекту з розробки того самого Одеського родовища, замінивши її «Укргаз-Енерго». І тоді від «Укргаз-Енерго» очікували саме 10 млрд. грн. Зміна влади не дозволила тоді реалізувати цей проект, але інтерес залишився. Ріната Леонідовича чекають помітно менше. Ще скоса поглядають і на «Газпром».
Власне, якщо НАК самоусунеться, їй уже буде однаково, оскільки її частка в ДАТ скоротиться до рівня менш як 4%, тобто до майже нульового.
Тут, щоправда, запитання: навіщо інвестору платити так багато? Для того щоб звести частку НАК до рівня, який нічого не вирішує в українських умовах, - менш як 25% акцій, цілком вистачило б суми вдев’ятеро меншої (1,15 млрд. грн.). Тим паче що приблизно стільки на найближчі кілька років «Чорноморнафтогазу» й потрібно.
З іншого боку, 1,25 млрд. дол. за компанію з набором потенційно привабливих родовищ - це не так уже й дорого... Наприклад, прогнозні запаси Одеського родовища становлять близько 22 млрд. кубометрів газу. Зрештою, нікого ж не дивує купівля приватних карликових газових компаній на кшталт Rigal Petroleum за сотні мільйонів доларів.
Утім, низка експертів припускає, що поява суперемісії - відлуння складніших схем. Наприклад, можливий варіант, за якого НАК може зробити внесок у статутний фонд облігаціями. Чи потенційного інвестора «Чорноморнафтогазу» «попросять» їх купити.
Що-що, а малювати схеми в нас навчилися непогано. Яка з них буде реалізована (і чи реалізована взагалі), покажуть найближчі дні.
Та цілком можливо, що в «Чорноморки» (та й у Криму) розпочинається нове життя. З великим перерозподілом як зон впливу, так і місць відгодівлі.
Довідка DT.UA
ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснює видобуток природного газу, газового конденсату та нафти. На балансі компанії перебувають 17 родовищ, з яких 11 газових, чотири газоконденсатні і два нафтові.
На дев’яти родовищах (у т.ч. шести морських) видобуваються вуглеводні. Компанія має 12 морських газовидобувних стаціонарних платформ, дві плавучі бурові установки «Сиваш» і «Таврида», які спроможні бурити експлуатаційні та розвідницькі свердловини завглибшки до 6000 метрів при глибинах моря до 70 метрів.
Ведуться роботи з облаштування Одеського та Безіменного газових родовищ із сумарними видобувними запасами 21 млрд. кубометрів природного газу. У 2011 році планується прокласти 87-кілометровий підводний трубопровід від Одеського родовища до існуючої газотранспортної інфраструктури.
У 30 км на південь від берегової лінії Керченського півострова ведеться геологічне вивчення Суботинського родовища з запасами до 10 млн. тонн нафти і максимальним річним обсягом видобутку до 600 тис. тонн.
На підприємстві працює 3,4 тисячі чоловік.