Чи буде в Україні тепло й світло?

За розрахунками фахівців, вивільнених потужностей вистачить для зниження тарифів на теплову енергію до 1,5 грн, а електричної - на 0,4 грн за одиницю. Але лампочки в під'їздах продовжують світитися і вдень, очевидно, освітлюючи нашій країні шлях у світле майбутнє через морок сьогодення…

Упродовж останніх років енергетичний ринок України перебуває в стані кризи й хаотичних спроб визначення стратегії та перспектив розвитку. Очевидно, що для розробки чіткої енергетичної стратегії не треба винаходити велосипед. Достатньо уважно поставитися до того досвіду, який уже накопичений у світі, й адаптувати його до умов нашої країни. Так, а ще менше красти…

24 жовтня сайт Східного партнерства ЄС опублікував статтю "Енергоефективність - ключ до скорочення парникових газів до 40%". Автори статті, посилаючись на експертів Міжнародного енергетичного агентства, оцінюють можливий загальносвітовий ефект від заходів у сфері енергоефективності в 500 млрд дол. щорічно. Будівництво, промисловість, авіація й морський транспорт визнані основними сферами впровадження енергозберігаючих технологій і матеріалів.

11–12 жовтня питання енергетичної політики, розвитку альтернативної енергетики, підвищення енергоефективності стали предметом обговорення в Брюсселі під час візиту української делегації в Європейський парламент і на Міжнародній GR-конференції. Як учасник цих заходів, особливо хотів би відзначити зустрічі з депутатом Європарламенту Ігорем Грязіним і радником Європейського парламенту з енергетично політики Вільямом де Ремекером. Сам факт цієї зустрічі свідчить про те, що ситуація в українській енергетиці привертає увагу європейських політиків, зацікавлених у її розвитку, виході України з кризи й отриманні нею статусу реальної енергонезалежної країни.

Проблеми енергетики залишаються гострими не тільки для України. "Двигун" економіки працює зі збоями в багатьох країнах. Питання енергозбереження, розвитку альтернативної енергетики, зниження державного впливу на галузь стали предметом обговорення на провідних світових форумах. Так, їх порушували й на нещодавній 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка відбулася у Нью-Йорку.

У виступі Генерального секретаря ООН Антоніу Гуттереша мою увагу привернули озвучені ним цифри про те, що впровадження альтернативної енергетики й "зеленої економіки" дасть можливість залучити у світову економіку до 2030 р. 26 млрд дол. і створить 24 млн додаткових робочих місць.

Гуттереш зазначив, що розвиток відновлюваних джерел енергії є пріоритетним напрямом діяльності всього світового співтовариства наступного року. Він запропонував такі конкретні кроки, яких очікують від урядів країн-учасниць. Йдеться про припинення субсидування національними урядами викопних джерел енергії, подальше скорочення залежності від вуглеводнів в енергетичному балансі країн.

Загальний обсяг державного субсидування вуглеводневої енергетики у світі становить понад 1,5 трлн дол. (що перевищує державний бюджет переважної більшості країн, включаючи Україну, у кілька разів), а енергетики відновлюваних джерел - 150 млрд. Якщо з їх використанням в альтернативній енергетиці все досить ясно: виробив 1 кВт∙год. - отримай певну суму, то у вуглеводневій енергетиці все заплутано, оскільки субсидії надаються і виробникам, і мережевикам, і споживачам. У нас енергетичні субсидії стали одним із головних джерел корупційних грошей і розкрадань. Причому різні "схеми" і "шляхи" уже давно налагоджені, враховують накопичуваний десятиліттями "досвід" вуглярів і газовиків.

Примітно, що при постійному підвищенні тарифів для кінцевого споживача в Україні повертаються величезні суми невикористаних бюджетних субсидій: у 2017 р. 6,2 млрд грн - від газопостачальних підприємств; 1,1 млрд - теплопостачальних; 650,1 млн - водопостачальних; 290,7 млн грн - компаній-постачальників електроенергії. Це величезні цифри, порівнянні з сумами "енергетичної кризи" у Києві.

Проблему доцільності субсидування енергетичного ринку щороку порушують при підготовці чергового державного бюджету. Але принципового вирішення вона так і не одержує. Очевидно, у силу комбінації популістських і корупційних інтересів українських політиків та олігархів.

Важливою здається й думка керівника ООН про те, що розвиток альтернативної енергетики має супроводжуватися масовим впровадженням транспортних засобів з альтернативними системами двигуна (водневими, ядерними, сонячними). Тут є перспектива реалізації в Україні проектів створення відповідних виробничих потужностей (включаючи виробництво літальних апаратів на сонячних батареях). Причому ці проекти можна розробляти в прямому контакті зі структурами ООН.

Основні причини практичної відсутності подібних проектів в Україні - недостатньо активна робота наших зовнішньоекономічних органів з відповідними міжнародними структурами та хронічне невміння чітко виконувати взяті на себе зобов'язання.

Співзвучні моїм думкам і ідеї Гуттереша про те, що країни повинні вживати заходів зі зниження інвестицій у застарілу енергетичну інфраструктуру, активізувати заміну морально застарілих і технологічно зношених енергетичних мереж новими їх технологічними аналогами. Про важливість цієї проблеми раніше говорили тільки експерти в цій галузі й практично не звертали уваги політики і керівники урядів. А кожен обізнаний із ситуацією в галузі вам підтвердить: не тільки в країнах, які розвиваються, наприклад в Україні, але й у високорозвинених енергетичні мережі є слабкою ланкою, що не лише знижує економічну ефективність виробництва енергії, а й перешкоджає технологічному відновленню галузі, впровадженню нових технологій.

В Україні в газовому секторі втрати при транспортуванні значно нижчі, ніж при доставці електроенергії. Сумарно втрати в газопроводах становлять 14,3 млрд кВт∙год. щорічно, в електричних мережах - 35 млрд кВт∙год. Втрати ще більші при транспортуванні теплової енергії, де вони сягають 100 млрд кВт∙год. Для покриття всіх цих втрат і доводиться підвищувати тарифи?! Якщо подивитися на ці цифри в грошовому вираженні, то різниця стає ще значнішою: втрати при транспортуванні по газових і теплових мережах різняться в 20 разів!

Згоден також зі світовим лідером і в тому, що вирішення глобальних проблем людства, у тому числі пов'язаних з альтернативною енергетикою, можливе лише за умови зміни парадигми менеджменту як у бізнесі, так і в публічному управлінні. Людство має відмовитися від "токсичної" корпоративної культури й перейти до персоноцентричних моделей управління виробничими колективами, що заохочують особисту компетенцію та відповідальність працівника. Про необхідність переходу до нового менеджменту, нової корпоративної культури вже неодноразово висловлюються міркування і в українському бізнес-співтоваристві. Тепер, після виступу Генерального секретаря ООН, може, і наш уряд почує своїх же підприємців і підтримає їх у цьому напрямку.

Нову модель менеджменту, нову корпоративну культуру так само, як і глобальні завдання екоцентричного, системного сталого розвитку країн, як зазначив Антоніу Гуттереш, можна реалізувати лише в тому разі, якщо в центрі уваги урядів і національних співтовариств опиняться питання розвитку освіти, адаптації національних освітніх систем до потреб і викликів сьогодення. Йдеться про те, що сучасна людина, особливо молодь, має набути таких навичок, яких раніше більшість людей просто не мала і які вважалися, швидше, надможливостями, ніж рутинно отримуваними шкільними навичками на кшталт рахунку чи письма.

Завершуючи цей свій нарис, хочу зазначити: Україна за своїм інтелектуальним та економічним потенціалом здатна зробити певний внесок у вирішення загальнолюдських проблем, стати невід'ємним співавтором стратегій і тактик реалізації інноваційних моделей, пропонованих світовим співтовариством.

P.S. 12 листопада 2018 р. у Києві НАК "Нафтогаз України" підписала меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерством екології та природних ресурсів України про взаєморозуміння щодо скорочення викидів метану в ланцюжках поставок газу в Україні.

Церемонія підписання за участі голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, заступника голови ЄБРР в Україні Террі Маккалліона, міністра екології й природних ресурсів Остапа Семерака відбулася в рамках 9-го Міжнародного форуму з енергетики для сталого розвитку.

Меморандум стане першою сходинкою до реалізації Програми скорочення викидів метану по всьому ланцюжку поставок газу (видобуток, транспортування, розподіл).